Тур на Марс, або Що робити туристу в Кривому Розі

Куди прямує останній вагон туристичного літа? Якщо бажаєте оновити свої уявлення про те, де можна відпочити й пошукати нові враження в Україні, цей матеріал для вас

…Тут відпочивають на мальовничих оазах, розташованих поруч із гірничозбагачувальними комбінатами, ходять у походи на відвали й кар’єри, запрошують туристів на вибухи й показують роботу велетенської 130-тонної техніки на території розміром із два Монако. Усі ці локації розташовані в Кривому Розі на Дніпропетровщині, який вже понад п’ять років доводить, що індустріальний туризм може активно розвиватися в Україні. Адже це саме те – що потрібно сучасному вибагливому туристу.

КУТОЧОК КРИМУ В КРИВБАСІ

Кривий Ріг – історія про розвінчування стереотипів. У промисловому населеному пункті очікуєш і відповідних пейзажів. А ще – червоних калюж і таких же птахів, бо ж навколо – залізна руда. Натомість потрапляєш у зелене місто з власним ботанічним садом, широкими вулицями, перемежованими парками та скверами, і запашним квітковим ароматом навесні. Його можна відчути в середині травня, коли квітне робінія псевдоакація або, як її ще називають, колюча акація. Таких дерев у місті висаджено багато. Тож незвичний для індустріального міста запах зустрічає майже на кожному кроці. А найперше – на вокзалі.

Залізничних вокзалів тут, до речі, три: два пасажирські – Кривий Ріг-Головний, один із найгарніших в Україні, й Рокувата, – а також один вантажний – «Кривий Ріг». Рокувата – друга основна (після Кривого Рогу-Головного) пасажирська станція. Поїзди між ними прямують промзонами різних шахт та рудників, тому середня швидкість рухомих складів тут невелика. Тож можна встигнути роздивитися місцеві пейзажі на тлі сходу сонця (поїзд із Києва, наприклад, прибуває на Рокувату о 05:26, на станцію Кривий Ріг-Головний – о 06:10. Відправлення з Києва – о 21:28).

Наявність двох основних пасажирських станцій, на яких можна сісти в пасажирські та приміські поїзди, зумовлена значною протяжністю міста. Найчастіше називається цифра 126 кілометрів. Насправді ж ця відстань менша. За словами місцевого гіда Ірини Остапчук-Манаєнкової, довжина міста становить близько 80 кілометрів – зі всіма селами й гірничо-збагачувальними комбінатами. Однак попри це воно продовжує залишатися найдовшим містом Європи.

Озелененням Кривого Рогу займаються представники місцевого ботанічного саду, розташованого на півночі міста. Його створили, щоб правильно підбирати породи дерев і трав’янистої рослинності для рекультивування постпромислових територій – відвалів, кар’єрів, хвостосховищ (гідротехнічні споруди, призначені для захоронення залишків, що утворюються після збагачення залізної руди). Так, фахівці рекультивували один із кам’янистих відвалів Первомайського відвалу сосною кримською. І зараз там – куточок Криму в Кривбасі.

МЕТРОТРАМ І ЗАЛІЗОРУДНІ БУДІВЛІ – КРИВОРІЗЬКІ ЕКСКЛЮЗИВИ

Кривий Ріг має "статус" міста контрастів із власними унікальностями.

…Такий різновид транспорту є в Антверпені, Шарлеруа й Брюсселі (Бельгія), Гаазі (Нідерланди), Сан-Франциско (США), Кракові (Польща), деяких містах Німеччини, в Цюриху та в Кривому Розі. Йдеться про метротрам. Досить незвичні враження виникають у туриста, який стоїть на, здавалося б, платформі метро, й бачить, як із тунелю виїжджає… трамвай.

Більшу частину 25-кілометрової лінії Криворізького швидкісного трамваю обладнано за стандартами метрополітену – й навіть під’їздні платформи довгі та широкі. Але їздить прокладеними під землею рейсами трамвай. Залягання тунелю, яким він курсує на п'яти ділянках, – неглибоке, але там завжди прохолодно. Найглибша станція – «Проспект металургів» – спустилася на близько 22 метри під землю. Проїхати з однієї кінцевої точки маршруту до іншої можна за 40 хвилин. І все це за привабливу ціну – 2,5 грн.

