Провальний турсезон на Закарпатті
Уперше за останні роки закарпатці залишилися без туристів у високий зимовий сезон
Третина гідів у топові вихідні були без роботи, продавці сувенірки в найбільш відвідуваних туристичних локаціях рахують збитки від недопродаж, напівпорожні готелі та ресторани й “плачі” в соцмережах про провальний зимовий сезон із надіями на те, що хоч весною і влітку все буде краще.
Так на Закарпатті “відзначили” високий туристичний сезон зима-2020.
“Влітку краще не буде” – прогнозують експерти туристичного ринку в регіоні. Це — тільки початок справжньої кризи закарпатського туристичного ринку, цьогоріч треба очікувати такого ж провального сезону в травні та влітку, а пік кризи припаде на 2021-й рік.
СИТУАЦІЯ ВІДЧУТНО ВДАРИЛА ПО КИШЕНЯХ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У СФЕРІ ТУРИЗМУ
- За моїми спостереженнями, в цьому сезоні як мінімум третя частина гідів на Закарпатті були вільні — роботи не мали, – каже Максим Адаменко, екскурсовод. – Крім того, що вплинув фактор снігу, тобто його відсутності, й як наслідок — зменшилася кількість туристів, ми мали також багато відмов від груп. Як правило, через обслуговування на “Укрзалізниці”, бо люди не змогли купити квитки. Ще один фактор: дуже багато українців замість Закарпаття в цьому сезоні поїхали до Європи – через дешеву валюту внаслідок експерименту зі зміцненням гривні, безвіз та лоукости. Також впливає на такий вибір те, що у сусідніх з областю країнах ті ж термали та харчування – на порядок дешевші (маю на увазі продукти в маркетах, а не готові страви в ресторанах, бо це, насправді, дорожче). У сукупності це вплинуло на нашу роботу, хоча гіди у нас в рази дешевші. У порівнянні з Європою мова йде про дво- навіть трикратну різницю в ціні за послуги.
Частина колег перелаштовується під це, і на Закарпатті вже є люди, які пропонують обслуговування невеликих груп на екскурсіях у Європі.
Примітно також, що більшість готелів на Закарпатті в цьому сезоні не підняли ціни на послуги у високий зимовий сезон, як це робили зазвичай.
Звісно, ця ситуація вдарила по заробітках людей, зайнятих на цьому ринку послуг: купа фахівців зі сфери туризму недозаробили. Незважаючи на тенденцію до відсутності снігу взимку в останні роки, закарпатці до цього не готові.
Цю ситуацію, проте, спричинила низка факторів. Головний — область не має планового туристичного господарства, нема й фахової промоції в Україні, немає консенсусу з "Укрзалізницею" щодо логістики — на Закарпаття складно і дорого дістатися. Якщо з першими двома факторами можна боротися: треба просто змусити чиновників краще працювати, а не давати пусті звіти; робити промоцію, яка дає результат, а не ставити борди про Закарпаття у двох регіонах за домовленістю; то от у випадку з Укрзалізницею – все дуже непросто. Це монополіст на ринку, на якого немає впливу, ніхто не перевіряє формування ціни на квитки. В усьому світі за гурт дають знижку: є родинні квитки, школярські, а в нас за кожне групове місце треба доплачувати додатково 200 грн.
ФАКТИЧНО СУВЕНІРКА ПРОДАВАЛАСЯ ЛИШЕ ДВА ДНІ
Продавщиця закарпатських сувенірів Любов Повідайчик, яка працює біля Ужгородського замку та скансену, а це топова точка в Ужгороді, яку відвідують усі туристи в місті, каже, що давно не пам'ятає настільки збиткової зими.
- Узагалі з кожним роком на замку продажі падають, — каже Любов Повідайчик, – але за тим, як справи ідуть саме у нас, то фактично цей рік набагато гірший, аніж минулий і позаминулий. Можна сказати, що ми мали два дні, коли продавалася “сувенірка” – це фестиваль Коляди у Старому селі та перша субота після Нового року. Все інше – це даремний вихід на роботу, і ми зараз навіть думаємо не виходити щодня, бо мерзнеш ні за цапову душу.
Питання навіть не в кількості туристів, хоча їх справді дуже мало в порівнянні з минулими роками. Люди не хочуть купувати сувеніри. Тенденція така, що сувенірка незабаром просто відімре. Хенд-мейд нині переважно купують в Інтернеті, а в нас питають найчастіше магніти, і хотіли б їх купити ледь не задарма. Здивували цього року білоруси, які приїхали на замок групою, підійшли до мого столика, довго розглядали сувеніри, а потім сказали: “Да мы уже все пропили — денег нет даже на билеты в замок”, – каже продавщиця сувенірів.
