В’ячеслав Лецкан, віцепрезидент київського «Сокола»

Київський «Сокіл» – без перебільшення, легендарна хокейна команда. Клуб відродився після 6-річної паузи і минулого року повернувся в чемпіонат України з хокею. Молодому колективу вдалося стати віцечемпіонами в першому ж сезоні після повернення на найвищий рівень. За підсумками сезону команда зможе взяти участь у Континентальному кубку.

Віцепрезидент київського «Сокола» В’ячеслав Лецкан розповів, за рахунок чого вдалося відносно швидко досягти результату, як клуб працює на трансферному ринку, як готується до сезону. Окрім цього, В’ячеслав пролив світло на конфлікт Української хокейної ліги (УХЛ) і Федерації хокею України (ФХУ), висловив позицію клубу й окреслив плани на майбутнє.

МИ ПОДАЛИ ЗАЯВКУ ДЛЯ УЧАСТІ В КОНТИНЕНТАЛЬНОМУ КУБКУ

- Пане В’ячеславе, що потрібно запровадити в організації роботи клубу, щоб настільки вдало увірватися в УХЛ й одразу ж завоювати срібні медалі?

- Мати потужну команду, щоб реалізовувати свої цілі – це основа будь-якого бізнесу. По-друге, потрібно мати кваліфіковані кадри і бажання організовувати роботу належним чином. Вважаю, що ми в цьому сезоні провели гарну роботу.

- Наступного сезону «Сокіл» дійсно братиме участь у Континентальному кубку?

- Так, ми вже подали заявку. Ситуація склалася на нашу користь. «Донбас» подав заявку до Ліги чемпіонів, їм дозволили грати в цьому представницькому турнірі. Через це ми автоматично, як команда, яка посіла другу сходинку, мали право взяти участь у Континентальному кубку.

Зрадів, що «Донбас» наступного сезону стартує у Лізі чемпіонів. Привітав президента «Донбасу» Бориса Колеснікова з цією подією. Борис Вікторович сказав: «Завдяки нам ви стартуєте в Континентальному кубку». Я подякував. До речі, ми подали Палац спорту як домашню арену для проведення матчів Континентального кубку.

- Палац спорту відповідає всім виборам проведення єврокубків?

- В 2010-му році Палац спорту вже пережив реконструкцію. Він більш-менш підходить під ті норми, які міжнародна федерація виставляє. Навіть Ліга чемпіонів дозволила «Донбасу» грати в Палаці спорту. Це теж буде предметом перемовин з «Донбасом». Ми вже про це з президентом «Донбасу» Борисом Колесніковим говорили. Нам потрібно випити кави, обсудити співпрацю. Обом клубам потрібен Палац спорту для виступів. Якщо будуть сприятливі умови, розглядатимемо проведення деяких домашніх матчів у Палаці спорту та чемпіонату України.

ШКОЛА «СОКОЛА» ПЕРЕЙДЕ В АВАНГАРД

- Яка ситуація з «Авангардом», який уже 12 років як не працює?

- Наскільки мені відомо, держава виділила бюджет для його реконструкції. Наразі там ідуть підготовчі роботи. Цим займається Міністерство молоді та спорту. Якщо все буде добре, може, до кінця року вони й закінчать. Але, мабуть, березень-квітень наступного року – це більш реальні терміни. Тоді можна буде говорити, що в «Авангард» школа «Сокола» перейде.

«Авангард» належить Міністерству молоді та спорту, тому треба буде складати договір оренди. Для домашніх матчів «Сокола» в чемпіонаті України арена підійде. Але є питання щодо кількості глядачів. Адже вона вміщує максимум 300-400 чоловік.

БЮДЖЕТ НА НАСТУПНИЙ СЕЗОН ПОВИНЕН СКЛАДАТИ 22 МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ

- Ви розповідали, що бюджет «Сокола» минулого сезону склав близько 15 мільйонів гривень. Який бюджет потрібен команді в наступному сезоні?

