Олександра Азархіна, заступниця глави Мінвідновлення

Понад 9 років Росія намагається знищити українську незалежність та нашу державу. Десятки тисяч зруйнованих енергетичних, комунальних, соціальних та житлових  об’єктів  – це лише найменша частина шкоди, яку країна-агресор завдала за час війни. Відсутність необхідної інфраструктури для функціонування та отримання базових послуг має вкрай негативні наслідки для економіки та життя населення, а тому її відновлення та розбудова стали одним з пріоритетних завдань уряду.

Як Україна планує відновлювати зруйновану інфраструктуру, що вже вдалося зробити, з яких джерел відбувається фінансування та чому така важлива роль партнерів у цьому процесі – про це та інше в інтерв’ю Укрінформу розповіла заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України  Олександра Азархіна.

ДЛЯ НЕВІДКЛАДНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ПОТРІБНО $14 МЛРД, ДЛЯ ПОВНОГО — ПОНАД $400 МЛРД

- Вже майже півтора року триває повномасштабне вторгнення Росії. В яку суму оцінюють завдані збитки, які масштаби руйнувань?

- Світовий банк, Європейська Комісія, ООН спільно з Урядом України провели незалежну оцінку заподіяної шкоди та потреб на відновлення нашої країни. Лише за перший рік повномасштабної війни прямі збитки, завдані Україні, перевищили 135 млрд доларів. Загальні економічні збитки – ті, що стосуються порушення економічних потоків, виробництва, - та додаткові витрати, пов'язані з війною, сягають 290 млрд доларів. Загалом для реконструкції та відновлення української інфраструктури необхідно щонайменше 411 млрд дол., але з лютого вочевидь ці показники значно зросли. У короткостроковій перспективі країні необхідно 14 млрд доларів. Кошти потрібні на відновлення енергетичної, житлової, критично важливої та соціальної інфраструктури - з метою надання базових послуг для найбільш вразливих верств населення, розмінування та розвитку приватного сектору.

Зараз у нас майже 18,7 тис. багатоповерхових житлових будинків та понад 144 тис. приватних, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок російської агресії. Більше третини постраждалих об’єктів - це майже 1,4 млн квартир та приватних будинків - не підлягають відновленню. При цьому повністю знищено 8% приватних та промислових об'єктів, включаючи державні підприємства. І це лише попередні дані обласних державних (військових) адміністрацій, адже ситуація змінюється фактично щодня. Росіяни продовжують руйнувати інфраструктуру України.

- У травні уряд започаткував програму єВідновлення. Які її результати? 

- Так, 10 травня стартував перший етап проєкту єВідновлення. Тепер кожен громадянин, чиє житло пошкоджене внаслідок збройної агресії РФ, може подати заяву на отримання державної допомоги на дрібний ремонт. Зробити це можна за допомогою порталу Дія або через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), органів соціального захисту та нотаріусів. Низка громадян, зокрема з Київщини та Донеччини, вже одержали перші виплати. Загалом українці подали 19 тис. заяв на отримання компенсацій.

Також органи місцевого самоврядування погодили більше 50 заяв на понад 4,5 млн грн. Найбільша сума, яку можна отримати, – 200 тис. грн, середня виплата зараз – на рівні 80-90 тис. грн. У нас були обговорення з міжнародними партнерами, які визначили, що цей обсяг допомоги є максимальним для такої спрощеної, оцифрованої процедури.

 - Фінансування програми передбачається лише коштом Фонду?

– Зараз ми говоримо про використання 35,5 млрд грн з Фонду ліквідації. Попередньо планується спрямувати 10 млрд грн на будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури, на пілотний проєкт з відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії (5 млрд грн), а також на реалізацію проєктів Агентством відновлення (3,6 млрд грн) і проєктів відновлення критичної інфраструктури на рівні громад та регіонів (6,6 млрд грн). Майже 1 млрд грн спрямовано на будівництво інженерних споруд для забезпечення водою територій, які  потерпіли через підрив Каховської греблі. І 4,4 млрд грн – ресурс  єВідновлення. Як бачимо, Фонд є гнучким інструментом, який дозволяє уряду, за погодженням з бюджетним комітетом ВР, швидко реагувати на виклики війни, та у той же час – системно планувати там, де це можливо.

