Вадим Гутцайт, міністр молоді та спорту, президент НОК
Чекати, поки росіян допустять до Олімпіади, ми не збираємося
З міністром молоді та спорту ми зустрілися безпосередньо у його кабінеті в міністерстві. На розмову довелося зачекати, адже Вадим Маркович проводив чергову нараду, де головною темою для обговорення був недопуск росіян і білорусів до Олімпіади. Зараз основна робота міністерства і Національного олімпійського комітету спрямована саме на це. Від 25 січня (коли була зроблена заява МОК про можливу участь росіян і білорусів на Олімпіаді під нейтральним прапором, – ред.) Україні вдалося об’єднати довкола цієї проблеми 35 країн, але боротьба досі триває.
В інтерв’ю Укрінформу Вадим Маркович розповів, на якому етапі зараз знаходиться питання про допуск росіян і білорусів до Олімпіади, чи вплине жорстка позиція України на діяльність Фонду солідарності, як вплинути на українських тенісистів та коли він піде з посади міністра молоді та спорту України.
РОСІЯНИ – ЦЕ ОКРЕМИЙ ВИПАДОК, АДЖЕ ВОНИ НЕ ЛИШЕ НЕ ЗАСУДИЛИ ВТОРГНЕННЯ, А Й ВИСТУПАЮТЬ НА ТУРНІРАХ НА ПІДТРИМКУ ВІЙНИ
- Вадиме Марковичу, які три основні виклики стоять на порядку денному для НОК України і міністерства молоді та спорту?
- Перед українським спортом стоїть чимало викликів сьогодні. По-перше, нам потрібно зберегти національні збірні команди. Потрібно працювати для того, щоб вони мали змогу тренуватися і брати участь у змаганнях. Розпочався сезон з підготовки до Олімпійських ігор, стартували ліцензійні змагання, тому роботи вистачає. По-друге, варто сфокусуватися на боротьбі проти допуску російських і білоруських спортсменів до змагань у новому сезоні 2023-го року. Третій виклик стосується масового і дитячого спорту. Життєво необхідно зберегти спортивну галузь в Україні під час війни.
- На вашу думку, на якому етапі зараз перебуває розгляд питання про допуск росіян і білорусів до Олімпіади?
- У нас є лише один етап – не допустити їх. 20 січня я брав участь у саміті Національних олімпійських комітетів під головуванням Томаса Баха. Президент Міжнародного олімпійського комітету 40 хвилин звітував на тему того, що він зробив для допомоги українським атлетам, для засудження війни і відсторонення спортсменів з рф і рб.
Потім він порушив тему можливого допуску росіян і білорусів до змагань під нейтральним прапором. Після цього надали слово мені. У своєму виступі я чітко доніс жорстку позицію України: це було б неправильно, враховуючи те, що росія продовжує війну проти України, враховуючи кількість вбитих українських спортсменів, зруйнованої інфраструктури. У нас немає можливості нормально тренуватися. Практично у кожного спортсмена загинули близькі люди на цій війні. Наприклад, у бронзової призерки чемпіонату Європи зі стрибків у висоту в приміщенні Катерини Табашник мати загинула від російської ракети.
На тій конференції я почув про готовність африканських і арабських країн допустити росіян і білорусів до змагань. Азійські НОКи взагалі запропонували прийняти росіян до себе. Відтоді ми почали активну комунікацію з усіма суб’єктами спортивного руху і взагалі з суспільством, щоб не допустити представників країн-агресорок до міжнародних змагань.
- Якою була реакція вищого керівництва України на слова президента МОК?
- Після саміту відбулася розмова Президента України Володимира Зеленського з Томасом Бахом. Він пояснив президенту МОК нашу позицію, попросив продовжити санкції проти росіян і білорусів. Більше того, він зауважив, що подібні речі навіть не варто обговорювати. Томас Бах натомість розповідав, що війна триває і на інших континентах, але найбільшу підтримку надали саме Україні.
росіяни і білоруси – це окремий випадок, адже вони не лише не засудили розв’язану росією війну, а навіть виступають на змаганнях і різних заходах на підтримку «спецоперації». На цих турнірах вони демонструють літери «z», «v» й так далі. Вони збирають гроші на підтримку російських окупантів. Більше того, частина з них є військовослужбовцями: на Олімпіаді в Токіо росіяни завоювали 71 медаль. 45 з них здобули спортсмени, які є членами ЦСКА – армії, що сьогодні вбиває українців, грабує і руйнує наші міста.
25 січня з’явилася заява МОК про можливий допуск росіян і білорусів до змагань за умови, що вони не підтримують війну. Ми одразу провели позачергову генасамблею НОК і ухвалили рішення звертатися до президента і членів МОКу, всіх НОКів, міжнародних федерацій і всіх партнерів, щоб не допустити подальшого розвитку цього питання. МОК відреагував, зауваживши, що ми поспішаємо, адже рішення ще не ухвалено. Чекати, коли росіян допустять до Олімпіади, ми не збираємося!
