«Горе нас подружило»: ворог нищить поля на Запоріжжі, врятоване зерно везуть на Дніпропетровщину

Через ворожі “прильоти” ледь не щодня горять поля з врожаєм. Все, що можуть врятувати, аграрії везуть до колег на Дніпропетровщину

Село Темирівка (Пологівський район Запорізької області) - одна з найгарячіших точок на карті області. Ворожа російська армія обстрілює населений пункт з 28 квітня. Тут немає жодної цілої будівлі, а врожай, який так старанно вирощували фермери - спалений. 

“Російські військові спеціально гатять по полях, як тільки  бачать, що фермери почали збирати урожай. Щоб він нікому не дістався, стріляли в середину поля, по околицях. Поля, посадки - все вигоріло. Стріляють з “Градів”, - каже військовий на псевдо Француз. 

Під час розмови бачимо великий стовп диму вдалині. Військові кажуть: горить Темирівка. Їдемо туди. Трохи далі місцевої церкви - велика пожежа, вогонь буквально “біжить” полем. 

“Ось так вигорає врожай 2022 року, який палять росіяни і не дають нашим аграріям зібрати посіяне”, - показує поле військовий ЗСУ Дімас. 

Він проводить нас до величезного ангару, від якого залишився покручений метал та попіл, який ще у квітні був насінням соняшнику. 

Поле і ангар належать ПСП “Мир”. Телефонуємо директору господарства Ярославу Краснощоку. 

“На складі зберігалося близько 1700 т насіння соняшника. 28 квітня ворог наніс близько 200 ударів по селу Темирівка. Такої кількості артударів жоден населений пункт не отримував. Того ж  дня був пошкоджений склад. Росіяни гатили кожні 5 хвилин. Дістатися до складу змогли лише за 2 дні, а горів він 2,5 тижні. Гасити пожежу було неможливо через загрозу для життя. Ворожі “Смерчі”, “Гради”, танки - стріляли з усього”, - розказує пан Ярослав. 

Він каже, що в селі також було пошкоджено склади із зібраним зерном. Його не встигли вивезти, тож просто неба лежить близько 3000 т врожаю, але скільки з них вціліли - невідомо. Збитки рахувати поки не можуть, ледь встигають писати заяви до поліції та намагаються все фіксувати. 

“40 т пального згоріло. Минулого тижня згоріло 700 га пшениці, минулого понеділка 220 га, четвер - 400 га, п’ятниця - 75 га. На пожежі, яку ви бачили, згоріло 255 га озимої пшениці з врожайністю 60 ц/га. Через війну ми втратили 4500 т зерна, і це тільки тієї пшениці, що на полях згоріла. Цього року ми зібрали під обстрілами врожай з 200 га. Всього нам вдалось зібрати до 1000 т”, - каже фермер. 

Щодо техніки, ту, яку вдалось врятувати, віддали аграріям з сусідньої області - Дніпропетровської, а вони надали місця для зберігання врожаю. 

“Ми планували обробити 1300 га, а фактично обробили сьому частину. Підприємство на межі економічного колапсу. Всі склади зруйновані чи пошкоджені, жодного цілого. 5 млн - вартість будівництва того ангару, що згорів”, - жаліється фермер. 

Він та його колеги наразі не можуть ані нормально зібрати врожай, ані обробити грунт. Тож, сіяти озиму пшеницю не будуть. 

“Посівна компанія мала стартувати в серпні, але ми, на жаль, не будемо брати в ній участь. Постійні обстріли, до того ж, лінія фронту проходить по деяких наших полях. Тож, коли  підприємство зможе працювати, поки невідомо”, - каже аграрій. 

Переїжджаємо на поля Дніпропетровської області, в село Великомихайлівку.

На одному з полів бачимо техніку, що збирає рапс. Нам пощастило – на полі був керівник фермерського господарства, з яким вдалось поспілкуватись. 

«Всього обробляємо 2000 га землі, на яких посіяли ріпак, пшеницю озиму, ячмінь озимий, соняшник. Зібрали ячмінь озимий з врожайністю 35 ц/га, яровий - 30 ц/га, пшеницю озиму - 40,2 ц/га. Ріпак тільки почали. Є прильоти в поля. На сьогодні в нас близько 150 га ріпака накрито касетними бомбами і ми не бачимо, чи вони всі розірвались, чи ні. Будемо приймати рішення по цьому полю. Радимось з військовими. Внаслідок обстрілів горять поля, тож ми пшеницю в першу чергу зібрали, бо вона швидко горить, а тепер ріпак. В нас тут Бермудський трикутник: з одного боку Запорізька область, з другого – Донецька, ми все бачимо», - каже директор підприємства «Дібрівське» Олег Куций. 

Він згадує свого колегу з Темирівки. Говорить, що там якраз «сіра зона» проходить і хлопці на полях під обстрілами працюють. Олег підтверджує слова керівника «Миру» щодо того, що запоріжці технікою допомагають своїм сусідам.

«А ми їм допомагаємо зберігати, бо вони під обстрілами працюють. Горе нас подружило, шукаємо вихід разом», - говорить Куций. 

Щодо якості врожаю, то дніпропетровські аграрії кажуть, що ставили собі план по озимій пшениці – 50ц/га, зібрали – 40 ц/га, на озимий ячмінь ставили – 50 ц/га, а отримали – 35 ц/га т.5 т.  А от яровий ячмінь здивував –зібрали удвічі більше, ніж планували. 

«Ми під час  війни соняшник посіяли. Страшно було. Активна фаза була,  нас накривало, земля здригалася. Під час посівної тікати довелось», - згадує фермер. 

«Що далі з врожаєм?» - питаю. 

«Ціна смішна на сьогодні. Експорт не працює, море закрите, поки зберігаємо. Щось в себе, щось відвозимо на елеватор. Ми ж хлібороби, не можемо просто все кинути. Ми відповідальні за людей. В нас є три гарячі точки в Дніпропетровській області - це наша Великомихайлівська громада, також прилітає в Криворізьку та Нікополь. Щодо ціни, то зараз за тонну ячменя дають 500 грн, тоді як минулого року з поля ми продавали по 6500 грн. Тобто ціна впала в понад 10 разів. Пшениця коштує 2000 грн, при тому, що її вартість 8000-10 000 грн», - кажуть фермери. 

Вони мріють про те, що в серпні – вересні зможуть провести посівну кампанію та зібрати врожай, але при цьому додають, що його ще треба кудись реалізовувати. Кажуть, що готові віддавати його державі під гарантії, бо країну годувати треба. 

P. S. Поки готувався цей репортаж, прийшло повідомлення, що російський ворог обстріляв Синельниківський район на Дніпропетровщині. Ракета поцілила в елеватор. Зруйновані склади з більш ніж п’ятьма тисячами тонн зерна.  Ця атака в черговий раз доводить: російська армія - армія-терорист.

Ольга Кудря

Фото - Дмитро Смольєнко