Зрозуміло, цього ресурсу недостатньо для покриття усіх потреб. Тому активно працюємо зі Світовим банком, аби партнери допомогли наповнити Фонд коштами, які ми надалі через їхній фінансовий механізм зможемо надавати людям як компенсацію. Попередньо, віцепрем’єр-міністр Олександр Кубраков домовився про залучення 400 млн дол. Також обговорюємо можливі варіанти з іншими міжнародними партнерами та донорами. В майбутньому плануємо надавати допомогу в межах єВідновлення за рахунок репарацій Росії.

До речі, вже відбулося перше засідання Міжвідомчої робочої групи з розгляду пропозицій щодо виділення коштів Фонду. Ми розглянули 377 перших проєктів із обсягом фінансування в 17,9 млрд грн. Їх подали органи місцевого самоврядування, а також центральні органи виконавчої влади. Частину проєктів уже обрали та визначили як пріоритетні, уряд затвердив їхній перелік.

- Скільки створили комісій, які розглядають заявки?

- Зараз маємо 444 комісії. Планується, що їх буде 700. Ми вже бачимо “чемпіонів” серед органів місцевого самоврядування, які зуміли організувати швидку роботу комісій і, відповідно, – швидкі рішення щодо надання компенсацій громадянам безпосередньо на їхні банківські рахунки.

- Чи розглядаєте ви варіант, що ці комісії можуть працювати недобросовісно? Які запобіжники існують, аби у цьому процесі не виникла корупційна складова?

- Наше завдання – надати українцям можливість отримати гроші за те, що зруйнувала Росія. Передбачено певні запобіжники, але тут більше про особисту відповідальність людей та органів місцевого самоврядування. Ми максимально цифровізували процес, аби уникнути впливу людського фактора. Там, де він присутній, буде запроваджено точковий моніторинг, який дозволятиме виявляти правопорушення. Зокрема, він стосуватиметься перевірки об’єктивності фіксування збитків, суми допомоги та власне процесу відновлення. На початковому етапі ми не зможемо перевіряти абсолютно усе, адже для цього потрібна велика кількість людей. Тому також надаємо можливість громадянам подавати скарги, якщо вони помітили факти правопорушень. Прикметно, що кошти в межах програми можна витратити виключно на придбання будівельних матеріалів та на оплату робіт у продавців і підрядників, які мають відповідні коди для роботи.

- Який наступний етап єВідновлення?

- Поки що програма працюватиме у нинішньому форматі. Вона є невід’ємним елементом закону про механізм компенсації за пошкоджене та знищене війною майно, який 22 травня набрав чинності. Документом також визначено перелік отримувачів компенсації, види такої допомоги, механізм оцінювання та ухвалення рішень про її надання, а також можливості використання одержаних коштів для отримання нового житла. Для Міністерства це складніший, але надзвичайно важливий процес, адже стосується значних сум та нових підходів до допомоги українцям. Є розуміння, що при наданні коштів ми матимемо справу з великою кількість індивідуальних випадків, тому вже зараз опрацьовуємо усі можливі варіанти.

 - Зараз міністерство готує методологію пріоритезації проєктів відновлення. Які результати?

- Спільно з партнерами ми працюємо над методологією, яка забезпечить прозорі та зрозумілі правила відбору проєктів, а також визначить пріоритет їх реалізації. Вже розроблено основу документа. Презентуємо його на Конференції Ukraine Recovery Conference (URC) у Лондоні. Зараз користуємося методикою, яку розробили спільно з Коаліцією громадських організацій RISE Ukraine. Пізніше перейдемо на методологію, розроблену з іноземними партнерами за участі українських державних інституцій та громадянського суспільства. Важливо, що вона повністю буде інтегрована в нашу цифрову екосистему управління відбудовою DREAM. Хочемо максимально спростити та цифровізувати процес відновлення України.

