Гроші на бізнес: як українці господарюють на державні гранти
Завдяки урядовим програмам розвитку підприємництва можна з нуля запустити промисловий цех, відновити ягідне поле чи виробляти альтернативне паливо
У липні 2022 року, у розпал активних бойових дій, уряд України запустив програму єРобота, що мала зменшити безробіття і стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу. Як зазначається на урядовому порталі «Дія» (головна «точка входу» у проєкт), єРобота – це дієва допомога від держави для відновлення, створення власної справи з нуля, реалізації амбітних проєктів, генерування нових робочих місць та здобуття потрібних на ринку праці спеціальностей.
Проєкт потроху рухається та навіть набирає обертів. Не обійшлося попервах без «шишок», адже для багатьох українців практика подачі заявок на грант – ще та задача. В перший місяць, наприклад, третині охочих довелося відмовити через їхню ділову репутацію. Підприємці або мали погану кредитну історію, або проти них були відкриті провадження, або навіть їхнє майно було заарештовано. Проте досвіду набираються обидві сторони і прикладів вдалої співпраці між державою та бізнесом дедалі більшає. Розповідаємо про деякі з цих історій успіху.
«ВУДКИ» ДЛЯ БІЗНЕСУ МАЛОГО Й ВЕЛИКОГО
За задумом авторів проєкту, протягом його реалізації в Україні буде створено принаймні 10 тис. нових робочих місць. Кошти на започаткування власного бізнесу (без повернення) мали видавати за шістьма програмами: «Власна справа», «Новий рівень», «Свій сад», «Своя теплиця», «Стартап» та «Старт в IT».
Останні дві програми поки не запущені, а от чотирма першими вже кілька тисяч українців встигли скористатися.
Протягом 2022 року Міністерство економіки видало підприємцям понад 1,5 млрд грн, серед яких найбільша сума – 958,66 млн грн – була взята представниками переробних підприємств у межах програми «Новий рівень». Гранти отримали 178 компаній. Майже вдвічі меншу суму – 542,7 млн грн – було надано тим, хто розпочинав бізнес з нуля. Таких виявилось значно більше – 2 319 учасників. Міністерство аграрної політики та продовольства, яке є розпорядником коштів за програмами «Свій сад», «Своя теплиця», вже встигло надати 405,3 млн грн на закладку садів майже 90 учасникам програми, та понад 90 млн грн охочим облаштувати тепличне господарство (таких серед учасників проєкту єРобота поки що найменше).
На старті проєкту передбачалося, що на його реалізацію загалом піде близько 40 млрд грн. Та скільки триватиме програма – невідомо. Відтак, бюджет на єРоботу будуть планувати щорічно, а кошти видаватимуть уже під конкретні затверджені гранти. Зокрема, на 2023 рік у бюджеті на програму єРобота закладено майже 3,2 млрд грн.
ПРОГРАМА «ВЛАСНА СПРАВА»: БУДУТЬ МЕД, МЕТАЛЕВІ МЕБЛІ…
Для кого: майбутні підприємці, чинні ФОП, юрособи.
Скільки: 50-250 тис. грн.
На що: придбання обладнання, закупівля сировини; орендна плата (не більше 25% суми гранту), лізинг обладнання.
Умови: створення щонайменше 1 робочого місця протягом 6 місяців після отримання гранту, вести діяльність не менше 3-х років, протягом яких отримана сума коштів повертається шляхом сплати податків та зборів.
У 18-річного Віталія Мусієвича за інших обставин шансів отримати кредит на відкриття власного бізнесу в банку було нуль – молодий, недосвідчений, кредитної історії нема. А влітку на сторінці Рівненської ОВА в соцмережі він побачив оголошення про старт програми «Власна справа». Хлопець підготував пакет документів і подав через «Дію» заявку на грант, особливо не сподіваючись на успіх.
