Мінус папір – плюс цифра: чому цифровізація медичної сфери важлива

Сьогодні електронна система охорони здоровʼя – наймасштабніша ІТ-система в Україні, в якій зареєстровано понад 35 мільйонів українців, у ній працюють близько 300 тисяч медичних та аптечних працівників та вже внесено понад 900 мільйонів медичних записів.

Поступова цифровізація медичної сфери дозволить сформувати єдиний простір медичних даних, що, своєю чергою, має низку переваг як для пацієнтів, так і для медичних працівників.

Пропоную детально  розглянути, чому це важливо

Уся медична інформація про пацієнта в одному місці

Поступово повна інформація про здоровʼя пацієнта, а саме медичні записи, інформація про імунізації, лабораторні дослідження, госпіталізації тощо буде зберігатися централізовано та захищено.

Так пацієнт завжди матиме доступ до своєї електронної медичної карти, незалежно від того, в якому закладі він лікується – комунальному чи приватному.

За потреби та, безумовно, згоди пацієнта доступ до такої інформації зможе мати кожен лікар, до якого звертається пацієнт, як державної клініки, так і приватний спеціаліст.

Для цього в системі забезпечено синхронізований обмін інформацією, завдяки чому, лікар може бачити повноцінну історію хвороби пацієнта, попередні візити до лікарів інших закладів, показники здоровʼя пацієнта, незалежно від медичної інформаційної системи, в якій він працює.

Це дозволить фахівцям розуміти повну картину стану здоровʼя пацієнта, його історію захворювання, супутні хвороби, результати лабораторних досліджень – усе це буде зберігатися на центральному компоненті електронної системи охорони здоровʼя.

Сучасний цифровий помічник для лікаря

З підключенням до електронної системи охорони здоровʼя лікарі, своєю чергою, отримують доступ до сучасної високотехнологічної системи, в якій інтегровані найкращі практики цифрової медицини.

Так, кодування медичної інформації в ЕСОЗ відбувається на основі сучасних міжнародних класифікаторів: ICPC-2 на первинній ланці та МКХ-10 – на рівні спеціалізованої медичної допомоги. Сукупність таких записів складає електронну медичну карту, яка обʼєднує дані про візити пацієнта до лікаря, призначення, імунізації, процедури та іншу інформацію про здоровʼя пацієнта.

Водночас внесення даних до системи є простим завдяки шаблонам, які впроваджуються на рівні користувацьких інтерфейсів – медичних інформаційних систем. Щобільше в системі інтегруються сучасні міжнародні словники медичної термінології такі як SNOMED. Усе це в сукупності дозволяє не тільки покращувати якість даних у системі, але й потенційно уникнути можливих помилок у лікуванні.

Мінус папір

Українська медицина відома надлишковою кількістю паперових довідок. Тільки уявіть нещодавнім аудитом було виявлено, що в українській системі охорони здоровʼя нараховується щонайменше 600 паперових форм!

Втім, сьогодні частину цієї документації уже успішно переведено в цифру. Серед успішних прикладів реінжинірингу процесів, цифровізації та впровадження електронних сервісів – медичний висновок про тимчасову непрацездатність та е-лікарняний, медичний висновок про народження та єМалятко, COVID-сертифікати тощо. Депаперизація триває і надалі кількість електронних документів лише зростатиме. Це дозволить не лише скоротити витрати на закупівлю паперових бланків, але й зберегти час для комунікації лікаря з пацієнтом замість заповнення численних папірців та журналів.

Дані під надійним захистом

Попри міфи, які часто поширюються навколо різних даних, цифрові медичні дані є безумовно більш надійними та захищеними ніж ті, які зберігаються у паперових картках вдома чи в реєстратурі вашої поліклініки.

І головне – паперові документи, у разі їх втрати чи знищення, на жаль, практично не підлягають відновленню. Натомість дані про здоровʼя пацієнтів, які лікарі вносять до електронної системи охорони здоровʼя, постійно зберігаються на центральному (державному) компоненті системи. Водночас ці дані неможливо безслідно змінити чи видалити.

Тому, якщо ви, допустимо, загубили дані про щеплення дитини, їх можна буде без проблем відновити, скориставшись даними в електронній системі охорони здоров'я.

Важливо, що доступ до даних в цій системі надається виключно ідентифікованим та автентифікованим користувачам. Повний доступ до даних про пацієнта має лише лікар, з яким пацієнт уклав декларацію, і за згодою пацієнта.

При цьому пацієнт самостійно надає дозвіл іншим лікарям на доступ до перегляду власних медичних даних через підтвердження в смс-повідомленні. У майбутньому пацієнт зможе переглядати та керувати доступами у власному кабінеті. Таким чином, електронна система охорони здоровʼя забезпечує конфіденційність медичних даних пацієнта.

Окрім цього, у системі забезпечуються усі необхідні заходи безпеки, включаючи наявність  атестата відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ), регулярні перевірки. Також до моніторингу безпеки залучені експерти провідних міжнародних аудиторських компаній.

Статистика та управлінські рішення

Цифровізація медичної сфери створює можливість для збирання великих обʼємів деперсоніфікованих даних. Аналіз таких масивів даних дозволить відстежувати показники громадського здоровʼя, клінічну ефективність тих чи інших лікарських засобів, здійснювати контроль захворювань для виявлення епідемій національного рівня тощо.

Так, до прикладу, внесення медичних записів про захворювання пацієнтів на COVID-19, дозволило відслідковувати швидкість та географію поширення пандемії та як результат – оперативно ухвалювати необхідні управлінські рішення.

А з впровадженням електронного рецепта дані про призначення антибактеріальних препаратів дадуть можливість експертам оцінити вплив клінічних рішень на раціональність і контрольованість використання антибіотиків. Зараз МОЗ спільно з експертами Всесвітньої організації охорони здоровʼя уже працюють над аналізом показників, які дозволять відстежувати розвиток антибіотикорезистентності.

Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку