Сергій Сухомлин, міський голова Житомира

Житомир із перших днів війни потрапив під ракетно-бомбові удари російської армії. Ворог обстрілював не лише військові об’єкти, а й житлові будинки, лікарні, ліцей, комунальні та приватні підприємства. 

Про те, як Житомир шукає міжнародних партнерів для будівництва житла і відновлення ліцею в центрі міста, втрати міського бюджету через війну, плани відмовитися від газу, початок навчального року та дерусифікацію вулиць в інтерв’ю Укрінформу розповів міський голова Сергій Сухомлин.

У ЖИТОМИРІ ВНАСЛІДОК РОСІЙСЬКИХ ОБСТРІЛІВ ПОШКОДЖЕНО ПОНАД 150 БУДИНКІВ

– Сергію Івановичу, 22 лютого ви записали відеозвернення до своїх однокурсників із Харківського танкового училища, які зараз служать в російській армії, із закликом не порушувати цілісності та незалежності України. Чи була від них реакція, можливо, хтось вам писав чи телефонував після того? 

– Ні, жодної реакції не було. Не дійшло до них. 

– А вам відомо, чи хтось із них зараз воює в Україні?

– Я не підтримував останні роки з ними зв’язку. Ми з ними востаннє зустрічалися у 2012 році в Харкові в училищі.  

– Чи є якесь раціональне пояснення, чому росіяни з перших днів війни завдають ракетно-бомбових ударів по Житомиру?

– Багато міст потрапляло під такі удари. Якщо взяти Житомир, зрозуміло, що в місті завжди було багато військових частин. У плані захоплення Києва вони (росіяни – авт.) фактично обходили його зі сторони Житомира. Їм потрібно було відрізати Житомир для того, щоб не очікувати удару в тилу, вони повинні були нанести і ракетно-бомбові удари по Житомиру, і в першу чергу по військових частинах. Плюс через Житомир йшло сполучення з Києвом, тому житомирську трасу потрібно було відрізати від Києва, і в тому числі залякати людей, створити паніку в місті. 

– Скільки ракетно-бомбових ударів російська армія завдала по місту?

– Скажу, що тільки по одному із військових об’єктів було нанесено вже 38 ракетних ударів. Бомбові удари в нас були по Богунії (мікрорайон Житомира – авт.),  району Жуйка, на вулиці Промисловій, Корбутівка, (мікрорайон), водогін Житомирського водоканалу в Тетерівці (село), житомирському аеропорту, а також навколо Житомира, зокрема, в одну локацію випустили 24 ракети за один день. 

– Суму збитків внаслідок обстрілів уже підрахували? 

– У нас поки що немає суми збитків. Вона буде після того, як проведуть всі експертизи у кожному зруйнованому приватному будинку, у кожній квартирі. У нас тільки по приватному сектору більше 150 будинків постраждало. Для того, щоб відбудувати лише 25-й ліцей, потрібно, як мінімум, приблизно 400 млн грн.

ВІДНОВЛЕНИЙ ЖИТОМИРСЬКИЙ ЛІЦЕЙ СТАНЕ СИМВОЛОМ ПЕРЕМОГИ УКРАЇНИ

– Ви періодично озвучуєте інформацію про те, що різні країни готові долучитися до відбудови зруйнованого росіянами ліцею №25 у центрі міста. Чи є вже конкретні домовленості з цього приводу? 

– Ми створили міжнародний благодійний фонд для 25-го ліцею і наглядову раду, до якої увійдуть всесвітньо відомі люди. Наше завдання не тільки відновити стіни, а нам потрібно, аби 25-й ліцей був символом перемоги України і відновлення Житомира після цієї війни. У нас є завдання, поки будуть будуватися стіни, розробити окрему програму для ліцею і ми подалися на грант США для її розробки. Після її захисту в Міністерстві освіти у нас буде право навчатися за своєю окремою програмою. 