Але йому повірили. Й 250 тис. грн – надали. Вже за кілька місяців у Клевані, що на Рівненщині, запрацювало підприємство із виготовлення металоконструкцій «Металіст». Кошти пішли на закупівлю сировини та необхідного обладнання. Дотримуючись умов програми, Віталій працевлаштував двох людей. Один із них, Михайло Ведерко, працював донедавна газозварником у Бахмуті та вимушений був тікати від війни на захід країни. Для Віталія він став справжньою знахідкою.
«Михайла бережу як зіницю ока. У нього дуже вправні, я б сказав, творчі роботи. Він має власне неординарне бачення і втілює його у виробах», – розповідає підприємець. Другий майстер – місцевий, працює в «Металісті» слюсарем. Сам же молодий бізнесмен виконує обов’язки менеджера, водія та бухгалтера.
Наразі підприємство виготовляє металеві меблі в стилі лофт, навіси, ворота, стелажі. Продажі здебільшого ведуться через інтернет на маркет-плейсах. Обсяги зростають, тож Віталій уже має намір створити ще одне робоче місце, адже сам продовжує паралельно навчатися інженерній справі.
У пасічника Романа Бурджанадзе було понад 200 бджолосімей у Сєверодонецьку. Він віддав улюбленій справі 5 років життя, збирав по 10 т меду щороку. Але все довелося покинути, коли на третій день повномасштабного вторгнення пасіка потрапила в окупацію. Загалом підприємець утратив обладнання майже на 2 млн грн. За його словами, відновити довоєнні обсяги можна протягом 3-4 років.
Бджоляр евакуювався на Дніпропетровщину, де в селищі Булахівка почав відновлювати роботу. Допоміг йому в цьому грант за програмою «Власна справа». 250 тис. грн пішло на закупівлю нових вуликів, 30 бджолосімей та спецобладнання. В планах – довести кількість смугастих сімей до 100 і зібрати на кінець сезону до 5 т меду. На виконання умов за грантом Роман працевлаштував двох чоловіків до себе. Один із них – такий самий переселенець із Сєверодонецька.
Має пасічник намір також налагодити виробництво вощин із воску. Чекає, поки на аукціоні буде виставлено приміщення, яке він вподобав для оренди у сільради. Гроші для нового цеху – 15 тис. євро – отримав у вигляді гранту від Данської ради у справах біженців.
«НОВИЙ РІВЕНЬ»: ВІД КИТАЙСЬКОГО ІМПОРТУ ДО ПЕРЕРОБКИ ВІДХОДІВ
Для кого: майбутні підприємці, чинні ФОП, юрособи.
Скільки: до 8 млн грн (покривається до 70% вартості проєкту).
На що: придбання, доставка та введення в експлуатацію основних засобів виробництва (верстати, технологічне обладнання) у сфері переробки – АПК, деревообробка, металургія тощо.
Умови: створення щонайменше 25 робочих місць, вести діяльність не менше 3-х років, протягом яких отримана сума коштів повертається шляхом сплати податків та зборів.
У жовтні 2022 року компанія «СТ-Прозоро», що на Київщині, отримала 8 млн грн на запуск нового напрямку діяльності. Із 2017 року Володимир Тригуб займався імпортом акумуляторів, запчастин для сільськогосподарської техніки, моторних мастил і навіть тракторів із Китаю. На момент повномасштабного вторгнення бізнес із Броварів поширився на дві філії у Харкові та Львові. В березні 2023 року склади із Борисполя довелося вивезти на захід країни. А от із Харкова – не встигли. Там було знищено товару майже на 1 млн грн.
Вже влітку Володимир збагнув, що імпорт китайського товару, який раніше компанія здійснювала через Казахстан та росію, тепер значно здорожчав і збільшився у термінах. Відтак, аби продовжувати розвиватися, слід диверсифікувати діяльність. Новою бізнес-ідеєю стало виробництво гранульованих пелет з відходів деревини.
