Закарпатський софт із західним вектором
Чому айтішники з Мукачева не поспішають за кордон і посилено вчать англійську?
В офіс закарпатської ІТ-компанії TranSoftGroup приїжджаємо у звичайний день. Мета — познайомитися з найкрутішими айтішниками регіону, подивитися, як вони працюють і почути пояснення парадоксальному факту: при тому, що саме у сфері ІТ в Україні відчувається найбільший відтік мізків, молоді й досвідчені працівники з цієї компанії навіть не збираються за кордон. “А для чого виїжджати, - запитує мене назустріч програміст Микола Мальованець, - коли ти працюєш із цікавими проєктами вдома, розвиваєшся, а заробляєш стільки ж, як у Німеччині?”
Разом із тим, у компанії розповідають, що відчувають нестачу кадрів – наразі TranSoftGroup планує розширятися на українському й західному ІТ-ринках, причому роблячи акцент саме на українських розробників програмного забезпечення.
Ринок – зовнішній, кадри – внутрішні
Історія компанії TranSoftGroup почалася з 1991 року – із системи KEEPER – програмного продукту, що забезпечує облік на підприємстві (інтегрована система для управління бухгалтерією, виробництвом, персоналом, виробничими й управлінськими завданнями тощо). Тоді програмісти працювали для місцевої закарпатської бізнес-компанії, комп’ютерна мережа якої в певний час сягла до 800 ПК. Зараз цей вид діяльності TranSoftGroup продовжує розвивати, адже KEEPER дає можливість дуже швидко побудувати ІТ-систему для компанії будь-якої сфери діяльності… Згодом фірма почала розвивати надання послуг із доступу до Інтернету, займатися тестуванням програмного забезпечення угорської компанії, яка зайшла на ринок Закарпаття. А останнім часом більшість проєктів TranSoftGroup закручені навколо розробки сайтів на платформі Magento – програмісти компанії підтримують регіональні сайти, а також працюють над всеукраїнськими проєктами – сайти АЛЛО та YАKABOO.
Cьогодні компанія TranSoftGroup – це майже 200 працівників. Переважна більшість працює в Мукачеві, інші – у філіях – київській та ужгородській. Займаються тут розробкою інтернет-магазинів, сайтів, тестуванням програмного забезпечення, а також комп’ютеризацією офісів та автоматизацією бізнесу. Наразі в компанії прагнуть розвиватися і в сенсі розширення штату, і в сенсі розширення виробництва. І якщо стосовно пошуку замовників більше цікавить зовнішній ринок, то український ринок цікавить саме з погляду набору персоналу.
Три проблеми закарпатської ІТ-сфери
А от із кадрами в регіоні проблема. Ситуації сприяють одразу кілька факторів. Перший із них – у регіоні багато ІТ-компаній, котрі працюють на засадах так званого аутсорсингу: коли замовник у Києві чи за кордоном, а працівники в регіоні (це вигідно, тому що власники таким чином економлять на оплаті праці). Ще один фактор – компанія зі штатом 200 чоловік, котра на місцевому ринку вже понад 20 років вичерпала місцевий кадровий ресурс, саме тому практикують дистанційну роботу із програмістами з інших регіонів України, насамперед, із Києва, Харкова, Дніпра. Є в географії компанії й Запоріжжя, Черкаси, Вінниця й Суми. Ну а третій фактор – пов'язаний із так званим “відтоком мізків” (ІТ-сфера — одна з тих, де цей відтік найбільш відчутний), бо тут спрацьовує стереотип, десь там за межами можна заробити більше, працюючи в цій же сфері.
За прикладом Ілона Маска
Для того, аби пом’якшити вплив зазначених факторів на розвиток компанії, у TranSoftGroup дотримуються виробленого роками підходу до підготовки й роботи з персоналом, при якому майже відсутній відтік кадрів. Тут, справді, рідко звільняються з роботи, бо, по-перше, у компанії своїх, тобто тих, у кого вклали час і душу, бережуть: зарплата програмістів тут на рівні столичних і, навіть західних ІТ-компаній. Відтак, тікати ні в Київ, ні за кордон через зарплату немає сенсу. По-друге, для тих, кому аж дуже кортить пожити в столиці – будь-ласка, переходь у київський офіс, а найближчим часом подібну філію буде відкрито в Західній Європі.
