Моніторинг сайтів із антиукраїнським контентом уже почався - Стець

За два тижні Міністерство інформаційної політики передасть для аналізу експертній раді і Службі безпеки України перелік сайтів з антиукраїнським контентом щодо можливості їх закриття.

Про це він розповів у суботу в ефірі телеканалу "112 Україна" міністр інформполітики Юрій Стець, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Вже ведеться робота з моніторингу інформаційних сайтів. За два тижні заступник міністра інформполітики Дмитро Золотухін, який відповідає власне за інформаційну безпеку, має подати перелік цих сайтів. Аналіз відповідних сайтів зробить як СБУ, так і експертна рада при МІП, куди входить велика кількість представників громадянського суспільства, медіаюристів, медіаекспертів та журналістів", - повідомив Стець.

За його словами, завдання МІП - зробити моніторинг подібних сайтів, які працюють на підрив суверенітету України, і запропонувати до аналізу низку конкретних ресурсів. Сам аналіз відповідних сайтів відбуватиметься за участі експертної ради і СБУ. "А тоді в правовому полі ці ресурси закриватимуться і винятково через суд", - наголосив міністр.

Він прогнозує, що на розгляд СБУ і експертної ради за два тижні буде подано близько 20 сайтів. "Перше, що ми зробимо, це близько 20 сайтів подамо на розгляд СБУ і експертної ради. Цифра 20 може звучати", - сказав Стець. 

При цьому він висловив переконання, що нова Доктрина інформбезпеки, відповідно до якої здійснюватиметься моніторинг ЗМІ і інтернет-ресурсів, не несе жодних ризиків для медіа, які займаються професійно своєю справою. 

"Для медіапростору, для медіа, які дійсно займаються своєю роботою, журналістикою, жодних ризиків немає, оскільки я ніколи не був цензором і ніколи ним не стану. Що ж стосується інформаційних ресурсів, які працюють в інтернеті і створені тільки для того, щоб підривати суверенітет України, то вони будуть закриті, я в цьому переконаний. І час вже давно для цього настав", - наголосив міністр.

Він також висловив жаль, що Доктрина інформбезпеки готувалась довгих 2,5  роки, однак для цього були об'єктивні причини, оскільки документ потрібно було узгодити у всіх міністерствах задля його прозорості. "Мені прикро, що 2,5 роки знадобилося для того, аби Доктрина інформбезпеки була прийнята. Але документ такого рівня мав бути погоджений з ОБСЄ, з громадськістю, з усіма міністерствами, експертним середовищем РНБО, СБУ. Всі ці погодження забрали багато часу, але дозволили зробити Доктрину максимально прозорою", - підкреслив Стець.