ДЛЯ ГОТЕЛЬЄРІВ СПАД НА РИНКУ УЖЕ ДОСЯГ ПІКУ
- Я би сказав, що для готельєрів мала кількість туристів взимку на Закарпатті — це вже тенденція більш ніж двох років, так, цьогоріч вона також була відчутною, але, на мою думку, спад на ринку вже відбувся, хто встиг вчасно зорієнтуватися, той мінімально постраждав цього року, бо все, що повинно було, уже впало, – пояснює ситуацію Василь Пукман, менеджер готелю на гірськолижному курорті Пилипець. – Тобто, сьогодні варто говорити про те, що спад туристів через погодні умови вже відбувся і стабілізувався. На готельному бізнесі в регіоні це відображається передчасними виїздами і незаїздами гостей.
Утім, заклади, які працюють над стабілізацією ситуації з наповненням у таких умовах, досягають результату. Ми, зокрема, в цьому сенсі працюємо з корпоративним сегментом, — це більш прогнозована аудиторія, у них заплановані дати, своя програма в межах тімбілдінгу, яка значною мірою не зав'язана на наявності чи відсутності снігу. Це “подушка”, яка нам допомагає всі ризики диверсифікувати.
Ми мусимо зважати на те, що кордони відкриті, що ціноутворення за кордоном деколи є більш прийнятним, аніж тут, що логістика зручніша: наразі є так, що виїхати за кордон деякою мірою зручніше і дешевше, ніж дістатися Закарпаття, – каже Василь Пукман.
ЗА 50 ДНІВ ЗИМИ ЗАКАРПАТТЯ НЕДООТРИМАЛО ПОНАД 400 МЛН ГРН
- Тенденція останніх років, зміни клімату, зміщення сезонів, відсутність снігу негативно впливають на діяльність закладів розміщення та харчування у гірській частині Закарпаття. Загалом за 50 днів зими (з грудня по 20 січня) підприємства індустрії туризму в гірській частині Закарпаття недоотримали понад 400 млн грн, – каже Олександр Коваль, експерт із регіонального туризму. – Сьогодні, за підрахунками «Турінформ Закарпаття», у зоні розташування гірськолижних витягів краю організовано загалом коло 15 тисяч ліжко-місць, а це за наявності снігу та морозу через реалізацію послуг візитерам та туристам могло б забезпечити продажі послуг на суму понад 400 млн грн (це приблизно 375 тис. ночей, за умови 50% завантаження та середньому чеку 1 тис. грн).
Але ситуація виглядає так, що лише з середини січня активізувалась робота на гірськолижних базах і готелях Закарпаття.
Хто виграв у нинішній ситуації? Частково виграли ті, хто має системи штучного засніження, але це за умови, що є мороз. Останні роки ми спостерігаємо правильні рішення окремих суб'єктів бізнесу, які розвивають проекти тюбінгових трас для зимового відпочинку. У цьому плані варто відзначити Свалявський та Перечинський район, де є тюбінг-парки.
Яка ж відповідь на вічне питання “що робити?” Вважаю, закарпатським гірськолижним зонам необхідно розробляти стратегії розвитку цілорічної привабливості для туристів, через створення та, головне, промоцію туристичних маршрутів на схилах гір, організацію культурних заходів, розвиток подієвого туризму й активного маркетингу гірської території.
Успішно конкурувати можуть ті гірські готелі та турбази, що вже пропонують додаткові послуги, зокрема конференц-сервіс, SPA, чани, або ті, що розташовані поряд із популярними місцями відвідування, – акцентує Коваль.
З його слів, пізній старт сезону та нижчий рівень платоспроможності українців негативно позначиться на рентабельності підприємств індустрії туризму в гірській частині Закарпаття.
- Ми розуміємо, що гірська частина Закарпаття — це територія для цілорічного туризму. Про це слід активно розповідати у різноманітних рекламних повідомленнях. Враховуючи ці обставини, для відпочинку в Закарпатті важливо розвивати альтернативні різновиди зимового туризму, адже не всі їдуть кататися на лижах. З цим контингентом туристів та візитерів теж потрібно працювати. Для цього варто вивчати досвід словацької та польської частини регіону Високі Татри, де розвивається активний відпочинок у гірській частині. Варто вивчати нові послуги для туристів у зимовий період та інвестувати кошти у розвиток власної інфраструктури. Ми розуміємо, що цінним є саме турист, що обирає гірськолижний відпочинок, адже він приносить вищий середній чек (кількість ночей, прокат спорядження, квитки на підйомник, триразове харчування тощо). Але за рахунок розвитку потенціалу, створення нових продуктів і послуг для туристів у теплий період, є змога відновити дохідність та розширити сезонність бізнесу — наголошує експерт.