По-третє, TranSoftGroup «вирощує» кадри за принципом Ілона Маска, котрий говорить, що аби працювати в його компаніях, спеціальна освіта не потрібна — навчитися всьому можна як під час курсів, так і безпосередньо на робочому місці… Навчальні курси в TranSoftGroup організовують двічі-тричі на рік. Заявки приймають від близько 150-ти осіб, з них відбирають 35-х, які протягом трьох-чотирьох місяців проходять навчання із програмування. Якщо молода людина на курсах виявляє здібності, їй пропонують роботу тестувальником одразу ж після курсів. Ну а якщо ж у подальшому ще проявляється стремління й навики їй пропонують іти далі – розвиватися вже в якості програміста… На курси приходять різні закарпатці, найбільше 20-ти і 30-річних, але трапляються й віком 40+… У даний час через карантин компанія призупинила курси, адже надто великий ризик розповсюдження вірусу під час навчального процесу. Але зі стабілізацією ситуації TranSoftGroup відновить курси, тим більше, що набір заявок здійснений ще до початку пандемії. Більше того, тут планують запустити ІТ-академію для юнацтва віком від 12 років – з викладанням логіки, основ програмування та англійської.
Від робочого місця – до спортзалу, навіть сімейний лікар поряд
Ну і ще один момент, який вражає – це те, що офіс побудований за принципом західних компаній, коли для працівника створюється комплексна інфраструктура. Власне центральний офіс компанії – це кілька кампусів, розташованих за принципом: в одному приміщенні спеціалісти працюють над спільним проєктом. У кампусах крім робочих зон є конференц- і зали засідань, є затишна кав'ярня з м'якими кріслами і книгами, їдальня, де готуються смачні безкоштовні коплексні обіди, і тенісна зала. У найближчий час починають діяти перукарня, масажний і медичний кабінет, який за принципом сімейного лікаря буде обслуговувати працівників компанії і слідкуватиме за їхнім здоров'ям. Працівників компанія щороку страхує і проводить детальний медогляд у найсучаснішій приватній клініці краю «Діамед». Тімбілдінг у компанії також на рівні: команда TranSoftGroup бере участь у заліку місцевої закарпатської mind game, разом ходять у гори й на рафтинг, у кіно й театр, із сім’ями зустрічають Новий рік і відмічають День фірми з дітьми на природі.
Мотивація, ріст, взаємопідтримка і можливість працювати вдома
У рамках знайомства із TranSoftGroup зустрічаємось із ведучими програмістами компанії – це Микола Мальованець, Назар Клованич, Ольга Васильцюн і Мирослав Добра. Вони працюють тут давно, зробили кар'єру – тому можуть поділитися думками про розвиток ІТ-сфери на Закарпатті, її проблеми й перспективи.
- Мене приваблює в роботі кілька моментів. По-перше, це так звані open source проєкти – коли ти працюєш із колегами з американського офісу (TranSoftGroup за контрактом із корпорацією Adobe бере участь у розробці платформи Magento), які мають власний погляд на свої розробки. Така відкрита робота – це дуже круто, коли ти маєш право на власний погляд і реалізацію того чи іншого функціоналу, - каже Назар Клованич.
- Це стимулює, бо їхній рівень у рази вищий і ти маєш від кого почерпнути досвід і прогресувати. Безумовно, потрібно володіти англійською, бо в роботі необхідно ефективно комунікувати, - говорить Назар.
Ольга Васильцюн зі свого боку відмічає, що в компанії діє правило – коли ти в чомусь вперся в стінку й не бачиш, як зрушити проблему, то завжди є можливість звернутися до колег і рішення шукаються спільно.
- Це слушно й щодо результатів роботи над проєктом (адже поки ти сам длубаєшся й не маєш результату – втрачаєш час, а значить, і стоїть робота), і щодо командної підтримки: вкрай важливо знати й відчувати плече колег – кожного члена команди. Підтримка, взаємоповага і взаємовиручка в команді – важливий фактор, бо скільки досвіду в тебе не було б, у сфері ІТ ти змушений постійно розвиватися: це така галузь, де все тече й усе безперестанно змінюється, - каже Ольга.
Зі свого боку Мирослав Добра відмічає, що в компанії цінять мотивацію.
