Андрій Дещиця, посол України у Польщі
Українці мають величезні симпатії до поляків, і цей потенціал треба використати
СИТУАЦІЮ НА КОРДОНІ МОЖНА ПОКРАЩИТИ НАВІТЬ БЕЗ НОВИХ ПУНКТІВ ПРОПУСКУ
- Ви згадали про польський кредит, який піде на модернізацію інфраструктури на спільному кордоні. Чи вже відомо на модернізацію яких конкретно пунктів пропуску його буде витрачено?
- Ці кошти мають піти на всі вісім пунктів пропуску на українсько-польському кордоні. На кожному з них є свої потреби. Основна ідея, яка закладена в їхню модернізацію, це - створення спільних пунктів пропуску, що необхідно для скорочення черг.
- Багатогодинні черги на кордоні щодня на собі відчувають десятки тисяч українців і поляків. Як ведеться робота, аби змінити ситуацію у кращу сторону?
- Українсько-польський кордон - це наша біль. Коли люди стоять в чергах багато годин, у них пропадає бажання вести бізнес, дискусії на наукових конференціях чи виступати в концертних залах і мистецьких майданчиках. Для українців виглядає дивним, чому до нас таке ставлення з боку ЄС, адже труднощі розпочинаються не лише з кордону, а з моменту отримання візи. Отримання запрошення, реєстрація на подачу документів на візи займає дуже багато часу.
Що потрібно зробити? По-перше, нам необхідно якомога швидше завершити діалог про безвізовий рух між Україною і ЄС, щоб ми могли в'їжджати в ЄС, у тому числі і Польщу, без віз. Сподіваємося, що це вже відбудеться наступного року.
Але це не вирішує проблему кордону. На кордоні слід ліквідувати черги і налагодити сприятливі стосунки, щоб прикордонники з обох боків сприймали людей як осіб, які не мають наміру щось порушувати, а їдуть у своїх справах.
Слід також зробити все можливе, аби кордон не сприймався як місце отримання додаткового заробітку відповідними службами, які працюють на кордоні. Для цього необхідно створити спільні пункти пропуску, які не лише скоротять час перевірки, а й зменшать рівень корупції.
Крім того, потрібно покращити під'їзні дороги до пунктів пропуску, щоб вони могли запрацювати на повну потужність. Зараз ми маємо кілька пунктів пропуску, на яких можна проводити спільну перевірку, але дороги до них з українського боку, як після бомбардування, практично відсутні. Йдеться про пункти “Угринів-Долгобичув”, “Грушів-Будомєж” і “Смільниця-Кросцєнко”. Якщо ми покращимо там інфраструктуру, то люди туди поїдуть, і це розвантажить інші пункти пропуску, а відповідно - зменшить черги на кордоні.
Ми можемо розширити можливості пункту “Краківець-Корчова” за рахунок побудови на ньому додаткового терміналу з польської сторони і розмежування автомобільного і вантажного транспорту. Пропускну здатність можна також збільшити на пункті “Зосін-Устилуг”, якщо організуємо спільний контроль з польського боку кордону. Тобто, вже зараз ситуацію на кордоні можна покращити щонайменше на 50%, навіть не створюючи нових пунктів пропуску.
- Чи можна очікувати на розширення Малого прикордонного руху у найближчій перспективі?
- Ми нещодавно внесли в угоду про Малий прикордонний рух певні зміни - збільшили кількість населених пунктів, охоплених рухом, і змінили умови перебування українців в Польщі, а поляків - в Україні. Зараз вже не вимагається медичне страхування, подовжився термін перебування громадян на території сусідньої країни - до 90 днів на півроку. Але, звичайно, хотілося б більшого. Польська сторона намагається в переговорах із Брюсселем розширити зону руху з 30 км на 50+, але поки розмови йдуть складно. Проте, функціонування малого прикордонного руху себе виправдало, упродовж цього часу не було жодних серйозних порушень на кордоні.
ІСТОРИЧНІ СУПЕРЕЧКИ - ЛИШЕ НА КОРИСТЬ ТРЕТІМ СИЛАМ
- Ще одним проблемним питанням у відносинах двох країн є складні періоди спільної історії. Що потрібно зробити, аби виключити використання їх політиками, а також третіми країнами у своїх інтересах?
- Насамперед, потрібно, щоб історія стала предметом ретельного спільного досліджена істориками. У цьому напрямку вже активно працює новостворена комісія істориків Інститутів національної пам'яті України та Польщі. Нам слід спільно готувати матеріали про спільні сторінки історії, які з різних причин або були закритими, або якими маніпулювали у політичних цілях.
Політики ж повинні усвідомлювати: якщо ми будемо сваритися між собою, то будемо слабшими і нас можуть знищити, як це вже неодноразово було в історії.
