Сумське ноу-хау: пакети, які можна їсти

Студенти сумського вишу винайшли пакети, які розкладаються вже за місяць, а на смак, як звичайна локшина

Стартап, котрий отримав назву FoodBIOPack (біорозкладний їстівний пакет) запустився зовсім недавно – в травні 2018 року. Але навіть за такий короткий проміжок часу автори зуміли створити справжній фурор як в Україні, так і поза її межами, а саме: перемога у Всеукраїнському фестивалі інновацій, у міжнародному конкурсі University Startup World Cup в Копенгагені (Данія), у конкурсі «Elephant Hackathon», а також отримали грант від фірми Carlsber на 500 тисяч гривень. Тож не дивно, що український стартап “красувався” на онлайн-виданнях топових світових ЗМІ, зокрема, у британському BBC та німецькому Deutsche Welle. “Вже під час конкурсу FoodBIOPack зацікавив інвесторів з Португалії, Єгипту і Данії (...) Проект пропонує вирішення проблеми забруднення навколишнього середовища пластиковими відходами. Так, вчені розробили еко-пакування для харчових продуктів, яке надалі можна використовувати як органічне добриво”, – повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України.

Укрінформ вийшов на винахідника – інженера-технолога, доцента кафедри технологій і харчування Сумського національного аграрного університету Дмитра Бідюка, котрому поставив кілька запитань: як виникла ідея, в чому полягає технологія біопакету, чи існують аналоги у світі, а також – які плани на майбутнє?

Все почалося із звичайного експерименту...

Дмитро Бідюк розповідає, що ідея та сам продукт виникли спонтанно. Зокрема склад матеріалу є унікальним і був віднайдений у процесі експериментів (формулу зберігає в секреті).

“Думку про такі пакети виношував давно. А ось ідея використовувати саме ці компоненти зародила​ся випадково, коли працював над розробками харчових технологій. Під час одного етапу експерименту розчин білка та полісахариду (звичайний крохмаль) ненароком вилився на стіл і утворилася волога плівка, яка потім висохла. Це мене підштовхнуло до думки, що ці складники можна взяти за основу для створення пакетів”, – каже сумський науковець.

Пакет Foodbiopack, каже він, зовнішньо схожий на поліетиленовий: також прозорий, шелестить при дотику і так далі. Утім має свої особливості. На відміну від поліетиленового, котрий у ґрунті розкладається 15 років (а деякі види 100, 200, 500 а то й 1000 років), біопакету Foodbiopack для цього потрібно від 10 до 30 днів.

“Плюс - він нетоксичний, бо, як вже казав, зроблений з розплавленого полісахариду, а малюнки, нанесені на них, – з харчового барвника, – наголошує Дмитро. – Хоча на перший погляд пакети й виглядають крихкими, та насправді вони не рвуться і не розчиняються у воді. На теперішньому етапі розробки ці пакети здатні витримувати доволі великі навантаження – від 1 кг до 5 кг і навіть 10 кг. Усе залежить від розміру пакету та товщини плівки”.

А ще пакети термо- і холодостійкі. Їх можна тримати в холодильнику або розігрівати в мікрохвильовці, використовувати при випіканні. Також можна повторно переробити в іншу тару, використовувати для виробництва органічного добрива або як корм для тварин. І для людини вони також безпечні. Утім, це не означає, що ними треба харчуватися, але якщо вже так сталося, то, переконує розробник, людському організму нічого не загрожує”.

Дмитро також розповів, як у жовтні минулого року журналісти BBC проводили експеримент з його пакетом. Все було просто. Вони закопали у землю два пакети: один – звичайний, з поліетилену, тобто, а другий – Foodbiopack. І залишили їх там на місяць. У листопаді викопали, і результат таки вразив. “Пакет з поліетилену знайшовся відразу – він не змінився, залишився точно таким, яким ми його закопали за 30 днів до цього. А от пакет з натуральних речовин майже зник. Ми ледве знайшли в замерзлій землі його невеликі шматочки”, – йдеться у матеріалі BBC.

А чому ж біопакет не розклався повністю? – запитуємо в нього.

Найкраще, каже пан Бідюк, цей матеріал розкладається при кімнатній температурі у 20 градусів і у вологому середовищі, в такому вигляді його з’їдають мікроорганізми. Тобто якби пакет був закопаний іншої пори року (а не взимку, як у цьому випадку. – Ред), наприклад у серпні-вересні, то процес розкладу йшов би набагато швидше.

Пакет Foodbiopack: більш стійкий і дешевший за аналоги  

Згідно із дослідженням Science Advances, від поліетиленових пакетів уже повністю відмовилися Франція, Марокко, Індія, Шрі-Ланка, Руанда і ще більше 15 країн. Податок на використання введений у Китаї, Греції, Італії, Швейцарії, Чехії, Ізраїлі та ще в понад 15 країнах. З 1 жовтня 2018 року в Грузії заборонили виробництво, імпорт і реалізацію пакетів товщиною більше 15 мікрон (стандартні пакети мають товщину від 7 до 100 мікрон). А з квітня 2019 року під заборону потраплять всі пакети.

Щодо України, то в нас поки немає ані заборони, ані стимулювання відмови від них, наприклад, за рахунок оподаткування. Лише рекомендації. Принаймні, поки що. Утім, Дмитро Бідюк каже, що до нього майже щодня звертаються продавці і виробники харчової (супермаркети, ресторани і кафе) і нехарчової продукції: “Вони хочуть пакувати свою продукцію у біорозкладну упаковку, щоб бути у тренді. Оскільки орієнтуються на експорт, тож їм вкрай необхідно це робити, бо, як відомо, в Європі вже від 2021 року не використовуватимуть пластикові вироби”.

За словами розробника, стартап підтримують бізнес-партнери та інвестори. Хто – не розголошують, але переконують, що нині є всі умови для запуску масового виробництва продукту, і ділиться планами на майбутнє.

“Ми хочемо, щоб це був оригінальний пакет, якого не буде ні у кого. Щоб він витримував велику вагу, щоб люди могли піти в супермаркет за покупками і купити все те, що їм потрібно, тобто значно збільшити вагу, яку він може витримати , удосконалити саму структуру, зовнішній вигляд, – каже Дмитро Бідюк. – Хочемо, щоб нашим проектом зацікавилися фармацевти, а також виробники парфюмерії, косметики, побутової хімії. Надіюся на співпрацю з Укрзалізницею, щоби їхні поліетиленові пакети з постільною білизною замінити нашими – біопакетами. За потреби й фірмовий логотип “УЗ” організуємо”.

Виходить, що попит є, а пропозиція – потроху нарощується. Утім, що заважає тим же українським виробникам харчової продукції звернутися до конкурентів, приміром, індійського виробника їстівних біо-пакетів EnviGree (виготовляють з картоплі, маніоку, кукурудзи, натурального крохмалю, рослинної й квіткової олії, бананів. – Авт.), продукція якого широко представлена на ринку? Тобто, чим сумський Foodbiopack кращий від закордонних аналогів?

“Справді, в наш час дуже багато нових розробок з унікальними технологіями та складом. Але. Той же EnviGree в Україні коштує 8 гривень (з націнками інтернет магазинів, митами і так далі), наш – аналогічного розміру – 2,5-3 гривні. А ще, на відміну від аналогів, котрі, взаємодіючи з водою розчиняються, наш пакет – більш стійкий”, – резюмував пан Бідюк.

Поговорив Мирослав Ліскович. Київ