Ми спілкувалися з керівництвом міста Барселона з приводу відновлення і воно готове допомагати. Також готові допомагати наші міста-побратими. Я не думаю, що це будуть дуже великі суми, але для нас важлива кожна копійка. Завдяки конфедерації промисловців Італії у нас є попередня домовленість, що проєкт ліцею розробить Венеціанський університет архітектури і дизайну. Повністю кошти на нове будівництво ліцею буде надавати уряд Португалії.  Два тижні тому в нас був міністр закордонних справ Португалії разом із послом Португалії в Україні. Орієнтовно в середині жовтня ми плануємо візит в Португалію, де нас запрошують подивитися їхні школи і вже після підготовки проєкту вони готові повністю відбудувати 25-й ліцей. 

– Наскільки знаю, місто надає житомирянам, які втратили свої оселі через війну, допомогу на оренду житла. 

– Так, ми першими в Україні розробили таку програму. Ми поки не знаємо, коли держава зможе допомогти цим людям в отриманні житла. Я розумію, що в Україні зараз немає на це коштів, адже все йде на оборону. Але ми не маємо права залишати людей сам-на-сам із проблемою, тому запропонували міську програму. До моменту отримання житла ми повністю з бюджету міста будемо компенсувати оренду житла для цих людей. Ми максимально спростили цю процедуру і разово виплачуємо грошову компенсацію на рік, люди отримують кошти, можуть планувати оренду житла і з цим проблем немає.

У нас є відносно велика кількість ВПО. Ті категорії, які втратили житло, теж мають статус ВПО, тому ми працюємо ще з міжнародними фондами та інституціями з приводу будівництва для них житла. У нас вже підписаний договір із італійським Червоним Хрестом, який буде постачати в Україну 100 будинків. Це житло площею 45 квадратних метрів з усіма зручностями для цілорічного проживання, яке розраховане на сім’ю. Перша партія становитиме 100 будинків, 40 з яких будуть у Житомирі, 40 – у Київській області і 20 – у Чернігівській. Ми вже на сесії виділили земельну ділянку, кошти на підведення комунікацій і благоустрій території й до нового року маємо встановити ці будинки і надати людям житло. 

Ми також одні із перших подали в Єврокомісію заявку на будівництво житла для ВПО на 12 млн євро. Єврокомісія затвердила місто Житомир, вже працювали технічні консультанти від цього проєкту, тому найближчим часом ми очікуємо фінансування для будівництва більше 200 квартир.

Ми працюємо в цьому напрямку спільно з обласною військовою адміністрацією. На минулій сесії ми передали одну з недобудов на баланс ОВА. За рахунок коштів державного та обласного бюджетів проведуть реконструкцію цього будинку і там буде приблизно ще 36 квартир для ВПО. У цих всіх будинках отримають житло ті, хто його втратив і саме житомиряни.  

– Скільки місто прийняло переселенців і чи готовий Житомир у разі потреби приймати ще таких людей, адже в областях, які охопили бойові дії, не буде опалювального сезону?

– У нас офіційно зареєстровано близько 9 тисяч ВПО. Зрозуміло, що їх кількість значно більша, бо не всі реєструються. Їхні діти пішли в школу, із цим проблем немає. Ми зацікавлені в тому, щоб вони залишалися в Житомирі. Ми готові ще приймати людей. Особливо це важливо, коли наші ЗСУ планують визволення Херсонщини. Люди мають виїхати, щоби бути в безпеці. 

ЖИТОМИР СКОРИТЬ СПОЖИВАННЯ ГАЗУ ЗАВДЯКИ ТЕЦ

– Як розпочався навчальний рік у школах Житомира, скільки з них працюють у звичному режимі, а які навчаються онлайн? 

– У нас із навчанням проблем немає. Коли почалася війна і була складна ситуація впродовж перших трьох-чотирьох тижнів, у нас в цей час працювали два садочки. Ми повинні були забезпечити потреби батьків, які служать, працюють на об’єктах критичної інфраструктури. Тому в нас був досвід роботи садочків.  Із початку квітня ми відкрили у Житомирі багато садочків, а Київ тільки через півтора місяці запустив перші. Так, це було складно, але більше психологічно через підготовку укриттів, тренування дітей, роботу з батьками.

