Михайло Федоров, віцепрем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації

Протягом останніх кількох років технологічний ринок України привертає дедалі більшу увагу світової ІТ-спільноти, оскільки зростає та розвивається швидкими темпами. Навіть повномасштабне вторгнення російської федерації не змогло зупинити вітчизняну IT-галузь, більш того, підштовхнуло до інновацій в окремих її сегментах. Наша держава справедливо вважається однією з найкращих європейських країн у питаннях технологічного креативу та ведення технологічного бізнесу. І в цьому безсумнівна заслуга Міністерства цифрової трансформації України.  

Вплив податкового простору Дія.City на IT-сектор в Україні, проєкт безоплатного навчання  IT Generation, розвиток напряму military-tech та роль цифрової галузі у відновленні нашої країни – про це та інше в інтерв’ю Укрінформу розповів віце-прем'єр-міністр – міністр з питань цифрової трансформації Михайло Федоров.

ПРОЄКТ IT GENERATION: ВЖЕ 100 ТИСЯЧ ЗАЯВОК НА ОТРИМАННЯ НОВОЇ ПРОФЕСІЇ

- Уже завершується прийом заявок від українців, які хочуть здобути безоплатну IT-освіту, – IT Generation. Які вже результати?

- Разом із партнерами 29 червня ми запустили проєкт IT Generation, завдяки якому українці зможуть безоплатно здобути професію у сфері IT.  На першому етапі ми відбирали школи для участі у проєкті, а з 8 по 21 серпня триває набір студентів. Зараз в програмі беруть участь 22 школи, які незабаром почнуть навчати українців. Всього надійшло 117 заявок від навчальних закладів, набір яких відбувався у липні. Це дуже крутий результат, який надихнув мене ще більше сфокусуватися на цьому проєкті. Станом на сьогодні школи вже отримали майже 100 тисяч заявок на отримання нової професії. Тобто, можу говорити, що є великий ажіотаж і попит на цей напрямок.

- За якими критеріями відбувався набір шкіл в рамках проєкту? 

- В цьому питанні ми співпрацюємо з компанією Binance Charity та Львівським ІТ-кластером. По суті, основну комунікацію зі школами проводили наші партнери, які розуміються на ринку. Вони ж і задають критерії. Наприклад, заклад повинен працювати щонайменше 1,5 року, мати хорошу репутацію та програми, які передбачає проєкт. Тому в нас не виникає питань, наскільки буде якісним процес навчання, який розпочнеться вже восени.

- Розкажіть, як проходитиме навчання?

- В середньому термін навчання складає близько 2-6 місяців. В основному – це онлайн-курси, які побудовані за сучасними принципами та практиками edtech. Студенти зможуть подивитись «живу» трансляцію або запис уроку в зручний для себе час. Будуть куратори, які спілкуватимуться з учасниками та даватимуть домашні завдання. Тобто, немає прив’язки до конкретного місця та часу, що дуже зручно. Очне навчання також можливе. Наприклад, школи зможуть зібрати студентів та провести практичне заняття для закріплення отриманих знань. Але більшість теорії, звичайно, буде онлайн з акцентом на кураторство. Варто зрозуміти, що все залежить від навчального закладу та програми. 

- З огляду на велику кількість охочих отримати професію в ІТ, як відбуватиметься набір українців на навчання?

- Є стандартні критерії. У проєкті зможуть взяти участь громадяни України віком від 21 до 60 років, які не здобувають формальну освіту та не мають кваліфікації й досвіду роботи в ІТ. Що стосується безпосередньо шкіл, то вони проведуть співбесіду та базове тестування, яке допоможе зрозуміти, наскільки в учасника є бажання та можливості для цього навчання. В кожного закладу своя програма, тому алгоритм, за якими обиратимуть студентів, різнитиметься. Необов’язковим, але важливим критерієм відбору є знання англійської мови. Для людей, що добре нею володіють, є більший шанс потрапити на технічні спеціальності, адже ринок орієнтований на експорт IT-послуг.

- Тобто, перевага надаватиметься українцям, які знають англійську?

