Самогубство путіна в онлайн режимі: дайджест пропаганди рф за 23 – 25 вересня

Тому, в Україні та на Заході за цією «переможною парадигмою» спостерігають не з жахом (на що й сподівалися в Москві), а зі змішаним почуттям: звичайного людського жалю до чергової порції мовчазного путінського гарматного м’яса і зацікавленості: «коли і чим це закінчиться?».  

Швидше за все протягом кількох місяців. Путін витягнув з кишені свій передостанній – мобілізаційний козир. Як довго він ним користуватиметься? Можна навіть підрахувати.

НАСПРАВДІ, офіційна цифра весняного призову цього року становить 134,5 тисяч. Минулорічний осінній призов – 127,5 тисяч. Тобто за рік призовна російська армія здатна підготувати не більше 260 тисяч рядового та сержантського складу, що має військово-облікову спеціальність.

Весною цього року вперше за багато років був недобір. За офіційними заявами за 10 днів до завершення призову вдалося набрати 65 тисяч. За три дні до закінчення – 89 тисяч. Тобто нестача складає близько 30%.

У першу чергу, до мобілізаційного призову входять чоловіки, що відслужили – у віці до 35 років. Це близько 3,9 млн людей. Навіть якщо Кремль вирішить вилучити з економіки їх усіх та відправити на війну, він не зможе набрати більше цієї кількості.

Припустимо, що кількість відмовників, що змогли втекти до Монголії або ховаються від військкоматів десь у тайзі, збережеться на тому самому весняному рівні 30%. Тоді максимальна оцінка потенційного мобрезерву вже знизиться до 2,7 млн людей.

Серед них ​​є із бронею від призову – працівники ВПК, ті ж пропагандисти. Без їх щоденної роботи уся ця «патріотична музика» безглузда. На близько 1355 підприємствах ВПК РФ зараз офіційно працює 2,5 – 3 млн осіб. З них приблизно 20% чоловіків віком 20-35 років.

Також частина з цих 2,7 млн мають підтримувати режим всередині Росії. Без врахування МО та Росгвардії, таких 1,5 млн, також у віці 20 – 35 років. Їх також не можна всіх відправити на війну. Хоча б тому, що хтось має розганяти антимобілізаційні жіночі акції протесту в Дагестані.

Отже, віднімаємо з потенційного путінського мобрезерву силовиків, працівників ВПК та пропагандистів зі студентами (їх 25 вересня виключили окремим указом – бо це найпротестніший прошарок). Таким чином, у першій хвилі мобілізації залишається близько 1,4 млн. Оголошені 300 тисяч – це 20% від потенційного мобрезерву. Для призову кожного п’ятого молодого мужика знадобляться надзусилля усієї путінської силової та пропагандистської машини.

Що буде далі? Перші розкажуть про війну другим. Ті – третім. З кожним разом мобілізовувати стане складніше. Чи призведе це до бунту? Ні. Страх росіян перед владою генетично вищий за страх смерті. Але усе це зрештою призведе до покірної апатії. Всі в Росії розуміють, якщо українська армія фактично розбила їх професійну армію, то її аматорську демо-версію – й поготів.

До того ж в умовах західних санкцій (і водночас наказу Путіна «догнати і перегнати Америку»), надзусилля щодо вилучення сотень тисяч чоловіків з економічного, соціального та демографічного життя навряд чи стануть успішними. Таким чином, Путіну просто не вистачить ані силовиків ані пропагандистів для їх подальшого примусу захищати Росію. І не біля рідного Урюпинська, а десь під українським Мелітополем.

І все це без урахування найголовнішого чинника – ЗСУ, які з словами «як здорово, що всі ви тут сьогодні зібралися», спостерігають крізь оптику високоточної західної зброї за цим колективним російським суїцидом.

Москва готує «Оленівку-2»?

Кремль так поспішає з «референдумами» на окупованих українських територіях, що там почалося навіть змагання. Хто з гауляйтеров першим скаже «бінго».

25 вересня, наприклад, було заявлено, що «референдум» у Запорізькій області буде визнаний таким, що відбувся, коли проголосують понад 50% жителів. Станом на 00:00 25 вересня оголошена «явка» склала майже 52%. В «ЛДНР» вже заявили, що «референдум відбувся».

Повідомлення про хід «голосування на звільнених територіях» (навіть з «екзит-полами») разом із «загальноросійським фронтом протидії порушення прав при мобілізації» твердо займають перші місця у росЗМІ.