Куди везе «Карпатський трамвай»
До новорічних свят у селищі Вигода запропонують гостям подорожі зі Святим Миколаєм, вертепом та купаннями в ополонці
Селище Вигода в Івано-Франківській області розташувалося біля підніжжя Карпатських гір і здавна було пов’язане з лісозаготівлею. Раніше тут працювали бокораші, які сплавляли ліс річками Свіча та Мізунька. Потім, у 1890-му збудували вузькоколійну залізницю. Нині цією вузькоколійкою возять не лише ліс, а й туристів.
ЦЕНТР СПАДЩИНИ У РЕЗИДЕНЦІЇ БАРОНА
Три роки тому Вигода об’єднала навколо себе більш як десяток сіл і утворила територіальну громаду, що прагне розвиватися не лише за рахунок роботи лісопереробних підприємств, а й завдяки туризму. Для цього тут є чудові природні ресурси: гори, полонини, ліси, урочища та перевали, а ще – цікава історична спадщина, яку вміють яскраво презентувати.
Безперечно, туристичною родзинкою у Вигоді є «Карпатський трамвай». Та перед тим, як ним покататися, гостям радять відвідати Центр спадщини Вигодської вузькоколійки, що біля посадкового перону. Адже тут можна довідатись усе про Карпатські Горгани, тутешні ліси та їхніх мешканців. Експозиція Центру – це унікальні інтерактивні розваги. Аби привезти у Вигоду такі атракції, фахівцям довелось об’їхати майже півсвіту.
Візит-центр у Вигоді запрацював у 2015 році у садибі, де свого часу була резиденція австрійського барона Леопольда Поппера фон Подрагі. Саме він понад сотню років тому заснував у цій місцевості тартак. Ліс заготовляли тут переважно взимку, а сплавляли навесні, коли піднімалась вода у місцевих річках Свіча та Мізунька. Для цього бокораші готували довжелезні плоти. Нині у Центрі спадщини Вигодської вузькоколійки кожен може відчути себе бокорашем. Нова експозиція у Центрі обійшлася у 280 тис. грн.
«До нас туристи приїжджають щороку і завше питають, а що в нас є нового. Так ми зрозуміли, що нашу експозицію потрібно доповнювати. Завдяки підтримці Українського культурного фонду нам вдалося нещодавно реалізувати проєкт «Бокораші: відродження забутої історії лісосплаву». Його мета – зберегти історико-культурну спадщину нашого регіону», – розповідає директор КП «Центр спадщини Вигодської вузькоколійки» Сергій Андрусяк.
Відтак, у Центрі туристам пропонують стати на справжній пліт, який називали «бокор», і взяти до рук весло-стерно, яким управляли бокораші на гірській річці. Розповідають, що бокорашем міг стати лише справжній відчайдух, який не боявся пливти на плоті з деревиною зі швидкістю до 50 км на годину, що її розвивала течія. Справа була важкою, а тому чоловіки одягали широкий пояс – черес, який підтримував їхні спини. Вважалося, чим ширший черес, тим старшим і досвідченішим був бокораш.
У Вигоді ця професія перестала існувати на початку ХХ століття, коли місцеві поскаржилися барону Леопольду Попперу фон Подрагі на те, що плоти руйнують їхні городи та оселі. Тож поважному австрійцю довелось звести вузькоколійну залізницю і пересадити лісорубів із плотів на паротяги. Макет паротяга теж можна побачити у Центрі спадщини Вигодської вузькоколійки і навіть спробувати себе машиністом. Потім туристам пропонують пересісти у «Карпатський трамвай», який у Вигоді курсує історичною вузькоколійкою.
КУПАННЯ В ОПОЛОНЦІ, БОЛОТО ШИРКОВЕЦЬ І КАРПАТСЬКІ ЛЕГЕНДИ
Насправді Вигодська вузькоколійка не повністю збереглася з часів австрійської доби. Радянська влада визнала її нерентабельною, а тому до 1990-х років її активно нищили, розбираючи на металобрухт. Місцевим удалося зберегти лише одну гілку колії, протяжністю близько 20 км, яка пролягає біля Карпатських гір через територію лісу, та кілька мостів над гірськими потоками Мізуньки.
На пероні «Карпатського трамваю» гостей зустрічають місцеві музики. Вони супроводжують мандрівників упродовж всієї подорожі, а тому насолодитись карпатськими краєвидами тут можна під пісні «Гуцулка Ксеня», «Маруся» та інші. А ще перед поїздкою туристам варто пригадати біографію Степана Бандери, бо на одній зі станцій у трамвайчик можуть завітати упівці з перевіркою, чи серед пасажирів немає москалів. Такі театралізовані дійства хлопці з лісу тут проводять заради розваг і потіхи гостей.
