Церковний календар: Різдво-2024 обіцяє бути без бійок і непорозумінь

Перехід на новий календар уже об'єднує Україну із західним християнським світом і проходить він легше, ніж очікувалось

Уже другий зимовий цикл свят в Україні християни східного обряду відзначають за новоюліанським календарем. Принаймні, саме на нього перейшла ПЦУ та УГКЦ. Ревнителі УПЦ МП дотримуються старого юліанського літочислення.

Найбільше різниться у часі саме зимові свята, які традиційно починаються з Миколая. 6 грудня за новоюліанським календарем збігається із римо-католицьким. Тож і відсвяткувала Україна. Наступною знаковою зміною є Різдво і Святвечір, які тепер теж святкують в один день римо-католики та прихильники новоюліанського календаря у православній та греко-католицькій спільнотах України. Побоювання багатьох експертів, що процес переходу буде складним і напруженим, наразі в Україні не справджується, на щастя.

РІЗДВЯНИЙ ВИБІР УКРАЇНИ: ГЕТЬ ВІД МОСКВИ, БЛИЖЧЕ ДО ЄВРОПИ

Віктор Єленський,  голова Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті, релігієзнавець і народний депутат України VIII скликання, зізнається, що «багато хто очікував, що буде бунт, але нічого такого не сталось». Він пояснює це трьома причинами і перша – це сильний потяг іти геть від Москви і зустрічати Різдво разом із Заходом. 

Марія Сорока нині мешкає в одному із сіл Чернігівщини, яке у 2022 році було під російською окупацією. Жінка одразу прийняла зміни і вже другий рік дотримується новоюліанського календаря, і вся її родина спокійно перейшла на нові дати. «Ви ж не хочете вітати народження Ісуса разом із мос..лями», – емоційно та риторично запитує жінка. Попри те, що в селі церковна громада і священник належать до УПЦ МП, жінка активно переконує односельців приймати і тримати проукраїнську віру. Каже, бувають перепалки і голосні суперечки, але «час покаже». Старшим людям, пояснює, важко приймати нові правила гри. Але російська окупація досить сильний аргумент на користь переходу.

ЗВИЧКА ЦЕ ЧАС. ЗА 5 РОКІВ МОЖНА ЗВИКНУТИ

Друга причина, за словами Віктора Єленського, – тривалий час для адаптації та прийняття змін: «Було дано 5 років тим громадам, які не готові відразу перейти. Церковний календар був надрукований у двох редакціях: новоюліанському і юліанському. То ж священники та громади можуть обирати собі відповідний. Я особисто очікував, що буде більший спротив новому календарю», – повторює експерт.

У родині киянки Ольги Собчук віддавна традиція зустрічати і відзначати дві Паски, два Різдва. Ольга і її чоловік належать до різних конфесій: чоловік католик, вона православна. Тож їхні діти з народження звикли і очікують двох Миколаїв, які приносить подвійну порцію подарунків, смакують двома пасками, для них це норма. «Зараз, – ділиться своїми відчуттями і сміється жінка, – більша проблема попрощатись з одним Миколаєм». Дорослим не проблема, а от додатковий подарунок для дитини забрати важко. Але досвід подвійного церковного календаря в одній родині є чудовим взірцем сучасної та європейської традиції поєднання різних досвідів без конфліктів і ворожнечі.  

ПОЄДНАТИ НЕПОЄДНУВАНИХ: АТЕЇСТІВ ПЦУ ТА ГЛИБОКО РЕЛІГІЙНИХ

І третя причина, яку називає Віктор Єленський, – поєднання проукраїнської громади віруючих та «атеїстів ПЦУ» (вислів співрозмовника): «Перехід викликає навіть, я б сказав, ентузіазм. В обох категорій. У людей, які, з одного боку, мають дуже мало спільного з церквою, є «атеїстами Православної церкви України». Тобто, вони хочуть, щоб в Україні була українська церква, українська церковна свідомість. Та глибоко віруючих людей. Тих, які не уявляють собі, як можна у піст розважатись і святкувати Новий рік. Саме тому у греко-католиків було заведено робити «перерви» під час двох постів – до Дня Незалежності та на Новий Рік». 

РЕКЛАМА – РУШІЙ ПЕРЕХОДУ

Ще один досить вагомий інструмент прийняття, і то безконфліктного, стала не релігія, а торгівля. Ритейлери та рекламний ринок з ентузіазмом синхронізувались із європейською традицією підготовки і святкувань. То ж постійна увага реклами на нових для споживачів датах, до яких варто купити подарунки – теж відіграла свою вагому роль. 

Якщо ще минулого зимового циклу знайти набори для куті за кілька тижнів до Різдва було проблемою, то цьогоріч у листопаді роздрібна торгівля вже пропонувала різні набори на різні гаманці і смаки. 

Розпродажі, передріздвяні акції, ярмарки та пропозиції можна побачити, почути і подивитись всюди.  А це, погодьтесь, стимулює споживачів не менше, аніж церковні проповіді. Окрім того, нагадування про Миколая на початку грудня, рекламні кампанії та пропоновані подарунки, прикрашання вітрин вже у листопаді – все це створює дуже позитивне тло для першого кроку. Діти, які очікують подарунків раніше, – теж вагомий стимул родинам спробувати хоча б подвійне свято.

