Володимир Тафтай, голова Державного космічного агентства України

Державне космічне агентство України останніми роками дуже активно розвивалося, посилювало міжнародну співпрацю, створювало перспективні проєкти. Однак початок повномасштабної російсько-української війни вніс корективи в діяльність відомства.

В інтерв’ю Укрінформу голова ДКАУ Володимир Тафтай розповів, як космічна галузь функціонує в умовах війни; як зараз розвивається співпраця українського Держкосмосу з міжнародними космічними структурами, зокрема і з американським аерокосмічним приватним підприємством SpaceX;  поділився міркуваннями щодо відбудови літака "Мрія" та розповів, що нині відбувається із супутником "Січ-2-30" та оцінив перспективи повернення до України вітчизняного супутника "Либідь", який з 2014 року знаходиться в Красноярську Російської Федерації.

ДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ НЕ БУЛО ПОТРЕБИ ЗМІНЮВАТИ РЕЖИМ РОБОТИ

– Де вас застала війна?

– Війна застала мене вдома, де, напевно, і більшість українців, бо це була четверта година ранку. Але вже за годину я був в агентстві. Для мене це було абсолютною несподіванкою. Відверто кажучи, навіть не уявляв, що це може статися.

– Проте повідомлення про ймовірність повномасштабного російського вторгнення почали поширюватися ще восени. Можливо, у зв’язку з цим були спроби перевести діяльність Державного космічного агентства України на так звані «воєнні рейки»?

– Державне космічне агентство займається цивільним космосом. Ми –  не військовий підрозділ, тому перехід роботи в режим воєнного стану було здійснено вже після його запровадження.

Безумовно, було багато непідтвердженої інформації у ЗМІ, але реальних офіційних підстав для переведення роботи відомства на «воєнні рейки» не було. Діяльність космічного агентства регулюється регламентом і порядком, обумовленим Кабінетом Міністрів. Безпосередньо до введення воєнного стану не було потреби нічого змінювати.

– Як ДКАУ працює в умовах війни?

– Із моменту запровадження воєнного стану ми перейшли на семиденний робочий тиждень. Працюємо без вихідних. Фактично 24/7.

– Відомство залишилось у Києві чи евакуювалося в інший регіон?

– У Києві. Частина працівників працюють в агентстві, частина – дистанційно.

– Чи є серед працівників ДКАУ люди, які вступили до лав Збройних сил України або Сил територіальної оборони? Скільки їх?

– Не маю права казати кількість, але дійсно є працівники, які вступили до територіальної оборони та військових формувань. Ми підтримуємо зв’язок. Допомагаємо їм, як можемо, зокрема надаємо гуманітарну допомогу.

– Загалом, як космічна галузь переживає війну?

– Космічна галузь зараз переживає дуже скрутний період. Низка підприємств потрапили під обстріли, наявні пошкодження. Але я впевнений, що наша перемога настане дуже швидко і ми все відбудуємо. Головне завдання сьогодні - дати відсіч ворогу.

ДКАУ АКТИВНО ПРОСУНУЛОСЬ НА ШЛЯХУ ВСТУПУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО КОСМІЧНОГО АГЕНТСТВА

– Комунікація між українською та міжнародними космічними структурами відбувається під час війни? Як вони допомагають Україні?

– Ми зараз дуже активно комунікуємо з космічними агентства інших держав. Вони не припиняють із нами співпрацю, а навіть посилюють її та роблять більш інтенсивною.

Робота триває постійно. Практично щодня ми працюємо з міжнародними космічними агентствами. Проводимо конференції і намагаємося максимально інтенсифікувати роботу з нашими партнерами.

– Який основний напрям розвитку співпраці з міжнародними партнерами?

– Основний напрям – це вступ до Європейського космічного агентства і ми значно просунулися на цьому етапі. Також обговорюємо посилення співпраці з ЄКА щодо участі українських підприємств у проєктах космічного агентства Європи.

– ДКАУ якимось чином співпрацює з Ілоном Маском?

– Так, звісно. Наприклад, робота над підключенням України до системи Starlink проводилась Державним космічним агентством з червня 2021 року.

Крім цього, під час візиту до США у січні цього року ми зустрічались з представниками SpaceX  щодо подальшої співпраці. Зараз співпраця відбувається і дуже продуктивно.

ВПЕВНЕНИЙ, ЩО ПІСЛЯ НАШОЇ ПЕРЕМОГИ ДП “АНТОНОВ” ТА ДК “УКРОБОРОНПРОМ” ВІДБУДУЮТЬ “МРІЮ”

– Чому "Мрія" залишилась на військовому аеродромі "Антонов" у Гостомелі? Невже не  було можливості перемістити її в більш безпечне місце? Україна має план відновлення цього літака або створення ще потужнішого?

– Літак «Мрія» є власністю заводу «Антонов», який входить до концерну «Укроборонпром», тому коментувати, чому він залишився на аеродромі, чи можна було перемістити, я не можу.

Зі свого боку можу сказати, що «Мрія» - це абсолютно унікальний технічний та іміджевий проєкт. Державне космічне агентство зі свого боку буде підтримувати і сприяти відновлення цього літака. На мою думку, він обов’язково має бути відновлений.

– Зараз обговорення щодо відновлення літака тривають?

– Наразі є більш пріоритетне завдання – завершення війни. Після нашої перемоги, я впевнений, ДП “Антонов” та Укроборонпром відбудують літак.

ТРИВАЄ МІЖНАРОДНИЙ СУДОВИЙ ПРОЦЕС ЩОДО ПОВЕРНЕННЯ СУПУТНИКА “ЛИБІДЬ” ДО УКРАЇНИ

– Що зараз із супутником «Січ-2-30»? Чи  допомагає він під час війни?

– Наразі тривають льотні випробування. Вони вже мали завершитися, але були продовжені, бо воєнний стан серед іншого вплинув на функціонування підприємств Харкова та, відповідно, на проведення робіт із супутником.

– Якою є доля українського супутника "Либідь", який з 2014 року знаходиться в Красноярську Російської Федерації? На вашу думку, у нинішніх умовах його можливо повернути до України?

– Щодо супутника «Либідь» ведеться позовна робота з міжнародним арбітражем щодо повернення супутника або компенсації тих коштів, які були витрачені на реалізацію цього проєкту. Це досить тривала робота. Міжнародні суди тривають, але я впевнений, що ми або повернемо цей проєкт або стягнемо кошти з нашого постачальника.

– У межах судового процесу доводиться комунікувати з Російською Федерацією?

– У нас немає прямих відносин із Російською Федерацією щодо супутника «Либідь». Усе відбувається через канадську компанію, яка мала поставити цей супутник на орбіту. Є відносини між українським та канадськими підприємством, яке співпрацювало з російськими компаніями, які виконували роботи зі створення супутника.

Ангеліна Страшкулич

Фото: Юлія Овсяннікова