Після року перебування в Польщі мене вразило те, що спостерігається різне розуміння питання "Волині" (1943 року - ред.). "Волинська трагедія”, як її називають в Україні, для нас вже стала історією - однією з багатьох трагічних сторінок ХХ століття. Більше того, неодноразові спільні заяви між Україною та Польщею на політичному рівні, в яких закладено формулу «прощаємо і просимо вибачення», в Україні вважають завершенням процесу історичного примирення між нашими народами. Натомість "Волинська різанина", як її називають в Польщі, для польського суспільства і людей, які постраждали, чиї cім'ї були вбиті або покалічені, ще впродовж певного часу буде болючим питанням. До цього потрібно ставитися обережно, аби не допустити провокацій. Слід розуміти, що політична чи, не дай Бог, збройна конфронтація, як це було в минулому, на користь лише третім силам.
ПО МІНСЬКИМ ДОМОВЛЕНОСТЯМ ТРЕБА БУТИ ГОТОВИМИ ДО РІЗНИХ СЦЕНАРІЇВ
- У Польщі ряд політиків висловлюють ідею про необхідність зміни "Нормандського формату" переговорів по Донбасу і залучення до них, наприклад Польщі. Як ви до цього ставитися?
- Результатом переговорів у “Нормандському форматі” було досягнення Мінських домовленостей, які привели до припинення обстрілів. Зараз практично немає жертв у протистоянні між українськими військами і російськими військами та бойовиками, яких підтримує Росія. Мінські домовленості передбачають проведення виборів і відновлення Україною повного контролю над українсько-російським кордоном. Слід забезпечити їх повне виконання, і це - пріоритет.
Я думаю, потрібно бути готовими до сценаріїв як виконання, так і невиконання Мінських домовленостей. І шукати інші формати й інструменти для повного припинення вогню і відновлення Україною контролю над Донбасом й кордоном з Росією, а також над Кримом.
- Якщо Мінські домовленості не буде виконано російською стороною, що далі з санкціями?
- Санкції потрібно зберігати навіть без врахування Мінських домовленостей - до того часу, поки не буде відновлено повну територіальну цілісність України. До того часу, поки Крим не буде повернуто Україні, санкції не можна відміняти.
Відміна санкцій з боку ЄС і Заходу в цілому означатиме, що вони погодилися на окупацію, на протиправну зміну міжнародно визнаних кордонів, що від самого початку не сприймалося міжнародним співтовариством.
Польща може відіграти в процесі стабілізації ситуації в Україні дуже важливу роль. Як було й досі, вона може надалі успішно консолідувати зусилля Євросоюзу із зміцнення солідарності ЄС у питаннях продовження санкцій і тиску на Росію, а також підтримки реформ в Україні.
ПОЛЬЩА - СЕРЙОЗНИЙ СОЮЗНИК У БОРОТЬБІ ПРОТИ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ
- Нещодавно у Варшаві було проведено конференцію донорів, які підтримують ініціативу Польщі і Нідерландів щодо створення міжнародної платформи для протидії російській пропаганді. Як ви бачите реалізацію цієї ініціативи?
- Польща може стати серйозним гравцем на міжнародній арені, який об'єднає і консолідує зусилля щодо протидії пропагандистській війні Росії. Зараз потрібно поширювати об'єктивну інформацію про події в Україні, в самій Росії, по всій Європі. І поширювати цю інформацію бажано російською мовою на територію, де є російськомовний споживач. Крім того, нам потрібно більше сприяти поширенню української інформаційної складової, зокрема і в польському суспільстві. Тут, велике значення матиме діяльність нашого міністерства інформації, в якого широке поле для діяльності.
- Посольство Україні в Польщі теж приділяє багато уваги цьому питанню...
- Так. Ми займаємося поширенням українських телеканалів у Польщі. Наприклад, ми домовилися з кількома готелями у Варшаві, зокрема Regent, Polonia Palace, Metropol, про трансляцію в них українських каналів Espreso.tv і 24 каналу. В Європейському готелі у Кракові зараз є телеканал Ukraine Today. Але це вдається зробити в результаті особистих контактів і доброзичливого ставлення менеджменту готелів до українців. А це має відбуватися централізовано, в рамках цілеспрямованої політики.
Це можна зробити шляхом розміщення українських інформаційних каналів на певній частоті європейського телевізійного супутника Astra, де є більшість світових інформаційних каналів, які є незакодованими і можуть прийматися готелями, як це робиться не тільки в Польщі, а й по всій Європі. Якщо наші канали там будуть, то їх переглядатимуть так само як Deutche Welle, BBC, Euronews тощо.
Юрій Банахевич. Київ.