- Я б так не сказав. Англійська мова – це лише рекомендація. Якщо студент дуже хоче навчатися, і під час співбесіди та проходження тесту він це продемонструє, то в нього є усі шанси потрапити в проєкт. Наприклад, його мотиваційний лист може бути кращим, ніж у людини, яка добре володіє англійською. Зрештою, зараз є багато безоплатних курсів з вивчення цієї мови. І в разі чого можна підтягнути англійську і спробувати себе наступного разу – під час другого або третього етапу. Ми будемо масштабувати проєкт максимально, тому навчатись зможуть усі.

- Можливо, в рамках розширення IT Generation передбачається запуск курсів з англійської?

- Так, ми дійсно зараз над цим працюємо. Але плануємо реалізувати інший комплексний проєкт, який стосується і англійської мови, зокрема. Ми його анонсуємо трохи пізніше, але завдяки йому  в людей також буде можливість навчатися безкоштовно.

- Чи розглядається варіант, що школи можуть на «недоброчесній» основі проводити співбесіди, допомагаючи вступити потрібним студентам?

- Ми розраховуємо на доброчесність залучених до проєкту компаній, для яких репутація дуже важлива. В них є мотивація робити все правильно та чесно, адже це тільки початок великої програми. Але, звичайно, певні запобіжники передбачені. Будемо спілкуватись зі студентами цих програм. Буде відразу зрозуміло, хто та як навчається, як потрапив на навчання. Це все буде враховуватися при визначенні подальшої участі тієї, чи іншої школи. Можливо будуть і таємні «студенти», які зсередини здійснять інспекцію навчання.

- Чи будуть відрахування учасників та за яких умов?

- Відрахування студента можливе, коли він самостійно виявить бажання припинити навчання. Або коли він не з’явиться на навчання та не виконуватиме завдання. Тому все залежить від вмотивованості студента.

- Який алгоритм дій студента після закінчення навчання?

- Йому видається сертифікат про успішне закінчення програми. Також в нього з’являються базові знання для того, щоб почати працювати в IT, і швидше за все, без роботи така людина не лишиться. Зараз спостерігається цікава тенденція – багато ІТ-компаній вже звертаються до нас та Львівського ІТ Кластера з проханням підписати додатковий меморандум, в рамках якого вони готові брати на роботу випускників цієї програми. Тобто, у ринку вже з’являється інтерес до програми IT Generation. Вони бачать, як побудований дизайн реалізації проєкту. Не держава навчає та приймає рішення, а роблять це приватні навчальні заклади, які добре розуміють, як функціонує ринок. Тому компанії вірять в те, що результат буде позитивним та намагаються вже «бронювати» собі випускників.

- Які програми доступні зараз, а які можуть з’явитись в майбутньому?

- Зараз серед технічних програм доступні FrontEnd, QA, JavaScript, Java, Python, Blockchain. Не технічних –  Project/Product Management, UI/UX Design, Business Analysis, HR/Recruiting, Digital Marketing. Зауважу, що ми з самого початку були за те, щоб додати в проєкт не технічні напрямки, адже в них є великий потенціал. Їх можна опанувати без попередньої підготовки і легко увійти в IT-сферу. При цьому заробітні плати там не менші, ніж на технічних спеціальностях. Поки зупинимось на цих курсах, а далі будемо спостерігати за тенденціями ринку.

- Зрозуміло, що через початок повномасштабного російського вторгнення спостерігається певний брак ІТ-фахівців на ринку. Програма допоможе розв’язати це питання?

- Насправді зараз важко спрогнозувати те, наскільки проєкт вплине на ситуацію. На сьогодні в нас дефіцит в понад 30-40 тисяч осіб в ІТ-спеціальностях. Відніміть першу тисячу студентів, які отримають безоплатне навчання і тих, хто самостійне здобуває професію в IT. Але це тільки початок. Ми вже створюємо одні з найкращих умов для розвитку освіти в цьому напрямку. Кошти, які отримають школи за навчання, дозволять їм розвиватися та масштабувати свої програми. Відповідно, зменшується ціни на навчальні курси, бо зростає конкуренція, а також з’являються нові навчальні заклади, тому що ми популяризуємо IT-освіту. Це в майбутньому гарантовано призведе до зростання кількості ІТ-фахівців в країні. Наприклад, в нас є курс Product Management, який сприятиме збільшенню менеджерів в ІТ, які зможуть розвивати самостійні проєкти, потім створювати невеличкі стартапи або невеликі компанії. Тобто, надаємо досить хороші умови для розвитку.

