Штучний інтелект на службі у ФСБ

Чому не варто коментувати дописи з підписом «побажай мені удачі»

«Сьогодні цій бабусі виповнюється 101 рік, а її ніхто навіть не привітав», «Двоє близнючок-військових захищають нас на фронті, підтримай їх лайком». Такі повідомлення часто можна побачити в соцмережах. Спроба зумовити почуття жалю, апелювання до патріотизму та вдячності Силам оборони – все це змушує сотні, а іноді й тисячі користувачів підтримувати подібний контент лайком та коментарем. І, здається, не так важливо, що насправді у «військової» – чотири пальці або навіть шеврон збройних сил Росії. Далі про це – у публікації «Вокс Україна».

Скриншоти дописів

ХТО ПОШИРЮЄ ЦЕЙ КОНТЕНТ

Часто подібні до цих пости можна побачити у групах з патріотичними назвами, як-от «Найкраща Україна» чи «Доброго вечора, ми з України», іноді їх можуть публікувати на особистих сторінках. Спершу їхній контент здається проукраїнським, автори постять фото військових зі смайлами та наголошують, що це «наші» герої. Проте «наші» – поняття абстрактне. За інформацією, яку надає фейсбук, боти зареєстровані далеко за межами України, наприклад, в Індонезії чи Іспанії.

Скриншоти з даними про країни реєстрації ботів

Щоб уникати блокування через скарги користувачів, такі групи часто змінюють назви. Зокрема, спершу сторінка, авдиторія якої налічує понад 50 тисяч підписників, мала назву Carlos Antonio, а тепер це дівчина Zasha з фото військової на аватарці. Літера Z на початку натякає, в чиїх інтересах насправді працює вказаний акаунт. 

Неправильне вживання чоловічого та жіночого роду в підписах до дописів, заміна певних літер латинськими, клікбейтні заголовки, фото, що згенеровані ШІ, – усе це незмінні атрибути сторінок, якими можуть керувати з РФ.

У ЧОМУ НЕБЕЗПЕКА ТАКИХ СТОРІНОК

Здавалося б, яка може бути загроза чи шкода від лайків під згенерованими фото. Насправді є кілька причин, чому не варто споживати такий контент. Перша проблема криється у підписах до постів. Адже часто вподобайку просять поставити, щоб «підтримати військового, який повернувся з фронту, має інвалідність, а тепер став нікому не потрібен». Такі дописи спричинюютьзневіру та жалість, мовляв, влада та українці не цінують солдатів. Цей контент може також деморалізувати військових, які переглядають такі дописи. 

Насправді чоловік на фото в дописі не військовий, а підліток, який потрапив у ДТП

Попри те, що частина коментарів під такими дописами є від ботів, значна кількість з них – це справжні акаунти патріотично налаштованих українців, які не мають на меті образити військових, а щиро вірять, що підтримують їх.

Скриншот допису

У цьому криється найбільша небезпека, бо такі групи дають змогу РФ визначати категорії людей, які мають низький рівень медіаграмотності, і таргетувати на них дезінформаційні повідомлення надалі. Зокрема, у таких групах «патріотичний» контент часто чергується з відео, у яких тарологи та віщуни «пророкують» Україні поразку або розповідають про «страшні втрати». У дописах містяться посилання на ресурси, створені незадовго після початку повномасштабного вторгнення, які мімікрують під новинні сайти. Такі «медіа» зазвичай розганяють «зраду».

Користувач, підтримуючи подібні дописи лайком чи коментарем, показує алгоритмам соцмережі, що контент цієї групи йому подобається. Відтак у його стрічці, окрім «віщунів», з’являються клікбейтні заяви, що світло більше не відключатимуть, новини з російського шоу-бізнесу та реклама гемблінгу.

ЧОМУ САМЕ ТЕПЕР ПОЧАЛИ ПОШИРЮВАТИ ТАКІ ДОПИСИ

Пости у стилі «привітайте з днем народження бабусю» є давно. Проте кількість такого контенту різко зросла у 2022 році, після повномасштабного вторгнення РФ. Мало ймовірно, що це лише збіг обставин. У 2023 та 2024 роках таких груп стає чимраз більше, що може свідчити про їхню ефективність в інформаційній боротьбі Росії.

Тож, щоб випадково не стати інструментом у російській грі, не варто лайкати, коментувати такі дописи, ліпше поскаржитися на них адміністрації соцмережі й читати лише перевірені медіа.

Автори:

Анастасія Бродовська, VoxCheck

«Вокс Україна»

«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.