Хто така держава-спонсор тероризму і до чого тут росія
Нещодавно Сенат США схвалив резолюцію, яка закликає Державний департамент визнати рф державою-спонсором тероризму
Якщо Сполучені Штати це зроблять, то росія зазнає ще більшої ізоляції та нових санкцій, які посилять згубний вплив уже введених обмежень.
Історія знає приклади країн, що вже потрапляли до цього списку та зазнавали суворих економічних та політичних санкцій з боку США. Про які саме обмеження йдеться, до яких країн США вже застосовували такий статус та чим це потенційно небезпечно для рф – читайте в нашому матеріалі.
Хто така держава-спонсор тероризму?
Річ у тім, що у міжнародному праві немає єдиного визначення, що таке «тероризм». ООН найчастіше визначає його як «злочинні акти, розраховані на створення обстановки терору».
Сполучені Штати Америки натомість використовують термін «держава-спонсор тероризму». І йдеться тут про держави, які неодноразово надавали підтримку актам міжнародного тероризму.
Визнання якоїсь держави терористичною – це один із найпотужніших та наймасштабніших інструментів у арсеналі США. І раніше він застосовувався лиш у крайньому разі і тільки до держав-ізгоїв, які були мало залучені у світову економіку.
Уперше США сформували перелік держав-спонсорів тероризму понад 40 років тому – у 1979 році. Тоді до нього увійшли Лівія, Ірак, Південний Ємен та Сирія. Наразі ж до цього «чорного» списку входять чотири держави: Куба, Північна Корея, Іран та Сирія.
Ці держави стали вигнанцями на міжнародній арені, втративши імідж через свою агресивну політику. І жодна не може похизуватися розвитком своєї економіки або ж досягненнями в інших сферах.
Натомість росію, як і радянський союз, не визнали державою-спонсором тероризму ні після анексії українського Криму та збиття пасажирського рейсу MH17 на Донбасі у 2014 році, ні під час підтримки рф режиму Башара Асада та війни у Сирії, ні під час «холодної війни», коли Москва сприяла терористичним угрупуванням у 1970-х та 1980-х.
Які санкції будуть накладені на державу-терориста?
Сполучені Штати Америки застосовують до держав-спонсорів тероризму декілька категорій санкції. По-перше, обмеження на допомогу збоку США (зокрема й економічну). По-друге, заборона на експорт та продаж оборонного озброєння. По-третє, фінансові обмеження (наприклад, США можуть виступати проти позик таким державам Світового банку чи інших міжнародних фінансових інституцій). По-четверте, посилені заходи контролю над експортом товарів подвійного призначення. А це може бути широкий перелік товарів, починаючи певними металами, а закінчуючи датчиками, чипами та безпілотниками. Тобто під заборону може потрапити все, що можна використати не лише для цивільних цілей, а й для виготовлення зброї.
Крім того, США можуть заморожувати власність «терористичної» країни, або ж знімати дипломатичний імунітет з її представників.
І ще один важіль впливу на державу-терориста – і можливо, найважливіший для її світової ізоляції, – США можуть застосовувати так звані «вторинні санкції» проти інших країн, які торгують із «терористом». Це обмеження є також і найчутливішим. Адже росія, на відміну від держав, які вже визнані США терористичними, має найбільше економічних зв’язків.
Чи матиме вплив статус «держави-терориста» на росію?
російська федерація вже стала найбільш підсанкційною країною світу, обійшовши за кількістю санкцій ті ж таки Іран, Сирію та Північну Корею.
Загалом світ запровадив проти росії близько 10 тисяч санкцій, із них понад 7 тисяч санкцій – після повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року.
Тому статус держави-терориста для рф – це певною мірою символічний крок. Адже світ уже ввів багато потужних обмежень. Сполучені Штати Америки чимало разів наголошували, що вже застосували до росії низку санкцій, аналогічних тим, що використовуються проти держав-терористів. Наприклад, заборона на експорт озброєння та фінансові обмеження вже запроваджені. Крім того, росія (з очевидних причин) не отримує жодної зовнішньої допомоги від США.
Проте статус держави-терориста, безумовно, вдарить по росії, зокрема репутаційно. Адже світ почне називати речі своїми іменами. Міжнародний бізнес, який усі останні п’ять місяців тікав з рф, туди не повернеться. Та й санкції можуть поставити під питання єдиний важіль впливу рф на світ – експорт енергоносіїв від такого ненадійного партнера. Бо ж будь-які спроби переорієнтувати поставки нафти та газ з Європи, яка все більше говорить про повне ембарго, наприклад, на Китай та Індію будуть під великим сумнівом, а, можливо, й зовсім проваляться.
Чому ж США досі не визнали рф державою-терористом?
Заклики визнати рф державою-терористом системно лунали з 2014 року. Тепер, після майже шести місяців повномасштабної війни росії в Україні, це питання знову з’явилося на порядку денному. Чому ж США залишаються обережними?
По-перше, санкції, безумовно, вплинуть й на інші країни, з якими торгує держава-спонсор тероризму. А це означає, що США повинні ретельно прорахувати цей вплив та можливі ризики. Адже росія має більший економічний вплив на інші країни, ніж, до прикладу, Північна Корея чи Іран. Це займе певний час.
По-друге, статус «держави-терориста» для росії може ускладнити використання заморожених російських активів для компенсацій Україні та українцям. Особливо, у тому формулюванні, яке зараз Сенат використовує у резолюції. Адже у ній ідеться про засудження не лише вторгнення росії в Україну, а й дії рф у Чечні, Грузії, Лівії, Сирії та Судані.
Але є ще одна заковика: лише обмежене коло людей зможе подати позов проти росії у США – громадяни Сполучених Штатів, військовослужбовці та державні службовці. Власне, самі американці (наприклад, рідні загиблих в Україні колишніх військових США) зможуть отримати компенсацію коштом російських активів, проте не українці, лівійці, сирійці чи грузини.
Замість підсумків. Справді, офіційний Вашингтон має врахувати усі ризики, пов’язані і з економічним впливом на інші країни, і з користю санкцій для України. Проте цивілізований світ має залишатися відданим тому, аби покарати росію за розв’язану нею агресивну війну та тисячі її жертв.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Фото: Костянтин і Влада Ліберови