Найдорожче обладнання для цього виду бізнесу – виробнича лінія, за коштами на яку компанія «СТ-Прозоро» подалася на урядовий грант для переробників. Для Володимира цей досвід співпраці став першим. Його заявку погодили протягом двох місяців, ще через стільки ж кошти надійшли на рахунок компанії. Отриманих 8 млн грн вистачило лише на частину платежу, решту – ще майже 4,5 млн грн – «дістали» з обігових коштів. Частина персоналу, який компанія зобов’язана працевлаштувати за умовами, вже на робочих місцях. Підприємець планує вийти на окупність нового бізнесу вже за два роки.
А от для Миколи Бигайця, власника агроферми «Світозар» на Полтавщині, виробництво пелет стало логічним продовженням його основної діяльності. Він уже понад 13 років господарює на 73 га, де вирощує зернові й технічні культури. Тож аби відходи виробництва – як-от солома, соняшникове лушпиння, щепа – не викидати, він вирішив відкрити ще й цех з їх переробки. Грант пішов на придбання обладнання.
Тепер Микола планує допомагати сусідам-фермерам, забираючи у них побічну продукцію на переробку. Реалізовувати брикети для початку збирається оптом, один покупець принаймні вже є – місцева центральна лікарня, яка обігрівається альтернативним паливним матеріалом. На майбутнє «Світозар» запланував придбати сушку для складів, де зберігається кукурудза. Прилад також буде опалюватися власними пелетами.
«СВІЙ САД»: ЯГІДНИКІВ НЕ ЗЛАМАТИ
Для кого: чинні ФОП, юрособи.
Скільки: до 400 тис. грн на 1 га (на умовах співфінансування з державою 70/30% або 50/50%).
На що: на закупівлю матеріалу та висадження нових фруктових садів або ягідників.
Умови: наявність власної або орендованої (мінімум на 7 років) землі від 1 до 25 га, створення від 3 до 20 сезонних та постійних робочих місць, вести діяльність щонайменше 5 років, протягом яких отримана сума коштів повертається шляхом сплати податків та зборів.
«Рови Агро» на сільгоспринку не новачок. Компанія вже шостий рік вирощує неподалік від Демидова на Київщині зернові, олійні, овочі борщового набору.
У 2020 році власники компанії Сергій Лєонов та Володимир Колодій розбили на 12 га обліпиховий сад. Це були довгострокові, на відміну від традиційних с/г культур, інвестиції. Саду вдалося майже не постраждати під час окупації Вишгородського району в 2022 році. Підприємці переживали, що окупанти зруйнують систему поливу, але їхні побоювання, на щастя, не справдилися. А на закладення другої черги обліпихових насаджень (+10 га) й були отримані кошти гранту. Оскільки Сергій у минулому займався банківською справою, а «Рови Агро» вже мала землю і певний досвід роботи, кошти отримати було нескладно. До того ж компанія була однією з перших, що подалася саме на цю урядову програму, а бізнес-план із розвитку садівництва у неї був складений ще до початку повномасштабної війни. Тому кошти надійшли вже через місяць після подачі заявки.
За словами Лєонова, з грантової суми (980 тис. грн) більша частина – 700 тис. грн – піде на систему зрошення. Ще близько 1,5 млн грн вже власних заощаджень витрачено на закупівлю саджанців.
Нова черга дасть урожай трохи згодом, а цього року від обліпихи, посадженої три роки тому, господарі очікують отримати 1,4-2 т ягід з гектара. Бізнесмени ведуть перемовини з переробниками, зокрема, виробниками чаїв та косметичних засобів, щодо продажу їм майбутнього врожаю. Але, підкреслюють, основним ринком для української обліпихи є країни Європи, куди «Рови Агро" має намір вийти згодом.
На відміну від обліпихових садів «Рови Агро», насадження лохини у власника «Мі-Агро» під час окупації були знищені вщент. На полях у Бучанському районі, засаджених ягодами з 2020 року, якраз стояла військова техніка, згадує власник агрофірми Анатолій Соболєв. Ці 4,5 га стали для підприємця улюбленою справою після виходу на пенсію. «Мі-Агро» – сімейний бізнес, навіть назва компанії – похідна від імен двох онуків Анатолія.
