Смоленська катастрофа. Теорія замаху

Чи достатньо є підстав стверджувати, що Росія скоїла теракт у Смоленську

Шоста річниця Смоленської катастрофи в цьому році значно відрізнятиметься від усіх попередніх. Відмінністю є те, що вона відзначатиметься в іншій реальності, коли при владі в Польщі перебуває нова команда, для якої всі попередні розслідування і висновки у цій справі є хибними і навіть злочинними. Відтак, на порядок денний поступово виходить новий етап розслідування, де основною версією є та, яку комісії з рослідування у Варшаві та Москві кілька років тому відкинули однією з перших.

МІСІЯ ЯРОСЛАВА КАЧИНЬСКОГО З ПОКАРАННЯ ВИННИХ

Вранці 10 квітня 2010 року, не долетівши кількасот метрів до злітної смуги, в умовах нульової видимості розбився літак із державною делегацією на борту, в результаті чого загинув президент країни Лех Качинський, усе найвище керівництво польської армії, значна частина еліти країни. Це була найтрагічніша подія в історії Польщі після Другої світової війни.

Тема Смоленської катастрофи вже кілька років поспіль тримає у напрузі принаймні чверть польського суспільства, розпалючи уяву прихильників теорії змови як основної версії причини катастрофи. Містицизму цій трагедії додає факт, що вона сталася неподалік місця смерті в епоху сталінського терору тисяч польських офіцерів у Катинському лісі поблизу Смоленська. Саме на 70-річчя вшанування жертв цього злочину прямувала польська державна делегація у цей трагічний день.

Пік коментарів і заяв з приводу трагедії щороку традиційно припадав на початок квітня. Але цього року все по-іншому. До влади в Польщі після восьмирічної перерви прийшла партія "Право і Справедливість" (PiS), для лідера якої, Ярослава Качинського, з'ясування причин катастрофи і покарання винних, без перебільшення, стало однією з основних цілей у житті.

Про яких винних ідеться? Поляків, росіян? І тих, і тих. Перших на чолі з екс-прем'єром Польщі Дональдом Туском - за халатність в організації польоту, а росіян - власне за те, що трапилося на світанку 10 квітня...

Раніше здавалося, що всі крапки над "ї" розставлено ще у 2011 році, коли польська урядова комісія екс-глави МВС Польщі Єжи Міллера і Міжнародний авіаційний комітет (МАК) у Москві основними причинами катастрофи назвали помилки пілотів президентського Ту-154М, які у завершальній фазі польоту прийняли хибні рішення. Росіяни у своїй версії розвитку подій додали ще своїх "перчинок": на посадці в Смоленську, попри вкрай несприятливі погодні умови, нібито мав наполягати особисто екс-президент. Крім того, заходом на посадку та ще й напідпитку, за версією росіян, керував тодішній командувач Повітряними силами Анджей Бласік, який не повинен був перебувати у кабіні пілотів. Російська версія подій була сприйнята поляками, особливо прихильниками партії Качинського, як ляпас, який не можна залишати без відповіді.

СМОЛЕНСЬКИЙ ПЕРЕВОРОТ

Версія теракту однією з перших була виключена як у польському слідстві, так і в російському. Але її не виключив брат загиблого президента і його оточення з PiS. Парламентська комісія, яку створив в 2010 році й очолював депутат Сейму від PiS, а нині міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич, фактично прийшла до протилежних висновків: літак розпався у повітрі ще до удару об землю, а отже на борту стався вибух чи серія вибухів. Відтак, версії катастрофи МАКу і комісії Міллера названо брехливими. Прихід до влади PiS автоматично означав відновлення слідства, що власне й сталося.

Вже на початку лютого цього року глава міноборони Мацеревич створив нову урядову підкомісію з розслідування Смоленської катастрофи, наголосивши на появі нових обставин, які могли б вплинути на Смоленське слідство. Тоді ж він наголосив, що було приховано основні факти й інформацію, що "корінним чином змінює сприйняття подій". Цю тезу відразу заперечили представники попередньої влади. Утім, це не стало на заваді для відновлення слідства.