Кривий Ріг – місто, в якому рідко трапляються транспортні затори. «В нас дуже широкі проспекти й немає великих річок й відповідно – мостів, які звужують трафік транспорту», – пояснює гід Ірина Остапчук-Манаєнкова.

Тож містяни мають змогу встигати на роботу, навчання, зустрічі вчасно. Взагалі час тут цінують по-особливому, адже пропонують туристам звіряти його за найбільшим у світі квітковим годинником. Діаметр циферблата велетня становить 22 метри, довжина годинникової стрілки – 8 метрів, а хвилинної – 12,5 метрів. Для порівняння – довжина хвилинної стрілки Біг-Бена в Лондоні – 3,5 метра. Рекордним став і термін будівництва годинника – три місяці.

А ще під однією з візитівок Кривого Рогу розташувалася не менш унікальна й перша в Україні 3D-відеогалерея, що діє на базі філіалу Криворізького історико-краєзнавчого музею. Тут у форматі 3D демонструються різні фільми, присвячені історії Кривого Рогу, видатним особистостям міста – Олександру Полю та Едуарду Фуксу. Крім того, на ввігнутому екрані показують панорами міста з висоти пташиного польоту. Потрапити сюди можна в будь-який день тижня, крім неділі й понеділка, за 20 гривень – така вартість квитка.

Інша унікальність Кривого Рогу живе в архітектурі. Так, тільки тут в Україні можна побачити паркани з залізної руди, збудовані 100 років тому. В той час залізну руду в відкритий спосіб ніхто більше не добував, а місцеві активно використовували її для облаштування своїх обійсть. Зведення будинків не обходилося без виробничих відходів. І сьогодні в одному з місцевих дворів збереглася єдина в Україні двоповерхова споруда з бутового залізорудного каменю – це житловий будинок за різними даними 1931 чи 1933 року, зведений з виробничих відходів.

За словами завідувача кафедри краєзнавства й туризму Криворізького педагогічного університету, екскурсовода Володимира Казакова, найімовірніше, аналогів будівлі з таких матеріалів немає і в Європі. Бут – це окислені шматки залізної руди, не шліфованих каменів, які не викидали у відвал. Тому він має і червонуватий, і сірий відтінок. Оздоблення на вікнах і дверях цього будинку виготовлені з червоної цегли, між поверхами є й бетонні перекриття. «Відсутність шліфування вимагала від будівельників підібрати так каміння рівною стороною, щоб укласти його на зовнішню сторону будинку й так само на внутрішню. Завдяки цьому тут значна товщина стін – до 80 сантиметрів», – розповів Казаков.

КОЛИ ОГЛЯДОВИЙ МАЙДАНЧИК НА КОПРІ ШАХТИ, АБО ЯК ЗАГАСИТИ КОКС

Однак найперше туриста в Кривому Розі приваблюють гірничими техногенними ландшафтами, схожими на марсіанські пейзажі. На цій території відвали порід перетворилися на місцеві гори, затоплені кар'єри – на мальовничі озера, залізна руда під ногами – на своєрідне коштовне каміння, яке туристам дарують на згадку.

А ще в цьому українському місті розмістилися відразу два Монако. Саме таку територію за площею – 570 гектарів – займає залізорудний кар'єр Південного гірничозбагачувального комбінату – один із найглибших у Європі. Його називають "залізним серцем" Кривого Рогу. Згори за своїми контурами це місце видобутку залізної руди відкритим способом дійсно схоже на надважливий орган живого організму.

Живим організмом став і сам кар'єр. З оглядового майданчика, яких тут кілька, він схожий на мурашину ферму, де все маленьке, але дуже заклопотане.

Насправді ж довжина кар'єру становить 3 км, ширина – майже 2,7 км, а глибина за замкненим контуром – 360 метрів, із нагірною частиною – 425 м. Тут цілодобово працює велетенська техніка: понад 100-тонні БелАЗи, бурильні станки, бульдозери, яка пересувається горизонтами кар'єру. Загалом їх 28, із них зараз розробляються 19. Вантаж перевозить унікальна, бо власна, залізниця на електротязі, великі зрошувальні машини – гідромонітори – влаштовують місцевим схилам душ, щоб зменшити кількість пилу.

