У Києві презентували «Московську конвенцію» про поводження з військовополоненими

У столиці в середу пройшла презентація документа під назвою «Московська конвенція про поводження з військовополоненими», яка описує дії РФ щодо військовополонених.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«На жаль, за останні 10 років Женевські конвенції замість того, щоб працювати, щоб історично... це була пігулка від жорстокості - вони, на мій погляд, перетворилися на ліки, які позбавляють зору. Усі розуміють і публічно заявляють, що РФ свідомо порушує права українських військовополонених. Але якими є дії після цього? Таке враження, що світ просто осліп. З одного боку кажуть про це, з іншого - нічого не роблять. Тому виникла ідея представити “Московські конвенції”, за якими діє РФ», - сказав уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Сам документ відкривається ремаркою про те, що «нейтральне» ставлення до злочинів проти людяності призвело до того, що світ наразі, свідомо чи ні, приймає умови «Московських конвенцій».

Документ містить 25 розділів, які стосуються таких тем, як початок полону, ставлення до в’язнів, опитування ув’язнених, питань харчування, одягу, гігієни, релігійних обов’язків, дисципліни, відпочинку, розвитку, спорту та ігор, листування, випадків повернення на батьківщину, заповітів, свідоцтв про смерть, поховання і кремації полонених тощо.

У цих розділах описуються дії росіян щодо військовополонених, у тому числі щодо жінок - максимально жорстоке поводження, побиття, відрізання частин тіла, катування електричним струмом, знущання та приниження гідності полоненого, тривання у повній інформаційній ізоляції, калічення, так звані прописки, умови відбування покарань тощо.

Ці розділи проілюстровані відповідними історіями українців, які побували у російському полоні - української парамедикині та волонтерки Юлії Паєвської (Тайри), кулеметника Олексія Анулі, сержанта ЗСУ Ореста Грицюка, танкіста Дениса Чепурка, бійця танкової бригади Олександра Антоненка, прикордонника Олексія Крецу та інших.

Документ закінчується розділом про “ратифікацію”, у якому зазначено, що ця конвенція “ратифікована” “нейтральним” ставленням світу до злочинів проти людяності.

Він доступний для ознайомлення на сайті українською та англійською мовами.

На думку Лубінця, цей документ є своєрідною антиутопією, ідеологією, де контроль за страхом і насильство фактично стали основними інструментами управління людьми, яких РФ тримає у полоні.

“Цей (документ - ред.) - це реальність, у якій ми з вами живемо, і насправді не тільки ми. Насправді це пережили всі ті народи, які стикнулися з росіянами упродовж останніх 30 років. Наша задача з вами, і задача усього українського суспільства - щоб цей (документ - ред.), ці біль, страждання і сльози рідних військовополонених і самих військовополонених, смерті військовополонених були не тільки їхньою проблемою, а щоб вони були проблемою усього нашого суспільства і доводилися постійно іноземцям, причому у всіх сферах”, - поінформував радник Департаменту міжнародного права МЗС Богдан Чумак.

За словами дипломата, “це не має бути історія, коли це лише суха юриспруденція і виключно класична дипломатія”.

“Бо насправді великий світ - байдужий, і ми можемо лише постійно це доводити. І змушувати працювати міжнародні організації, той же самий Червоний Хрест, який, серед іншого, має безмежні бюджети”, - заявив Чумак.

Як повідомляв Укрінформ, Лубінець заявив, що Україна продовжує пошук третіх країн, готових сприяти поверненню додому українців, яких незаконно утримує РФ.