Також треба зазначити, що фестивалі на Закарпатті уже не є тими магнітами, які змушують людей їхати сюди. За останні роки активно розвивається подієвий туризм у різних областях України. Тож турист, який раніше їхав спеціально на події в Закарпаття, вже обирає інші напрямки. Крім того, через надмірну їх кількість ми втратили унікальність, попередній 5-річний період "фестивалізації Закарпаття" під керівництвом обласної влади, по суті, завдав шкоди унікальності Закарпаття. Адже ми маємо, зрештою, тотальні шашлики та самогон – замість унікальних фестивалів з ідеями та наповненням.
КРИЗА СТАНЕ ПРИРОДНІМ ВІДБОРОМ НА ТУРИСТИЧНОМУ РИНКУ КРАЮ
- Насправді, цьогорічний провальний, як його називають, туристичний сезон — це те, чого ми очікували і про що говорили на різних засіданнях, конференціях та панелях, – каже професор Федір Шандор, експерт із туризму. – “Туристичне диво”, яке розпочалося для Закарпаття з війною у 2014 році та втратою Криму як регіону для відпочинку, внаслідок чого внутрішні туристи переорієнтувалися на Закарпаття, — перестало діяти. Все, “цукерочки” більше нема, хоча ми попереджали, що довго так тривати не буде, і за відсутності сервісу, інфраструктури, туристичних атракцій, потік туристів на Закарпатті відчутно зменшиться. Ось тепер це стало відчутно.
Втім, це ще не криза, як багато хто каже, а лише “перший дзвіночок”. Він зараз дзвенить для тих, хто в туризмі зайвий, такі суб’єкти в силу природного відбору мають просто пропасти. Я маю на увазі підприємців, які набудували готелів та ресторанів на контрабандні гроші й не вміють ними якісно управляти. На ринку залишаться ті, хто свої кошти вкладатиме в розвиток і працюватиме не щоб відбити вкладене, а якісно і на довгу перспективу.
Треба сказати, що як тільки в Україні піднімуться ціни на алкоголь, сигарети та бензин, і контрабандні гроші пропадуть, ці ряди ще більше порідіють. Тому пік цієї кризи на туристичному ринку буде в 2021-му році, а до кінця 21 року ми вже й не почуємо багатьох назв готелів ресторанів і туристичних зон на Закарпатті, – каже Шандор.
- Щодо ситуації, яка є наразі, то посприяв цьому, звісно, безвіз, здешевлення євро та долара і лоу-кости. Українцям в ЄС стало їхати та летіти вигідно, а до нас європейцям — ні. Тим більше, за чим їхати, якщо галузь фактично не розвивається? Зараз чиновники узагалі не звертають увагу на розвиток туризму. Вони перекидають туризм із якихось управлінь до міністерств — і назад, ділять державні гроші, що йдуть на підтримку фестивалів, а це, по суті, є корупція: чому державні кошти мають іти на підтримку чиїхось бізнес-проєктів?
Як виживати підприємцям на туристичному ринку в цих умовах? Ті, хто на цьому ринку давно, знають, що треба швидко реагувати на ситуацію. От, наприклад, на Драгобраті вперше цьогоріч немає снігу, це прекрасний “дзвіночок” власникам про те, що давно треба було поставити “пушки”. Треба вивчати і піднімати свою зону: інфраструктуру, об'єкти; треба зрозуміти, що до тебе в готель без цього не поїдуть. От конкретно стосовно Драгобрату: зробіть дорогу і проведіть електрику та каналізацію на курорті. Впровадьте програму “100 днів снігу”, один раз купивши снігові пушки. Об'єкт має жити не сезон, а 365 днів у році, тому що податки треба платити цілий рік.
Власне, зараз думати уже треба про 2021 рік. І всі будуть у шоці, що в 2020-му обвал на туристичному ринку Закарпаття буде і на сакури, і на травневі свята, і в літній сезон, бо ж безвіз, низький долар і лоу-кости не скасують. Зараз маємо ту ситуацію, що до жителів українських мільйонників у центрі та на сході дійшло – що таке безвіз, вони нарешті зробили паспорти і далі штурмуватимуть Європу.
Заробити на цьому можуть і закарпатці, у нас є кілька хороших фірм, які обслуговують Європу з обов'язковим проживанням на Закарпатті. Їм зараз треба пам'ятники ставити і робити державні дотації, бо саме вони є тими “поплавками”, які триматимуться на туристичному ринку самі й за свій рахунок триматимуть інших.
Тетяна Когутич, Ужгород