Усім, хто вірить у «падіння Києва за три дні» – відповідаємо: не дочекаєтеся!
Для окупанта похід на українську столицю стане початком кінця. Опір буде наскільки шалений, що ворог «три дні» свої кістки з кров’ю випльовуватиме
Кількість публікацій у західній пресі, а особливо в минулі вихідні, про те, що для України, мовляв, «все пропало» – просто зашалювала. Fox News з посиланням на кілька анонімних джерел у Конгресі повідомив: «Голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі заявив на закритій зустрічі з американськими законодавцями, що Київ може впасти протягом 72 годин, якщо відбудеться повномасштабне вторгнення Росії в Україну». Перед цим з аналогічною статтею вийшла і The Washington Post, щоправда, у ній не вказувалося імені чиновника, який зробив цей панічний прогноз, і де це відбувалося: «Росії для того, щоб увійти до Києва, буде потрібно два дні». Американське видання у своєму матеріалі також поширює інформацію, що це може «привести до загибелі до 50 тисяч мирних жителів (...), викликати гуманітарну кризу, в результаті якої до 5 млн біженців будуть рятуватися від хаосу». Цікаво, що паралельно з американцями заяву про те, що «війна з Україною триватиме максимум 3–4 дні», оприлюднив білоруський президент-самозванець Олександр Лукашенко.
Що ж, багатьох українців вся ця інформація не те що б сильно налякала, втім, добряче збурила – розізлила. Адже невідомо, на чому ґрунтуються цифри щодо втрат. Зрештою, прогнози щодо захоплення столиці України за 72 години… Це що, чиїсь оціночні судження?
В українському МЗС порадили не вірити подібним апокаліптичним прогнозам. «Сьогодні Україна має потужну армію, безпрецедентну міжнародну підтримку. Це ворог має нас боятися, а не ми його», – заявив Дмитро Кулеба.
Своєю чергою глава Міноборони Олексій Резніков запевнив, що у разі появи російських літаків над Києвом – столицю захищатимуть системою протиповітряної оборони: «Небо нині під захистом, хоча й не ідеальним. Втім, якщо говорити про бомбардування якимись важкими крилатими ракетами з боку Кремля, то думаю, що цей сценарій не реалістичний».
А як все це діло оцінюють військові експерти? Чи справді, в разі наступу військ РФ, Київ може «впасти» за три-чотири дні? Врешті-решт, яка на сьогодні наша здатність протидіяти ворогу?
«Швидко взяти українську столицю… Все це просто маячня. Починаючи від загибелі 50 тис. мирних жителів і закінчуючи верзінням неадекватного Лукашенка. Він чомусь думає, що сухопутні війська так просто зі штиками наголо підуть через болота, і вийдуть, і почнуть всі колоти, і через 3-4 дні займуть Київ. Ну, зважаючи на географію, від Гомеля до Києва вони навряд чи дійдуть за три дні. Краще все-таки йти по дорогах. А раз ти йдеш по дорогах – будеш знищений. Але це так, це ремарки. А якщо серйозно… Насправді, успішний наземний наступ неможливо здійснити без проведення потужної, комплексної операції, яка складається із кількох складових», – розповідає Укрінформу заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.
Перша – це інформаційна, кібернетична та радіоелектронна фази. Вони використовуються для того, щоб посіяти паніку і хаос, зруйнувати управління і створити такі умови, при яких система оборони держави буде не здатна належним чином функціонувати. Це такий гібридний метод.
Далі – пряме військове вторгнення, яке стартує ракетною фазою.
«Без успішних ракетних ударів РФ не те, що не зможе провести сухопутну операцію, вона не зможе провести наступну фазу – авіаційну, тобто повітряно-наступальну операцію. Так, з ПРО у нас все ще проблеми, але наші ППО – досить потужні», – каже військовий експерт.
Якщо ворог не зможе знищити нашу протиповітряну оборону за рахунок атак ракетами, за рахунок диверсійних груп, які намагатимуться здійснити підриви ЗРК, радарів, тощо, то для їхньої авіації не буде умов для активних дій.
