Лише третина жінок, які зазнають домашнього насильства вперше, звертаються по допомогу - експертка
Лише третина жінок, які зіштовхнулися з домашнім насильством уперше, звертаються по допомогу.
Такі дані в ефірі Українського радіо навела віцепрезидентка ГО «Ла Страда-Україна» Катерина Бороздіна, передає Укрінформ.
За словами експертки, здебільшого жертвами домашнього насильства стають жінки.
«Чоловіки також є в зоні ризику, і якщо говорити про кількісне співвідношення, на базі громадської організації («Ла Страда-Україна» – ред.) діє Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми, гендерної дискримінації. Ми приймаємо дзвінки, які стосуються домашнього насильства. В середньому 20-30% від загальної кількості – це дзвінки від чоловіків. Це кількість, яка останніми роками зросла, тому що років 10 тому ця кількість була 2-5% від загальної кількості... Але в тотальній більшості від домашнього насильства, від гендерно зумовленого насильства будь-якого виду страждають жінки. І це досвід, на жаль, не тільки України, а загалом цивілізованого європейського світу», – розповіла Бороздіна.
Вона додала, що жінка може не ідентифікувати всіх видів домашнього насильства: воно буває фізичне, сексуальне, економічне і психологічне. Зокрема, фізичне насильство набагато простіше ідентифікувати, тому що до нього належать побої, стусани, ляпаси, шмагання, тягання за волосся – все, що має фізичний вплив.
«Сексуальне насильство – в нас також дуже багато знають і розуміють, що навіть якщо шлюб, то можливе сексуальне насильство і можливе зґвалтування. Якщо певний період назад це не ідентифікувалось, а рахувалось як стереотипне – подружній обов'язок і так далі, то на сьогоднішній день чітке розуміння суспільства вже майже сформовано, що навіть у шлюбі зґвалтування можливе», – зазначила експертка.
Психологічне насильство і економічне насильство, за її словами, – це ті види, які інколи досить важко ідентифікувати і зрозуміти, що це саме відбувається. Так, економічне насильство – це не тільки позбавлення коштів для існування, харчування, одягу і так далі, це, наприклад, може бути позбавлення права працювати або навпаки – примус до наднормової праці, важкої праці і так далі.
«Психологічне насильство – це приниження, звинувачення, ображання, які надають певний психологічний дискомфорт постраждалій особі. Всі види насильства можуть поєднуватися один з одним і тільки одне психологічне насильство може бути, існувати роками, довготривало, виключно в одному вигляді», – розповіла Бороздіна.
Вона також нагадала, що якщо відбувається домашнє насильство, в першу чергу варто викликати поліцію (за номером 102). У поліції є спеціальні бригади, які займаються саме випадками домашнього насильства. За даними Бороздіної, якщо постраждала особа бажає проконсультуватися для розуміння подальших кроків, вона може звернутися на цілодобову гарячу лінію ГО «Ла Страда-Україна» за номером 116 123, де можна отримати правову та психологічну консультації.
«Цифри по відчуттю – відсотків 30, не більше, мені так здається, зокрема жінок, які страждають від домашнього насильства, будуть одразу після першого випадку шукати допомоги, звертатися і до поліції, і до інших структур, щоби вийти з цього насильства і будувати своє життя далі. І це максимум, напевно, я сказала, що відсотків 30. Дуже багато інших будуть або чекати затишшя якогось, або вірити в стереотипи, що якщо б'є, значить любить, що ж я без нього буду робити. І отут дуже важливо для нашого суспільства продовжувати роботу щодо боротьби з цими стереотипами», – зазначила експертка.
За її словами, нині в Україні є досить розгалужена система допомоги постраждалим від домашнього насильства «і не тільки консультаційної, якою є гаряча лінія, а і безпосередньо певні послуги: є шелтери, притулки для осіб, які постраждали від домашнього насильства або ж гендерно зумовленого насильства, де можна отримати тимчасову можливість проживання – це не буде на все життя можливість проживання, а на певний період 3-6-9 місяців, що дасть можливість зібратися з думками, подумати, віднайти якісь ресурси, щоб далі будувати своє життя». Бороздіна також уточнила, що якщо помешкання, в якому проживають і постраждала, і кривдник, належить постраждалій особі, то можна входити в процес позбавлення права кривдника користуватися цим помешканням.
«Отже, алгоритм у випадку домашнього насильства незмінний: поліція, психологічна (якщо треба) підтримка та гаряча лінія 116 123, яка надасть певний алгоритм в індивідуальному випадку», – додала вона.
Як повідомляв Укрінформ, за даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, в Україні за перше півріччя поточного року зафіксовані понад 97,7 тис. звернень про домашнє насильство.