Легендарний Гокінг — людина, яка 55 років перемагала саму смерть
Експерти переконують, що навіть після смерті Стівен Гокінг ще дасть про себе знати
Вранці 14 березня у своєму будинку в Кембриджі на 77-му році життя помер один з найвідоміших учених світу, фізик-теоретик Стівен Гокінг. Протягом 55 років він страждав на бічний аміотрофічний склероз. Попри страшну хворобу, яка жорстоко руйнувала його тіло, Гокінг жив на повну – робив видатні наукові відкриття (чорні діри, теорія великого вибуху тощо), викладав, виступав з доповідями, спілкуючись зі світом за допомогою комп'ютера з синтезатором мови, спеціально сконструйованого для нього компанією Intel.
Стівен Гокінг розсував межі можливого не лише в професійному житті. Він жив повним життям - двічі одружувався, і, навіть, двічі розлучався. Зі своєю першою дружиною, Джейн Уайльд, він побрався за два роки після того, як йому діагностували хворобу. Гокінг згадував, що тоді це стало для нього “тим, заради чого варто жити”. У Стівена та Джейн народилась донька й двоє синів. Утім, після 26 років шлюбу вони розлучилися. Згодом Гокінг одружився вдруге.
Коли Гокінгу перевалило за 70 років, він багато міркував про глобальні проблеми людства, і навіть передрікав його загибель протягом найближчих ста років. Але при цьому був переконаним оптимістом: “Є безліч сценаріїв того, як може загинути все живе на маленькій планеті. Але я оптиміст. Ми точно досягнемо зірок”. Власне, у 2017 році у вигляді голограми Гокінг з’явився на форумі YES-2017 у Києві, де звернувся до українців: “дивіться на зорі, а не під ноги, будьте допитливими”. А також побажав більше свободи.
Укрінформ вирішив нагадати, чим запам'ятається легендарний Стівен Гокінг, який внесок в науку зробив та, власне, як йому вдалося півстоліття водити за ніс смерть?
Фізичні вади — не перепона для людини, якщо вона не падає духом
Образ ученого в інвалідному візку, який досліджує найнезвичайніші властивості Всесвіту, нікого не залишив байдужим. Утім, про хвороби Гокінга якщо і варто говорити, то лише для демонстрації сили волі людини та її безмежних можливостей. Ще в 1963 році в Гокінга діагностували бічний аміотрофічний склероз. Це хронічне захворювання центральної нервової системи надалі призвело до практично повного паралічу. Хоча вчені були здивовані, що професор Гокінг майже півстоліття прожив у такому стані, адже з бічним аміотрофічним склерозом люди довго не живуть.
З кінця 1960-х років він почав користуватися візком. У 1985 році Гокінг після запалення легенів захворів на трахеостомію, внаслідок чого втратив здатність говорити. Тоді ж учений почав користуватися синтезатором мови, а з 1997 року — комп'ютером, яким можна керувати за допомогою датчика, закріпленого в мімічному м'язі щоки. Але весь це час він не тільки працював, а й вів активний спосіб життя. “Я хочу показати, що фізичні вади — не перешкода для людини, якщо вона не падає духом”, - сказав Гокінг.
Відомий український вчений-нейрохірург та громадський діяч Микола Поліщук розповів Укрінформу, що за свою багаторічну практику ні разу не бачив, щоб людина з хворобою Стівена Гокінга прожила більше ніж 2-3 роки. На його думку, це медичний феномен.
-- Бічний аміотрофічний склероз — це важке невиліковне захворювання центральної нервової системи, яке призводить до паралічу кінцівок і атрофії м'язів. Лікування може лише уповільнити розвиток хвороби. У більшості випадків, хворі через кілька років помирають від відмови легенів. Форми хвороби є різні. Стівен Гокінг хворів однією з найскладніших — шийного відділу спинного мозку. Чесно кажучи, для мене це дивовижний медичний феномен. Адже за багаторічну практику я бачив багато людей з такою ж хворобою, але не можу пригадати, щоб хтось, кому поставили діагноз у 21-річному віці зміг дожити до 76-ти. Як йому це вдалося? Тривале життя Гокінгу забезпечували різноманітними методами. Це і штучна вентиляція легень, і оксигенація організму, і профілактика захворювань і далі за списком. Утім, не лише особливий догляд допоміг астрофізику. Жага до життя, надлюдська сила волі прикутого до крісла Гокінга просто вражає. Думаю, будь-хто інший, маючи подібну хворобу, попросив би вже евтаназію, адже, повірте, словами не можливо описати наскільки важко живеться під пресом такої хвороби. Будь-хто інший, тільки не Гокінг. Що стосується того, чи наблизилися вчені до розробки ліків проти аміотрофічного склерозу. Звичайно, робота над розробкою ведеться. Та на сьогодні йдеться лише про підтримувальну терапію або сповільнення розвитку захворювання, а не про виліковування.
Від великого вибуху до чорних дір: чим запам’ятався "легендарний Стіві"
Стівен Гокінг має 12 почесних ступенів, є членом Британського наукового Королівського товариства та Академії наук США. Його наукові заслуги відзначені безліччю премій і нагород.