«Втім, навіть якщо ворогу це вдасться, і почнеться повітряна фаза, то слід розуміти, що йтиметься не про 2-3 доби, вона буде досить тривалою. Їхній авіації треба так «утюжити», щоби українська армія не могла протидіяти сухопутному наступу. Але згадаймо російсько-грузинську війну. У 2008 році кілька системи протиповітряної оборони «Бук» та «Оса», які Грузії передала Україна, перетворили небо на пекло для російських авіаторів. Росіяни вважали, що грузинська армія – це ніщо, але при цьому за кілька днів втратили з десяток своїх бомбардувальників. А українські ППО нині – це далеко не те, що тоді було в Грузії. Не забуваймо також, що у нас є й «стінгери», які в ближньому бої можуть знищувати не лише вертольоти, а й винищувачі», – зауважив пан Самусь.
Наприклад, ті ж штурмовики Су-25, за його словами, збиватимуться узагалі без проблем. Тому наземний наступ ворогом буде максимально відтягуватися. Але якщо почнеться і ця фаза, то у нас є чим зустріти – високоточні протитанкові засоби, проти яких російська бронетехніка фактично немає шансів.
«Ба більш того, цих високоточних ПТРК у нас десь утричі більше, ніж танків і БТРів в армії РФ. І це я ще на згадав про артилерію, РСЗО… І таке маємо в своєму розпорядженні. Я можу ще багато говорити на цю тему, але захопити Київ за три-чотири доби… Хочи би що там говорив Лукашенко, але, думаю, він просто підігрує зараз Путіну, намагаючись спровокувати українців на якісь агресивні вислови чи дії. Не вийде!» – наголосив Михайло Самусь.
«Захоплення Києва за 72 години, про втрати українських військ, які можуть сягнути 15 тисяч загиблих, а російських – менше 4 тисяч… Я не думаю, що це якісь математичні формули. Ми розуміємо, що це дуже оціночні судження. Певно, було якесь запитання від конгресменів, і щось генерал Марк Міллі мав сказати. Але чи є дійсно вірогідність того, що Київ візьмуть за три доби? Я не вважаю це реалістичним і можливим, якщо з військової позиції подивитися», – коментує військовий експерт, головред «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов.
На північному напрямку основне завдання щодо захисту Чернігівської області, захисту столиці України, нагадує експерт, виконує оперативне командування «Північ».
«Ми розуміємо, що наступ йтиме вздовж лінії комунікацій. Це основне для швидкого просування російських військ. А по нашому чорнозему – це будуть великі проблеми й дуже обмежений маневр», – каже пан Бутусов.
Бій в будь-якому разі йтиме за контроль вузлів комунікацій. І там, звичайно, є українські війська.
«Звісно, буде чим і посилити ці війська. Це будуть і додаткові військові з'єднання, які зосереджені навколо Києва, і добровольці, й резерви в інших частинах країни. Звичайно, що це – основне стратегічне завдання, – наголошує військовий експерт. – І сили кинуть, щоб зупинити ворога на підступах, ще в Чернігівській області, не допустити захоплення Чернігова передусім, не допустити противника взагалі до столиці України. Для виконання цього завдання є сили, є велика кількість населених пунктів, які російські війська ще мали би пройти на цьому шляху. За три доби зробити це фізично неможливо, бо опір буде шалений».
Ніхто не збирається здаватися, ніхто не збирається розбігатися. Противник цей опір зустріне.
«Ми бачимо інтенсивне постачання Заходом зброї. Хочу нагадати – у нас вже є понад 1200 сучасних протитанкових ракет на озброєнні, які дозволяють ефективно вражати будь-які об'єкти російської армії. Захисту від «Джавелін» у росіян просто нема. Також у нас є понад 7,5 тисяч ракет для українських сучасних ПТРК «Корсар», «Стугна». На шляху противника розгорнуті українські з'єднання. У нас сконцентровано багато сил, які розділяють противника і столицю. Тому всі ці бліцкриги неможливі в Україні», – переконує Юрій Бутусов. І додає: «Чи є ймовірність тотального наступу росіян на Україну? Так, є. Чи є у них можливість знищувати українські міста? Звичайно, у них є авіація, ракети і є можливість завдавати величезних втрат українській інфраструктурі, силам. Але для того, щоб спробувати зробити тут випалену землю, застосовувати нацистську тактику на українській землі знову, Путіну треба буде докласти надто значних зусиль».