На зимові свята «Карпатський трамвай» готує особливі пропозиції для відвідувачів – від мандрівки зі Святим Миколаєм, який приїде у Вигоду на санях з дарунками, до вертепу на Різдво та купання на Водохреще.
«Ми пропонуємо зупинку в «Дубовому куті», де буде ватра, приготування бограчу, каші, а також пісні, співи і можливість пірнути в ополонку», – розповідає директор «Карпатського трамваю» Василь Танчак.
За його словами, традиційна подорож “Карпатським трамваєм” триває близько трьох годин. У подорожі передбачені дві зупинки – біля водоспадів «Сріблясті пороги» та біля колишнього санаторію «Джерело Прикарпаття», де свого часу відпочивали космонавти. Тепер там працює місцевий сувенірний ринок.
У березні «Карпатський трамвай» планує робити ще одну зупинку – біля гідрологічної пам’ятки природи – болота «Ширковець». Кажуть лише сюди прилітають чорні лелеки й лише тут ростуть унікальні карликові сосни. Нині у співпраці з «Туристичною асоціацією Івано-Франківщини» на болоті створюють оглядові майданчики та пішохідні містки, аби гості могли роздивитись усю флору і фауну унікальної місцевості, якій кілька мільйонів років. Площа болота «Ширковець» – 12 га. За легендами, на болоті здавна жили водянки і мавки, а тому місцеві жителі знали, що тут легко загубитись. Кажуть, стежка для одиноких подорожніх, які йшли сюди за ягодами та грибами, могла просто зникнути.
Ще одну легенду тут пов’язують із хрестом на горі Церковище. Його можна розгледіти під час мандрівки «Карпатським трамваєм». Розповідають, величезний хрест встановили на честь тутешніх жінок.
«Раніше місцеві вирішили на цій горі збудувати замок, аби ховатись від навал чужинців. Під час одного з таких нападів жінкам запропонували вийти і забрати із собою найцінніше. Тоді вони повиносили на своїх плечах чоловіків і дітей, бо бойківська сім’я – то є чоловік, жінка і п’ятеро дітей. За хоробрість місцевих жінок їм встановили цей хрест», – уточнює менеджер «Карпатського трамваю» Олег Гудак.
СТРАТЕГІЯ ВИГОДИ
Урізноманітнити свою мандрівку до Вигоди туристи можуть, завітавши ще до Гошівського монастиря, що неподалік селища, або ж до медоварів – з дегустаціями та атракціями. Любителі зимового катання на лижах і санках можуть зупинитись у селі Вишків, де працює витяг та є прокатні пункти спорядження. Щоправда, місцеві радять попередньо уточнити ситуацію про погоду, бо снігових гармат у Вишкові немає, а тому й витяг працює періодично. Попри це, у Вигоді нині говорять про збільшення туристичного руху і пов’язують це з дорогою «Долина-Хуст», яку нещодавно відремонтували. Тож на зимові свята у Вигоді гості вже бронюють відпочинок, який у зелених садибах обійдеться близько 300 грн за добу з особи. Приймають туристів понад 20 господарів, які входять у кластер «Бойківський колорит».
«Серед найбільших садиб, які популяризують нашу Бойківщину, є «Дарваїв кут», «Дубовий кут», де є овеча ферма, намети, дегустаційні зали і можливість побачити наші полонини, гори, посмакувати овечим сиром, джерельною водою. Є можливість для облаштування кемпінгових зон», – розповідає головний спеціаліст сектору економічного розвитку, інвестицій та проєктної діяльності Вигодської селищної ради Тетяна Настасяк.
Упевненість в успішному туристичному майбутньому Вигодській громаді додає ще й ініціатива «Мале Карпатське коло», яка обіцяє об’єднати дорогою Івано-Франківську, Львівську та Закарпатську області. Тоді прокладуть трасу від сіл Вишків і Сенечів до Рожанки, де планують звести новий гірськолижний комплекс.
«Ми сподіваємось, що ця дорога увійде у програму «Велике будівництво». Вона матиме європейське значення, її ширина має бути 16 м, із тротуарними і велосипедними доріжками, вуличним освітленням. Частина траси, близько 4 км, пролягатиме через гірські масиви. Для Вигоди це зручно, бо туристи зможуть їхати і на Закарпаття, і в Славське на лижі, й на наш «Карпатський трамвай», – розповідає селищний голова Вигодської громади Микола Мацалак.
Попри те, що деревообробні підприємства тут виступають бюджетоутворювальними, в громаді запевняють, що напрямок туризму у Вигоді залишиться пріоритетним.
Ірина Дружук, Івано-Франківськ – Вигода
Фото Юрія Рильчука