Горан Бошкович, головний тренер жіночої збірної України з баскетболу

2018 рік – це був рік кваліфікації на жіночий Євробаскет. Збірна України пройшла кваліфікаційний турнір і зайняла 2-е місце в групі одразу після команди чинних чемпіонок Європи збірної Іспанії. Українки пройшли кваліфікацію учетверте поспіль і вперше під орудою іноземного тренера Горана Бошковича з Чорногорії.

Але просто кваліфікуватися недостатньо – як для тренера, так і для команди. Збірна України зустрінеться у Ризі на груповому етапі зі збірними Великобританії, господарками турніру Латвією та знову зі збірною Іспанії. Про рік, що минає, й майбутній жіночий ЄвроБаскет-2019 ми розмовляли з головним тренером Гораном Бошковичем.

МИ ПРОЙШЛИ ДО НАЙКРАЩИХ 16 КОМАНД У ЄВРОПІ

- Минулого року ви отримали новий досвід – робота головним тренером збірної команди? Вам сподобалося?

- Так це був для мене перший досвід роботи головним тренером національної команди. Скажу відверто мені сподобалося, це була цікава подорож, чудовий досвід для мене, тому я вдячний за цей досвід минулому року, вдячний нашій команді й Федерації баскетболу, яка мені таку можливість надала.

- Чи згодні ви з тим, що минулий рік був успішним для нашої національної команди?

- Я думаю так, напевно, ми пройшли туди, де і належить бути національній збірній України, до найкращих 16 команд у Європі. Це була наша мета у кваліфікації й ми її досягли.

- Мета полягала в тому, щоб потрапити на жіночий ЄвроБаскет-2019, команда впоралася з цим, але не всі команди з других місць потрапили на турнір. Чи були які-небудь побоювання або хвилювання стосовно нашого другого місця, особливо після домашньої поразки для Іспанії?

- Ми не хвилювалися взагалі. Наша стратегія полягала в тому, щоб заробити величезну різницю закинутих/пропущених очок у нашій групі. Отже, ми знали, що це допоможе нам в кінці турніру (система розіграшу передбачала, що на Євробаскет потраплять лише 6 з 8 команд із кращою різницею закинутих/пропущених, серед тих які посіли другі місця - авт.) Коли ви граєте в тій же групі, що й Іспанія, треба думати про все і бути готовим до будь-чого. Щодо гри у Києві, то ми на рівних боролися до останніх секунд. Я сподіваюся, що вболівальники, які прийшли на ту гру, запам’ятають ту напругу надовго.

ЯГУПОВА МОЖЕ РОБИТИ СИЛЬНІШИМИ СВОЇХ ПАРТНЕРОК ПО КОМАНДІ

- Чи є наші суперниці іспанки непереможними для інших європейських команд?

- Ніхто не сумнівається, що Іспанія зараз є найкращою командою в Європі. На попередньому чемпіонаті вони переграли усіх, з Україною включно, із різницею у рахунку понад 15 очок у кожній з ігор. Вони уже давно грають разом з одним тренером, тому здолати їх – дуже важке завдання для усіх.

- Ми говорили тільки про діючого чемпіона, але не про інших супротивників, зокрема Латвії ми програли цього літа у товариських матчах.

- Звичайно, Латвія – дуже сильна команда, яка завершила на 6-му місці останній чемпіонат. Зараз вони є господарками та мають великі очікування від Євробаскету. Цього літа вони готувалися до чемпіонату світу, і ми приїхали до них з дуже молодою командою, вони нас переграли, але подивимось – що буде наступного року.

- Чемпінат Європи – це короткий турнір, який дуже відрізняється від кваліфікації, адже у перші 2 дні (у іграх з Іспанією та Латвією) усе може бути вирішеним для нас.

- Може бути і так, а можливо, ні, я не схильний так думати.