"Серце" Кривого Рогу вибухає раз на два тижні. Подивитися на масові вибухи, які проводяться для добування руди, можуть і туристи – або вживу, або онлайн. Тут запевняють, що родовища вистачить ще орієнтовно на 60 років. Тож охочі пересвідчитися в масштабності видовища на власні очі ще встигають це зробити. Щоправда, для того, щоб потрапити на такі вибухи, краще бути в складі туристичної групи та звернутися до КП "Інститут розвитку міста Кривого Рогу" Криворізької міськради.

"Ми позиціонуємо себе як підприємство, яке надає безкоштовні екскурсії. В цьому напрямку співпрацюємо з Інститутом розвитку міста, представники якого виступають координаторами", - зазначає прес-секретар ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Юлія Козак.

Лише організовані групи туристів можуть потрапити й на інші виробничі локації Кривого Рогу. Йдеться про коксохімічне, прокатне виробництво й гірничий департамент, що опікується кар’єром і шахтами, найпотужнішого металургійного підприємства Європи ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Територія, на якій розташовано його виробничі потужності, може вмістити 60-тисячне місто. Виготовлений тут металлопрокат використовують в усіх кліматичних зонах планети.

Музей історії підприємства на рік відвідує близько 5-6 тисяч екскурсантів, із них 70% потрапляють на виробництво. Тут особливі вимоги до техніки безпеки, тож усім охочим познайомитися з виробничим процесом ближче проводять відповідний інструктаж і видають спецодяг. Тим, хто обере для себе такі екскурсії влітку, варто врахувати температуру повітря. Якщо вона зависока – зважте на те, що в додатковому одязі може бути млосно.

Натомість, у випадку, якщо потрапите на коксохімічне виробництво, винагородою за певні незручності стане, наприклад, змога власноруч допомогти загасити розпечений кокс – продукт випікання вугілля у спеціальних печах за температури близько 1100 градусів.

Не варто лякатися величезних стовпів "диму" над територією підприємства – насправді це пара, що утворюється в результаті гасіння розпеченого коксу. Після того як від'їжджає від "коксової батареї", він гаситься до близько 150 градусів очищеною водою. А після відпарювання подається на конвеєр, який автоматично направляє його на сортування за класами для подальшого використання на підприємствах.

Крім того, туристи можуть побачити видовищні експонати музею гірничої техніки, розташованого просто неба. Сьогодні вони вражають своїми розмірами, а нещодавно допомагали добувати руду криворізьким гірникам.

Якщо маєте бажання поспілкуватися безпосередньо з тими, від кого залежить видобуток руди – варто відправитися на екскурсію на шахту. У такої атракції два варіанти – спуститися на глибину до 1350 метрів у діючу шахту або ж піднятися на одну з місцевих Ейфелевих веж – дах копра (споруди над стовбуром шахти, в якій розміщують механізми для піднімання вантажів) шахти "Родіна" ПАО "Кривбаззалізрудком". Вона розташована в центральній частині міста, тож отримаєте ще й непогану нагоду роздивитися його зі 102-метрової висоти.

Загалом площа копрів шахт Кривого Рогу становить близько 400 квадратних метрів. Місцеві ентузіасти туризму мріють відкрити тут кафе, з майданчиків яких можна було б милуватися індустріальними пейзажами.

ПОПИТ НА ТЕХНОГЕННІ ЛАНДШАФТИ 

Як розповів Укрінформу Володимир Казаков, якого називають «хрещеним батьком» промислового туризму у Кривому Розі, сьогодні вже йдеться про розширення попиту на техногенні ландшафти. До міста починають їхати мандрівники з туроператорами. Якщо два роки тому їм могли запропонувати 80 туристичних маршрутів, то сьогодні вже наближаються до цифри 100. Цікавлять такі мандрівки й місцевих жителів, які починають більше уваги приділяти активному туризму.

«Ми відкрили курси екскурсоводів при університеті (ДВНЗ «Криворізький національний університет» - ред.). У групу набираємо 15 осіб, кожен має захисти свій власний маршрут. Уже підготовлений англомовний туристичний маршрут. Туристичні виставки в Києві допомогли налагодити нові зв’язки з туроператорами. Зацікавленість нашими місцями є. До Кривого Рогу туристи почали їздити більш активно», - говорить краєзнавець.

