Борці з «опіумом для народу»: хто в окупованому Криму переслідує вірян різних конфесій
Хто з кримських і прибулих суддів найбільше відзначився в репресіях проти членів релігійних об’єднань
Практично відразу після окупації Криму російськими військами правозахисники почали фіксувати релігійні переслідування представників різних віросповідань і різних конфесій. Спочатку лише всілякі квазімілітарні угруповання на кшталт “казаків” витискали вірян та релігійних діячів із храмів і погрожували їм, а потім запрацював і судовий конвеєр.
Хто з кримських і прибулих суддів найбільше відзначився в репресіях проти членів релігійних об’єднань, читайте в матеріалі Центру прав людини ZMINA.
ПЕРЕСЛІДУВАННЯ МУСУЛЬМАН
Найбільших релігійних репресій зазнали представники ісламу. Здебільшого в Криму на системній основі переслідують членів духовно-політичного об’єднання “Хізб ут-Тахрір”, яких у російському правовому полі вважають терористичною організацією. Суди винесли вже щонайменше 117 вироків щодо представників цієї групи. Здебільшого “терористичні” процеси відбуваються за межами окупованого півострова — у Південному окружному військовому суді міста Ростова. Однак місцеві “судді” також зробили свій посильний внесок у боротьбу з “невірними”.
Так, у “Верховному суді” Криму 2019 року розглядали кримінальну справу проти місіонера руху “Таблігі Джамаат” Рената Сулейманова і трьох його учнів. Колишній український суддя Сергій Погребняк на підставі сумнівної лінгвістичної експертизи визнав усіх підсудних винними в екстремізмі й засудив Сулейманова до чотирьох років позбавлення волі. Про Погребняка ми вже розповідали в одному з попередніх матеріалів — цей “суддя” входить до пулу служителів, які фабрикують кримінальні справи щодо “державної зради”.
Неодноразово “судді” розглядали адміністративні справи проти кримськотатарських релігійних служителів — імамів Расима Дервішева, Юсуфа Аширова, Ісмаїла Юрдамова та Муртази Аблязова, яких звинувачували в незаконній місіонерській діяльності за молитви в мечеті. Для лідера севастопольських салафітів імама Рустема Абільова богослужіння закінчилися кримінальним переслідуванням за звинуваченням в екстремізмі. “Суддя” “Балаклавського районного суду” Наталя Зарудняк, яка перебралася в окупований Крим зі Ставропілля, призначила йому покарання у вигляді штрафу на суму 100 тисяч рублів.
АРЕШТИ СВІДКІВ ЄГОВИ
Друга за чисельністю група вірян, які зазнають серйозного переслідування на окупованій території півострова, — це прихильники релігійного вчення “Свідки Єгови”. У російському правовому полі існує заборона на діяльність юридичних організацій цього об’єднання, проте в Криму їх позбавляють волі за набагато менш очевидні речі. Наприклад, за проведення молебнів за допомогою zoom-трансляції.
Через те, що кримінальні справи порушують у різних регіонах Криму, поки що судді не “обросли” регулярною участю в релігійних процесах. Однак із 15 встановлених суддів, які ухвалювали вироки “єговістам”, пов’язані з позбавленням волі, насамперед слід відзначити Марію Єрмакову. Після окупації Криму нікому не відома спеціалістка судових дільниць Михайлівського району Волгоградської області призначається “суддею” Джанкойського району, а 2023 року стає вже “суддею Верховного суду Криму”. Вона перша засудила джанкойського вірянина Сергія Філатова до шести років колонії й заклала практику закритих судових процесів у таких справах у Криму.
До речі, у переслідуванні цієї конфесії часто беруть участь саме судді, які понаїхали до Криму з російських глибинок. Так, вірян Олександра Дубовенка та Олександра Литвинюка судила самарська суддя Тетяна Феденеєва. Вирок севастопольцю Віктору Сташевському виносив омич Павло Крилло, а в апеляції його справу розглядав житель Смоленська Василь. Ще цікавіше вийшло із суддями щодо Ігоря Шмідта — судовий процес вела Людмила Тумайкіна, перекинута до Севастополя з Барнаула. А апеляцію на вирок цієї судді залишив чинним її земляк барнаулець Данило.
РЕЙДЕРСТВО ЩОДО ХРАМІВ УПЦ
Визнавати екстремістами або терористами вірян української православної церкви Київського патріархату в Криму не стали. Аж надто близько конфесія від скріпної російської релігії. Але ось позбавити можливості повноцінно сповідувати свою віру і виконувати обряди – це, як-то кажуть, “святе”.
У 2019 році “заслужений юрист Автономної Республіки Крим” і колишній заступник голови Господарського “суду” Криму Вадим Шкуро в рамках процесу в “Арбітражному суді Криму” розірвав договір оренди на будівлю, в якій розташовувався кафедральний собор Володимира й Ольги. Згідно з його рішенням, УПЦ зобов’язана була передати свою єдину в Сімферополі парафію у відання кримського міністерства земельних і майнових відносин.
Цього ж року в Євпаторії було розглянуто позов міської адміністрації до місцевої релігійної громади та Кримської єпархії УПЦ про звільнення міської земельної ділянки. Чиновники вимагали також демонтувати дерев’яний храм, будівництво якого завершилося буквально перед початком окупації Криму. Згідно з висновками суду, відповідачі, яких не викликали на засідання, не надали доказів цільового використання земельної ділянки. Позов було задоволено завезеною з російського Таганрога суддею Галиною Лобановою. Наприкінці серпня цього року окупанти, не домігшись демонтажу, самі розвалили десятиметровий зруб української церкви. У найкращих традиціях комуністичних борців з “опіумом для народу”.
Автор: Артем Гірєєв