- Дивлячись на кваліфікацію та попередній Євробаскет, здається, що наша команда залежить від Аліни Ягупової, вона грає майже без ротації; вона має найкращі показники із закинутих очок і підбирань. Що ви можете сказати про її роль у збірній?

- Немає сумнівів, що Аліна Ягупова – гравець європейського  топ-класу. Вона дуже важлива для нашої команди. Я очікую від неї, насамперед, найкращого баскетболу. Також вона може робити сильнішими своїх партнерок по команді, як це робили дійсно великі гравці минулих років. Так вона може стати справжнім лідером.

У БАЛКАНЦІВ Є ВЕЛИКЕ БАЖАННЯ КОНКУРУВАТИ І ЗМАГАТИСЯ, І ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ БАСКЕТБОЛУ

- У коментарі сайту Федерації баскетболу fbu.ua ви сказали: "Вважаю, що нам краще було б грати в Сербії з багатьох причин", чи могли б ви відкрити кілька з цих причин. (Групова стадія ЄвроБаскету буде відбуватися у двох країнах: Сербія і Латвія, «українська» група А гратиме у Ризі - авт.).

- Коли ви просто перетинаєте кордон із Сербією, ви бачите "Ласкаво просимо до Сербії – країни баскетболу", – це є однією з причин. Я грав там протягом багатьох років, там є велика частина моєї баскетбольної сім'ї, моя донька живе в Сербії. Крім того, якби ми грали там, я гадаю, нам було б простіше у плані підготовки і т.д.

- Чому баскетбол став настільки популярним спортом на Балканському півострові? Особливо, колишні югославські республіки.

- Це правда, баскетбол дуже популярний у всіх балканських країнах, я думаю, через фізичні особливості людей у цьому регіоні. Наприклад, якщо говорити про середній зріст населення, то тут живуть одні з найвищих людей на планеті. Не менш важливим є велике бажання конкурувати і змагатися, це прищеплюють нам з раннього віку, і це дуже важливо для баскетболу.

- Працюючи з українками, ви помітили деякі ментальні відмінності з чорногорками?

- Не так багато розбіжностей, жінки – вони лишаються жінками усюди.

- Найбільша різниця між жіночим баскетболом і чоловічим на вашу думку? Це атлетизм? Швидкість? Емоційність?

- Баскетбол у жінок і чоловіків – це той самий вид спорту, він має однакові правила та однакове походження, але існує кілька відмінностей. Я думаю, найважливіші з них – це атлетизм і швидкість, вони мають вирішальне значення і роблять реальну різницю у способі гри.

ЧОРНОГОРЦІ ДОБРЕ РОЗУМІЮТЬ СИТУАЦІЮ В УКРАЇНІ, ВОНИ ПАМ’ЯТАЮТЬ ЮГОСЛАВСЬКУ ВІЙНУ НА ПОЧАТКУ 90-Х РОКІВ

- Чи запитують люди у вас вдома про Україну, про життя тут, про останні події з "військовим станом"?

- Так, мене запитують доволі часто, вони цікавляться. Зв’язки між країнами тісні. Багато українців приїжджають зазвичай до Чорногорії влітку. Люди тут краще розуміють ситуацію в Україні, вони пам’ятають югославську війну на початку 90-х років. Чимало людей тут відчували війну на собі, так що всі сподіваються, що ситуація буде спокійною і більше не буде жертв.

- Які ваші очікування від майбутнього року?

- Я все ще складаю свій список очікувань, я ж маю час до 31 грудня!

- 2018-й, за східним гороскопом, був ваш рік, ви довіряєте гороскопам?

- Дійсно мій рік? Що ж ви мені раніше про це не говорили? Якби я знав про це, мені не довелося б так жертовно віддаватися роботі, працювати занадто багато! На жаль, я не вірю в гороскопи, але, у будь-якому випадку, я хочу привітати всіх людей, які вірять і не вірять у гороскопи, й побажати їм успіху у майбутньому році!

- Вам теж успіхів!

Григорій Палій, Київ