У 2017 році було підписано меморандум між міськрадою та місцевими підприємствами про підтримку промислового туризму. Йдеться про всі гірничо-збагачувальні комбінати: Північний, Центральний, Південний, Інгулецький, «АрселорМіттал Кривий Ріг», Криворізький залізорудний комбінат, Метінвест – Криворізький ремонтно-механічний завод. Усе для того, щоб туристи мали змогу стати учасниками виробничого процесу.

До того ж в місті активно втілюють у життя нове трактування поняття «екологічний туризм», додаючи до індустріального туризму екологічного мотиву. Так, наприклад, під час екскурсій на полігон твердих побутових відходів показують вплив людини на природу.

«На одному з відвалів ми роздивляємося сміття, з чого воно складається, що люди найбільше викидають, що не розчиняється, а «входить» у землю навічно. Це інколи впливає на свідомість – люди починають удома самі сортувати сміття», – зауважує Володимир Казаков. Також можна відвідати очисні споруди Кривбасводоканалу , на яких демонструють, як фільтрують забруднену різноманітним механічним сміттям побутову воду. Наприкінці маршруту туристам пропонують стакан очищеної в такий спосіб води. Щоправда, охочих випробувати на собі таку атракцію небагато.

Крім того, туристи можуть побачити, як очищається повітря від пилу, що утворюється внаслідок робіт на кар’єрах, як відбувається рекультивація земель. «На такі відновлені ділянки також організовуються екскурсії. Людям це цікаво», – каже Казаков.

На іншій шальці локацій екологічного туризму в Кривому Розі – величезні зелені території, де квітне, наприклад, ковила – давня ендемічна рослина. Її можна побачити й на відвалах, які бувають різних форм – залежно від того, з яких порід сформовані. Туди часто організовують невеликі походи.

Крім того, в Кривому Розі практикують засаджування відвалів дубами, березами, зокрема, під час безкоштовних екскурсій від активістів. А цьогоріч сформовані гірськими породами схили Петровського відвалу навесні заросли тюльпанами завдяки місцевому ентузіасту Володимиру Огуру. «З часом це вже буде індустріальний парк. У нас дуже багато перероблених територій унаслідок добування гірських порід, але попри це природа відновлюється», – говорить екскурсовод Анна Литвинчук.

Серед таких цікавих для туристів об’єктів – Карачунівський гранітний затоплений кар’єр. Тут облаштоване водосховище, яке формує потужні водоспади навесні.

Пам’ятка природного походження, яка також активно приваблює туристів, - «Скелі МОДРу». Це унікальний музей геології Кривого Рогу просто неба. Тут можна пройтися скельними масивами, висота яких сягає 28 метрів – це як прогулятися дахом дев’ятиповерхового будинку, але з набагато більш захопливими й своєрідними пейзажами. «Скелі МОДРу» складаються із залізистих кварцитів – метаморфічної гірської породи, яка вийшла на поверхню. Там дивовижна природа, квіти й унікальні рослини, запевняють місцеві.

Охочим познайомитися з усіма цими природними принадами в Кривому Розі пропонують пішохідні маршрути, екскурсії на велосипедах, сплави – провести вільний час у стилі industrial.

Для найактивніших торік у місті провели RedStonesTrail – забіг криворізькими відвалами – зі стрімкими підйомами та спусками, видами на місто й промзону. Він став першим у Кривому Розі трейловим маршрутом. Це біг пересічною місцевістю як по горах, а в цьому випадку – по відвалах Кривбасу.

А на цьогорічну осінь заплановано проведення вже третього фестивалю "Ніч індустріальної культури у Кривому Розі". На його учасників, зокрема, очікує насичений тиждень промислової культури Industrial Week, що триватиме із 9 і аж до 15 вересня, активні розваги, різноманітні локації-квартали – все для того, щоб привернути увагу до індустріальних об'єктів. Організатори обіцяють, що гості матимуть змогу відвідати екскурсії знаковими місцями промислового Кривбасу, взяти участь у художньому пленері на копрі шахти. Зокрема, можна буде побувати на масовому вибуху на кар'єрі, в депо криворізького трамваю, на вечірньому Петровському й Бурщицькому відвалах, відвідати музей гірничої техніки просто неба, опинитися в місцевій зоні відчуження з провальними воронками, пошукати артефакти. Це непогана нагода для тих, хто хоче випробувати на собі всі особливості промислового туризму, зробити це в максимально стислі терміни.