Європейські астрономи показали "око" в сузір'ї Водолія

Телескоп VLT отримав нові детальні фотографії незвичайної туманності NGC 7009, схожої за своєю формою на гігантське космічне око, що дивиться на світ через лінзу монокля.

Про це повідомляє "Популярная механика".

"Джеремі Волш (Jeremy Walsh) з Європейської південної обсерваторії в Чилі і його колеги спостерігали за однією з самих незвичайних планетарних туманностей, об'єктом NGC 7009 в сузір'ї Водолія. Ця туманність є одним з перших об'єктів такого роду в історії астрономії" — зазначається у публікації.

Волш і його колеги проводили незвичайний експеримент — вони використовували спектрограф MUSE, встановлений на телескопі VLT, для того, щоб стежити за рухом потоків газу та частинок пилу всередині NGC 7009. Подібні спостереження, як сподіваються вчені, допоможуть нам зрозуміти, як ця туманність придбала свою незвичайну форму, і розкриє таємницю її народження.

Попередній аналіз даних, отриманих Волшем і його колегами, показує, що «око» має складну шарувату структуру, і пил і газ у ньому розподілені вкрай неоднорідне. Наприклад, пил практично повністю відсутній на кордоні між внутрішньою частиною туманності, яскраво-синій «зіниці» NGC 7009, і її зовнішньою частиною, пофарбованою в червоний колір.

Причиною цього, як вважають дослідники, є те, що ударна хвиля, породжена в ході одного з останніх скидів зовнішніх оболонок світила, перемелює зерна пилу або випаровує їх, роблячи їх невидимими для телескопів. Цей процес, за словами астрономів, може відігравати важливу роль у наповненні Галактики майбутніми «будматеріалами» для планет, виробником яких є туманності, подібні NGC 7009.

Планетарні туманності — це величезні хмари з розпеченого газу, що тягнуться на кілька світлових років. Вони являють собою останки скинутих оболонок невеликих зірок, схожих на Сонце, майже вичерпали свої запаси водню і перетворилися в червоних гігантів. Цей газ постійно підігрівається ультрафіолетовим випромінюванням вмираючого світила, завдяки чому він починає світитися, що і породжує красиву і яскраву туманність. Їх форма залежить від складних процесів усередині надр світила, і тому вчені активно вивчають подібні туманності в надії розкрити секрети смерті зірок.