І ПРО ТИХ, ХТО ПРОТИ

Але, звісно, залишаються і ті, хто буде триматись за стару традицію. Віктор Єленський пояснює це природним потягом зберігати традиції, інерційним підходом. Наприклад, люди, будучи достатньо патріотичними, говорять, що не хочуть залишати УПЦ, тому що «тут ми хрестилися, тут хрестилися наші діти, тут ми ховали своїх батьків». 

Співрозмовник наводить приклад, який демонструє, наскільки «споконвічні» традиції, за один-два покоління швидко засвоюються як істинні. «У мене є товариш, який їздить на Батьківську суботу в середу. Каже, у селі так з діда-прадіда повелося.Так було і так буде в віках. Ну, і я дав собі працю з'ясувати, чому це так. Виявилося, що в його районі в 1933-ому році минулого сторіччя позакривали всі церкви. Лишився один священник на всіх, який визначив для цього села, що панахиду служитиме у середу, бо решта днів розписані були за іншими селами. За три покоління чи навіть вже за два люди вирішили, що так було завжди, що це трохи не євангельське установлення, що в їхньому селі субота має бути в середу. Тобто, таких нашарувань, які люди сприймають за сутність віри, багато».

Катерина Кащенко з Черкащини вважає, що «новий» календар це посягання на давні українські традиції. Її дратує завзяття, з яким сусідки біля київського під’їзду до Різдва прикрашають дерева та  коридори. Вона не лише не допомагає, а й викликає їх на дискусію, сперечається, називаючи такі дії шкідництвом: «якщо прийдуть китайці, ви теж буде святкувати за китайським календарем?», – такий її аргумент, мовляв, це чужинська, «не наша» історія. Однак, до надто «активних» суперечок не доходить. 

Жінки продовжують прикрашати подвір’я, а Катерина обіцяє привітати всіх із Різдвом вже 7 січня. І ображено йде до своєї квартири. Однак, більшість  мешканців прихильно ставляться до відзначення Різдва 25 грудня і дякують активісткам за передсвятковий настрій.

ЩО ГОВОРИТЬ СТАТИСТИКА

Як зазначає релігієзнавець Володимир Єленський, точної статистики поки що немає, її не ведуть. «Картина трохи змазана, бо триває воєнний стан і Різдво, як і будь-яке свято, тимчасово не вихідний день. І ми не можемо твердо назвати кількість тих, хто вже святкуватиме Різдво по-новому. 25 грудня минулого року в храмах Православної церкви України і Греко-католицької церкви людей було багато. Важливо, що всі очікували більше агресії і ледве не розколу. Так було в румунській, болгарській і грецькій церквах. І такі «відколоті» церкви є і в Болгарії, і в Румунії, але у нас нічого подібного не сталось».

Станом на 2023 рік, в Україні спостерігалася значна підтримка переходу на новий церковний календар. Згідно з опитуванням, проведеним у червні 2023 року групою «Рейтинг», 63% українців підтримали ініціативу, тоді як лише 18% висловилися проти.

У 2023 році Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) ухвалили рішення про перехід на новий календар, який набув чинності з 1 вересня 2023 року. Це означає, що переважна більшість церковних свят змістилися на 13 днів назад, за винятком Великодня та пов'язаних з ним свят. 

Станом на 2022 рік, тобто до реформи, вже 42% українців відзначали Різдво 25 грудня. Попередні роки теж демонструють: близько 30% релігійних громад в Україні святкували Різдво 25 грудня, а це, зокрема, католицькі та протестантські спільноти.

Щодо кількості громад, які підтримали цю зміну, точні дані наразі відсутні. Однак відомо, що ПЦУ налічує нині близько 8000 зареєстрованих релігійних громад.

Таким чином, більшість українців та значна частина релігійних громад підтримують перехід на новий церковний календар, що відображає прагнення до оновлення та гармонізації з іншими християнськими традиціями.

Останні дослідження 2024 року консалтингової компанії Deloitte споживачів свідчать про зростаючу підтримку підготовки і святкування Різдва 25 грудня серед українців. Згідно з опитуванням, проведеним у грудні 2024 року, 53% респондентів планували відзначати Різдво саме цього дня, тоді як 13% надають перевагу 7 січня, а 28% святкуватимуть обидві дати. 

То ж, допоки значна частина з нас, включно із «атеїстами ПЦУ», готується відзначати особливий вечір і день, сповнених традицій, пам’яті предків і пошани до всього живого, варто подякувати тим, хто не може бути за столом, поруч із родинами – захисників і захисниць, для яких немає вихідних і свят. 

Втім, повернуться і вони після перемоги на ґрунт буднів і «календарних» суперечок. А цьогорічне Різдво демонструє, наскільки ми вміємо бути терпимими і по-доброму дивувати світ.

Ярина Скуратівська, атеїстка ПЦУ, Київ

Перше фото Радіо Свобода