«Стрибки» радіації у Чорнобильській зоні: як помилкової тривоги можна було уникнути
Брак комунікації відповідальних органів з суспільством став головною причиною паніки навколо повідомлень про «сплеск радіаційного фону» 25 листопада
Пізно увечері 25 листопада у соцмережі Фейсбук екоактивісти громадської організації Save Dnipro опублікували інформацію про сплеск радіації у Чорнобильській зоні, яка тут же спричинила паніку та змусила добряче понервувати багатьох українців. Вранці 26 листопада у Державному агентстві з управління зоною відчуження заявили, що нічого страшного не сталося, а сплеск був спричинений плановою перевіркою датчиків. Зараз вони працюють у штатному режимі, а радіаційний фон – у нормі.
З’ясовуємо, як виникла така ситуація. Та мусимо почати з передісторії.
ЗАВАНТАЖЕННЯ ПЕРШОЇ ПАРТІЇ ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА З ЧАЕС ДЛЯ ТРИВАЛОГО ЗБЕРІГАННЯ НА СВЯП-2
ЧАЕС ще 14 років після фатальної аварії 26 квітня 1986 року продовжувала виробляти електроенергію. 19 березня 2000 року останній робочий, 3-й енергоблок ЧАЕС, було зупинено згідно рішення Кабміну. Відтоді все використане ядерне паливо, а це приблизно 21 тисяча паливних збірок, залишається у тимчасовому сховищі «мокрого типу» – в так званих басейнах витримки СВЯП-1 (сховища відпрацьованого ядерного палива). Але використовувати СВЯП-1 тривалий час неможливо (востаннє термін його експлуатації продовжили до 2028 року. – Ред.) – потрібні інші технології.
У 2019 році коштом ЄБРР та «руками» американської компанії Holtec було збудовано нове, набагато сучасніше сховище ядерного палива СВЯП-2.
Довідка: СВЯП-2 – це спеціалізоване підприємство, яке має дві частини. У першу – спеціальним потягом доставляють паливні збірки. Тут їх розбирають, і ту частину, яка має довжину понад 6 метрів і містить ядерне паливо, ріжуть надвоє – щоб було зручніше зберігати. Друга частина СВЯП-2 – це саме місце зберігання відпрацьованого ядерного палива. Це два ряди з 236 бетонних секцій величезного розміру уздовж залізничного полотна. Сюди на залізничній платформі у спеціальних капсулах «приїжджатиме» відпрацьоване ядерне паливо, вже готове до зберігання.
Так от… Тиждень тому, 18 листопада, на СВЯП-2 почали завантажувати першу партію відпрацьованого ядерного палива з ЧАЕС. Ідеться про понад 90 паливних збірок загальною вагою близько 20 тонн, які були зняті з першого, другого і третього енергоблоків ЧАЕС. Їх (ці збірки) у СВЯП-2 висушуватимуть, розділятимуть, складатимуть у захисні пенали і завантажуватимуть на тривале зберігання. В адміністрації ДСП «Чорнобильська АЕС» прогнозують, що протягом 10 років усі 21 тисячу стрижнів із ядерним паливом покладуть на 100-річне зберігання.
ЩО ПРИВЕРНУЛО УВАГУ АКТИВІСТІВ
Саме в цей час – 17-18 листопада – окремі датчики у Чорнобильській зоні почали фіксувати значні стрибки радіаційного фону. Зокрема, як повідомили в громадській організації Save Dnipro, 17 листопада біля нового сховища СВЯП-2 показники сягнули 124 000 нЗв/годину – це в 600 разів більше стандартних для цієї місцевості 210 нЗв/годину. 18 листопада на сусідній станції датчики зафіксували 62 400 нЗв/годину, що майже у 300 разів вище звичайного значення.
Також екоактивісти зазначили, що радіаційний фон стрибав у сотні, а то й тисячі разів на майже всіх вимірювальних постах не лише в зоні відчуження, але й поза нею. Так, у селі Горностайпіль радіація сягнула 87 620 нЗв/годину – у 876 разів більше допустимого. Відтак екологи почали будувати власні припущення, чому так сталося: це або наслідок першого в історії захоронення палива з Чорнобильської АЕС, або сліди роботи чорних збирачів металобрухту/лісорубів, які промишляють на заражених територіях.
«Першим, що спало нам на думку – підвищення спричинено саме цим перевантаженням відпрацьованого ядерного палива до нового сховища СВЯП-2, але за твердженнями фахівців, з якими ми встигли проконсультуватися, таке забруднення від переміщення палива неможливе. Мовляв, те паливо, що офіційно готують на захоронення, ретельно закорковують в контейнерах, які мають захищати від радіації», – повідомили активісти. Але стрибки радіації у зоні так і не закінчилися. 19 листопада на станціях моніторингу Залісся, Запілля і Черевач, які розташовані недалеко від Чорнобиля фіксувалися перевищення до 3.5 тисяч нЗв/годину. Цікаво, що датчики знаходяться біля доріг, а перевищення фіксувалися почергово (з різницею приблизно у годину), ніби щось транспортувалося та підвищувало радіаційний фон у цих місцях. Фахівці у сфері радіаційної безпеки припустили, що із зони щось вивозили. Наприклад – радіаційно небезпечний метал або деревину (у зоні постійно ловлять якихось «бізнес-туристів». – Ред.)».