Перший врожай з ягідника власник мав спробувати якраз цього року. Але не сталося. До того ж, від влучання снаряду згоріли запаси торфу, тирси та щепи, які планувалося використати для освоєння нової ділянки у 2,2 га. Тож торік улітку довелося фактично починати все з нуля: добре, що чернетки із записами майбутнього розширення збереглися. Заявку на грант, подану через «Дію», було схвалено майже миттєво – за два тижні. А от кошти – 800 тис. грн. – довелося почекати. І навіть трохи понервувати. Добре, що за умови співфінансування на рахунку вже лежали власні 30% майбутньої суми, тож, чекаючи допомоги від держави, Соболєв поспішив провести першочергові роботи з підготовки грядоутворення та закупити субстрати. За грантовий кошт планував оновити зрошувальну систему та закупити нові саджанці.
Що й було зроблено вже восени. Перший промисловий урожай в «Мі-Агро» із засаджених новими саджанцями 1,4 га землі очікують на 2026-2027 роки. До того часу власник компанії планує ще кілька етапів розширення своєї справи.
«СВОЯ ТЕПЛИЦЯ»: ПОТРЕБУЄ ДООПРАЦЮВАННЯ
Для кого: чинні ФОП, юрособи.
Скільки: до 7 млн грн (на умовах співфінансування з державою 70/30% або 50/50%).
На що: на будівництво модульної теплиці площею 0,4-2,4 га, придбання, доставку та введення в експлуатацію засобів виробництва (садивний матеріал, насіння, обладнання).
Умови: наявність власної або орендованої (мінімум на 7 років) землі площею понад 0,4 га, створення до 40 нових постійних та сезонних робочих місць у тепличному господарстві, реалізація проєкту (будівництво теплиці) протягом 12 місяців, вести діяльність щонайменше 3 роки, протягом яких отримана сума коштів повертається шляхом сплати податків та зборів.
Учасників цієї програми найменше, станом на 6 квітня – всього 13. Як наголошують фермери, «Своя теплиця» – найневдаліша програма із усіх проєктів єРобота (замале фінансування). Тому на гранти за нею подаються компанії, які раніше вже розвивали саме тепличне господарство і мають намір трохи (бо на більше не вистачить) розширитися, або ті, для кого теплиці – додатковий і геть не основний елемент вже працюючого аграрного господарства.
Наприклад, як для фермерського підприємства «Агрофірма Фрутко», що знаходиться в Радомишльському районі на Житомирщині. Її власниця Олена Саливон уже кілька років розвиває садівниче спрямування агрофірми, на 50 га вирощує яблука, сливи, черешню, аличу. Водночас утримує кілька опалюваних теплиць, в яких у закритому ґрунті вирощуються полуниці та саджанці винограду. На грантові кошти від Мінагрополітики підприємниця планує розвинути цей напрямок і побудувати ще близько 1,7 га теплиць. «Своя теплиця» – не перший проєкт співпраці Олени з державою. У 2019 році її компанія вже скористалася урядової програмою із компенсації витрат на закупівлю садивного матеріалу. Досвід був удалий, тож участь у новому проєкті Олена взяла зі впевненістю і не помилилася.
Підприємство «Полонське ФГ «Колос», розташоване в Шепетівському районі Хмельницької області, багатопрофільне. Тут на понад 3 тис. га вирощують кукурудзу, соняшник, озимі пшеницю та ячмінь, сою. Є власна птахофабрика із вирощування бройлерів та планується розведення елітних порід овець. Віддаленість від зони активний бойових дій дозволили власнику компанії Руслану Скримському майже не змінювати на цей рік планів із розвитку підприємства. Хіба що замовлені в Канаді вівці не прилетіли (а для їхнього прийому вже все готове).
Певні питання вдалося закрити завдяки кредиту за програмою «5-7-9%» на 27 млн грн. А на розвиток теплиці компанія взяла 7 млн грн. Бо є намір і надалі розширювати товарні пропозиції. Цієї весни, наприклад, «Колос» уперше засіяв 3 га капусти та 3 га столових буряків.
* * *