Науковці навчилися переробляти один з найстійкіших різновидів пластику
Дослідники Масачусетського технологічного інституту (МІТ) знайшли спосіб виготовляти термореактивну пластмасу, котра піддається вторинній переробці.
Про це повідомляє сайт установи.
"Хіміки MIT розробили спосіб модифікування термореактивної пластмаси, що робить можливим її вторинну переробку, та водночас не завдає шкоди стійкості виробів до механічних пошкоджень", - йдеться у повідомленні.
Науковці МІТ запропонували на етапі виготовлення термореактивної пластмаси додавати до неї мономер з групи силілових ефірів, що рівномірно розподіляється по пластику. Від додавання силілових ефірів пластмаса не втрачає своїх фізичних властивостей: вироби з неї лишаються міцними та стійкими до нагрівання. Але згодом, коли виникає питання щодо вторинної переробки, зв’язки силілових ефірів основ чи окремих іонів можна розірвати, використовуючи кислоту. На практиці використана пластмаса перетворюється на порошок, що можна переробити й створити придатну до виробництва пластмасу.
Дослідники вважають, що їхнє відкриття також може стати в пригоді для створення інших термостійких матеріалів, більш придатних до вторинної переробки, наприклад гуми.
Всі пластмаси, як відомо, поділяються на реактопласти (термореактивні пластмаси) та термопласти (термопластичні пластмаси). Для термопластів процес нагрівання та охолодження може відбуватися багаторазово без зміни їх структури, що значно полегшує їх вторинну переробку.
Реактопласти після одного нагріву в результаті хімічних процесів, що протікають в них, переходять в нерозчинний твердий стан з утворенням сітчастої структури макромолекул. Цей процес безповоротний, вироби з реактопластів руйнуються при повторному нагріванні при досить високій температурі без попереднього розм’якшення. Як правило реактопласти використовуються для виготовлення композитних матеріалів.
Як приклад можна навести поліуретан, який є реактопластом, але після додавання поліефірів (метод винайдено у США в 60 роках минулого століття) широко використовується у виробництві підошов для взуття, ізоляції силових кабелів, шин, амортизаційних опор, декоративних елементів в автомобілебудуванні, роликів для на скейтбордів тощо.