Павло Клімкін, міністр закордонних справ
Без багатьох речей, привнесених Україною, нинішньої Європи не було б
- Так. І до речі зараз естонські фахівці допомагають нашому консульському департаменту створити електронну систему. Ми до кінця цього року плануємо запустити «електронну візу». А в наступному році - хочемо зробити систему «електронний консул». Зрозуміло, що ми невипадково вибрали для допомоги в цьому саме естонських друзів з їхнім досвідом «електронного уряду»... Також у ці два дні відбувалися дуже важливі розмови про те, щоб Естонія й надалі підтримувала Україну на європейському порядку денному в таких речах, як безвізовий режим. Але, зазначу, що всі дискусії починаються з обговорення того, що відбувається у нас на Донбасі та ситуація з виконанням Мінська-2.
- Останнім часом ви велику увагу приділяли обговоренню засад, на яких працюватиме збройна поліцейська місія ОБСЄ на Донбасі. Окремо зазначали, що в тій місії не буде росіян. Чи є якісь новини в цьому питанні?
- Обговорення продовжується. Ми звичайно боремось за те, щоб місія ефективно працювала. По-перше, щоб вона нарешті отримала доступ до всієї території Донбасу, чого зараз не відбувається. І найголовніше - отримала доступ до кордону. Бо зрозуміло, що все «затягується» вночі через ділянки кордону, які ми не контролюємо. Кордон перетинають і зброя, і регулярні війська, і найманці. Це все треба брати на контроль та виводити. В іншому разі ні про які вибори говорити не можна. От я, наприклад, можу поїхати зараз в Донецьк та підтримати нашого кандидата в мери? Ні. А взагалі сам наш кандидат може туди поїхати? Не може. Відповідно ніяких виборів без того, щоб місія ОБСЄ, міжнародна спільнота реально контролювали ситуацію, бути не може.
- Сенат Франції звернувся до свого уряду с рекомендацією про поетапне пом'якшення санкцій. Наскільки це серйозно - політично, юридично? І якої реакції від уряду держави «нормандського формату» можна очікувати?
Політиків, які «годуються» росіянами, треба тримати у певних рамках...
- Я був у Франції позаминулого тижня, розмовляв з багатьма, в тому числі й з сенаторами. Зазначене рішення прийнято з міркувань суто внутрішньої політики, оскільки перед виборами наступного року там багато хто бажає «пограти» з фермерами. А їм розповідають казки, що експорт до Росії падає через санкції, а не через безвідповідальну політику країни-споживача, кризу, падіння цін на нафту та відсутність реформ. Сама та резолюція, завдяки друзям України, була значно змінена. І тепер там чітко прописано, що без виконання Мінських домовленостей пом'якшення санкцій для Росії не буде. Щодо юридичної сили, то ця резолюція звичайно не має її жодним чином. То було окремо підтверджено французьким державним секретарем. Але політично це все, звісно, небезпечно. Всім важливо пам'ятати: політиків, які «годуються» росіянами, треба тримати в якихось певних рамках... Отже юридично на це рішення можна не зважати, але політично беремо до уваги, що такі тенденції існують багато де, в тому числі і в Естонії. Маємо спільно проти них боротися.
- Як вам фон візиту, що ви думаєте про українську присутність в Таллінні, в Естонії?
Ми колись починали цю Європу формувати - і в майбутньому Європи без нас не буде
- Дуже-дуже радий бути тут, бачити вас усіх. Я багато чув від пана посла (Віктор Крижанівський, надзвичайний і повноважний посол України в Естонії, - ред.) про українську громаду Естонії, яка дуже багато зробила для України, але... Чесно кажучи, я такого не очікував. Починаючи з трояндового садочка на даху десь в старому Таллінні. Пробачте, але уявляв собі все дещо інакше, дещо простіше. А тут є все - починаючи від музики, каліграфії і до справжнього українського духу. І от це треба зберігати та поширювати. Треба, щоб український дух був завжди відчутний по всій Естонії. Щоб ця країна залишалась нашим другом. Бо без друзів нам у ці часи аж ніяк. Але й ми самі маємо йти вперед - багато в чому. Виборюючи Донбас, звільнюючи Крим. Я абсолютно впевнений у цьому. Не будемо наївними - це не прийде завтра. Але обов'язково прийде. І авжеж - перетворюючи Україну. В тому, що ми її перетворимо, я також упевнений. Колись особисто вів переговори щодо угоди про асоціацію, щодо безвізового режиму. Сподіваюсь, цього року він вже буде. І це для нас принципово - чи є ми частинкою Європи, чи ні. Я особисто вважаю, що ми не просто частинка Європи, а що ми колись починали цю Європу формувати. І без нас, без нашої мови, без нашої культури, без багатьох речей, що прийшли з України, такої Європи, яку ми бачимо зараз, просто не було б. А отже і в майбутньому Європи без нас не буде. Я особисто впевнений, що ми прийдемо до Європейського союзу швидше, ніж багато хто вважає - навіть тут в Естонії. Хоча більше їх - тих, хто не вірить у нас - в країнах, умовно кажучи, десь на південному просторі Євросоюзу.
