У рамках акції «7 чудес України: історичні міста та містечка» Ніжин презентував свої найкращі історичні місця, які будуть цікавими для туристів.
Кореспонденти Укрінформу теж побували там і з’ясували, чим славиться місто Ніжин і чому він претендує на звання одного з найкращих історичних міст країни.
Голова оргкомітету акції «7 чудес України», засновник фонду "Рідна Країна" Микола Томенко, який є одним з головних популяризаторів визначних пам’яток країни, розповів, що Ніжин – це четверте за кількістю збережених старовинних храмів місто в Україні, після Києва, Львова і Кам’янця-Подільського, це своєрідна столиця Лівобережної України, яка має достатньо вагомі шанси потрапити у сімку.
Цікаві факти про Ніжин, яких ви могли не знати
Ніжин має 117 пам’яток архітектури, 72 історичні пам’ятки, 12 монументальних пам’яток, 6 епох. Близько 300 пам’яток зодчества та цінних будівель, має три собори та 16 церков.
У 1780-х – це найбільше місто Лівобережної України, де проживало 12 тис осіб. Для порівняння, у Києві – 8 тисяч, у Чернігові немає й чотирьох.
Ніжин був свого часу величезним торгівельним центром. Торговий майдан у місті протягом 17-18 ст. був найбільшим на Лівобережній Україні, він охоплював десь близько чотирьох гектарів, і саме завдяки йому місто жило бурхливим економічним життям. Завдяки перевалочній торговій базі звідси і сюди постачалися товари з Туреччини, Європи, Московського Царства і Сибіру. Торговий оборот тоді складав 1,5-2 млн карбованців.
Ніжин був також центром Ніжинського полку, який контролював територію від Стародуба до Прилук. Так, частина сучасних Росії, Білорусії, і Більша частина Лівобережної України колись належала саме Ніжину. Спочатку територія полку займала 10 сотень, а потім розширилася до 36 сотень. Ніжин був головною ударною силою Гетьманщини. Ніжинський полк мав дві гетьманські столиці.
Колись ніжинський герб був на козацьких знаменах. Його також дуже часто порівнюють з Московським. Але з цим пов’язана цікава історія. Катерина ІІ відібрала герб у ніжинців, створила схожий у Москві і затвердила герб Ніжинського грецького магістрату. Це була розплата за те, що тут, у Ніжині, свого часу двічі виганяли російське посольство і не підтримували Петра І. Оскільки Ніжин був найбільш густонаселеним містом Лівобережної України і був найбільшим претендентом на центр усієї губернії, Катерина вирішила призначити центром губернії старовинне князівське місто Чернігів.
У Ніжині 1852 року були знайдені перші князівські монети, покарбовані князем Володимиром, Всеволодом і Ярославом Мудрим.
Ніжин – синтез 5 національних культурних традицій: української, грецької, єврейської, польської та ассирійської. Найпотужніший культурний вплив мали саме греки. Саме з 1696 року грецька колонія в Ніжині стає найбільшою в Україні. Вони побудували тут комплекс грецьких храмів, створили першу аптеку на Лівобережній Україні, а також першу кав’ярню. Цікаво також, що славнозвісні ніжинські огірки з’явилися тут теж завдяки грекам. Вони почали вирощувати особливий сорт огірків, який і приніс місту світову славу.
Усередині Грецької Всіхсвятської церкви
17-18 червня 1663 року в Ніжині відбувається славнозвісна Чорна рада, де гетьманом Лівобережної України обирається Іван Брюховецький.
Нещодавно Ніжинською археологічною експедицією було знайдено комплекс підземних приміщень. Вважалося, що це рештки підвалів ніжинського магістрату, оскільки залишки цегли вказують саме на це, але цього року було проведено дослідження, яке виявило величезну кількість інших приміщень, побудовані раніше магістрату. Кому вони належали і для чого були створені поки що невідомо, але відомо, що вони розташовані на колишньому фасаді фортеці литовського періоду, праворуч якого був Литовський замок. Дослідники вважають, що скоріше за все це вихід з окупи. Цікаво, що й до сьогодні на території міста продовжують знаходити різні історичні цінності.
Знамениті постаті та Ніжин
Тут фактів багато, і під час екскурсії здавалося, що кожний другий видатний діяч пов'язаний із Ніжином, але ми розповімо про найцікавіші.
Марія Заньковецька — видатна українська актриса і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця 19 і початку 20 століть.
Народилася під Ніжином у селі Заньки. Загалом прожила у місті 12 років. У Ніжині були її перші виступи у театрі, тут же вона створила свою власну професійну трупу, яка склала кістяк професійного українського театру. У місті на площі Заньковецької їй було встановлено пам’ятник.
