Юрій Галушкін, командувач Сил територіальної оборони ЗСУ

Масштабна концентрація російських військ на кордоні з Україною поставила перед кожним українцем питання – як чинити опір у разі відкритого вторгнення? Тож тема територіальної оборони цікавить пересічних громадян з практичної точки зору. Наскільки сформовані та укомплектовані в державі Сили тероборони, чи вистачає їм озброєння, хто і за що відповідатиме в штабах тероборони на місцях, як діятиме тероборона у разі агресії, що необхідно, аби стати до лав ТрО, – про це та інше в інтерв’ю Укрінформу розповів 50-річний бригадний генерал Юрій Галушкін, якого президент 1 січня призначив командувачем Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

КІСТЯК ТЕРОБОРОНИ В ОБЛАСТЯХ УЖЕ СФОРМОВАНИЙ

- З початку року почав діяти Закон «Про основи національного спротиву». Як ви оціните нинішній стан справ у питанні створення територіальної оборони країни?

- Згаданий закон був опублікований ще 17 червня минулого року, однак набув чинності з 1 січня 2022 року. До цього часу виконувалося багато підготовчої роботи. Хочу звернути увагу, що офіційно сили територіальної оборони не могли бути створені до набуття законом чинності. Тому й бесіду щодо мого призначення Верховний Головнокомандувач проводив 31 грудня 2021 року десь о 16 годині вечора. Незважаючи на передноворічний вечір, розмова була довга, плідна і досить предметна. Враховуючи це, формування і створення сил територіальної оборони де-факто почалося з першої хвилини 1 січня, а указ президента про моє призначення був опублікований на сайті Офісу президента України в 00.01 хвилину, здається. З цього моменту ми практично приступили до формування сил територіальної оборони. 

Звичайно, до цього моменту було зроблено багато попередніх заходів: відпрацьовані штати, командування регіональних управлінь, бригад, батальйонів; визначені місця дислокації та попередньо організована робота щодо їх передачі. А це непросте питання, бо вони знаходяться в різних підпорядкуваннях – Міносвіти або, наприклад, управлінь охорони здоров’я, або ж місцевих органів влади. Зараз, уже протягом 15 днів ми займаємося практичною реалізацією всього цього процесу. Іде процес призначення посадових осіб. Крім того, комплектуються підрозділи, організовується система управління цими підрозділами, іде комплектування матеріально-технічними засобами. Однак у нас дуже стислі терміни для виконання цих заходів. Враховуючи виклики і загрози, які постали перед Україною, першочергово ми сконцентрувалися на прикордонних із Росією, Білоруссю областях. Таких областей у нас 13. Взагалі, Сили територіальної оборони складаються з 25 бригад територіальної оборони. У кожній області є бригада. Область – це зона територіальної оборони, так визначено в законі. 

- Тобто кістяк тероборони в областях уже сформований?

- Кістяк сформований, посадові особи призначені, визначено тимчасове місце дислокації. У залежності від кількості районів в області, сформована в кожній бригаді необхідна кількість батальйонів. Їх може бути від 4 до 10. Наприклад, бригада міста Києва налічує 10 батальйонів. У деяких областях – 6, в деяких – 8 батальйонів. Ці батальйони теж сформовані, зараз іде процес комплектування. У прикордонних областях батальйони і бригади укомплектовані десь на 70%, решту областей закомплектуємо до 70% до кінця наступного місяця. 

- Чи існують якісь проблеми з комплектуванням, чи це технічна робота? Можливо, варто інформаційно підсилювати цю роботу, аби формування швидше проходило? 

- У цьому питанні багато складових. Перший аспект – це обмежений термін формування Сил тероборони. Ми вимушені в стислі строки проводити ці процеси, тому що, на жаль, ми не знаємо, що в Путіна у голові. Ми бачимо концентрацію військ на кордоні, ми бачимо те, що він не відмовився від своїх намірів.