- Які ваші особисті враження від Естонії?
- Унікальна країна. І не мені вам про це розказувати - впевнений, що ви тут зсередини все це добре відчуваєте. Унікальна по транспарентності, відкритості... Коли я їхав сюди, то порахував. І от що вийшло: якщо подивитись на допомогу, надану Україні Естонією, в розрахунку на душу населення цієї невеличкої країни - то цей показник буде найбільшим у світі! І без вас, української громади Естонії, цього не було б. Отже маємо тримати частинку України тут. І разом будувати Україну таку, як ми її розуміємо - органічну частину Європейського світу. В цьому питанні ніяких відступів чи компромісів бути не може.
- Місцеві медіа вже писали і показували ваш візит до українських вояків. Розкажіть, будь ласка, про це докладніше.
- Вчора десь після обіду в нас з Мариною Кальюранд (міністр закордонних справ Естонії, за рейтингами на цей час - найреальніший кандидат на посаду Президента країни, - ред.) справді була ця важлива поїздка. До наших, українських вояків, поранених під час боїв на Донбасі. І в тому шпиталі (оздоровчий центр "Селі", де проходять реабілітацію ветерани естонської армії, - ред.) ми з хлопцями зустрілися, поспілкувалися. І говорили про таке. Медичні процедури - це дуже важливо. Але не менш важлива сама атмосфера, в якій відбувається реабілітація. Наші вояки відчувають це позитивне ставлення - в обходженні, в спілкуванні. Я потім розказував Марині про цю фантастичну дружню атмосферу.
- Чи є якісь негативні враження?
- Не можна заплющувати очі на те, що в Естонії є багато моментів, пов'язаних з російською пропагандою. Про це мені казали на зустрічах учора. І цього дня чув - від Президента. Чув на зустрічах у парламенті... Усі ці російські телеканали постійно ллють бруд на нас. Перший раз дивишся, другий: віриш - не віриш. Коли дивишся в дев'яносто другий раз, починаєш думати, що це правда, мінімум наполовину. А на сто дев'яносто другий думаєш: а може це все правда... Є багато естонців, які дивляться російські канали і перебувають під їх впливом. Тому разом із подякою хочу сказати: треба боротися далі. Як іде боротьба в Україні, так іде боротьба й тут. Треба боротися проти тих, хто намагається нав'язати естонцям думку, що події на Донбасі - це щось таке, внутрішньо українське. Хто намагається нав'язати думку про сьогоднішній російський режим, як щось стабільне і більш-менш прийнятне для світової спільноти. В таких умовах українське слово, український погляд надзвичайно важливі... І ще, до речі. Ви ж тут свої пікети (навпроти посольства РФ - за звільнення Надії Савченко та інших українських політв'язнів, - ред.) не переривайте! Надія - то тільки перша ластівка. А в нас ще 10 політв'язнів у Росії, 20 політв'язнів у Криму. І реально десь 114 (ми думаємо, що когось вони ще приховують) наших хлопців по підвалах на Донбасі. Як сказав Олег Сенцов: «Країна, за яку я боровся, мене не кине». Тому, поки всіх не звільнимо, будь ласка, пікети не припиняйте. Знаєте, це дуже важливо, щоб працівники російських дипломатичних установ за кордоном відчували громадський тиск із приводу звільнення українських політв'язнів і заручників у Росії та в Криму.
У відповідь присутні на чолі з місцевим активістом Тармо Круусімеє, який був одним із зачинателів пікетування російської амбасади, запевнили, що пікетування продовжиться - тепер раз на місяць.
Олег Кудрін, Таллінн
Фото Укрінформ і Олег Кудрін