- Хто оплачує навчання студентів?

- Компанія Binance Charity повністю сплачує навчання. Наразі вони виділяють $1 млн. В залежності від курсів, максимальний «чек» за навчання однієї людини складає близько $1 тис.

- Яка подальша доля проєкту в разі успішного завершення першого етапу?

-Я вважаю, що проєкт повинен діяти на постій основі. Спочатку ми плануємо навчити одну тисячу українців, далі – дві тисячі. Після цього ми зробимо усе можливе, щоб надати можливість здобути освіту відразу для 5-10 тисяч людей. Плануємо, що в кінцевому результаті в проєкті будуть задіяні взагалі усі школи, що надають IT-освіту в Україні. Такі програми потрібні Україні – вони стимулюють розвиток ІТ, адже в проєктах, які побудовані на технологіях, додана вартість набагато більша, і за цим майбутнє. Наша економіка повинна трансформуватися саме в «продуктове» IT-виробництво. А для цього потрібно максимально робити все, щоб розвивалася ІТ-освіта.

- Чи плануєте Ви надалі  залучати державні кошти на реалізацію програми?

- Так, ще на початку цього року, до повномасштабної війни, передбачалося майже 500 млн грн на цю програму. Цьогоріч ми хотіли навчити до 10 тисяч людей. Але зрозуміло, що у зв’язку з війною насамперед потрібно фінансувати підготовку медиків та армію. Тому ми й звернулися до бізнесу про виділення коштів на освітні програми. Я дуже сподіваюся, що скоро війна закінчиться, і ми обов’язково переможемо. І тоді держава зможе інвестувати в розвиток ІТ-сфери. Але незважаючи на те, чи  буде у нас достатньо коштів для цієї програми, чи ні, ми все одно знайдемо ресурс, аби проєкт діяв.

Я хочу, щоб наступним етапом була компенсація від держави  20-30% або, можливо, й 50% витрат школам за їхнього студента, який одразу знайшов місце роботи. В такому випадку мотивація навчальних закладів буде ще більшою, тому що кожна школа конкуруватиме за студента, який хоче навчатись та в майбутньому працювати в IT. Зараз ми активно про це говоримо з ІТ-кластерами та потенційними школами, аби вони розуміли, в який бік рухається проєкт. А він гарантовано буде розвиватися.

ПРО РОЗВИТОК ДІЇ ТА ПРОСТІР ДІЯ.CITY: НОВИНКИ НА ЧЕРЗІ

- Наскільки позитивно вплинув правовий та податковий простір Дія.City на IT-сектор в Україні, скільки компаній на сьогодні ним користуються?

- Зараз ще важко сказати, тому що пройшло відносно небагато часу. Але ті результати, які ми бачимо під час функціонування простору в умовах повномасштабної війни, досить позитивні. Нагадаю, що за допомогою Дія.City  ми знизили в рази податки для IT-компаній. Наприклад, для них діє податок на виведений капітал (ПнВК) у розмірі 9% – це фантастика для бізнесу, який реінвестує кошти. Також ми запровадили інструменти венчурного інвестування та звільнили edtech-компанії, які є резидентами Дія.City від ПДВ. Скажімо так, що Дія.City  – це унікальний правовий та податковий простір, який запроваджує одні з найкращих у світі умов розвитку ІТ-сектору. До нього вже приєдналось 314 компаній, в яких працює майже 24 тисячі спеціалістів.

- Раніше Ви говорили, що портал і застосунок «Дія» поповняться новими функціями, серед яких – купівля військових облігацій. На якому етапі перебуває впровадження цього інструменту?

- Плануємо запуск купівлі ОВДП в «Дії» вже у серпні. Маємо до вересня встигнути, бо в нас уже все готове. Ми, по суті, домовляємось лише з маркетами – Google Play Store та App Store – про швидку публікацію оновлень в «Дії». Останній часом там довго проходила модерація, але сподіваємося, що найближчий тиждень-два – запустимо.