Хочу відзначити, і це дуже важливо, що система територіальної оборони існувала і раніше в складі Сухопутних військ Збройних Сил України, але не була такою масштабною, як зараз. Тобто ми зараз її створюємо не з нуля, а суттєво нарощуємо її спроможності. Адже, маючи такі бригади і батальйони у всіх областях, ми можемо швидко закомплектуватися резервом ТрО і привести себе в готовність до виконання завдань.

Зараз, до кінця наступного місяця, ми укомплектуємо на 70% всі батальйони і бригади. 70% – це мінімальна цифра, яка забезпечує виконання завдань. Наступне питання – забезпечити зберігання зброї і боєприпасів та матеріально-технічних засобів при кожному батальйоні. Зараз у медіа поширюються російські фейки про те, що начебто сили територіальної оборони – це «піхота для бідних». Ну, зрозуміло, чому вони таке роблять. Бо розуміють, наскільки розгортання сил територіальної оборони зменшує їх бойовий потенціал і морально-психологічний дух російських солдат. 

Звичайно, є певні складності, адже у нас немає у кожній області пункту постійної дислокації з ремонтом, з кімнатами для зберігання зброї, зі складами для зберігання матеріально-технічних засобів, з сигналізацією тощо. Але ще раз хочу зауважити, що створення дієвої системи управління, над якою ми зараз працюємо, наявність у кожного батальйону і бригади свого резерву територіальної оборони, сформованого з жителів цієї області чи району, наявність бронежилету, каски, зброї – дає можливість нам отримати підрозділ, готовий воювати. А те, що немає ремонту в приміщенні, це зараз не так важливо. Пізніше дійдемо до високого рівня матеріально-побутового забезпечення, але наше головне завдання сьогодні – бути готовими до спротиву і бути готовим у найкоротший час. 

- Найчутливіше зараз питання – це забезпеченість зброєю і можливість швидко роздати її військовим у випадку, якщо раптом ворог перейде кордон. Як вирішується питання оперативного забезпечення зброєю підрозділів тероборони?

- Мені абсолютно зрозуміле ваше запитання, і воно цілком логічне. Ми зробимо це у найкоротший термін. Але зброя і боєприпаси – це ті речі, які необхідно ще й уміти зберігати. Тобто ми не можемо привезти в батальйон машину автоматів, розвантажити їх на купу і не мати можливість її охороняти. У повсякденній життєдіяльності зброя і боєприпаси мають охоронятися. Для того, щоб вони охоронялися, треба мати спеціальні приміщення, відповідно обладнані, у тому числі, протипожежною сигналізацією. Сигналізацією, яка має бути виведена на пульти структурних органів Національної поліції України. Ми маємо організувати цілодобове чергування, і тоді – так, ми завеземо цю зброю. Це відбудеться в найкоротший період часу. Але зараз іде такий наратив – давайте зброю роздамо людям. Але ж для того, щоб зберігати зброю вдома, мають бути створені відповідні умови. 

- Так, перед тим, як роздавати зброю, це питання має бути унормоване.

- Так от дивіться, я б не хотів би, щоб цими поняттями оперували непрофесійно. Перед тим, як роздати зброю і боєприпаси на руки, є перший етап – це забезпечити зберігання зброї і боєприпасів при батальйонах. Тобто, умовно кажучи, резервіст із сусіднього села приїхав у свій батальйон, отримав зброю, боєприпаси, а до цього ми вже з ними провели збори і заходи. Він знає свій маневр, він знає, в складі якого підрозділу він діятиме, знає свого командира. І разом із командиром, або у разі відсутності цього командира, він знає, який об’єкт він охороняє чи який захід він проводить. Це суттєво зменшує час готовності до виконання завдань. 

- Ви не плануєте, наприклад, звернутися до Мінінформполітики для того, щоб вони допомогли провести загальнонаціональну інформаційну кампанію, яка б усі ці моменти донесла людям? 

- Це компетенція Міністерства оборони України, вони активно цим займаються і забезпечують супроводження відповідної теми. Командувач Сил територіальної оборони повинен командувати військами. 

