У Нідерландах відбувся форум щодо відновлення житла в Україні
У Гаазі відбувся форум, присвячений відновленню житла в Україні, де експерти, представники міжнародних організацій та інститутів обмінялися знаннями та досвідом.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі, мета форуму – напрацювати подальші механізми співпраці, об’єднати знання та зусилля, щоб допомогти Україні.
"Головною метою заходу було почати діалог про те, що Україні потрібно переосмислити всю систему житла, бо зараз в нас тільки можна купити житло або орендувати, але, наприклад, в інших європейських країнах є багато різних опцій щодо того, де шукати дах над головою, і який саме. Зокрема, це і муніципальне житло, і кооперативне житло, тож метою цього заходу було підкреслити, що необхідно шукати різні моделі", – сказала в коментарі Укрінформу одна з організаторів форуму Олександра Ткаченко – координатор UNUN Ukraine Netherlands Urban Network, містопланувальниця KuiperCompagnos.
Вона також зазначила, що особлива увага на форумі була приділена муніципальному житлу, бо це – допомога найбільш вразливим верствам населення, які не можуть собі дозволити купити нове житло.
"Своїм досвідом з нами поділилися Нідерланди, де є компанії, які займаються соціальним житлом, а також Відень, і це один з найкращих зразків у Європі, бо у них більше чверті житла – це соціальне житло, і воно не тільки для бідних, але й для середнього класу. І дуже важливо, що це якісне житло, а ще можна жити в соціальному житлі як в центрі, так і десь на околицях. Всі рівні. Також Фінляндія має різні фінансові підходи і організаційні, як це створити", – розповіла вона.
Ткаченко також наголосила, що українці мають подивитися на досвід різних країн і взяти від кожної той, що може бути корисним саме для України в її ситуації, звертаючи увагу не тільки на те, що було зроблено добре, а й на помилки.
"На цій конференції був фокус на житлові системи, і що ми маємо думати про відбудову житла не тільки як про коробку, а як про організм і як він працює. Має бути системна робота. Важливо розуміти, для кого це житло, як воно фінансується, ким утримується", – підкреслила вона.
За її словами, муніципалітети мають грати головну роль у відбудові, і "це логічно, бо вони знають ситуацію на місці, бо вони знають, хто ці люди, кому вони будують, де і що потрібно. І якщо муніципалітети відіграватимуть головну роль, то їм потрібна допомога. Ми не маємо їх залишати один на один з цими викликами. Їм потрібна експертна та технічна підтримка, підвищення кваліфікації", – підкреслила Ткаченко.
Вона також зазначила, що дуже важливо вже зараз проводити дискусії, шукати рішення, планувати наступні кроки, щоб коли закінчиться війна, розпочалося повномасштабне будівництво.
"До заходу ми долучили людей з бізнесу, з банків, і серед них вже є готові фінансувати будівництво в Україні", – сказала вона.
У свою чергу, доповідач та співорганізатор форуму, дослідник просторового планування та голова ГО "Нова житлова політика" Олександр Ансімов зазначив, що потрібно адаптувати планувальну політику в містах для того, щоб нове будівництво або реконструкція житла відповідали сучасним вимогам та стандартам.
"Треба думати в першу чергу про людей, яким потрібне житло, та його доступність. Меседж "повернути втрачене" – він хороший, але малореалістичний. По-перше, частина зруйнованого житла була низької якості, не є фактом те, що люди зможуть його утримувати фінансово. Можливо, нові інституції, наприклад, такі як муніципальні житлові компанії або кооперативи, змогли б допомогти здешевити управління та утримання житла і його будівництва так само", – сказав він.
За його словами, важливо, щоб зацікавлені сторони мали схожий підхід.
"Я не думаю, що він має бути однаковий, але, наприклад, якщо це ЄС, то ЄС повинен мати уніфікований підхід до того, як працювати з фінансуванням відбудови України, навіть якщо, наприклад, американські донори будуть мати трошки інший підхід. Важливо, щоб була цілісність цієї практики, і вона була спрямована саме на будівництво доступного житла", – підкреслив Ансімов.
Експерт з енергоефективності Групи підтримки України Європейської комісії Кшиштоф Герульський в коментарі Укрінформу висловив думку, що немає однієї моделі, щоб вирішити проблему з житлом в Україні.
"Я не думаю, що існує якась єдина модель через характер ситуації. Існують різні типи будівель, з різним рівнем пошкодження і різними потребами в реконструкції. Також існує різна структура власності і так далі. Тож нам потрібні різні підходи, певне різноманіття. Напевно, в цій ситуації потрібна стратегія, якої я поки що не бачив... Але нам потрібне щось на зразок реального плану дій, щоб переконатися, що ми не забули нікого, хто потребує допомоги. Чи то регіон, чи людина. Залежно від того, чи то односімейні будинки, чи багатоквартирні будівлі, нам потрібні різні підходи. Сьогодні на зустрічі в рамках заходу ми багато чого досягли. Згадувалося про постійну потребу в соціальному житлі, про яке практично не знають в Україні, для якого немає законодавчої бази. Тож ця база має бути створена. А наша стратегія повинна просто вказувати на всі дії, які потрібно виконати. Багато з них, можливо, потрібно виконувати паралельно. Плюс, звичайно, має бути чітке розуміння фінансування, інструментів фінансування", – зазначив він.
Під час форуму в Гаазі українські та європейські фахівці обмінялися знаннями, озвучили ідеї та готовність діяти для відновлення будинків і українських міст.
Форум у Гаазі був одним із серії заходів. Організатори зазначають, що будуть продовжувати налагоджувати зв'язки між Україною та Нідерландами у сфері міського планування та архітектури.
Як повідомляв Укрінформ, у Роттердамі відбувся бізнес-форум щодо відновлення та відбудови України, де було презентовано бачення реконструкції та розвитку країни, представлені бізнес-проєкти.
За даними Київської школи економіки (KSE), станом на грудень 2022 року українській інфраструктурі через війну завдано прямих збитків на суму 137,8 млрд дол. Зокрема, збитки від руйнувань житлового фонду оцінюються у 54 млрд дол. За понад десять місяців війни загалом пошкоджено або зруйновано 149,3 тис. житлових будинків, серед яких 131,4 тис. приватних, 17,5 тис. багатоквартирних та 280 гуртожитків.