- Також була інформація, що у «Дії» можна буде оформити дозвіл на виїзд дітей за кордон…

- Це дійсно так. Ми зробили технічну частину і подали в профільний комітет правку до відповідного законопроєкту, яку в першому читанні підтримали народні депутати. Тобто, ми взагалі прибираємо з процесу оформлення цього дозволу нотаріусів. Відтепер батько або мати дитини у кілька кліків зможуть отримати дозвіл. Вся інформація автоматично потрапляє в систему прикордонників, все максимально автоматизовано. Я, наприклад, дивився, що ця послуга коштує у нотаріуса від 600 гривень до 3 тисяч в Києві. Тепер це буде безкоштовно та займатиме всього 30 секунд.

- Коли послуга може запрацювати?

- Все залежить від парламенту. Законопроєкт буде винесений на розгляд парламенту вже скоро. Якщо депутати підтримають цю правку, то запустимо цей інструмент дуже швидко – буквально через тиждень-два після прийняття документа та підпису Президента. Тобто, теоретично протягом місяця це цілком реально зробити.

- Раніше уряд ухвалив постанову про експериментальний проєкт, який передбачає розмитнення авто в «Дії». Яка наразі з цим ситуація?

- Ми зараз дуже активно працюємо над розмитненням в «Дії», хоча законопроєкт навіть ще першого читання не пройшов. Проводяться зустрічі з фахівцями, ми показуємо їм, як це працюватиме та допомагаємо з розрахунками. Але реально все залежить від парламенту. Проєкт був швидко розроблений, підтриманий урядом та відправлений у Верховну Раду. Ми продовжуємо паралельно працювати над ним, сподіваючись, що документ все ж буде прийнятий. В разі його ухвалення,  зможемо теж запустити в «Дії» все дуже швидко, адже близько 90% продукту вже готово. 

- А що стосовно іпотеки в застосунку?

- Це ще один інструмент, над якими ми працюємо разом з Міністерством економіки. Пільгова іпотека – це програма президента, яку він анонсував, і яку уряд підтримав. Ми плануємо 15 вересня вийти в бета-тестування, а вже у жовтні повноцінно запустити цей проєкт. На моє переконання, це взагалі буде революційний інструмент. Адже людям не потрібно буде брати якісь документи, йти в банк або комусь телефонувати. Достатньо просто зайти Дію та заповнити мінімальну кількість інформації, яка автоматично передається банкам. Після цього надійде сповіщення, де та на яку суму в тебе є гарантія від фінансової установи щодо отримання кредиту на житло. З цим документом можна спокійно звертатися до забудовника та відчувати себе впевненим в тому, що відмови не буде. В ідеалі так має працювати цей інструмент.

- Хто може отримати пільговий іпотечний кредит за допомогою «Дії»?

- За умовами, які розробив уряд, на першому етапі іпотека під 3% буде доступна для українських військовослужбовців, правоохоронців, медиків, педагогів та науковців. Цей етап стартує вже у жовтні. Далі другий етап – на початку 2023 році. Тоді кредит на житло під 7% зможуть отримати усі українці.

- Які ще нововведенням найближчим часом чекати українцям в «Дії»?

- Зараз ми переводимо в «Дії» англійською мовою закордонний паспорт, посвідчення водія та «техпаспорт». Ми перевели ключові документи для того, щоб українці за кордоном могли їх спокійно використовувати. Наприклад, в багатьох життєвих ситуаціях українці їздять за кордоном з електронними водійськими посвідченнями. В ЄС знають, що «Дія» популярна в Україні, але є потреба в переведенні документів для місцевих служб. Тому ми й вирішили це зробити. Важливо, що права та «техпаспорт» отримають міжнародне кодування, яке використовується в ЄС, США та Канаді. Це черговий крок до міжнародної інтеграції Дії.

- То коли «Дія» стане англомовною?

- Нещодавно ми запустили бета-тестування цього оновлення. Перевіримо, чи коректно відображаються документи та їх поля. Функція вже фактично готова і ми плануємо, що її запуск відбудеться разом із запуском військових облігацій, пенсійним посвідченням та посвідкою на постійне й тимчасове проживання. Це буде комплексне оновлення. До речі, ми ще не анонсували, але на початку зими плануємо провести новий Diia Summit. Це наша традиційна подія, де ми презентуємо нові послуги в «Дії». Останній Саміт ми провели у лютому 2022 року. На новому – презентуємо багато революційних послуг. В «Дії» з’являться нові неочікувані функції, які значно спрощуватимуть життя українців. Також розповімо про наше бачення переосмислення всього продукту.