- У кінці минулого року міністр оборони і головнокомандувач виступили із заявою, де застерегли органи місцевої влади щодо перетягування на себе ініціативи по створенню штабів тероборони. Можливо, ви роз’ясните, де зона відповідальності місцевої влади, а де - військових, щоб не вийшло, що у нас змагаються, хто головніший.

- Такого не буде. І міністр оборони України зробив абсолютно правильне зауваження. По-перше, що таке штаб територіальної оборони? От кілька днів тому вийшло Положення, в якому визначено, як організована його робота. Начальник штабу зони територіальної оборони – військова людина, яка підпорядковується командувачу Сил територіальної оборони. У законі України чітко прописано що керує територіальною обороною головнокомандувач Збройних Сил України, через командувача Сил територіальної оборони. Штабом територіальної оборони зони чи району керує командир бригади. А зоною територіальної оборони керує відповідно голова ОДА, РДА через штаб. 

ФОРМУВАННЯ ШТАБУ ТЕРОБОРОНИ ВІДБУВАЄТЬСЯ МИТТЄВО 

- Якщо у вас є інформація, скажіть – чи скрізь уже сформовані ці штаби, чи процес ще триває?

- Штаби зон та районів тероборони – це постійно діючі органи. В особливий період штабам додаються додаткові функції. А з моменту введення в дію правового режиму воєнного стану вже реалізується зведений план територіальної оборони. 

 До складу штабу будуть входити певні люди, певні структури від представників всіх сил оборони, від Збройних Сил України, від місцевих органів самоврядування. В законодавстві всі завдання і повноваження прописані: за що відповідає командувач, за що відповідає керівник штабу, за що відповідає керівник зони, і в кого які повноваження. Тому нема «головніших», військовий командир керує військовою складовою, цивільний начальник керує цивільною складовою, крапка. 

- Просто хотілося б зрозуміти, на якому етапі перебуває суспільство в контексті готовності до опору агресору?

- А ми починали свою розмову з того, що територіальна оборона країни не з’явилася з 1 січня поточного року. Вона була розгорнута ще раніше, все це функціонувало: і плани територіальної оборони є, й у всіх силових структур завдання щодо територіальної оборони України є. Просто зараз це перейшло на новий рівень, от і все, нова система управління. 

СТРІЛЕЦЬКОЮ ЗБРОЄЮ І БОЄПРИПАСАМИ МИ УКОМПЛЕКТОВАНІ НА 100% 

- А яка ситуація із забезпеченням тероборони озброєнням?

- Ну, от якраз стрілецькою зброєю і боєприпасами ми укомплектовані на 100%. Наше завдання – в найкоротшій термін зробити так, щоби ми могли скористатися, у разі потреби, цією зброєю, боєприпасами якнайшвидше.

- Якщо можна, давайте повернемося до 13 прикордонних областей. Ви казали, вони зараз у полі особливої уваги?

- У полі особливої уваги не тільки Головнокомандувача, а всієї держави, бо ж всі знають, де зосереджені російські війська – на території Білорусі, на території областей Російської Федерації, що межують з нашою територією, також є угрупування в Криму. 

- Виглядає так, що суспільство в Україні якраз дуже легковажно ставиться до загрози вторгнення.

- Ситуація напружена і, як на мене, люди це відчувають. Наразі тривають переговори на всіх рівнях з нашими партнерами – і Британія, й Сполучені Штати Америки, і Євросоюз – всі активно спілкуються, в тому числі з Російською Федерацією…

- Ви сказали, що на 70% у прикордонних областях фактично сформовані підрозділи тероборони... 

