НАТО запускає проєкт радарного спостереження з використанням стратостатів

Вчені Університету Пізи (Італія) та Університету Нового Південного Уельсу (Австралія) за підтримки наукової програми НАТО для миру й безпеки започаткували новий проєкт радарного спостереження з використанням стратостатів BALSAR.

Як повідомляє Укрінформ, така інформація оприлюднена у середу на сайті Північноатлантичного альянсу.

«Один з ключових висновків, яких ми дійшли, полягає у тому, що стратосферні місії мають докорінні відмінності від космічних місій спостереження (з носіями на висоті понад 100 кілометрів) та повітряного спостереження (до 13 000 метрів), з урахуванням величезних змін у навколишньому середовищі, зокрема, у тиску і температурі від моменту запуску до входу у стратосферу. Ми готові поєднати платформу-носій та радар у єдину систему, щойно з’явиться можливість подорожувати до Австралії, де наша система здійснить перший політ», - зазначив з цього приводу італійський вчений Марко Марторелла.

За словами вчених, найбільшою проблемою цієї системи є проблема охолодження електронних приборів на великих висотах, де температура інколи на кілька десятків градусів нижче нуля. У звичайних умовах такі прибори охолоджуються повітрям, але на великих висотах, де атмосферний тиск складає менш як 1% від тиску на рівні моря, концентрації повітря не вистачає, щоб відводити тепло від приборів, і це потребує спеціальних інженерних рішень.

Оболонки стратостатів та гелій, що використовується для їх заповнення, вважаються витратними ресурсами, в той час, як радари, які є частиною системи, у випадку надзвичайної ситуації або після завершення місії можуть «відстрілюватися» від стратостатів та повертатися за допомогою парашутної системи на поверхню, де вони виявлятимуться за допомогою GPS.

Використання стратостатів для позиціювання чутливих радарів, які «бачать» поверхню цілодобово в умовах будь-якої погоди та хмарності, є набагато дешевшим, ніж радарне спостереження з використанням супутників, літаків або гелікоптерів. Таке спостереження може використовуватися у мирний час та під час криз, наприклад, для контролю за кордонами, для оцінки наслідків природного лиха або для виконання інших завдань.

Один із можливих регіонів застосування – регіон Середземного моря, де радари, що можуть запускатися з кораблів у визначених точках морської поверхні, можуть брати участь у контролі за контрабандою наркотиків та зброї, за каналами торгівлі людьми, виявляти та проводити фотографування різних об’єктів на поверхні моря та завершувати місію після стратосферної «подорожі» у кілька сотень кілометрів.

Як повідомляв Укрінформ, за рішенням лідерів країн-союзниць під час саміту в Уельсі у 2019 році Альянс розробив стратегію розвитку «НАТО 2030», яка передбачає перспективні напрямки розвитку оборонних спроможностей НАТО та зусилля з їх технологічного оновлення, яке є передумовою стійкості країн-союзниць.