- Не менш як 22 мільйони гривень. Тоді ми зможемо конкурувати за перше місце у внутрішньому чемпіонаті й гідно виступити у Континентальному кубку.

КОЛИ МИ ПОЧИНАЛИ, ВСІ СМІЯЛИСЯ

- Як ви збираєтеся наповнювати бюджет?

- За рахунок залучення спонсорів. На сьогодні помінялася картинка: коли ми починали, всі сміялися й ніхто в нас не вірив. Сьогодні люди приходять і кажуть, що готові співпрацювати з нами. Співпраця – це й іміджева реклама для компаній-партнерів. Окрім того, підвищилися рейтинги телетрансляцій, є передумови після дуже тривалої перерви побачити «Сокіл» у Палаці спорту. Впевнений, що на «Сокіл» глядачі прийдуть, заповнятимуть трибуни.

- «Сокіл» підтримують не лише у Києві, а й по всій Україні. Як ви поясните наявність настільки сильної фанатської бази?

- Я вважаю, що клуб «Сокіл» є культовою командою для Києва й України. Його можна порівняти з київським «Динамо» у футболі, київським «Будівельником» у баскетболі, гандбольним клубом «Спартак» Київ.

- Хочемо розпитати вас як людину, яка знає ситуацію зсередини, про конфлікт УХЛ з ФХУ. Що конкретно не влаштовує лігу і чого прагне федерація?

- Від імені клубу, партнерів і засновників хочу заявити, що ми не хочемо брати участь у цьому конфлікті. У них є спір, який не цього року виник. Змінився керівник ФХУ: у Георгія Зубка є своє бачення розвитку хокею в Україні. Федерація висунула наступні вимоги: зменшити ліміт легіонерів, передбачити в календарі чемпіонату міжнародні паузи, які виконують усі країни Європи. Це і є предмет непорозуміння. І ще – відповідальність за суддівство переходить у Федерацію хокею України. Стосовно суддів, з моєї точки зору, немає проблеми, адже ліга не витрачатиме кошти на суддівство. Взагалі вважаю, що така радикальна конфронтація точно не піде на користь українському хокею. Хочу, щоб сторони домовилися про конструктивну співпрацю якнайшвидше.

КВАЛІФІКАЦІЯ НАШИХ СУДДІВ БАЖАЄ БУТИ КРАЩОЮ, АЛЕ ІНШИХ НЕМАЄ

- Чи справді зараз проблеми з лімітом легіонерів та з суддівством є нагальними в українському хокеї, адже саме ці напрямки є ключовими в меседжах федерації?

- Дійсно, кваліфікація наших суддів, м’яко кажучи, бажає бути кращою. Але інших суддів у нас немає. Набрали молодих хлопців. Їх варто навчати. Думаю, з досвідом усе прийде. Не помиляється той, хто нічого не робить. Насправді, суддівство в плей-офф було вже набагато кращим, аніж на початку сезону. Хоча судді – ті ж самі. Якщо з ними працюватимуть, якщо їх навчатимуть, якщо буде в кого навчатися, то вони підвищать свою кваліфікацію. Питання суддівства і трактування моментів у хокеї – дійсно важлива річ.

Наприклад, в УХЛ деякі порушення вважають незначними і карають невеличкими штрафами. Буває, й зовсім не карають. Міжнародна федерація хокею на міжнародних турнірах за такі ж порушення карає жорстко. Потім приїжджає наша збірна будь-якого віку, і ми майже пів гри сидимо у меншості. Вони звикли грати по-іншому. Дуже гостре питання – це фізичний контакт із головою хокеїста. Будь-який контакт з головою карається жорстко. У нас після ігор було по 2-3 людини зі струсом мозку, а гравців суперника навіть не покарали. Справа в трактуванні. Якщо ми будемо йти в ногу з часом і відстежувати тенденції, які відбуваються в хокейному світі, то суддівство прийде до належного рівня.

