Мар’яна Олеськів, голова Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ)

На початку минулого року українська туристична галузь підбивала сумні підсумки роботи за попередній, ще один «ковідний» рік і вже складала плани відновлення повноцінної роботи на сезон-2022. Та війна зламала все. Здавалося б, у цих умовах говорити про туризм недоречно, однак галузь тримається. Зокрема, завдяки й тому досвіду, якого набула під час пандемії. Ба більше, в Державному агентстві розвитку туризму запевняють, що й цього року туристичному сезону в Україні бути. Про це в інтерв‘ю Укрінформу переконувала очільниця ДАРТу Мар’яна Олеськів.

- Туристична галузь останні роки переживає непрості часи. Розкажіть, завдяки чому тримається?

Не зник він і під час війни. Змінилася його суть – з дозвілля на вимушену втечу до безпечного місця. На початку повномасштабного вторгнення люди лишали свої домівки в пошуках прихистку. Зупинялися вони в тому числі в готелях, у приватних садибах на заході країни. Саме завдяки цьому протягом минулого року ми спостерігали суттєве зростання туристичного збору саме в західній частині Україні. Тому можна сказати, що в Карпатах туристичний сезон у нас все-таки відбувся. А ось на півдні України зі зрозумілих причин туризм практично повністю зупинився.

Тому зараз ми проводимо роботу, яка допоможе галузі вчергове перелаштуватися, щоб вистояти та зберегти якомога більше робочих місць. Ми ж прекрасно розуміємо, що дуже багато людей зараз цікавляться Україною, і впевнена, що після нашої перемоги ця цікавість переросте в бажання приїхати. Наше завдання у найближчому майбутньому – підтримати та задовольнити цей інтерес. Для цього ми вже зараз домовляємося з представниками світової туристичної спільноти про організацію масштабної промокампанії з закликом приїхати до України як тільки це стане можливо. Тобто розраховуємо на своєрідний туризм солідарності, який допоможе залучити додаткові кошти в нашу економіку та пришвидшить відновлення країни після війни. Наприклад, у 2021 році всього 56 тисяч туристів із Саудівської Аравії привезли українській економіці близько $100 млн. А після нашої перемоги, впевнена, до нас поїдуть мільйони людей подивитися на незламну країну.

- Які підстави у вас так думати?

- Це цілком реальні цифри. Згадайте, тільки Львів щорічно приймав близько 2 млн туристів.

- В урядовому Плані відновлення України є бачення того, як розвивати туристичну галузь? Розглядаються нові інвестиційні проєкти? Йдеться про виділення конкретних коштів на відбудову інфраструктури?

- Поки можемо говорити лише про попередні розрахунки необхідних ресурсів та інвестицій. Насамперед ключовим моментом для відродження в’їзного туризму є відновлення авіасполучення. А далі це вже питання менеджменту на місцях та координації зусиль на державному рівні. Недостатньо просто побудувати гарні дороги – необхідно відновити культурні об’єкти, які можуть привабити потенційних туристів, ну і, звичайно, розповісти їм про ці об’єкти. Одне без одного не запрацює.

А щодо інвестицій для відновлення туризму, то ми ще у 2021 році почали разом з Міністерством економіки працювати над створенням спеціальних туристичних зон. Ця робота триває й нині, попри всі страшні речі, які наразі відбуваються навколо нас. Це, між іншим, дуже дивує іноземців та надихає їх на співпрацю з нами.

- А які плани на цей туристичний сезон? Як вважаєте, він відбудеться?

- Так. Цього року до весняно-літнього сезону ми плануємо кілька промокампаній, щоб надихнути українців подорожувати більш безпечними регіонами, що розташовані на заході та в центрі країни. Мусимо підтримати ті громади, які живуть коштом туризму та зберігають робочі місця.

- Галузь, взагалі, готова до приймання туристів? Варто українцям планувати відпочинок?

- Галузь працює, і сьогодні вона як ніколи потребує туристів. Сплачуючи податки, ми фінансуємо нашу економіку. Всі ми знаємо і розуміємо, що наразі у нас воєнний бюджет, всі видатки йдуть на оборону та армію. Тому, мандруючи країною, ми допомагаємо й ЗСУ також. В Україні дуже багато прекрасних місць для відпочинку. А відпочивати зараз варто хоча б із міркувань піклування про своє ментальне та фізичне здоров'я. Сьогодні дуже важливо проводити час разом з рідними. І подорожі – один із тих моментів, що єднає нас з ними.