Це не буде гра в одні ворота. Це буде битва.
«Так, у нас будуть великі втрати, але й у росіян цей шлях на півночі України не буде легкою прогулянкою в жодному разі», – переконаний Юрій Бутусов.
«Коли політики чи журналісти говорять про те, що чиясь армія когось подолає за скількись там днів чи тижнів, що на захоплення умовної Сміли, Києва, Харкова їм знадобиться два-три дні – не варто сприймати це, як істину в останній інстанції. Як правило, такі заяви спираються на вирвані з контексту цифри, або взагалі не ґрунтуються на якихось оперативно-тактичних розрахунках», – коментує капітан I рангу в запасі, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
«Коли кажуть, – продовжує експерт – що танкова бригада, якщо подолає опір в прикордонних боях і вийде на оперативний простір, за дві доби досягне рубежу 200-300 кілометрів, то ключове слово тут «якщо».
«А якщо не подолає? Якщо наступ захлинеться? Якщо з тої бригади залишиться батальйон? Задача оборони як раз і полягає в тому, щоб не допустити їхнього «якщо», протиставити йому наше», – переконує експерт.
За його словами, ситуація складається дійсно серйозна – ворог, майже не приховуючи своїх намірів, концентрує сили вздовж наших кордонів. Явно готується до війни.
«Який це може бути удар, задача передбачити це покладається на наші Збройні сили. Передбачити ймовірний характер бойових дій противника і підготуватися дати гідну відсіч. З будь-якого напрямку… А краще – не допустити агресії взагалі. І ми готуємося», – стверджує пан Лакійчук.
Наші збройні сили постійно готуються і готові до реагування на будь-які сценарії розвитку ситуації. Буквально 8 лютого по всій території України, на всіх гіпотетичних фронтах – розпочалися командно-штабні навчання ЗСУ із залученням військ «Заметіль-2022».
«Це бойова підготовка стратегічного рівня. Головна мета командно-штабних навчань – нарощування оперативних спроможностей органів військового управління в ході оборонної операції у взаємодії з іншими складовими сил безпеки і оборони», – додав керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
10 лютого починається серія тактичних навчань військ майже по всій території України
«Рівне, Ковель, Овруч, Широкий Лан, Олешківські піски, Чугуїв, Чернігів, Одеса – це тільки полігони, де будуть відпрацьовуватись прийоми і навички застосування українських «Байрактарів», «Джавелінів», NLAW, іншої сучасної зброї, яку Україна за останні тижні отримала і продовжує отримувати від наших союзників – США, Великої Британії, Польщі, країн Балтії, інших країн, – перелічує військовий експерт. – Ця зброя вже є у військах. Майже безперервно відпрацьовується оборона на критичних напрямках, проводяться тренування і навчання загальновійськових резервів, логістики, територіальної оборони».
Збройні сили України і сектор оборони держави готові дати гідну відсіч агресору.
«Чи готове українське суспільство у важкий момент, без паніки, як один встати на захист Батьківщини? Адже саме всенародна готовність до тотального опору є найкращим запобіжником від воєнних авантюр агресивного сусіда», – нагадує Павло Лакійчук.
Чи готові українці? Останні соціологічні опитування, проведенні в грудні та січні, кажуть, що так. У дослідженні Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) йдеться, що в цілому, кожен третій українець – 33,3% – готовий чинити збройний опір. Готові опиратися шляхом участі в акціях громадянського опору, як от демонстрації, протести, марші, бойкоти, страйки, громадянська непокора – ще 21,7%. Центр Разумкова, натомість, дає такі цифри: 44,9% українців готові захищати Україну у разі вторгнення Росії у будь-який спосіб, зокрема – зі зброєю в руках.
Цього точно немало. Зрештою, певні, готових чинити опір російській інтервенції буде ще більше. А щодо планів захопити Київ за кілька діб… Ну, нехай лише спробують, якщо, звісно, у них стане духу. Та вони, скоріше, три дні випльовуватимуть тут свої кістки з кров’ю. Як там співає легендарний рок-гурт AC/DC? Highway to hell?... Ось, що їх чекатиме на українській землі.
Мирослав Ліскович. Київ