Гокінг є одним з засновників квантової космології, займався вивченням проблеми виникнення космологічної сингулярності - первинного стану Всесвіту, з якого він, відповідно до теорії Великого вибуху, безперервно розширюється.
Улюблена тема Гокінга - чорні діри - галактичні монстри, що своєю величезною гравітацією поглинають все навколо себе. Його найважливіше відкриття: чорні діри не вічні. Натомість вони помалу випаровуються - через випромінювання, яке на честь нього так і нарекли - випромінюванням Гокінга.
Однак все це не було доведено, через що Гокінг так і не отримав Нобелівську премію. Тим не менш, навіть попри брак доказів, опитані нами експерти цілковито переконані, що ідеї англійського астрофізика мають величезне значення для науки. Приміром, завідувач кафедри квантової теорії поля фізичного факультету КНУ Станіслав Вільчинський каже, що, можливо, гіпотези Стівена Гокінга поки що не всім зрозумілі, але вчений ще дасть про себе знати:
“Стівен Гокінг вважається одним з основоположників квантової космології – він успішно застосовував термодинаміку для опису чорних дір та став одним з найавторитетніших фахівців у цій галузі. У 70-х роках фізик висунув гіпотезу про те, що чорні діри малої маси втрачають енергію, випускаючи випромінювання за своїм горизонтом подій, і, врешті-решт, “вмирають” (це явище отримало назву “випромінювання Гокінга”). Крім того, Гокінг допускає існування паралельних світів, у яких об'єктивна дійсність, яка спостерігається людиною – лише одна з безлічі можливих, а в 2016 році назвав мікроскопічні чорні діри практично необмеженим джерелом енергії.
Звичайно, про Стівена Гокінга можна розповідати годинами. Утім, хочу наголосити, що навіть його смерть нічого не змінить. Навпаки, легендарний астрофізик ще дасть про себе чути. Можливо, через 10, 20, а то й навіть 100 років. Адже його геніальні ідеї випереджають час. Очевидно, що нині вони не всім зрозумілі, але з великими так завжди. Згадаймо того ж Альберта Ейнштейна, якого вже 63 роки немає з нами, але його геніальні теорії спрацьовують дотепер. Приміром, зовсім нещодавно вчені знайшли гравітаційні хвилі в просторі й часі, які німецький фізик передбачив ще 100 років тому”.
Схожу думку висловив і експерт незалежного аналітичного центру Український Інститут майбутнього Микола Скиба, додавши, що Стівен Гокінг був не просто геніальним фізиком, а людиною, яке змусила людство замислитися над проблемою розвитку сучасних технологій - штучного інтелекту:
“Звичайно, людство запам’ятає Стівена Гокінга як відомого астрофізика, котрий вивчав теорію великого вибуху, чорні дірки тощо. Утім, хочу додати, що це людина комплексного, стратегічного мислення, яка через математичний аналіз розуміла такі речі, на які інші просто не звернули б уваги. Приміром, Гокінг входив до ініціативної групи з питання штучного інтелекту, неодноразово попереджаючи, що стрімке зростання можливостей мислячих машин несе небезпеку для людства. Ще ж і надто, штучний інтелект, на його думку, може означати кінець людської раси, якщо суспільство не відшукає спосіб контролювати його розвиток. Шкода, що ми втратили таку людину”.
Зробити науку популярною, доступною для кухонних розмов
Попри те, що Гокінг був з головою занурений у дослідницьку діяльність, він докладав також чимало зусиль задля популяризації науки. Він написав багато книжок про Всесвіт і космологію. Одна з найпопулярніших його «Коротка історія часу: Від великого вибуху до чорних дір», опублікована у 1988-му, яка згодом стала бестселером. Книга перекладена десятками мов і видана загальним тиражем понад 10 мільйонів примірників. У передмові до книги було написано: “Мені сказали, що кожна вміщена у книзі формула зменшить удвічі кількість покупців. Тоді я вирішив взагалі обходитись без формул. Щоправда, наприкінці я таки написав одне рівняння – знамените рівняння Ейнштейна E=mc²”.
Крім цього, у 2007 році спільно зі своєю донькою Люсі, фізик видав художню дитячу книжку “Таємний ключ Джорджа до Всесвіту” — історію про пригоди хлопчика, який усупереч забороні батьків, захоплюється технологіями й досягає успіху в науці.
Також про Стівена Гокінга зняли кілька біографічних стрічок. У драматичному фільмі BBC “Гокінг” роль професора виконав Бенедикт Камбербетч (відомий за роль Шерлока Холмса), за що його номінували на премію BAFTA. У 2014 році Стівен Гокінг став героєм ще однієї стрічки — “Теорія всього”, де науковця зіграв Едді Редмейн. Стрічку номінували на багато нагород, а Редмейн отримав “Оскара” за найкращу чоловічу роль. Сам Гокінг запам'ятався глядачам роллю в одному з епізодів телесеріалу “Теорія великого вибуху”, де фізик зіграв самого себе.
Мирослав Ліскович, Київ