ПРО ЦИФРОВІЗАЦІЮ УКРАЇНИ: ВІЙСЬКОВІ РОЗРОБКИ ЯК НАЙБІЛЬШИЙ ПОТЕНЦІАЛ

- Ще у червні в Україні запустили програму грантової підтримки на проєкти напряму military-tech. Які перші результати?

- В нашого міністерства є окрема ціль – збільшити частку ІТ-галузі у ВВП. До початку повномасштабного вторгнення вона складала 6%. Наша мета – досягти 10%. Звісно, зараз ВВП зменшується, але частка ІТ в ньому продовжує зростати. Якщо порівнювати з минулим роком, то наша ІТ галузь за перше півріччя продемонструвала збільшення на 23%. І в напрямку розвитку цифрової економіки ми бачимо, що military-tech має великий потенціал. Це технології, які пов’язані, по суті, з війною – дрони, кібербезпека, технологічне озброєння. Наприклад, з одного боку штучний інтелект використовують для того, щоб розпізнавати номери авто, а з іншого – щоб розпізнати обличчя ворога або ворожу техніку десь у схованці.

Україна – єдина європейська країна, де зараз відбувається повномасштабна війна, в нас багато ІТ спеціалістів, а ще ми відкрита держава для технологій з усього світу. Це поєднання дає можливість сприяти мільярдним вливанням в Україну. Для цього ми й створюємо відповідну екосистему, розширивши діяльність Українського фонду стартапів. Тепер він може надавати гранти до $35 000 на проєкти в сфері military-tech. Це лише перший етап, зрозуміло, що програма буде розширюватись та масштабуватись. Зараз до нас вже надійшло більше 100 заявок, 30% з яких стосується саме military technology. Раніше мова йшла лише про кілька відсотків. Виходить так, що тепер в нас є фонд стартапів, який підтримує ідеї в мілітарній сфері, є живий акселератор, де ми шукаємо проєкти, а також знаходимо венчурних інвесторів, які вкладають в них кошти.

- Скільки коштів вже вдалось зібрати на «Армію дронів», яка кількість «пташок» нам потрібна?

- «Армія дронів» – це комплексний та системний проект в рамках UNITED24, який ми реалізуємо разом з Генштабом ЗСУ та Держспецзвʼязку. Зараз в нас майже 2,5 тисячі кілометрів лінії фронту. Є ще глибина фронту, яку ми умовно розділили на чотири рівні. Перша лінія – це до 3-х км, друга, третя та четверта – 60, 70 і 120 км відповідно. Так ось, для трьохкілометрової зони нам потрібно до 10 тисяч дронів. Це маленькі «пташки», які можуть використовуватись в побуті. Вони потрібні для міських боїв та здійснення розвідки на невеликі відстані. Для інших ліній потрібні великі безпілотники, які літають на довгі відстані. Таких дронів ми законтрактували вже більше 200 штук. Орієнтовно стільки їх потрібно, щоб наші військові могли виконувати тактичні завдання на лінії фронту. Вони починають поступово надходити – близько 100 штук вже в Україні. Я думаю, що до кінця жовтня-початку листопада усі законтрактовані дрони будуть у нас. Тепер наше завдання, щоб постійно підтримувати цю кількість безпілотників. Тобто, незалежно від того, скільки їх буде знищено ворогом, ми маємо забезпечити можливість їх оперативного поновлення. Для цього ми постійно шукаємо можливості для купівлі цих дронів, ремонтуємо старі, відкриваємо хаби для їх відновлення та, звісно, навчаємо на постійній основі пілотів. Наразі вдалось зібрати вже близько 855 млн грн на купівлю нових БПЛА.

- Відомо, що міністерство веде активні перемовини з платіжною компанією Stripe про розширення їхньої діяльність в Україні. За позитивним сценарієм, коли українці можуть розраховувати на впровадження даної платіжної системи?

- Поки сказати важко, але ми над цим активно працюємо. Спілкувались з нашими технологічними підприємствами, відправляли їм анкети, аби вони розповіли нам, які саме функції Stripe вони хочуть бачити. 93% опитаних запевнили, що вони чекають цей міжнародний сервіс, а також поділились своїми думками. Ці дані ми вже передали компанії. Крім цього, прийняли кілька профільних законів, які синхронізують нас з Європейським Союзом у фінансовій сфері, щоб процес пришвидшився. Я впевнений, що Stripe невдовзі запрацює в Україні. На жаль не можу говорити про конкретні терміни, бо в них є власна бізнес-стратегія розвитку та інші критерії. Але, повірте, всі цілі, які ми собі ставимо, ми досягаємо. Stripe буде працювати в Україні.