Ще одна – третя версія – можливий збій моніторингового обладнання. «Але ж не одночасно на всіх пунктах спостереження та ще й у період робіт з відпрацьованим ядерним паливом», – додали екологи.
Відтак 25 листопада активісти Save Dnipro закликали розібратися у ситуації Президента, Кабмін, РНБО, Міндовкілля та адміністрацію зони відчуження, опублікувавши згадане вище звернення у Фейсбук.
ЯК «РАДІАЦІЙНІ СТРИБКИ» ПОЯСНИЛИ У ДЕРЖАГЕНТСТВІ
Заступник голови державного агентства з управління Зоною відчуження (ДАЗВ) Максим Шевчук запевнив, що радіаційний стан у Зоні відчуження не змінювався, а підвищення показників, що фіксувалися громадськими організаціями, спричинене щорічною повіркою датчиків рівня радіації.
«Радіаційний фон у зоні відчуження контролюється за допомогою автоматизованої системи контролю радіаційного стану (АСКРС) – системи радіаційної безпеки, яка створюється навколо радіаційно небезпечних об’єктів та радіаційно небезпечних територій. АСКРС веде цілодобовий збір, обробку інформації про радіаційний стан на території зони відчуження для своєчасного виявлення перевищень. Це відкрита інформація, нічого від суспільства не приховується. Але для того, щоб система працювала коректно, щорічно відбувається стандартизована планова повірка датчиків співробітниками державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр». Ці повірки відбуваються з 1988 року», – сказав Шевчук.
Повірка відбувається наступним чином: прилади забирають з місця їх розташування в спеціальне приміщення, де з ними проводять необхідні маніпуляції, приміром,– до приладу навмисно підносять зразки радіоактивних речовин і дивляться – як електроніка реагує. В цей час онлайн-карти виміру радіації можуть показувати фантастичні цифри, так як пункти вимірювання на них залишаються активними, хоча самі апарати перебувають в лабораторії.
«Ніяких аварій або катастроф у Зоні не було. Радіаційний фон є нормальним для Зони відчуження», – сказав Шевчук.
Гендиректор ДСП «Екоцентр» Сергій Кірєєв пообіцяв оперативно надавати населенню інформацію і попереджати про майбутні перевірки заздалегідь. Крім того, він заявив, підприємство буде маркувати ті прилади, які проходять повірку, щоби люди, переглядаючи інтерактивні карти, про це знали.
Роботи з повірки триватимуть і надалі, тож підвищення показників ще певний час фіксуватиметься. Очікується, що такі роботи продовжаться через тиждень.
В СУХОМУ ЗАЛИШКУ: ТРЕБА КОМУНІКУВАТИ ВЧАСНО, ВІДКРИТО І ПОВНОЮ МІРОЮ
Безумовно, за оперативність «дезактивації» чуток мусимо віддати належне Держагентству з управління Зоною відчуження, але… Для того, щоби в майбутньому більше не виникало подібних ситуацій, важливо регулярно і доступно пояснювати людям, що насправді відбувається. Тим більше, коли йдеться про Чорнобиль. І якщо проводяться регламентні роботи, то про це треба повідомляти завчасно, а не так, як зараз, коли протягом тижня датчики державного моніторингу фіксують тисячократні стрибки радіації, люди панікують, утім Агентство, наче язик прикусило.
«Проводити такі тести, не попередивши про це країну, і особливо під час таких історичних подій, як перевантаження відпрацьованого палива, є дуже безвідповідальним. На брифінгу Агентства 26 листопада ми підняли це питання, і нас завірили, що відтепер інформування буде організоване. Ми зі свого боку запропонували Агентству маркувати датчики, які перебувають на повірці, на сайті», – розповів Укрінформу активіст Save Dnipro Артем Романюков.
Він каже, що кризова комунікація окремих представників державних органів по моніторингу Зони, ввечері 25-го та вночі була на дуже низькому рівні. Замість хоч якогось пояснення ситуації, посадові особи все заперечували. (На ФБ-сторінці розгорілася ціле протистояння: одні коментатори звинувачували екоактивіста у розповсюдженні неперевіреної інформації, інші ж, навпаки, підтримували, вказуючи на «проколи» з комунікацією. – Авт.). «Зранку, на щастя, це змінилося і комунікація Агентства з нами вже була, як на мене, цілком прийнятною – вони подякували нам за уважність та завірили, що буде вжито заходів для уникнення подібних речей у майбутньому», – каже активіст. І додає: «З брифінгу стало зрозуміло, що на повірці одночасно знаходилося 11 датчиків при загальній кількості у близько 50 ». На його погляд, це створює небезпеку, адже на декілька днів цілі коридори в зоні відчуження залишаються без радіаційного нагляду. «Можливо, є сенс змінити регламент повірок (якщо він є) та одночасно повіряти не більше 1-2 пристроїв», – резюмував Романюков.
Мирослав Ліскович. Київ