За літо ми підготували бомбосховища та укриття, на що вчасно виділили кошти з міського бюджету. У нас вони всі обладнані Wi-Fi, проекторами, у багатьох із них знаходяться і навчальні класи. Всього у нас в місті 33 школи, із них 27 працюють в офлайні. Поки що відсоток дітей, які навчаються офлайн, відносно невеликий. Тиждень тому це було 37%. Я прогнозую, що ця цифра буде збільшуватися. Зрозуміло, що батьки хвилюються за дітей, деякі з них хочуть подивитися, як система буде працювати. Якщо ми покажемо, що вона нормально функціонує, а вона поки що працює досить непогано, то буде більше довіри і більше батьків віддаватимуть дітей у школу.

У всіх школах, які працюють в офлайні, ми цього року зробили групу продовженого дня. Зрозуміло, що це додаткове навантаження на міський бюджет, адже це зарплата педагогів і харчування дітей, але ми розуміємо, що в такий час дитині бути  в школі набагато безпечніше, ніж коли учень, що навчається у 2-3-му класі, прийде додому й мама під час повітряної тривоги буде хвилюватися, чи спустилася дитина в укриття або бомбосховище. 

– У 2021 році, коли в Житомирі відкрили ТЕЦ, яка працює на відходах деревообробної промисловості, ви наголосили, що місто взяло курс на поступову відмову від газу. Нещодавно ви заявили, що до 2023 року Житомир на 85% відмовиться від газу. Наскільки реалістичний такий сценарій?  

– Це буде залежати від ситуації з війною. У листопаді ми плануємо запустити ще одну котельню на 6 мегават, а в січні – другий етап цієї котельні. Всього у нас запрацює 12 мегават і це буде більша потужність, ніж у тієї ТЕЦ, яку ми запустили минулого року. У нас вже підписаний договір з Нафтогазом і є рішення його наглядової ради інвестувати в Житомир приблизно 50 млн доларів на будівництво ще двох ТЕЦ, одна з яких працюватиме на відходах із деревини, а друга – на деревині та РДФ – це фактично перероблене сміття, яке може перетворюватися в тепло та електричну енергію. Ці дві ТЕЦ мають бути побудовані до наступного опалювального сезону у 2023 році. Ще одну ТЕЦ в одному великому районі в нас побудують за наступний рік і тоді до 2023 року ми на 85-90% відмовляємося від газу для опалення в Житомирі.

Дві модульні котельні, які ми закупимо для цього опалювального сезону, також зможуть закрити потреби двох невеликих районів міста і вони зекономлять за опалювальний сезон приблизно 2 млн кубометрів газу. Це ще й можливість у разі надзвичайних ситуацій, якщо будуть ракетні обстріли, за одну добу перевезти і змонтувати їх, щоб забезпечити теплом лікарню або школу. 

Також у нас в місті зараз закільцьовані всі котельні. У разі, якщо вийде з ладу одна котельня в якомусь мікрорайоні, буде можливість переключення на іншу. 

Ми спокійно входимо в цей опалювальний сезон. Думаю, що в нас жодних проблем із його проходженням не буде. Тарифи підніматися не будуть. Більше того, ми забезпечили себе паливом (маю на увазі деревину) до кінця січня.

НАДХОДЖЕННЯ ДО МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ ВІД БІЗНЕСУ СКОРОТИЛИСЯ НА 30%

– Ви згадали, що групи продовженого дня у школах – це додаткове навантаження на бюджет. А які втрати несе бюджет міста через війну? До кінця року вистачить коштів на основні видатки, зокрема зарплати бюджетникам?  

– Зазначу, що надходження до міського бюджету від бізнесу впали приблизно на 30%, ми недоотримаємо близько 300 млн грн. Але коштів вистачить. Цього року ми не витрачаємо кошти на капітальні видатки, це заборонено постановою Кабміну. Але водночас значно збільшилися надходження ПДФО від військових частин, які знаходяться в Житомирі, тому резерви у нас є, коштів до кінця року вистачить. Більше того, значну частину цих грошей, які отримуємо, ми направляємо знову на військові частини. Починаючи від закупки великих БПЛА і до ремонту. Як раз сьогодні (12 вересня у день інтерв’ю – авт.) підписуємо контракт на ремонт 15 БТРів. Ми закуповуємо також квадрокоптери, транспорт. Плюс є прямі субвенції з міського бюджету, які ми спрямовуємо нашим військовим частинам, щоб забезпечити їх усім необхідним.   