- Попри всі наші дії, Томас Бах продовжує гнути свою лінію: він закликає уряди інших країн не втручатися в Олімпіаду. Як ви поясните це і чи контактуєте з ним особисто?
- На запрошення Президента Зеленського Томас Бах влітку був у Києві і бачив все на власні очі. І це ще більше дивує. Заради чого вони просувають росіян на змагання, я не знаю. Заради якого миру? У нас вже рік триває повномасштабна війна, 251 український спортсмен загинув від рук росії, 35 перебуває в полоні, більше 3 тисяч – захищають зараз Україну в лавах ЗСУ. Кожного дня на територію України летять ракети… Я не розумію, як наші спортсмени можуть змагатися на одних турнірах із росіянами, стояти з ними на одному килимі. Це неможливо.
- Скажіть, будь ласка, якою є актуальна інформація на рахунок кількості зруйнованої або пошкодженої спортивної інфраструктури України?
- На сьогодні 343 спортивні об’єкти зазнали пошкоджень, з них 95 – повністю зруйновано. Сума збитків за попередніми розрахунками складає 300 мільйонів доларів. Частина об’єктів також знаходиться на окупованих територіях. Маємо одну мету – перемогти і відновити все, зокрема йі спортивну інфраструктуру.
ЯКБИ ХТОСЬ ІЗ НАШИХ ТЕНІСИСТІВ СКАЗАВ, ЩО ВІН НЕ БУДЕ ГРАТИ З РОСІЯНИНОМ, І ПОКИНУВ ТУРНІР, ТО ТОМАСУ БАХУ НЕ БУЛО Б ЧИМ АПЕЛЮВАТИ
- На пресконференції в Укрінформі ви акцентували на тому, що наші спортсмени-тенісисти продовжують грати на одних турнірах з росіянами. Як ви вважаєте, ця ситуація підриває наші зусилля не допустити представників рф до Олімпіади?
- Однозначно, так. У листі Томаса Баха був окремий пункт. Він стосувався того, що росіяни та українці спокійно грають разом у теніс, тому вони зможуть виступати й на Іграх… Я порушував це питання на Генасамблеї НОК. Хтось продовжує боронити Україну, а хтось їздить заробляти гроші на тенісних турнірах. На жаль, федерація тенісу України не була присутня на нашій генасамблеї. Представники цієї федерації через ЗМІ говорять, що їм не надали рекомендацій, як діяти в такій ситуації… Повномасштабна війна триває рік. Це потрібно зрозуміти самостійно. Те, що гинуть тисячі наших воїнів і цивільних, для вас не аргумент? Ви можете виступати на міжнародних змаганнях тільки завдяки Збройним силам України. Якби наші захисники не вистояли, то України не було б. Під яким прапором ви б виступали?
- Думаю, що це запитання варто поставити Олегу Приходьку (підтримує повернення росіян на Оліміпаду, – ред.)
- Напевно, дехто втратив розуміння того, що відбувається в нашій країні. Він фактично весь рік перебуває на тренувальних зборах за кордоном. А тут щодня – запеклі бої. Потрібно просто на день приїхати в Україну: в Київ, у Бахмут, Харків… Тоді він і йому подібні швидко зрозуміють, що спорт не поза політикою. І друзі не вбивають друзів! Якби хтось із наших тенісистів сказав, що він не буде грати з росіянином, і покинув турнір, то Томасу Баху не було б чим апелювати. Зараз час для об’єднання, згуртованості й взаємопідтримки.
- У своїх виступах на тему можливого допуску росіян до змагань Томас Бах часто згадує про функціонування Фонду солідарності – фонду допомоги українським спортсменам. Чи може категорична позиція України стосовно допуску негативно вплинути на діяльність Фонду?
- Для нас головне – це недопуск російських і білоруських спортсменів. Якщо їх допустять, то для нас це буде сильним ударом по всіх спортсменах, тренерах і федераціях загалом. Ми говорили й говоритимемо, звертатимемося до міжнародної спільноти, аби цього не сталося. Як останній крок ми розглядаємо бойкот змагань, можливо й Олімпіади-2024. Якщо Фонд солідарності нам не допомагатиме, то це їхнє право. У нашому світі найбільшою цінністю є людське життя, яке ми, на жаль, кожного дня втрачаємо.
- Окрім фактичного допуску збірних росії і білорусі, обговорюють також створення із представників цих країн такої собі збірної біженців. Як ви ставитеся до такого можливого розвитку цієї теми?
- Це заявив мій колега і друг, міністр спорту й туризму Польщі Каміль Бортнічук на саміті міністрів. Він припустив можливість цього варіанту. В такому разі росіянам і білорусам було б необхідно відмовитися від громадянства і брати участь в Олімпіаді під прапором МОК. 23 лютого я був у Польщі, разом із представниками країн Балтії, Чехії, Словаччини. Ми теж обговорювали це питання. В України позиція однозначна: росіян на Олімпіаді бути не повинно. Якщо МОК таки вирішить їх допускати, то варіант зі статусом біженців можна розглядати як умову допуску.
