Понад 20 пам’яток Вишгородщини отримали QR-коди

Вишгородский історико-культурний заповідник оснастив QR-кодами 22 історико-культурні пам'ятки.

Про це під час презентації проєкту в Укрінформі розповіла директор Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко.

"Заповідник утілив програму з маркування 22 знакових для Вишгородщини об'єктів, які, на наш погляд, відображають історію та культуру Вишгородщини, її особливості. На сьогодні пам'яток історії та археології на Вишгородщині понад 200, і з кожним роком їхня кількість все збільшується завдяки дослідженням і науковій роботі. Але ми відібрали 22, ті, які є популярними і доступними для туристів, і для кожного вишгородця відіграють певну роль. І, звісно, ті пам’ятки, які мають історичну, культурну, археологічну цінність", – розповіла Литовченко. 

Відтепер як туристи, так і жителі Вишгорода, сфотографувавши QR-код на табличці біля пам'ятки, можуть дізнатися про кургани Х-ХІ століття, поховання кочовиків, воїнів, храм Бориса та Гліба, оборонні вали Вишгорода, ремісничі квартали міста ХІ століття, Спасо-Преображенський Межигірський монастир. Також заповідник маркував і більш сучасні пам'ятки – площу Строкова, набережну Київського водосховища, братську могилу воїнів, загиблих у Другій світовій війні.

Цьому, за словами Литовченко, передувала наукова робота, збір інформації та написання статей, які відвідувачі можуть прочитати, перейшовши за QR-кодом на сайт Вишгородського заповідника. Крім цього, створено інтерактивну мапу історичних об’єктів.

Також до популяризації історико-культурних пам’яток Вишгородщини долучилися українські зірки Ольга Сумська, Раїса Недашківська, Катерина Кістень, Анатолій Хостікоєв, Віталій Борисюк, Анатолій Гнатюк та інші. Вони взяли участь у фотопроєкті "Доторкнись до історії", який тривав упродовж реалізації проєкту з QR-кодизації.

Окрім цього, за словами заступника директора Вишгородського історико-культурного заповідника Дмитра Шевченко, напрацьований досвід із проведення такої роботи – актуальний як для збереження українських історичних пам'яток, так і для місцевої влади, яка хоче розвивати туризм у своїх регіонах. Так, за його словами, зацікавленість у досвіді Вишгородського історико-культурного заповідника вже висловили колеги науковців з Чернігова, Рівного, Тернополя, Ржищева.

"Завдяки цій інновації (оснащенню QR-кодами – ред.) історико-культурні пам’ятки були вписані в сучасне урбаністичне середовище, і наступний етап цього проєкту – популяризація цих пам'яток і моніторинг того, як працює цей механізм. За результатам проєкту була створена науково-методична брошура, яка фактично є науковим звітом із проєкту, відбулася науково-практична конференція", - сказав Шевченко.

Надалі, за словами Влади Литовченко, планується доопрацювання сайту вишгородського заповідника, зокрема створення аудіогіду, квест-кодів, розроблення туристичних маршрутів. Також матиме продовження і проєкт з популяризації українськими зірками історико-культурної спадщини: планується, що популярні артисти проведуть кожним із об’єктів екскурсію.

Також, як повідомив на пресконференції в. о. голови Вишгородської райдерджадміністрації Олексій Данчин, місцева влада планує створити мобільний додаток, в якому буть позначені всі об'єкти культурно-історичної спадщини Вишгорода. Він має стати в пригоді туристам, які відвідують Вишгород на вихідні або на короткий термін. 

Партнером проєкту виступило видавництво “Мистецтво”, яке випустило іміджевий альбом “Старожитності Вишгородщини та науково-методичне видання щодо запровадження досвіду QR-кодизації в музейній справі. Альбом же розповідає про пам’ятки та історію Вишгорода,  а також інноваційні технології в музеєзнавчій справі. 

Також у межах проєкту випущено першу в Україні поштову листівку та марку з QR-кодом, за яким можна перейти на сайт Вишгородського історико-культурного заповідника. На поштовій листівці зображено Вишгородську ікону Божої Матері, яка також знана під назвою “Володимирська ікона Божої Матері” й перебуває в Москві в Третьяковскій галереї.

Проєкт тривав упродовж червня-жовтня 2019 року за підтримки Українського культурного фонду. На його реалізацію було виділено 800 тисяч гривень.