ПОМІЖ УЖЕ ВІДНОВЛЕНИХ ОБ’ЄКТІВ — МАЙЖЕ 3,3 ТИС. БАГАТОКВАРТИРНИХ ТА 18,3 ТИС. ПРИВАТНИХ БУДИНКІВ

- Що з початку великої війни вже вдалося відновити?

- Основні зусилля спрямовуємо на відновлення критичної інфраструктури, логістики, житлового фонду, а також соціальних об’єктів у 11 регіонах: Чернігівська, Сумська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Харківська, Одеська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська та Київська області. Головне завдання критичного відновлення – забезпечити жителям громад умови для проживання та доступ до базових послуг.

Загалом в усіх регіонах України державі спільно з партнерами вдалося відновити більше 35 тис. об’єктів: майже 3,3 тис. багатоквартирних та 18,3 тис. приватних будинків; понад 2,8 тис. об’єктів життєзабезпечення; більше 8,7 тис. об’єктів енергетичної інфраструктури; 29 закладів вищої освіти; 387 шкіл; 209 садочків; 313 закладів охорони здоров’я та соціального захисту; 35 об’єктів спорту; 165 об’єктів культури; 145 адміністративних будівель (зокрема ЦНАПів); 185 доріг місцевого значення. Це попередня статистика, яку ми зібрали з регіонів. Більш точні дані незабаром з’являться в екосистемі управління відбудовою DREAM.

 - Щодо платформи DREAM. Нещодавно відбулася її презентація для журналістів, коли вона запрацює повноцінно?

- DREAM – це державна електронна екосистема, яка є “єдиним вікном” для всіх проєктів відбудови. Громади можуть створювати свої проєктні ідеї та проєкти, презентувати міжнародним партнерам для залучення фінансових ресурсів та керувати процесом їх впровадження. Для нас дуже важливо, щоб ця екосистема була максимально прозорою та зручною у використанні. Зараз ми інтегруємо до неї інші цифрові інструменти: Реєстр пошкодженого і зруйнованого майна (РПЗМ); Геоінформаційну систему регіонального розвитку (ГІС), яку пілотно плануємо запустити до кінця року; Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ); Галузеву систему управління відбудовою; систему Prozorro; єдиний веб-портал використання публічних коштів Spending.gov.ua.

У системі вже зареєстровано понад 6 тис. проєктів та проєктних ідей відбудови. Наприклад, реконструкція системи опалення лікарні в Чернігівській області (22,5 млн грн), капітальний ремонт житлового будинку на Київщині (47,5 млн грн), нове будівництво водогону в Хмельницькій області (506 млн грн). Кількість проєктів зростає в геометричній прогресії. Плануємо 21 червня в межах URC відкрити дані про всі ці проєкти та презентувати усі можливості платформи. Загалом повноцінний запуск всіх елементів DREAM очікується на початку 2024 року.

Прообразом DREAM стала внутрішня єдина інформаційна система E-ROAD, розроблена 2021 року для управління сотнями дорожніх проєктів, а також ефективності, підзвітності та запобігання зловживанням. Проаналізувавши її, ми з командою зрозуміли, що потрібен подібний цифровий інструмент для всієї відбудови. Завдяки підтримці партнерів – RISE Ukraine, Open Contracting Partntership, які фінансуються британським урядом через FCDO, нам вдалося дуже швидко запустити її розробку і вже зараз активно використовувати.

- На вашу думку, як цей інструмент вплине на залучення міжнародної спільноти до відновлення України?

- Основна мета при розробці екосистеми DREAM якраз і полягала в тому, щоб створити платформу, яка допоможе залучати іноземних інвесторів. Показати їм усі наявні проєкти та пріоритетність їх втілення, але, що найголовніше, з простим та прозорим механізмом. Таким чином ми надаємо громадам можливість вийти на міжнародний ринок та знаходити нові джерела фінансування. Робитимемо все можливе, аби залучати партнерів до відбудови.