– Зрозуміло, що через війну багато проєктів довелося згорнути. Цікавить комунальне підприємство «Житомирводоканал», на якому вже цього року за грантові і кредитні кошти планували завершити реконструкцію головної каналізаційної насосної станції та очисних споруд каналізації. Яка там зараз ситуація?

– До кінця року цього не буде, бо з початком війни європейські підрядники, які виконують роботи на цих об’єктах, не можуть працювати в Україні. У нас була ситуація, коли на початку червня Світовий банк припиняв фінансування проєктів в Україні. Завдяки роботі Міністерства розвитку громад і територій та Міністерства фінансів нам вдалося вмовити Світовий банк і він продовжив до кінця наступного року всі проєкти. Зараз підписуються додаткові угоди і ми плануємо, що все ж підрядники повернуться і будуть продовжувати роботи. Головна каналізаційна станція вже працює, але для того, щоб завершити все відповідно до проєкту, потрібно ще 2-3 тижні. Очисні споруди будуть так само фінансуватися і продовжуватиметься будівництво. 90% обладнання вже знаходиться на будівельному майданчику і нам необхідно його просто встановити і запустити очисні споруди. Продовжиться й будівництво станції з очистки води, що також виконують європейські підрядники.    

– Із початку повномасштабного вторгнення в Україні нарешті взялися до перейменування вулиць та демонтажу пам’ятників російським діячам. У Житомирі теж є погруддя російського поета Пушкіна, вулиці Пушкінська, Лермонтовська. Чи плануються зміни в цьому напрямку?

– Знаєте, іноді перейменування відбувається на хайпі або порожньому піарі. У нас є комісія, яка займається перейменуванням вулиць, і вона зараз працює, складає список усіх вулиць, які потрібно перейменувати.  Вона потрібна, аби не приймати інколи емоційних рішень. Я за перейменування, але тут потрібно попрацювати.  

У нас є вулиця Короленка. Одне із міст на заході України перейменувало вулицю Короленка. З одного боку, зрозуміле рішення, а з іншого – він житомирянин. Тоді як ставитися до своєї історії – відмовитися від Короленка чи навпаки показати, що він народився у Житомирі і в Україні? Тут потрібно приймати дуже виважене рішення. Якщо перейменовувати вулицю Короленка, то що робити із Сергієм Павловичем Корольовим, який є брендом Житомира, і пам’ятник йому стоїть тут поруч? Ми його готові віддати росіянам? Я особисто не готовий. Зрозуміло, що вулиці Лермонтова, Пушкіна треба перейменувати. 

Тут для мене особисто теж є дуже складний момент. У нас дуже багато героїв, які загинули. Перейменувати вулицю Пушкіна на честь одного із героїв можна і, можливо, потрібно, але як вибрати, адже із 24 лютого загинуло понад 200 людей із Житомира. Кому з них віддати перевагу? А як батькам загиблих героїв, коли на честь одного перейменували вулицю, а інший хіба не герой? Комісія відпрацює й тоді будемо приймати рішення і разом перейменовувати всі вулиці.

– Яким бачите Житомир після перемоги України?

– Складне запитання. У нас є своя стратегія розвитку Житомира. Ми перші підписали зобов’язання про 100% перехід на відновлювальні джерела енергії, у нас є план, як до цього дійти. У нас є розуміння, що Житомир може стати осередком спорту в Україні і ми рухаємося в цьому напрямку. У нас в березні мали б уже початися роботи із реконструкції нашого аеропорту, але чи будуть на це кошти в державі потім?.. У нас цього року мала б бути повна реконструкція гідропарку, реконструкція мосту через шляхопровід біля залізничного вокзалу, запуск електрифікації залізниці на ділянці Житомир-Новоград-Волинський і курсування швидкісного потягу через Житомир, мала б будуватися хокейна арена, ми вже підготували тендер на палац спорту. 

Всі ці плани після війни потрібно корегувати, бо ми ще не знаємо, скільки житомирян повернуться до міста з Європи. Я вірю, що ми визволимо всю територію, але що буде з тими людьми, які приїхали в Житомир –  вони тут залишаться чи повернуться, мені не відомо.  

Війна внесла свої корективи, але я вірю, що після неї ми вийдемо тільки сильнішими.

Ірина Чириця, Житомир

Фото надала Житомирська міська рада