Світ має створити механізм визволення полонених українських журналістів - НСЖУ
Міжнародне співтовариство має створити механізм для визволення з полону українських журналістів, наразі його не існує.
Про це під час Всеукраїнської онлайн-конференції «Уроки 2024: про стійкість українських медіа» повідомила перший секретар Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Ліна Кущ, передає кореспондент Укрінформу.
«Цей рік, якщо говорити про полонених журналістів, він переконав нас у тому, що ми маємо більше доносити до всього світу, що немає механізму для визволення українських полонених журналістів зараз. Немає. І міжнародне співтовариство має цей механізм створити», - заявила вона.
Кущ запевнила, що на зустрічах із представниками дипкорпусу, міжнародних організацій постійно обговорюються питання створення механізму звільнення колег – українських журналістів завдяки міжнародним організаціям тощо.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко окремо закцентував на тому, що росіяни дійсно цілеспрямовано, на жаль, б’ють по цивільній інфраструктурі, якою послуговуються журналісти і представники іноземних місій, щоб залякати людей і щоб якомога менше було фіксацій воєнних злочинів.
Томіленко заявив, що значна кількість українських журналістів, які зараз залишаються у професії, (змогли зробити це – ред.) саме завдяки різним міжнародним програмам і різним донорам.
«І наше завдання як спілки журналістів України – якраз рекомендувати і насамперед регіональні медіа, прифронтові медіа, прифронтові газети для стійкої ресурсної підтримки», - зазначив голова НСЖУ.
Він висловив думку, що наразі медійники мають змінюватися, вивчати нові реалії – зокрема, нові реалії споживання, поширення інформації.
«Трансформуючись, змінюючись, медіа збільшують свої шанси на медіаринку… Хтось працює 30 років, хтось – 40, у кого який є досвід, але все одно потрібно змінюватися. Позиція, що: «я 30 років у професії, не вчіть мене жити, а дайте грошей» - вона реально не працює у нинішніх умовах», - переконаний Томіленко.
Крім того, Кущ закцентувала на питання релокації редакцій під час війни.
Окремо секретар НСЖУ Віталій Голубєв заявив, що станом на сьогодні традиційна довіра до газет, яка існує, має бути конвертована на цифрові платформи.
Голубєв зазначив, що газета не може виходити так само оперативно, як матеріали у соцмережах, але газета може розвивати свої цифрові платформи і там надолужувати цю оперативність.
«Якщо ідуть у соцмережі через інтерактив – значить, ми (газети – ред.) маємо на своїх цифрових майданчиках стимулювати якось цей інтерактив, залучати читачів до коментарів, до обговорення і водночас – вводити правила, вводити модерацію», - вважає Голубєв.
Окремо він висловив думку про те, що однією з ключових проблем майбутнього, яка буде існувати у повоєнний період, буде самоцензура журналістів.
Як повідомлялося, у столиці представили нову громадську нагороду - медаль «Незламним героям медіа», якою відзначатимуть журналістів під час війни.