Глава міноборони тоді також підтвердив версію своєї парламентської комісії, що літак розпався у повітрі "приблизно в 15-18 метрах над землею", натякаючи, що теракт для нової підкомісії може бути основною версією причини катастрофи. В середині березня Мацеревич вже заявив прямо: у Смоленську Польща стала "першою великою жертвою тероризму в сучасному конфлікті", фактично прямо вказуючи на провину Росії. Реакція Москви була блискавичною: cлова Мацеревича про намагання Росії змінити політичний устрій в Європі й організація Москвою серії агресивних воєн і терактів - "за межею абсурду". Так і хочеться відповісти росіянами, що цю "абсурдність" вже другий рік поспіль відчуває на собі Україна. 

Міністр оборони Польщі не є одиниким у своїх думках і заявах. Його колега, міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський згодом розвинув цю тезу: "Наслідки трагедії були настільки жахливими, що ніби хтось був зацікавлений у нейтралізації тогочасного польського керівництва" і "це можна було зробити лише в якійсь співпраці з росіянами". Цього разу МЗС Росії порадило Ващиковському почитати звіт МАК, перед тим як робити такого роду заяви.

З початком відновлення Смоленського слідства в Польщі такі словесні перепалки на лінії Варшава-Москва, очевидно, стануть нормою.

ПРАВДА І МАНІПУЛЯЦІЇ

До версії теракту як причини Смоленської катастрофи можна ставитися по-різному, що власне і спостерігається в Польщі. Для частини поляків це твердження є вершиною абсурду, для інших - істиною в останній інстанції. Нинішня польська влада розглядає цю версію як одну з основних, чи, скоріше, як основну. Але, до цього, фактично, на власне бажання, доклала руку й Москва. Росія вже шостий рік поспіль відмовляється передати Варшаві розбитий літак Качинського і "чорні скриньки", мотивуючи це нібито веденням власного слідства. Росія також не хоче надавати Польщі документацію з аеродрому "Північний" і не погоджується на допит польськими слідчими контролерів з вежі у Смоленську, які в польському слідстві фігурують вже не як свідки, а як підозрювані. У Смоленському слідстві вже шість років існують прогалини, і на всі запити польської сторони про юридичну допомогу у слідстві Москва відповідає відмовою. Цим вона неабияк дратує Варшаву, не дозволяючи їй поставити крапку у слідстві.

Чи є це достатніми підставами, аби стверджувати, що Росія скоїла теракт? Напевно, що ні. Але чому ж Росія так вперто відмовляється допомагати полякам у слідстві і віддавати їхню ж власність? Відповідь на поверхні: це улюблений кагебістський метод Кремля - тримати у себе в заручниках людей, техніку, аби мати додаткові аргументи для гри, маніпуляцій, торгів чи тиску. Українцям це теж дуже добре відомо, наприклад по останній справі Надії Савченко, але й інших українських політв'язнів, підступно захоплених і вивезених до Росії, зокрема і для подальших торгів ними з Україною та Європою.

Відразу після авіакатастрофи Росія тримала розбитий літак, підігріваючи сварки тодішньої польської влади й опозиції. Зараз Москва, напевно, взагалі не розглядає можливість передачі розбитого літака полякам, принаймні у найближчій перспективі. Враховуючи, що версія вибуху нинішньою польською владою розглядається як основна, у Росії можуть підозрювати, що літак і "чорні скриньки" польській стороні потрібні будуть власне для підтвердження цієї тези.

У квітні в Польщі на широкі екрани вийде художній фільм "Смоленськ". У ньому червоною лінією пройде думка про те, що Смоленська катастрофа була зовсім не випадковою, оскільки екс-президент Лех Качинський був першим європейським лідером, який виступив проти агресивної політики Росії в Європі і який у серпні 2008 року організував поїздку лідерів ряду країни регіону до Тбілісі на підтримку президента Саакашвілі, чим викликав обурення Москви...

Юрій Банахевич, Варшава.