Хто така Ярослава Магучіх?
Її вважають майбутнім української легкої атлетики.
На чемпіонаті світу з легкої атлетики в Досі Україна виборола першу медаль. «Срібло» у стрибках у висоту виграла 18-річна Ярослава Магучіх. При цьому вона двічі оновлювала власний рекорд і рекорд світу U-20 – 2.02 і 2.04 м. Її успіх не слід вважати сенсацією, адже українка вже кілька років стрімко прогресує, бере титули і встановлює рекорди.
Спорт на першому місці
Ярослава народилася в Дніпрі. Нині вона є студенткою першого курсу Дніпровського вищого училища фізичної культури, її тренер – Тетяна Степанова. У 15 років Магучіх виграла чемпіонат світу серед дівчат U-18 і Європейський юнацький фестиваль. Через рік - чемпіонат Європи U-18 та юнацькі Олімпійські ігри.
У нинішньому сезоні Ярослава в свої 17 років завоювала золото на Європі U-20 та перемогла на етапі «Діамантової ліги» в Досі (наймолодша переможниця етапу в історії легкої атлетики). 19 вересня їй виповнилось 18 років і менше як за два тижні вона стала другою на дорослому чемпіонаті світу з фантастичним результатом – 2.04 м.
Як бачимо, кар’єра українка розвивається блискавично. При цьому сама Ярослава залишається скромною і постійно усміхненою дівчиною. Каже, зараз у 18 років спорт для неї на першому місці. Тому тренування і змагання займають увесь час. Ну і ще трохи часу йде на навчання. За її словами, за останній рік вона суттєво підтягнула англійську і основні предмети для здачі ЗНО. Спортивна мета №1 – стати олімпійською чемпіонкою. По завершенні кар’єри спортсменки планує стати тренером. А до пропозицій стати моделлю ставиться скептично.
Стрибка на 2.04 могло і не бути
«Коли я взяла 2.02 метра з першої спроби, то, напевно, адреналін заграв і я захотіла стрибнути ще вище – 2.04. Чому ні? Хотіла спробувати. Спробувала - взяла. Коли я стрибнула 2.04, то зрозуміла - це вже круто. Взяла з третьої спроби. Досі не вірю в це. Чекала, що будуть такі високі результати у фіналі, це ж дорослий чемпіонат світу. Розуміла, що буде складно. Але я настільки задоволена після своїх стрибків. Перемогла саму себе, напевно. Два особистих рекорди», - так доволі сумбурно і емоційно розповіла про свій виступ на ЧС сама Магучіх.
За словами тренера Магучіх – Тетяни Степанової подвійного рекорду в Досі могло і не бути: «Я хотіла, щоб Ярослава закінчила змагання після подолання висоти 2.02 метра. Але вона захотіла стрибати на 2.04, і я не заперечувала. А ось далі змагання вирішили не продовжувати, щоб поберегти її. Адже Ярославі 19 вересня виповнилося всього 18 років».
Головний тренер збірної України з легкої атлетики В’ячеслав Тиртишник впевнений, що Ярослава правильно зробила, коли пішла на підкорення другого рекорду: «Коли Магучіх стрибнула 2.02, то це був божевільний вибух емоцій. Те, що зробила Магучіх, це просто фантастика! Вона вже зраділа, коли взяла 2.02. Було зрозуміло, що вона з медаллю і ніхто її не відбере. Вони з тренером ще думали стрибати 2.04 чи ні. Я кажу: звичайно ж стрибати і пробувати. Вона пішла і взяла цю висоту. Два світові рекорди серед юніорів».
Конкуренція і боротьба з собою
Сьогодні Ярослава Магучіх разом з іншою талановитою стрибункою у висоту Юлією Левченко вважаються нашими медальними надіями на Олімпіаді-2020 в Токіо. На думку Тиртишника, Магучіх і Левченко – потенційні лідери світової легкої атлетики на найближчі роки.
«По-перше, треба говорити про те, що Магучіх реально суперталановита дівчинка, як і Юля Левченко. Плюс вони правильно з тренером підбирають роботу для цього віку, форсують навантаження. Я знаю, як вони тренуються: там немає наднавантажень. Робота проводиться грамотна, достатньо спокійна, планомірна. Форсажу немає, і за це не переживаємо.
У легкій атлетиці бувають «скоростиглі» і, найчастіше, це досягається за рахунок непомірних навантажень для даного віку. Але у Ярослави Магучіх і Юлії Левченко цього немає. Тому ми з оптимізмом дивимося в майбутнє: невдовзі ці дівчата почнуть домінувати в світі. Звичайно, Маша Ласіцкене сильна спортсменка, але на нещодавній матчевій зустрічі Іра Геращенко і Юля Левченко її обіграли. Тому вона також не залізна», - розповів Тиртишник.
До речі, коли Магучіх спитали про конкуренцію з боку Левченко і Ласіцкене, то вона відповіла, що кожні змагання для неї це, насамперед, боротьба з собою. Вважатимемо, це прихованою оцінкою неймовірних власних можливостей.
Святослав Василик, Київ