- Я хотів би, аби у вас було розуміння, про що йде мова. Ми говоримо про 70% особового складу за штатом мирного часу. Ви повинні зрозуміти, що ми не можемо утримувати 200 тисяч сил територіальної оборони для того, щоб вони функціонували у повсякденній життєдіяльності, такого не буває. Не кожна країна взагалі може утримувати таку регулярну армію, як у нас в Україні. У нас ЗСУ, згідно із законом, налічують 261 тисячу осіб. Із них одна тисяча – це рух опору і 10 тисяч – це сили територіальної оборони в штаті мирного часу. Таким чином, на всій території України є батальйони і бригади, де в штаті мирного часу в мене перебуває 10 тисяч осіб. Після введення у дію зведеного плану територіальної оборони буде можливість розгорнутися до сотень тисяч на базі оцих батальйонів і бригад. Але, ви розумієте, яке це фінансове навантаження для країни? У разі війни ми однозначно розгорнемо свої сили, але утримувати 200 чи 300 тисяч сил територіальної оборони повсякденно неможливо.

Я хочу, щоб всі громадяни зрозуміли: у кожному районі нашої країни ми маємо таку кількість людей і той підрозділ, який спроможний швидко розгорнутися до штату воєнного часу, мати своїх резервістів, забезпечити людей зброєю, і вони будуть готові виконувати свої завдання. Тобто, зараз ми вийшли на інший рівень спроможностей тероборони. 

У ПЛАНАХ – НЕ МЕНШЕ 5 БРИГАДНИХ НАВЧАНЬ СИЛ ТЕРОБОРОНИ 

- Чи заплановані спільні навчання Сил тероборони та інших підрозділів Збройних Сил України?

- Спільні навчання із залученням представників Сил територіальної оборони сплановані. У нас буде не менше 5-ти бригадних навчань з мобілізуванням резервістів цих бригад. Однак цього недостатньо. Крім іншого, ми проводимо дуже багато зборових заходів і навчань керівного складу. У тому числі готуємо окремо зв’язківців, мінометників, протитанкістів, зенітників, окремо проводимо збори з керівництвом, навіть командирів бригад ми теж навчаємо. До речі, за рішенням міністра оборони України будемо проводити зборові заходи з головами ОДА і РДА. 

- Можливо, якісь навчальні відеоролики ви плануєте підготувати або пам’ятки для населення?

- Так, є створена група, і ми працюємо вже над цим. Йдеться про онлайн-підготовку, курси занять. Є багато організацій, готових надавати підтримку, у тому числі й технічну. 

ВСІ ОХОЧІ МОЖУТЬ ДОЛУЧИТИСЯ ДО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ 

- Хотілося б зупинитися на більш практичних порадах для наших громадян. Як пересічна людина може долучитися до служби в теробороні?

- Усі охочі можуть долучитися до територіальної оборони, це: а) прийти і підписати контракт на контрактну службу і проходити службу військовим; б) підписати контракт резервіста Сил територіальної оборони. І перший, і другий варіант робиться встановленим порядком через обласні та районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Вже зараз командири батальйонів і бригад будуть супроводжувати цих кандидатів і надавати допомогу для того, щоби вони повністю проходили весь цикл якнайшвидше і ставали резервістами. 

- Умовно кажучи, людині треба взяти паспорт, ідентифікаційний код – і прийти у колишній військкомат?

- Якщо він хоче проходити службу в батальйоні чи бригаді, він звертається до командира, проходить з ним співбесіду, після чого йде в обласний чи районний територіальний центр комплектування та засвідчує, що він є кандидатом для проходження служби. Далі – він проходить медкомісію, оформлює документи, його призивають, він одягає форму, служить. Друге питання – це люди, які стають резервістами ТрО. Це ті люди, які можуть бути відмобілізовані в разі відкритої агресії чи іншої надзвичайної ситуації. Тобто резервіст ТрО живе та працює в своєму районі, там же проходить службу, і він знає, що у разі якоїсь загрози, коли його відмобілізують, він буде проходити службу в тому батальйоні, де він живе, і захищати свій дім і свою родину.

- А не можна зробити медогляди централізовано при центрах комплектування?

- Здоров’я військовослужбовця або майбутнього військовослужбовця – дуже важливий аспект. Ми повинні обстежити його стан, визначити, чи він здатний виконувати завдання – це абсолютно логічно і нормально. Проходження медкомісії, оформлення документів – це теж займає певний період часу.