- Що з відновлення туристичної галузі можна робити вже, не чекаючи закінчення воєнних дій? На чому треба зосередитися вже сьогодні?

- Ми обговорювали це з нашими колегами з Хорватії, яка у свій час теж пережила війну та руйнування, а сьогодні має дуже розвинену туристичну галузь. Вони теж одразу почали відновлювати туризм у тих регіонах, які війна не зачепила. Тому, власне, ми плануємо в першу чергу направити зусилля на розбудову Карпатського регіону. Вже цього року ДАРТ почне роботу з тамтешніми туристичними громадами щодо вдосконалення інфраструктури.

Наступним кроком, вже після розмінування та відновлення територій, буде розвиток туризму в інших регіонах. Також спільно з представником Президента в АР Крим і Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури працюємо над стратегією відновлення Криму. Повернення Криму на туристичну мапу України стане головним фактором відновлення галузі.

Крім того, наразі ми працюємо над питанням меморіалізації Київщини як регіону, що пережив окупацію.

Починаємо роботу й з підготовки документації до проєктів розбудови національних парків. Найближчим часом розповімо про це детальніше.

- Як щодо участі у міжнародних виставках? Чи присутня Україна туристична на таких заходах?

- В лютому 2022 року Україна мала бути присутня на великій туристичній виставці в Дубаї, куди, звісно, ми не поїхали. Натомість наприкінці минулого року ми взяли участь в туристичній виставці у Варшаві, під час якої подякували полякам за підтримку. В кінці січня були на виставці у Мадриді. Отримали дуже добрий відгук у медіа – по іспанському телебаченню новини про Україну показували кожні пів години. На початку березня стенд України буде на найбільшій туристичній виставці світу – ITB BERLIN. З нами планують поїхати представники Харкова як міста, що продовжує жити попри постійні обстріли, а також Львова, який є найбільшим гуманітарним хабом країни.

- Підбиймо підсумки воєнного року. Яких втрат зазнала туристична галузь, скільки не отримали від туризму бюджети різних рівнів?

- На сьогодні маємо цифри про результати роботи за перші 9 місяців минулого року. За цей період галузь сплатила на 33% менше податків та зборів, ніж за аналогічний період 2021-го. Я прогнозую, що за підсумками усього 2022 року скорочення буде ще більшим.

По внутрішньому туризму падіння ринку склало приблизно 50%. На це скорочення в першу чергу вплинуло те, що ми втратили туристичний південь. Карпати й загалом західний регіон разом із центральним підтримують галузь на рівні близько 50%.

По виїзному туризму йдеться про 80% скорочення діяльності. Щодо в'їзного туризму, то його фактично немає. Є винятки, наприклад, з метою оздоровлення відвідували той же Трускавець. Але це поодинокі випадки.

Загалом упродовж минулого року до нас приїхало близько 2 млн громадян інших країн. Але це цифра саме в'їзду в Україну, і вона містить у собі кількість тих іноземців, які привозили гуманітарну допомогу, волонтерів, медиків, міжнародні делегації, військових і т.п.

- Яка наразі кількість залучених у туристичній сфері суб’єктів господарювання? Скільки людей працювало, скільки лишилося?

- До війни в тургалузі працювало від 1 до 2 млн людей – на жаль, більш точних даних немає. Адже значна частина персоналу не обліковувались офіційно роботодавцями.

Щодо туроператорів, які займалися в'їзним туризмом, то велика їхня частина призупинила свою діяльність. Дехто працює на приймання вищезазначених груп іноземних гостей – організовують транспорт, проживання в готелях, логістику, харчування, але це дуже малі потоки.

Треба ще враховувати той факт, що люди мандрують індивідуально. Триває зимовий сезон у Буковелі, працюють підіймачі на Львівщині та Закарпатті. Туди люди їдуть відпочивати.

Загалом за перші 9 місяців минулого року надходження від діяльності туристичних операторів впали на 32%, пансіонатів та інших закладів розміщення – на 42%, готелів – на 35%.

- Чи продовжують заклади надавати послуги із розміщення внутрішніх переселенців?

