Пам'яті Артема Сачука: Трагічний ендшпіль яскравого життя

26 листопада на війні загинув віцепрезидент Федерації шахів України, бізнесмен, проектний менеджер Офісу реформ Кабміну Артем Сачук.

Артем був успішним управлінцем, який від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну добровольцем пішов на фронт. Костюм довелося змінити на мультикам, а шахову дошку - на окоп. За майже 2 роки служби він встиг змінити чимало армійських посад, отримати нагороду, але на досягнутому зупинятися не планував. Ендшпіль(фінальна частина шахової партії - ред) застав його раптово, як зазвичай і буває на війні. Про українського воїна, спортсмена і громадського діяча, якого вбила Росія, читайте в матеріалі від Укрінформу.

“Совість нації” з Житомира

“Ми в Житомирі один одного добре знаємо, і Артема, очевидно, знали всі. Його називали інтелектом, совістю нації”, - розповідає власний кореспондент Укрінформу на Житомирщині Ірина Чириця. Сачук був помітною персоною на Житомирщині. У 2020 році він відкрив у місті дитячий садок, бо, як зауважив сам, хотів, щоб діти ходили у найкращий заклад з можливих. Це бажання особливо загострилося з народженням доньки. 

Паралельно з бізнесом Артем активно займався розвитком рідної Житомирщини. З 2017-го  він очолював Житомирську Агенцію регіонального розвитку Житомирської області. На посаді Сачук організовував проєкти для підсилення реформи децентралізації й розвитку Полісся. Артем займався комунікацією з інвесторами, яких міг би зацікавити регіон. Виразною рисою Сачука-керівника була його феноменальна математична пам’ять. 

“Кожну цифру, кожен об’єкт, бізнес-складову він тримав у себе в голові. Йому не потрібні були папірці, щоб запам’ятати всі деталі проекту, обговорити на зустрічі нагальні питання і розпланувати подальші кроки для досягнення цілей. Він був феноменально розумним”, - розповіла Чириця. Після закінчення контракту з Агенцією Сачук розпочав роботу на посаді проєктного менеджера Офісу реформ Кабінету міністрів України. “Артем сумлінно займався впровадженням економічних реформ і вірив у необхідність розбудови промисловості України. Країна втратила розумного, порядного та чесного чоловіка, який багато зробив для її розвитку. Й зробив би ще більше”, - написав колега Сачука Максим Гардус. 

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Артем пішов на війну добровольцем. Як виявилося, колеги Сачука, зокрема Артем Трохимишин з Агенції розвитку Житомирської області, умовляв його повернутися до роботи у сфері економіки, але Артем обрав шлях воїна.

Шахіст на війні

Перший допис у Фейсбуці Артема після 24 лютого 2022 року був зверненням до шахової спільноти. На правах віцепрезидента Федерації шахів України він звернувся до Європейського шахового союзу з вимогою засудити позицію Міжнародної федерації шахів (ФІДЕ) на рахунок вторгнення Росії. Про російський вплив на ФІДЕ Укрінформу розповідав український гросмейстер Андрій Баришполець. З того часу ситуація не змінилася, а росіянин Аркадій Дворкович залишився на посаді очільника Міжнародної федерації.

В усіх наступних дописах Сачук був у військовій формі, хоч й описував події на фронті відповідно до шахової, а не воєнної енциклопедії. У квітні 2022-го він писав про мітельшпіль у війні, акцентуючи на важливості логістики у війську. З огляду на сьогоднішні події, стає зрозуміло, що з періодом “партії” Артем не прогадав, але не очікував, що він затягнеться аж настільки.

Артем марив шахами, грав у шахи, учив шахам охочих протягом всієї війни. Доля військового зводила його з товаришами, з якими у дитинстві разом до однієї секції ходили. Навіть під час свого звільнення Сачук організовував шахові турніри для дітей, щоб на прикладі гри пояснити тонкощі планування й стратегії у війні. “Він вірив у здатність розумних людей побудувати розумну країну”, - зауважив у своєму прощальному дописі про Артема Максим Гардус. 

Сачук грав у шахи буквально всюди, куди можна принести дошку й фігури. Інколи про улюблену гру доводилося лише говорити, проводжаючи колег по цеху на передову. Саме такою видалася зустріч Артема з гросмейстером Ігорем Коваленком на одному з українських вокзалів.

За шахами Артем встиг також поговорити з тоді ще заступником міністра молоді та спорту України Матвієм Бідним під час перебування у Києві. Очікувано обговорили санкції проти росіянина Дворковича і розвиток шахів в Україні. 

Мультизадачний боєць, який працював на перемогу

Протягом служби, за словами самого віцепрезидента Федерації шахів України, він встиг попрацювати як командир взводу-викладач, зампотех ЗМР, ТВО командир роти, зампотех БТГр, ТВО начальника служби ракетно-артилерійського озброєння. Кількість посад яскраво характеризує характер Артема.

“Життя вирувало навколо нього та він був активним у житті. Артем був у пошуку нового, багато вчився, досліджував, створював, розвивав. Розумний, освічений, життєрадісний, спортивний. У нього завжди були усміхнені очі, наповнені позитивом”, -  написав ректор Житомирської політехніки Віктор Євдокимов.

Службу шахіста оцінило й  військове керівництво. У квітні 2022 року лейтенанта Артема Сачука нагородили медаллю «За військову службу Україні» - за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку. Судячи з дописів у Фейсбуці й коментарів його знайомих, він не збирався залишати військову справу до перемоги, але його “шахова партія” раптово добігла кінця.

Дружина Катерина написала: “Ти - неймовірно щедрий, розумний, кмітливий, цілеспрямований. Ти - людина з чистим серцем та чесними намірами. І це підтвердять тисячі твоїх знайомих, друзів та колег! Я пишаюсь тобою і твоїм життям!”.

Це підтверджують,  без перебільшення, сотні знайомих Артема. Виконавчий директор Федерації шахів України Юрій Гнип у коментарі Укрінформу відверто зауважив: “Немає слів! Немає зовсім. Я досі пишу йому повідомлення і не можу усвідомити, що він загинув. Артем - це виняткова людина. Зараз більше сказати не можу”.

Бізнесмену, реформатору, шахісту, воїну, батьку двох доньок сьогодні виповнилося б 39 років.  Вічна пам'ять і слава герою!

Віталій Ткачук, Київ

Фото: facebook.com