- Ще у березні міністерство та українська блокчейн-спільнота запустили NFT-музей Метаісторії, який присвячений хронології подій російського воєнного вторгнення в Україну. Скажуть, будь ласка, скільки за допомогою цієї платформи вдалось залучити коштів на підтримку української армії?

- На сьогодні більше 200 митців приєднались до проєкту «Meta History. Museum of War». Загалом музей за рахунок продажу NFT-творів зібрав близько $1,5 млн. Частину цих коштів вже передано в криптофонд Aid For Ukraine. Проєкт продовжує розвиватись.

- Трохи докладніше про Aid For Ukraine, будь ласка…

- Завдяки криптофонду ми зібрали приблизно $60 млн, але варто зауважити, що сума постійно змінюється, адже вартість криптовалюти падає. Близько $45 млн вже витрачено на потреби українських військових – для закупівлі їм необхідного спорядження. Цей фонд є першим у світі кейсом франчайзингової платформи, створеної у крипті, за кошти якої купується не тільки гуманітарні речі, а й зброя.

- Які результати проєкту UNITED24?

- Платформі вдалось вже зібрати $175 млн з усього світу, загалом задонатило понад 110 країн. Наголошу, що UNITED24 орієнтована на весь світ. Ми робимо спільні проєкти з амбасадорами, які приєдналися до нас. Наприклад, Андрій Шевченко, Еліна Світоліна, американський актор Лієв Шрайбер, або один із найвідоміших музичних гуртів світу Imagine Dragons. З такими світовими брендами як Balenciaga, Bang & Olufsen та Imagine Dragons ми хочемо ще більше привернути увагу людей зі всього світу до України. Понад 60% зібраних на платформі коштів витрачаються на Збройні Сили України, частина йде на медицину, а також певна частка спрямована на відбудову держави. Це три основні напрямки.

- Чи планує міністерство створювати нові проєкти, пов’язанні із залученням коштів для ЗСУ?

- Звісно. Зараз обсяги донатів впали в усіх напрямках. Ми спілкуємося з різними фондами, але це загальна тенденція. Люди втомлюються. Тому ми зараз працюємо над різними новими інструментами, більш креативними, які будуть привертати увагу. Поки деталей не можу розповісти, але в майбутньому, наприклад, буде можливість задонатити в ігровому форматі, при цьому дуже чітко зрозуміти, якій саме людині ти допоміг.

- Зрозуміло, що повномасштабна війна змусила Україну змінити пріоритети цифрової трансформації. Яке у Вас бачення післявоєнної України? І яка роль цифрової галузі у відновленні?

- Ми впевнені, що в майбутньому нам обов’язково вдасться завершити цифрову трансформацію державних послуг, аби усі вони були максимально зручними для українців. Щоб всі послуги надавалися автоматично, без участі чиновників. Також плануємо розгорнути мережу 5G та почати розвиток 6G. Звісно, для ефективного післявоєнного відновлення України потрібно збільшувати частку ІТ-галузі в українській економіці. Ми продовжимо це робити. Можливо, в нас з’являться вітчизняні компанії-єдинороги, які стануть мільярдними і будуть відомими у всьому світі.

Серед ключових напрямів цифрової економіки ми бачимо, що вагому роль відіграватиме military-tech. Компанії, створені або трансформовані під час війни, будуть допомагати захищати нашу країну та будувати інноваційну систему захисту для інших світових держав. Хочу, щоб наша країна була максимально ефективною та провідною в світовій ІТ-індустрії. Ми вже бачимо, що це реально.

Загалом хочемо завдяки інноваціям та технологіям побудувати найзручнішу державу у світі для людей та бізнесу, щоб наші технології крокували світом. Ось наша мрія та ідеологія, над якою ми працюємо. Впевнений, що ми переможемо та дуже швидко зможемо реалізувати все задумане!

Валентин Марчук, Київ

Фото: Геннадій Мінченко, прес-служба Мінцифри