- Лунали заяви, що деякі громади начебто мають труднощі з написанням проєктів та завантаженням їх на платформу. Саме тому Міністерство започатковує ініціативу Community-led Inclusive Recovery (CLIR)?

- Справді, значна частина громад, на жаль, не мають необхідного ресурсу, досвіду та експертизи щодо взаємодії з донорами та реалізації інфраструктурних проєктів, фінансування якого відбувається зовні. Тому ми й створюємо Офіси підтримки громад. Вони допоможуть громадам на місцях з безпосередньою комунікацією із донорами та підготовкою проєктів відновлення. Зараз шукаємо провідних експертів та фахівців у цій сфері, аби вони допомогли підвищити знання та навички місцевих команд підтримки громад, а також забезпечити посилення інституційної спроможності ОМС.

- З якими іншими міжнародними інституціями ви також активно працюєте?

- Насправді, їх багато. Серед основних, з якими ми вже втілюємо проєкти, можна виокремити Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку. Також намагаємося просунутись в роботі з Банком розвитку Ради Європи, в якого є доступні для України кошти на соціальний напрям – близько 100 млн євро. Нам дуже допомагає Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Японське агентство міжнародного співробітництва JICA. До речі, з початку року досягнуто домовленості між Україною та Японією про надання партнерами понад 600 млн дол. на відновлення. І це  - не кінцевий результат.

- Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №9165, який дозволить українцям обирати проєкти, що фінансуватимуться за кошти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Коли очікується розгляд у другому читанні? 

- Домогтися ухвалення цього законопроєкту для міністерства – справжній виклик, адже він усуває значну корупційну складову. Попередні норми розподілу коштів ДФРР враховували чисельність населення у регіоні та показник валового регіонального продукту, а також фактично залежали від політичної складової. Будь-який народний депутат не завжди етичним шляхом міг “просунути” власний проєкт або не підтримати інший, адже 50% складу комісії, які їх узгоджувати, – це члени бюджетного комітету. Тому виходило так, що інколи проєкти мали виключно піарний характер, а не сприяли економічному розвитку регіону. Ми ж пропонуємо концепцію із застосуванням інструменту прямої демократії – голосування за проєкти безпосередньо громадянами у Дії. Це правильно, бо люди повинні відповідати за розвиток власних громад. Таке рішення зараз подобається не усім, тому є супротив.

В разі ухвалення документа 50% коштів фонду з 2 млрд грн, які передбачені у ФДРР у 2023 році, будуть розподіленні рівними частинами між усіма областями, решта 50% – додатково рівними частинами між 11 областями, які найбільше постраждали від воєнних дій. Центральні та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування зможуть подати проєкти для втілення за кошти ДФРР через спеціалізовану платформу, після чого регіональні комісії проведуть попереднє оцінювання. Воно відбуватиметься за бальною системою, при цьому проєкти малих міст з населенням до 50 тис. людей отримають додатковий бал. Проєкти, які набрали не менше 25 балів, передадуть комісії Міністерства відновлення, яка перевірятиме їх на відповідність законодавству та подає для відкритого опитування у Дії. За результатами опитування сформують списки проєктів-переможців, які подадуть урядові для розподілу коштів.

Зараз нас найбільше критикують за те, що преференції матимуть проєкти з найбільших міст, відповідно, вони, мовляв, і отримають всі кошти. Але тут є важлива деталь: голосування відбуватиметься в межах області, тому кожен українець зможе обрати той варіант, який йому найбільше підходить, мова не лише про окреме місто. Також фінансування відбуватиметься не тільки щодо одного проєкту, а й тих, на які вистачить коштів та які потраплять у національний рейтинг. Нагадаю, раніше у людей взагалі не було вибору, а ми хочемо надати їм можливість обирати та формувати політику регіону. Маємо сподівання, що найближчим часом законопроєкт розглянуть у парламенті, можливо, до кінця місяця. В разі ж, якщо документ буде провалений, кошти спрямують на ЗСУ або у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.

Валентин Марчук

Фото: facebook.com/azarkhina