У Париж під нейтральним прапором: як російські військові можуть потрапити на Олімпіаду
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну актуалізувало питання участі російських спортсменів у Олімпійських іграх
Адже ведення агресивної війни прямо суперечить цінностям миролюбства та поваги до людської гідності, закріпленим в Олімпійській Хартії. Тим більше, що спортивний рух у РФ є вкрай мілітаризованим та ідеологізованим. А участь у міжнародних змаганнях Кремль давно перетворив на зброю в інформаційній війні.
Саме тому у грудні 2022 року Міжнародний олімпійський комітет ухвалив рішення про відсторонення збірних Російської Федерації та Республіки Білорусь від участі в Іграх 2024 року в Парижі. Громадян держав, що є співучасниками агресії проти України, вирішили допускати до змагань лише у нейтральному статусі.
Тоді ж було затверджено вимоги МОК до нейтральних атлетів. Серед іншого, на цей статус не можуть претендувати особи, які активно підтримують війну, служать у військових структурах або органах державної безпеки Росії та Білорусі.
До російських атлетів, допущених до змагань у нейтральному статусі, виникають серйозні питання. У відкритих джерелах можна знайти інформацію про причетність більшості з них до силових структур РФ. Зокрема, є відомості щодо служби десятьох атлетів у Збройних силах РФ, Росгвардії та поліції. Інформація щодо причетності до силових структур ще трьох потребує детальної перевірки. Не виключено, що громадяни РФ могли приховати від МОК інформацію, яка стала б на заваді отриманню ними статусу нейтрального учасника змагань.
Відомості про те, що дзюдоїсти Михаїл Ігольніков, Інал Тасоєв, Тамерлан Башаєв, Сабіна Гілязова, Мадіна Таймазова, таеквондист Владислав Ларін і борець Заурбек Сідаков є військовослужбовцями російської армії, містяться на офіційному сайті спортивного товариства ЦСКА, членами якого є зазначені особи, а також на інформаційних ресурсах.
У 2021 році міністр оборони РФ Сергій Шойгу нагородив прапорщиків Таймазову і Сідакова медалями «За військову доблесть». Цією відомчою нагородою відзначаються виключно військовослужбовці Збройних сил РФ.
Цією ж медаллю Щойгу відзначив прапорщика Збройних сил РФ Тамерлана Башаєва.
Борець Заур Угуєв станом на 4 квітня 2021 року обіймав посаду старшого інструктора спортивної команди Північно-Кавказького округу військ Національної гвардії РФ (Росгвардії). У серпні того ж року прапорщик Угуєв отримав подяку від командувача Північно-Кавказького округу Росгвардії Сергія Захарова.
Дзюдоїст Матвій Каніковський станом на листопад 2022 року мав звання рядового і представляв на змаганнях спортивну команду Центрального округу Росгвардії.
Дзюдоїст Рамазан Абдулаєв у публікаціях за лютий 2021 року фігурує як сержант полку поліції ГУ МВС Росії по Московській області. У публікаціях за 2020 рік є згадки про службу поліції ще одного дзюдоїста ‒ Армана Адамяна. На офіційному сайті товариства «Динамо» вказано, що сержант Адамян є співробітником ізолятора тимчасового тримання у місті Корольов Московської області.
Угуєв, Адамян, Абдулаєв і Каніковський представляють спортивне товариство «Динамо», засновниками якого є Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції, Федеральна служба безпеки, Федеральна служба виконання покарань, Федеральна служба охорони, Служба зовнішньої розвідки та інші російські силові структури. Спортсмени та тренери «Динамо», як правило, є їх співробітниками або військовослужбовцями. Не можна виключати, що Заур Угуєв, Матвій Каніковський, Арман Адамян і Рамазан Абдулаєв продовжують службу у згаданих структурах.
Так само на приналежність до Збройних сил РФ варто перевірити членів товариства ЦСКА дзюдоїстів Махмадбека Махмадбекова, Дар’ю Курбонмамадову та Еліс Старцеву. У відкритих джерелах наразі не вдалося виявити відомостей про їх службу.
Але ЦСКА (Центральний спортивний клуб армії) є структурним підрозділом Міністерства оборони РФ зі статусом федеральної автономної установи. Керівника ЦСКА призначає міністр оборони РФ з-поміж представників старшого або вищого офіцерського складу. Наразі клуб очолює полковник Артем Громов. Атлети проходять строкову службу у спортивних ротах ЦСКА, після чого підписують контракти з Міноборони. Так само військовослужбовцями є тренери та інший персонал команди. Тренер Старцевої, член ЦСКА Ігор Бистров проходив військову службу у Збройних силах РФ та вийшов у запас у званні полковника.
Розв’язана Кремлем війна не лише є невмотивованою агресією проти незалежної держави. Російська Федерація завдала і продовжує завдавати руйнівних ударів по українському спорту. Станом на кінець 2023 року внаслідок дій РФ загинули понад 400 українських спортсменів. Повністю або частково зруйновано сотні об’єктів інфраструктури: спорткомплекси, тренувальні бази, школи, басейни, тенісні корти, льодові арени… Через це, а також через регулярні обстріли, українські атлети не мають змоги повноцінно тренуватися. Чимало спортсменів боронять рідну землю зі зброєю в руках. Фактично Кремль військовими засобами знищує спортивний потенціал України та створює переваги для російських атлетів, нехтуючи принципами спортивної етики.
Допуск до кваліфікаційного відбору на Олімпіаду-2024 російських спортсменів, які не відповідають вимогам МОК щодо нейтральності, не може не викликати занепокоєння. Національний олімпійський комітет України уже звернувся до Міжнародного олімпійського комітету з проханням уважніше перевіряти інформацію про належність спортсменів з Росії та Білорусі щодо їхньої приналежності до силових структур та виправдання агресивної війни проти України.
Матеріал підготовлено редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
Перше фото: EPA-EFE