- Дуже важливо мати внутрішню мотивацію: бажання до саморозвитку і вдосконалення, відчуття відповідальності за якість і результат роботи команди, аби досягати справжніх результатів, які приносять задоволення. Достойної зарплати (зовнішня мотивація) тут недостатньо. Людина, для якої зарплата – самоціль, може, як мавпочка, навчитися добре робити свою роботу, але при цьому висококласним програмістом не стане. Відданість справі власного життя – це головне, - наголошує Мирослав.
- Я би в цьому сенсі порівняв роботу айтішника із творчим процесом художника, – додає Назар Клованич. – Коли художник працює над картиною, він не думає про процес і прибуток від нього, він досягає кайфу – задоволення від результату – від власного творіння, яке буде радувати око й душу того, хто спинить погляд на його картині. Так само й, коли ти твориш якісний софт – ти відірваний від світу й повністю спрямований на результат. І саме коли він стає реальністю, то приходить задоволення від власного творіння. Бо відчуваєш, що твій софт буде комфортним для людей… Таких ІТ-шників не так уже й багато. Вони – на вагу золота… Мене радує, коли бачу, як саме такі хлопці й дівчата появляються в нашому офісі.
Микола Мальованець додає: «Один із факторів комфорту, це можливість працювати над проєктами замовників, які перебувають у різноманітних точках світу, але при цьому залишатися тут, удома, у неймовірної краси Закарпатті з його чудесною природою, манливими горами, грайливими потічками й термальними басейнами… І при тому знаєш, що на Заході за таку ж роботу не пропонують більше».
Перший закордонний офіс відкриють у Польщі
В TranSoftGroup кажуть, що на українському ринку позиціонують себе як стратегічного партнера, для якого успіхи клієнта в бізнесі – це головне. На українському ринку добре відомі компанії з Харкова, Хмельницького, Чернівців, Львова — тут є великі ІТ-спільноти. Але справа в тому, що більшість із цих компаній має головні офіси десь в Америці чи в Західній Європі, тобто, вони по суті є представництвами. Так працює 70% українського ІТ-ринку. А TranSoftGroup — це закарпатська компанія з головним офісом у Мукачеві. Фірма навпаки думає про те, аби відкривати представництва в сусідніх країнах ЄС. Найперше такий офіс вже скоро з'явиться у Варшаві, бо там наразі найлегше отримувати дозвіл на роботу програмістів фірми, які матимуть бажання пожити в Європі. Це потрібно ще й тому, що є західні замовники, в яких є застереження щодо роботи з українськими ІТ-компаніями в тому сенсі, що нас вважають небезпечною країною з погляду на кібератаки з Росії (особливо це було відчутно після скандалу з вірусом “Петя”). Але навіть при відкритті європейського офісу TranSoftGroup там працюватимуть переважно українці – така політика компанії, що базується не тільки на втіленні ідей для клієнтів, але й підтримці саме українських розробників.
Компанія – як сім’я, об’єднана спільними цінностями
Саме для інтенсифікації роботи на західних ринках TranSoftGroup у даний час здійснює ребрендинг.
У компані є чітке усвідомлення того, що зовнішній образ фірми – це ніщо інше, як відображення її внутрішнього стану, тобто того, чим живе колектив. «З одного боку, ми відчуваємо, що вже багато в чому стали іншими, а з іншого – чудово усвідомлюємо, що має ще змінитися, щоб ми стали такими, якими хочемо. Коли ж все це відбудеться, то зміниться й відображення назовні – у сприйнятті компаніі на ринку… Знаєте, це як жінка, яка підстригає волосся: вона вже відчула внутрішні зміни, вона вже стала іншою, їй хочеться, що б це стало відомо всім – і «рубає» каре. Так і з ребрендингом компанії», - каже Христина Балог.
TranSoftGroup знає, які цінності її працівники мають сповідувати. У пріоритеті: відданість справі, якість і відповідальність, цілеспрямованість й ініціатива, саморозвиток і вдосконалення, повага і взаємопідтримка.
Компанія позиціонує себе на ринку, як стратегічний партнер, який мотивує до змін, пропонує ідеї, застерігає від помилок, дотримується зобов’язань, а головне – робить завжди більше, ніж очікують від неї партнери.
«Ми хочемо, щоб ми були не просто компанією, - ми хочемо, щоб наша команда була, як одна сім’я, яка чудово знає чого хоче, прекрасно усвідомлює, як цього досягти, і цілеспрямовано працює над втіленням у реальність усього, що заплановано», - кажуть у TranSoftGroup.
Тетяна Когутич