Єврокомісія запропонувала Акт кібернетичної солідарності для підвищення стійкості країн ЄС
Єврокомісія запропонувала вжити додаткові заходи із підвищення кібернетичної стійкості країн-членів, шляхом ухвалення Акту кібернетичної солідарності Євросоюзу.
Про це у Страсбурзі під час брифінгу за підсумками Колегії Європейської Комісії розповіла виконавчий віцепрезидент цієї установи Маргрете Вестайгер, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Кібернетична безпека – це те, що ми дійсно повинні мати, щоб захистити наше суспільство, захистити себе, як громадян, нашу економіку, бізнес та інфраструктуру. Майже 30 відсотків підприємств європейського малого та середнього бізнесу відчували на собі кібернетичні злочини принаймні один раз упродовж минулих 12 місяців. Це дуже тривожна кількість. Після початку російської війни проти Україну ми також бачимо зростаючу кількість інцидентів за участі держав, що спонсорують кібернетичні атаки», - сказала представниця Єврокомісії.
Вона нагадала, що у 2012 році Єврокомісія запропонувала Стратегію ЄС у сфері кібернетичної безпеки, що дозволило досягти конкретних результатів. Зокрема, було прийнято законодавство із захисту об’єктів критичної інфраструктури та ключових підприємств, були запроваджені нові правила з безпеки для цифрових продуктів. Повна реалізація цієї Стратегії дозволить суттєво підвищити рівень кібербезпеки в усьому ЄС.
Запропонований сьогодні Акт з кібернетичної безпеки ЄС є останньою складовою цієї Стратегії, що має забезпечити практичну взаємодію між країнами ЄС у цій сфері, оскільки реальна кібернетична безпека є досяжною лише за умови колективних зусиль на рівні усього ЄС.
Акт передбачає створення двох оперативних інструментів. Один з них - це мережа оперативних центрів безпеки, які будуть оснащені сучасними технологіями й штучним інтелектом, та слугуватимуть платформою, «Європейським кібернетичним щитом», який дозволить своєчасно виявляти та реагувати на кібернетичні загрози. Як очікується, цей «щит» набуде оперативної спроможності вже на початку 2024 року, у його пілотному варіанті братимуть участь 17 країн-членів та Ісландія.
Другий елемент – Європейський надзвичайний механізм з кібернетичної безпеки, що дозволить країнам-членам спільно відповідати на кібернетичні атаки. Це включає створення спеціального резерву з кібернетичної безпеки, що має бути створеним за співпраці з надійними приватними провайдерами, які будуть готові, у випадку масштабних кібернетичних атак, втрутитися в ситуацію за запитом від країн-членів.
«Насправді, частково цей (досвід) був запозичений з креативного підходу України. Ми бачили, наскільки ефективними можуть бути такі кібернетичні резерви», - додала Вестайгер.
За її словами, загальний бюджет всіх заходів, що передбачені в рамках Акту кібернетичної солідарності ЄС, становить 1,1 мільярда євро.
«Масштаб кібернетичних загроз зростає за експонентою. Європа відчуває дуже тривожну нестачу кібернетичних фахівців. Оцінюється, що 260 тисяч професіоналів у сфері кібернетичної безпеки є необхідними вже сьогодні. Для того, щоб компенсувати таку нестачу та збільшити професійну стійкість у кібербезпеці, ми започатковуємо також діяльність нової Академії кібернетичних навичок», - повідомила виконавчий віцепрезидент Єврокомісії.
Згадані пропозиції Єврокомісії щодо Акту кібернетичної солідарності ЄС мають бути затверджені на рівні Ради ЄС та Європейського Парламенту.
Як повідомлялося, Єврокомісія почала опрацьовувати Акт кібернетичної солідарності ЄС за дорученням країн-членів, для підвищення кібернетичної стійкості Європейського Союзу в умовах зростання кількості та якісного рівня кібернетичних загроз.