- Тут є різні ситуації. Хтось із вимушених переселенців зупиниться на короткий термін, поки вирішує, куди їхати далі. Хтось провів на курортах ціле літо. Є люди, які реєструються як ВПО в обласних державних адміністраціях та громадах, їх розселяють у тому числі в державних та профспілкових пансіонатах та санаторіях. Це дозволяє закладам отримувати хоч якийсь прибуток. Але виникає питання збереження самого житлового фонду у цих закладах розміщення. Одна справа, коли люди проживають тимчасово, 2-3 тижні. І зовсім інше, коли по кілька місяців. Звичайно, вони починають пристосовувати ці приміщення до комфортного проживання, наприклад, встановлюють у номерах плити для готування їжі. Самі розумієте, як це вплине на якість житлового фонду..

Тому стоїть питання, чим мають стати наші курорти у майбутньому. Ми аналізуємо їхній потенціал, думаємо над стратегією розвитку, залученням інвестицій для покращення фонду. Це теж одне із пріоритетних завдань для нас у перспективі.

- Українські туроператори шукають нові шляхи розвитку, зокрема, роблять спроби вийти на європейський ринок. З чим вони стикаються? Чи легко розпочати такий бізнес за межами України?

- Зареєструвати туристичний бізнес у країнах ЄС набагато складніше, аніж в Україні. І вести його там також непросто. Багато залежить від того, чим саме займається компанія. Якщо це туроператор, який організовує виїзний відпочинок, він повинен мати певні фінансові гарантії, перш ніж започаткувати бізнес в країнах ЄС.

Але багато українських туроператорів почали працювати, наприклад, на ринку Молдови. Зареєструвати в цій країні компанію простіше, аніж в ЄС. Проте є і такі, що почали роботу й у Євросоюзі.

Наразі ДАРТ працює з Національним банком України над тим, щоб дозволити українським туроператорам валютні операції хоча б у певних межах. Сподіваємося, що це допоможе відновити діяльність наших туроператорів.

- Згідно з дослідженням, проведеним на замовлення ДАРТ, за рік до повномасштабної війни Україною подорожувало лише 38% українців і ще менше – 18% – їздили відпочивати за кордон. Чи є аналогічна інформація за минулий рік?

- На жаль, такої статистики у нас немає. І це ще одне завдання, яке ми сьогодні опрацьовуємо. Зокрема, співпрацюємо зі Львівською обласною адміністрацією та громадами Львівщини, щоб організувати щоденну подачу засобами розміщення даних щодо кількості гостей. Коли у нас буде така статистика, тоді з'явиться можливість краще планувати роботу. Маємо розуміти: хто до нас їде, з якої метою.

- Як наразі врегульована робота з міжнародними компаніями, які продовжують працювати на російському ринку?

- Хоч в яких би заходах ми брали участь, ми завжди говоримо про санкції й наводимо приклади компаній, які залишили ринок росії. Їх багато. Наприклад, повністю припинив роботу в росії та вивів свою франшизу міжнародний готельний оператор InterContinental. Також вийшли мережі Marriott, Hilton, Hyatt. Ще з перших днів повномасштабного вторгнення ми почали писати листи всім великим компаніям. І дуже вдячні колегам з Європейської туристичної комісії, які допомагали нам комунікувати саме з європейськими партнерами та переконувати їх виходили з ринку рф.

Перший, хто зробив такий потужний крок, – це компанія з пошуку житла Airbnb, яка після першого ж нашого звернення згорнула свою роботу у рф. Також швидко вийшла Expedia/hotels.com. Далі до них доєднався Booking.

Що стосується міжнародних компаній, які продовжують працювати на російському ринку, то ми маємо лише дипломатичні та комунікаційні важелі впливу на такі компанії, однак кінцеве рішення залежить тільки від них. При цьому й споживач має сам вирішувати, чи співпрацювати йому з компаніями, у яких залишилися зв'язки з росією.

Деякі країни продовжують приймати російських туристів – хтось більш активно, хтось менш. Ми всі ці факти для себе фіксуємо для розуміння нашої подальшої співпраці. Я впевнена, що в майбутньому українці не захочуть їздити в ті країни, де буде багато російських туристів, і обиратимуть інші місця для відпочинку.

Юлія Абакумова, Київ

Фото Володимир Тарасов