Залучення громадянського суспільства до ухвалення рішень на місцях є фактором розвитку громад
48,2% українців називають залучення громадянського суспільства до розробки місцевих стратегій та ухвалення рішень серед пріоритетів у розвитку громад.
Про це свідчать результати опитування «Вплив і консолідація зацікавлених сторін у відновленні та стратегічному розвитку громад», презентованого у межах форуму «Партнерство для кращого майбутнього: відновлення та стратегічний розвиток громад», що відбувся в Києві.
«У межах дослідження респонденти назвали ключові пріоритети у розвитку громад. Зокрема, більшість — 48,2% — зазначили, що пріоритетом є залучення громадянського суспільства до розробки місцевих стратегій та участі у прийнятті рішень. Водночас 44,7% опитаних наголосили на важливості підзвітності місцевої влади. Про доступ до комунальних послуг зазначили 43,2% опитаних, про розвиток та підтримку культури, захист спадщини — 36,2%, про доступ до справедливої судової системи — майже 36%», — розповіла голова правління Інституту «Республіка» Олександра Гліжинська.
Згідно з опитуванням, екологія є пріоритетом для 33,1% респондентів. На такі напрямки, як будівництво або реконструкція житла, психологічне здоров’я та відновлення місцевих об’єктів інфраструктури, пошкоджених через військові дії, вказали як на пріоритети менш ніж 30% опитаних.
Окрім цього, експертка зазначила, що найбільшу зацікавленість у правах громади показали місцеві медіа, за ними — громадські організації, на третьому місці — місцева влада, на четвертому — бізнес.
"Респонденти також оцінили рівень зацікавленості центральної влади у справах громад. Як середній його визначили 29% опитаних, слабкий — 28%, низький — 14,3%, а відсутність зацікавленості відзначили 7,3% респондентів. Лише 8% учасників вважають його високим, що може відображати специфічну позицію окремих громад", — додала Гліжинська.
Опитування здійснювалося через платформу SurveyMonkey. Загалом опитано 400 осіб з 18 громад України. Кожній зі сторін запропонували оцінити вплив на те чи інше питання за шкалою від 0 до 5, де 0 означає «немає жодного впливу/інтересу», а 5 – «дуже впливова/зацікавлена».
Водночас голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк наголосила, що для підвищення спроможності громади потрібно чітке планування. Вона підкреслила, що під час розробки стратегій передусім варто зважати на економічний розвиток громад, зокрема на залучення бізнесу.
Зі свого боку міський голова Бучі Анатолій Федорук зазначив, що найстрашніше для громади залишитися без мешканців. Він розповів, що після деокупації Бучі було важливо повернути населення, задля чого була розроблена програма «Вдома краще». За його словами, станом на зараз до міста повернулися 95% городян. Він додав, що у місті також проживає понад 12 тис. переселенців.
Міський голова Дрогобича Тарас Кучма розповів, що управління громадою відбувається із використанням цифрових інструментів, баз даних, що поповнюються з анкетування мешканців у різних сферах життя. Окрім цього, зауважив він, Дрогобич — перша громада, яка відмовилася від тимчасового житла для ВПО. За його словами, під час анкетування майже 90% переселенців написали, що їм нікуди повертатися або що вони їхатимуть із міста за кордон. У зв'язку із цим, за словами Кучми, громада спрямувала ресурси на забезпечення переселенців постійним житлом.
Як повідомляв Укрінформ, у Житомирі презентували інтерактивну освітню програму для лідерів місцевого самоврядування «IMPACT-Zhytomyr», яку розробили естонські партнери.