- Якщо світ не почує нас і допустить до змагань росіян і білорусів, то Україна може бойкотувати Олімпіаду. Низка спортсменів, з якими ми спілкувалися, заявили про готовність відмовитися від Ігор. Чи говорили ви окремо з нашими атлетами на рахунок можливого бойкоту, що вони думають з цього приводу?
- Питання дуже серйозне. Я розмовляв з Ольгою Харлан, яка готується до змагань, багато тренується для цього. Вона не розуміє, як виходити на одну доріжку з російськими спортсменами. Її батьки знаходяться у Миколаєві й це дуже хвилює спортсменку. Подібна ситуація – у більшості наших атлетів. Маючи нагоду, хочу подякувати Світлані Борисівні Саідовій, головному тренеру збірної України з синхронного плавання, яка сказала, що ми будемо бойкотувати Ігри, якщо представників країн-агресорок допустять до змагань. Тренувальна база в Харкові, де вони готувалися до змагань, зруйнована, тому вона знає, про що говорить. Її дівчата – це чемпіонки Європи і світу, призери Олімпіади, але всі вони розуміють, що є речі важливіші за Олімпійські ігри. Це позиція справжніх українців. Настане час, коли кожному доведеться вирішувати – що для нього найважливіше.
ФРАНЦІЯ ВИДІЛИТЬ МІЛЬЙОН ЄВРО ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ УКРАЇНЦІВ У СЕБЕ
- Представники Німеччини заявили про готовність надати українським спортсменам свої бази для підготовки до змагань. Яку роль ви відіграли в ухваленні цього рішення?
- Хочу подякувати колегам з Німеччини і Франції. Моя колега з Франції написала мені особисто, що вони виділять мільйон для організації тренувального процесу українців у себе. Звичайно, ми з вдячністю розглянемо цю пропозицію. Моя роль? Ви прийшли до міністра молоді та спорту і президента НОК, який з першого дня війни працює для збереження спорту в Україні. У нас гарні стосунки з колегами, які постійно допомагають і пам’ятають про нас.
- Франція останнім часом взагалі активно підтримує Україну на спортивному фронті. Очільниця Парижа Анн Ідальго виступила проти допуску росіян і білорусів до змагань. Чи може позиція Франції, як господарки Ігор, зіграти ключову роль у цьому питанні?
- Кожна дія в цьому напрямку важлива. Якщо подібним чином висловлюється очільниця Парижа, президенти країн, Європарламент, саміт міністрів, то МОК змушений буде почути нашу позицію.
ПРОТЯГОМ РОКУ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКИМ СПОРТСМЕНАМ ВДАЛОСЯ ЗАВОЮВАТИ 3467 МЕДАЛЕЙ
- Повномасштабна війна триває вже рік, але наші спортсмени продовжують виступати і представляти нашу державу на міжнародній арені. На вашу думку, скільки олімпійських ліцензій може отримати наша збірна цього передолімпійського року.
- Не хочу прогнозувати. В такий складний час хочу подякувати нашим спортсменам, які докладають всіх зусиль на своєму фронті й виграють турніри. Лише за останні кілька днів ми бачимо, що наші спортсмени продовжують тріумфувати на найвищих змаганнях: Ярослава Магучіх взяла «золото», Катерина Табашник – із «бронзою», Андрій Проценко здобув «срібло». Той таки Дмитро Котовський уже вдруге виграв етап Кубка світу. Я спілкувався з Енвером Аблаєвим (тренер збірної України з лижного фристайлу, – ред.) і подякував команді за результат. Він разом зі своїми колегами виховав олімпійського чемпіона, чемпіонів світу… Ми маємо найкращих у дисципліні, для яких в Україні немає матеріально-технічної бази. Попри все, вони працюють і здобувають найвищі результати. На жаль, у нас є представники зимових видів спорту, від яких постійно лунають заяви, ллється бруд, але результату немає… Щодо ліцензій: чим більше, тим краще. Але в цих умовах кожна перемога, кожна ліцензія – уже радість.
- Протягом цього року наші спортсмени завоювали чималу кількість медалей, враховуючи реалії, в яких ми живемо. Чи володієте ви повною інформацією стосовно кількості нагород протягом воєнного часу?
- Українським спортсменам і спортсменкам вдалося завоювати 3467 медалей, якщо бути точним. На мою думку, це прекрасний результат.
- Під час виборів на посаду президента НОК ви заявляли, що залишите посаду міністра молоді та спорту. Низка ваших критиків закидають вам, що ви не дотримали свого слова. Коли чекати на те, що ви підете з посади міністра?
- По-перше, нехай не заздрять, а працюють, як я працюю. По-друге, посаду президента федерації фехтування, як і обіцяв, я вже полишив, з часом піду і з посади міністра. Хочу подякувати олімпійській спільноті за довіру – обрання на посаду президента НОК. Це є визнанням моєї роботи. Я дійсно хочу зосередитися на цьому напрямку.
Віталій Ткачук, Київ
Фото Володимира Тарасова