Щоб річки були безпечні: як сучасна техніка допомагає рятувальникам
Дрони працюють на водолазів і з повітря, і під водою – шкода лиш, таких пристроїв у ДСНС ще недостатньо
Година поїздки машиною від станції метро Житомирська – і я з колегами у селі Липівка Макарівського району. Комфортний трансфер зупиняється біля річки. На вулиці тепло та сонячно, синя вода виблискує у променях, навколо зелено, у думках саме собою виринає: «Чи приємна та вода для курортного сезону?».
Однак поетична картина швидко змінюється суворою реальністю – треба просто роззирнутися: то не романтична гондола кружляє поверхнею води, а надувний човен із купою обладнання та людьми в спецформі, а вгорі не комаха дзижчить, а дрон. Та й прибережна зона поділена червоно-білою стрічкою.
Люди у жовтих жилетах – працівники ДСНС, які шукають за допомогою сучасного обладнання вибухонебезпечні предмети на ділянці річки Почепин площею близько 4 га. У березні 2022 року росіяни намагалися підірвати міст через цю річку. Він витримав, але у водах Почепина залишилася n-на кількість «сюрпризів», що розлетілися довкола.
Фахівці ДСНС на прикладі річки Почепин продемонстрували, як вони виявляють, дістають і перевозять вибухонебезпечні предмети, що чатують на українців у водоймах.
ЛЮДИ+ДРОНИ
Ми тільки-но приїхали у село Липівка, а підрозділи підводного розмінування ДСНС уже працюють. Їхній робочий день почався з 8-ї ранку. Але трудяться не тільки люди: над товщею води видніється корпус дрона SONOBOT, який сканує дно на наявність снарядів, мін, гранат тощо. Тим часом оператор, сидячи в наметі, отримує дані зі свого помічника.
«Надводний дрон обладнано сканером кутового огляду. На екран мого ноутбука транслюється картинка глибини і предметів, що знаходяться на дні водойми. Я можу виявити якісь підозрілі об'єкти – круглої або видовженої форми. І такі місця ми детально обстежуємо», – пояснює заступник начальника групи підводного розмінування Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС Вадим Дерімов.
SONOBOT може знайти боєприпаси на дні водойм у радіусі 70 м і на глибині до 20 м. Ці дрони приїхали до України з Німеччини як гуманітарна допомога. Зараз на озброєнні ДСНС 5 таких машин. Але рятувальникам потрібно значно більше пристроїв. Зокрема, начальник частини спеціальних робіт Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України Юрій Цикенюк каже, що на кожне водолазне відділення в ідеалі має бути хоча б один SONOBOT. А в Україні 26 таких відділень.
Поряд із SONOBOTом працює його підводний побратим дрон FIFISH. Він невеликий за розміром, еліпсоїдної форми, з чотирма гвинтами, які дозволяють йому переміщатися у воді у всі боки. На відміну від першого дрона, від FIFISHа на поверхню виходять кілька кабелів, завдяки яким він під'єднується до керувального пульта оператора, подібного до геймпаду з підставкою для смартфона. Цей прилад спереду оснащено камерою, яка транслює в режимі онлайн картинку з-під води своєму оператору.
Визначення «проблемних» точок за допомогою сучасної техніки значно економить час водолазів, які продовжують виконувати важливу частину роботи: саме фахівці піднімають вибухонебезпечні предмети. На гумовому човні три спеціалісти очікують на сигнал від колег із суші. Знайшли предмет – один водолаз пірнув, два страхують, підтримуючи з плавцем зв'язок з допомогою обладнання та умовних сигналів.
Поки преса спілкується з фахівцями, час від часу в раціях рятувальників лунає: «виявлено умовний боєприпас», «виявлено ще два умовних боєприпаси». За 4 години роботи на невеликому клаптику річки оператори дронів виявили 3 100-міліметрові артилерійські снаряди від російських гармат або БМП і ручну гранату. Кожен сигнал – і водолази пірнають у визначенні дронами місця, перевіряють об'єкт, дістають його та переносять на сортувальний майданчик, що розташувався біля розмінувальної машини. Після цього за допомогою крана знахідки ховають усередині броньованого корпусу спецтранспорту. Вони поїхали на полігон, де їх і ліквідують.
Фахівці зазначають, що сьогоднішня робота – зовсім маленька частина від того, що ще треба зробити: забрудненою вибухонебезпечними предметами вважається акваторія України площею 13,5 тис. км². Рятувальники навіть не поспішають припускати, скільки часу знадобиться на повне розмінування українських вод.
Спрогнозувати реальне забруднення акваторії неможливо, тому всі річки, озера, моря і стави в Україні вважаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, кажуть. “Коли відбудеться деокупація територій, стане зрозумілим, де були позиції російських військ, де проходили бойові дії», – пояснює заступник начальника відділу організації піротехнічних робіт Микола Дідик.
Світлана Ткачук
Перше фото: ДСНС