Ольга Хохлова – професійна і талановита балерина, дружина Пабло Пікассо
Народилася у Ніжині, була хрещена у місцевій Хрестовоздвиженській церкві. Свого часу її батько переїхав до Петербурга, де мала Ольга вирішила, що хоче стати балериною. Дівчина була дуже обдарованою, згодом працювала у трупі Сергія Дягілєва. Коли Дягілєв працював над постановкою балету «Парад», він покликав писати музику Еріка Саті, а над декораціями – працювати Пабло Пікассо. Художник дуже любив жінок, а коли помітив, що одна з балерин, Ольга Хохлова, зовсім не звертає на нього уваги, дуже зацікавився її персоною. Він впадав за нею протягом року. Дягілєв сказав йому: «На таких жінках потрібно тільки одружуватися». Згодом так і сталося Ольга і Пабло стали подружжям, у них народився син. Найбільшу кількість картин Пікассо присвятив саме Ользі та їхньому сину. Більше дізнатися про Хохлову можна у Ніжинському краєзнавчому музеї ім. І. Спаського.
Іван Спаський – радянський історик, провідний фахівець із російської нумізматики.
Народився і навчався у Ніжині. Він став головним охоронцем відділу нумізматики Державного Ермітажу. Був засновник радянської (російської, а через своїх учнів також української та білоруської) наукової нумізматичної школи.
Микола Гоголь – прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист
У 1821-1828 Гоголь навчався у Ніжинській гімназії вищих наук, де вперше виступив на сцені гімназійного театру як актор і режисер-постановник вистав «Едіп в Афінах», «Урок дочкам», «Лукавін» та багатьох інших. Майстерно зіграв роль Простакової у виставі «Недоросль».
У гімназії Гоголь особливо охоче вивчав давню українську історію, народні звичаї та усну народну творчість, з якими знайомився не лише з друкованих джерел, а й на ніжинських базарах, у передмісті Магерки, де мав багато знайомих. З їх уст він записував різні словечка місцевих жителів, коротенькі історії, анекдоти у свою «Книгу всякой всячены». Пізніше ніжинські типи, окремі сценки увійшли до творів «Вечори на хуторі біля Диканьки» і «Миргород».
У Ніжині Гоголь написав свої перші літературні твори і опублікував деякі з них у рукописних журналах та альманахах. Тут з'явилися його вірші «Италия», «Новоселье», «Непогода», «Две рыбки», «Битва при Калке», поема «Ганс Кюхельгартен», сатири «Насмешнику некстати», «Нечто о Нежине, или Дуракам закон не писан», драматичні твори.
Також мешканці Ніжина можуть похвалитися своєю „Вієвою церквою”. За місцевими переказами, саме тут сталися події, що і надихнули Миколу Гоголя на написання моторошної історії про бурсака і панночку.
В одному із колишніх Ніжинських передмість – Магерках – розташована старовинна Хрестовоздвиженська церква. За часів Миколи Гоголя саме в Магерках проходили найвеселіші вечорниці і жили найкрасивіші дівчата. На одній із таких молодіжних гулянок майбутній класик і почув страшну історію, яка лягла в основу його повісті „Вій”.
Розповідали, що колись давно у місцевого сотника померла красуня донька. Тіло поклали у Хрестовоздвиженській церкві, а молитви над ним читав молодий семінарист. Уночі хлопець припинив читання і підійшов до труни. Чи то хотів подивитися на померлу красуню, чи дорогоцінну каблучку з її пальця зняти. Так чи інакше, але дівчина раптом встала у труні, а нещасливий семінарист помер на місці від розриву серця.
Микола Гоголь доповнив народну легенду страшними подробицями і створив один із своїх наймістичніших творів.
Що подивитися в Ніжині
Звичайно, описувати всі пам’ятки міста ми не будемо, а розповімо про найцікавіше. Також залишимо для вас туристичну карту міста, за допомогою якої ви знайдете всі можливі туристичні місця.
Музей «Поштова станція»
Головними воротами міста була Поштова станція, куди сюди прибували всі гості міста. Цей комплекс поштової станції кінця 18 століття зберігся майже в повному вигляді, такого більше ніде не лишилося. Музей унікальний, аналогів йому в Україні не має, він є першим музеєм, присвячений пошті. Екскурсійна програма включає в себе історію не тільки про пошту, але й про саме місто і його видатних мешканців.
Тут знаходяться важливі оригінальні документи, листи й розпорядження часів Богдана Хмельницького, копії дорожніх екіпажів, газети 200-літньої давнини, які можна почитати.
Зі станції проходили всі важливі дороги: на Петербург, Москву, Ригу, Полтаву, Закавказзя, Західну Європу тощо. Тут, у приміщенні станційного наглядача, зупинялися Гоголь, Заньковецька, Лев Толстой, Олексій Толстой, Михайло Булгаков, Семен Гулак-Артемовський, Рєпіни, Адам Міцкевич, Пушкін та багато інших. Наприклад, 8 лютого 1846 року Тарас Шевченко тут зупинявся на масляну, гостював чотири дні, а на п’ятий поїхав з другом до Чернігова.
У музеї можна побачити зал очікування пасажирів, двоповерхову будівлю поштової контори і готель, у якому можна було зупинитися безкоштовно за наявності білету.