3-4 РОКИ ТОМУ ПЛЕЯДУ УКРАЇНСЬКИХ ХОКЕЇСТІВ “ПОХОВАЛИ” ЧЕРЕЗ ВІКОВІ ЛІМІТИ

- Що стосовно легіонерів?

- Ситуація складна. Минулого сезону в УХЛ було 8 команд. Наступного буде 10. Принаймні, так декларує УХЛ. А де ж взяти українців відповідного рівня у такий кількості? Років 3-4 тому УХЛ, образно кажучи, «поховала» плеяду українських хокеїстів, коли ввела вікові ліміти для гравців. Про це зараз ніхто не пригадує. Тому маємо сьогодні питання, де взяти українських хокеїстів. Кількість легіонерів дійсно треба скорочувати. Але робити це поступово. Я взагалі вважаю, що це питання наразі не головне.

Є очільники клубів, які категорично проти ліміту. Чому вони проти? Вони всіх кращих молодих гравців забирають до себе, запропонувавши їм більш цікаві фінансові умови. «Сокіл» не збирається в цьому плані конкурувати. Хлопці грали в «Соколі» минулого сезону, проявили себе так, що інші клуби вирішили їх забрати до себе, щоб вони ж їм нерви не псували. Це показник того, що у нас все працює нормально.

- Ви погоджуєтеся, що суддівство варто вдосконалювати, а ліміт легіонерів зменшувати. Здається, ментально ваша позиція ближча до Федерації?

- Ментально я ближче до здорового глузду. Вважаю, що цей конфлікт лежить в іншій площині. Наша позиція проста й зрозуміла. Ми братимемо участь у тому чемпіонаті, який вважатиметься офіційним чемпіонатом України. Якщо це буде УХЛ – о’кей, якщо інша ліга – буде інша.

МИ БРАЛИ МОЛОДИХ ХЛОПЦІВ І З НИМИ ПРАЦЮВАЛИ

- Тепер стосовно запрошення гравців. Чи розглядаєте ви такі країни, як Чехія, Словаччина, Білорусь у якості постачальника хокеїстів? Адже там у нижчих дивізіонах гравці не заробляють великі гроші.

- Той бюджет, з якого ми починали сезон, не дозволяв нам зробити вектор на Словаччину, Чехію або країни Скандинавії. Навіть якщо ви подивитеся, яких гравців ми брали з сусідньої країни, то побачите, що всі вони – молоді хлопці. Це хокеїсти, для яких питання переходу в дорослий хокей було дуже гострим.

В сусідній країні на всіх рівнях молодим хокеїстам не платять шалених грошей. Ми запропонували їм з точки зору хокею невеликі кошти, але вони більші, аніж удома. Окрім того, вони змогли себе розкрити і зараз розглядають інші суми в контрактах. Ми брали молодих хлопців і з ними працювали. Якщо цього року зменшать ліміт, то нам потрібно буде дуже виважено підписувати легіонерів. Підписувати лише тих, хто може допомогти вирішувати питання.

СЬОГОДНІ ВКЛАДАЮ В КЛУБ ВЛАСНІ КОШТИ, АЛЕ СПОДІВАЮСЯ, ЩО ТАК БУДЕ НЕ ЗАВЖДИ

- Яка ваша хокейна мрія, пов’язана з «Соколом»?

- Хочу, щоб клуб відновили не на один сезон. Щоб він залишився в хокейному просторі України й Європи на багато років. Тому ми шукаємо довгострокових, надійних партнерів. Сьогодні вкладаю в клуб власні кошти. Сподіваюсь, що так буде не завжди. У перспективі бажаємо зробити клуб самодостатнім і з економічної точки зору. Викликів дуже багато. Тож нам є над чим працювати.

Віталій Ткачук, Максим Розенко, Київ

Фото: Банкрутство та ліквідація; Facebook