У разі, якщо людина не пройшла комісію щодо придатності до служби, потрапить в армію – і помре від хвороби, то держава зобов’язана у разі загибелі чи смерті військовослужбовця під час виконання службових обов’язків компенсувати його сім’ї страховку і виплатити 1 млн 200 грн компенсації родині.

Ще один момент, на якому я б хотів акцентувати увагу – належне інформування людей. Людина не зовсім розуміє, що таке бути резервістом у Силах тероборони. Чи часто він буде залучатися до зборів, а якщо буде долучатися, то чи зберігатиметься його робоче місце, чи це все оплачуватиметься, як часто це все відбуватиметься? Чи обов’язково він повинен приходити кожну суботу для проведення занять? Тут багато є моментів. 

ЯКЩО БУДЕ ВІДКРИТА АГРЕСІЯ, МИ ПОВИННІ ЗАХИЩАТИ ДЕРЖАВУ, А НЕ ЛИШЕ МІСТО 

- До речі, були дискусії про те, що Сили тероборони можуть залучатися і перекидатися зі своїх територій в якісь інші області. Це так чи ні, чи вони все-таки будуть залишатися на місцях?

- Коли почалася війна з Росією в 2014 році, у надшвидкий період часу були сформовані батальйони територіальної оборони. Кожна область сформувала цей батальйон і, за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України – батальйони ці були з різних областей перекинуті на фронт. І вони воювали потужно, достойно. Потім вони переформувалися в окремі мотопіхотні батальйони і стали складовою наших бойових бригад, батальйонами у механізованих бригадах. 

- А зараз як буде?

- Зараз, якщо сформовані батальйони територіальної оборони, вони призначені для виконання завдань, які визначені законами, у своїх зонах і районах територіальної оборони. У разі, якщо будуть виконуватися й інші завдання або буде інша обстановка, Головнокомандувач Збройних Сил України може прийняти необхідне рішення. 

- А якою має бути чисельність тероборони для великого міста-мільйонника і для невеликих міст, це визначено в документах?

- Визначено, що в кожному місті-мільйоннику має бути бригада територіальної оборони. Так воно і є, у нас таких міст п’ять – це Львів, Одеса, Дніпро і Харків, ну, і звичайно, столиця нашої України. У Києві бригада розгорнута повністю, бригада і 10 батальйонів.

- Як діятиме тероборона в разі агресії? Вона стоятиме по периметру міста, охоронятиме критичну інфраструктуру, залучатиметься на передову чи буде в наступальних операціях вона використовуватися? 

- У наступальних операціях, то точно – ні. Коли мова йде про відкриту агресію, то мова йде про оборону, а не про наступальні операції, це по-перше. По-друге, наскільки мені відомо, зараз у Верховній Раді йде робота щодо внесення змін до закону «Про основи нацспротиву», щоб чітко визначити, чи будуть застосовуватися Сили територіальної оборони в межах чи в зоні ведення бойових дій.

У законі написано: «Вжити всіх необхідних заходів для захисту…», це значить: «своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення у визначеній місцевості до моменту розгортання в межах такої території угрупування військ/сил». Звісно, будемо захищати країну, чесно та віддано. 

- І останнє. В яких регіонах, містах зараз найкраща ситуація з формуванням підрозділів тероборони?

- Я хотів би закликати ще активніше долучатися до тероборони жителів прикордонних областей. Вони досить активні, однак у цих регіонах потреба є наразі нагальною, бо ж Російська Федерація сконцентрувала свої війська якраз у межах цих областей. Тому маємо сформувати найпотужніший резерв Сил територіальної оборони, таке завдання ми ставимо і, я переконаний, нам вдасться його реалізувати. Ніхто не може залишатися осторонь, коли мова йде про безпеку своєї домівки, села, міста та країни в цілому.

Ірина Кожухар, Київ