Цікаво, що гостей станції завжди зустрічали із самоваром і пригощали чаєм. Також наглядач станції вів журнал відвідувачів, де записував, хто прибув, коли і які послуги пасажиру були надані. Тут навіть збереглися оригінальні квитки Гоголя і Шевченка.
Вхід до музею коштує 5 гривень для дітей і 10 гривень для дорослих. Екскурсія триває 45-60 хвилин. За можливість зробити фото у музеї треба сплатити 15 гривень.
Церкви та собори Ніжина
Як ми зазначали раніше, у місті зберіглося три собори та 16 церков. Усі вони виконані у стилі бароко та класицизму. Були побудовані в основному за кошти певних общин. Це і вищезгадана Хрестовоздвиженська церква, Всіхсвятська церква, яка має унікальний розпис, Благовіщенський чоловічий монастир, Преображенська церква та багато інших. Про одну з церковних пам’яток варто розповісти окремо.
Миколаївський собор
Це прототип мурованих хрещатих п’ятибанних храмів в українському бароко. Побудова почалася у 1655 році, на той час таких храмів взагалі в Україні не було. Пізніше він стане символом українського козацького бароко, за зразком якого почнуть будувати схожі собори по всій Україні. Будувався він за кошти ніжинських козаків, які відібрали їх під час битви у білорусів. Ікона, яка висить на вході собору теж була знята з білоруського храму. Миколаївський собор був побудований із цегли, але за зразком дерев’яного храму. У Ніжині це був перший кам’яний храм. Тут давав присягу на вірність московському царю гетьман Іван Брюховецький.
Пам’ятник Гоголю
Він розташований у однойменному парку. Це був перший у світі пам’ятник письменнику Миколі Гоголю. Монумент створив у 1881 році скульптор Пармен Забіла. Пам’ятник має специфічну особливість. Скульптор не забув увіковічнити себе на своїй роботі. Якщо підійти збоку до цього пам’ятника, на плечі Гоголя можна побачити профіль Забіли.
Музеї при Ніжинському державному університеті ім. М. Гоголя
Один з найстаріших вищих навчальних закладів на території України, створений на початку 19 століття. Це був єдиний ВНЗ на території російської імперії, який був відкритий у повітовому містечку, жодного подібного випадку не було, всі інші були у губернських центрах. Це був один з двох ВНЗ Російської Імперії, який відкрили, побудували і утримували повністю за кошти благодійник, а саме мецената Безбородька. Тут навчалися Микола Гоголь, Євген Гребінка, Віктор Забіла, Леонід Глібов.
Сьогодні університет має власний Музей рідкісної книги, унікальну художню галерею, а також окрему кімнатку, присвячену Гоголю, де зберігаються речі, пов’язані з письменником.
Музей рідкісної книги
Заснований 1820 року завдяки родині українських меценатів Безбородьків. Тут налічується величезна кількість книжок, з яких більше двох тисяч приватної колекції Безбородьків. У музеї можна побачити переважно європейські класичні видання, наприклад раритетні видання Шекспіра і Сервантеса, збірки французьких філософів, різних просвітителів тощо.
Тут є і рідкісні факсимільні видання 19 ст., серед яких Ізозборник князя Святослава, Рейнське та Пересопницьке Євангеліє. Є видання у чотирьох томах Димитрія Ростовського «Житія Святих», у якому автор зібрав і упорядкував життєписи у всіх святих, згадуваних у православному календарі.
Є також унікальна пам’ятка літератури часів Київської Русі – перше видання «Слово о полку Ігоревім». Вважалося, що його оригінал загинув у 1812 році під час пожежі у Москві. Але завдяки двом меценатам, колекціонерам і археографам Олексію Мусін-Пушкіну та Миколі Бантиш-Каменському було збережено перше видання цієї книжки. З першого тиражу збереглося близько 60 примірників, і один з них заходиться в Ніжині.
Також одним з найцінніших скарбів музею є найдавніше зібрання, перше видання творів філософа Платона, надруковане у Венеції 1513 року. На теренах нашої країн ця книга зберігається тільки тут.
На жаль, до музею всі охочі одразу потрапити не зможуть, заздалегідь треба готувати групу і домовлятися з ректором університету. Але всі книги знаходяться у відкритому доступі, з ними дозволяють працювати науковцям, звичайно, також за попереднім запитом у ректора.
Художня Галерея
Жодний з вишів в Україні не має такої картинної галереї, як Ніжинський. Перший зал присвячений творчості відомого українського художника, лауреата Шевченківської премії Сергія Шишка. В університеті знаходиться найбільша галерея його картин. Колекція налічує різні цикли і жанри, більшість з них – пейзажі. Це один з найдорожчих сучасних художників. Його картини цінуються закордоном, особливо в Америці. В Україні на весні цього року його картина була продана за 250 тисяч доларів. Інші дві зали присвячені роботам 16-17 століть з Китаю, Росії, Франції та Італії.
Нагадаємо, що акція «7 чудес України: історичні міста і містечка» проводиться фондом Миколи Томенка "Рідна країна". Деталі акції можна прочитати тут або на офіційному сайті.