Брехня й відставка Флінна: якими будуть наслідки?
Чи стає політика Трампа ближчою до політики віце-президента, міністра оборони й республіканців у Конгресі США
Останні події зі звільненням ключового радника президента США з питань національної безпеки Майкла Флінна, який не приховував своєї проросійської позиції, підштовхнули нинішню адміністрацію Білого дому заявити про збереження жорсткої позиції по відношенню до Москви.
Саме резонансне звільнення відбулося у ніч на вівторок. Майкл Флінн заявив про своє рішення після довгого скандалу щодо його розмов про санкції з послом Росії в США Сергієм Кисляком. Критичним моментом став обман з боку Флінна віце-президента США Майка Пенса. Флінн змушений був зізнатися у своїх «сепаратних» розмовах з росіянами після відповідного розслідування цього інциденту американськими спецслужбами. Адже через те, що американський екс-генерал не мав офіційного призначення в Білому домі, він порушив закон, який забороняє приватним особам обговорювати державні питання з представниками іноземного уряду.
Укрінформ зібрав кілька ексклюзивних експертних оцінок щодо того, яким чином виключення з ближчого кола президента Трампа такої потужної проросійської фігури вплине на поточну політику санкційного тиску США на Росію.
Стівен Бланк, представник Американської ради з питань зовнішньої політики:
– Я не маю сумнівів, що це змусить Білий дім зберегти тиск на Росію, оскільки дуже малоймовірно, що той, хто прийде замість Флінна, буде настільки ж безрозсудним по відношенню до Росії, як і його попередник, – зауважив американський експерт.
Більше того, за його словами, такі зміни в близькому оточенні президента Трампа можуть поставити в один ряд (якщо не вище) загрозу з боку Росії із загрозою тероризму в списку пріоритетів Ради національної безпеки. Крім того, з огляду на «потужний антиросійський тиск» з боку Конгресу США, нинішній адміністрації буде набагато важче устояти на шляху збереження санкцій.
– І якщо додати останнє викриття обману з боку росіян, які порушили Договір про контроль над озброєннями, про що стало відомо сьогодні, цей факт лише підсилює всі наведені аргументи», - зауважив Стівен Бланк.
Джон Гербст, колишній посол США в Україні, нині директор Євразійського центру ім. Діну Патрісіу Атлантичної ради:
– Майкла Флінна спіймали на брехні, коли він заперечував обговорення санкцій з російським послом. Цей скандал лише загострив увагу на зайвому й небезпечному інтересі Білого дому запропонувати Кремлю незаслужені поступки.
У своєму коментарі Джон Гербст назвав відставку генерала Флінна однією з головних невдач для нинішньої політики Білого дому щодо зближення з Москвою. На переконання експерта, це веде до того, до чого закликають демократи та деякі республіканці в Конгресі, а саме – розслідувати можливі зв'язки Флінна і навіть президента Трампа з Кремлем.
– Критика з боку лідерів Конгресу, зокрема, сенатора Маккейна, а також лідера республіканської більшості Макконнелла й спікера Палати представників Райана, схоже, не відвадила Білий дім від того, щоб припинити обговорення про перегляд та скасування санкцій, – підкреслив експерт. Він додав, що адміністрацію Трампа також не бентежило, що Путін збільшив рівень насильства на Донбасі після телефонної розмови з Вашингтоном.
У цьому сенсі фіаско Флінна «підштовхнуло нову адміністрацію до більш тверезої політики у відповідь на ревізіонізм Кремля», охарактеризував Гербст останні заяви Білого дому про збереження жорсткої позиції проти Росії. Можливо, це просто показуха для того, щоб заспокоїти людей, припустив експерт.
«Моя надія полягає в тому, що це лише початок набагато більш реалістичного розуміння (адміністрацією Трампа – ред.) небезпечних намірів Москви, а також посилення політики Сполучених Штатів відносно Росії», – підсумував Джон Гербст.
Стівен Пайфер, екс-посол США в Україні, нині експерт Інституту Брукінгса з питань контролю над озброєнням, а також України і Росії:
– Ті з нас, хто намагається з'ясувати політику адміністрації Трампа по відношенню до Росії (і України), бачать цілий спектр можливостей, – зауважив колишній високопоставлений дипломат.
Він зазначив, що, з одного боку цього спектру – заяви кандидата Трампа, «які, очевидно, розділяв генерал Флінн» про поліпшення відносин з Росією та можливе послаблення санкцій. З іншого – традиційний мейнстрім Республіканської партії, до якого належать віце-президент Майк Пенс, глава Пентагону Джеймс Маттіс і багато членів Конгресу, що підтримують Україну та "зберігають обережний скептицизм" з приводу Росії.
– Ми поки не знаємо, в який саме частині спектру опиниться президент, але наскільки я підозрюю, відставка генерала Флінна збільшує ймовірність того, що політика президента буде ближчою до тієї частини, де перебувають віце-президент, міністр оборони і республіканці в Конгресі, – підсумував Пайфер.
* * *
Не забарилося й офіційне пояснення щодо цієї ситуації з боку Білого дому. Це зробив у вівторок під час брифінгу в Білому домі речник адміністрації президента США Шон Спайсер.
"Ми переглядали та оцінювали ситуацію щодо генерала Флінна на щоденній основі протягом кількох тижнів", - зазначив представник Білого дому й підкреслив, що, згідно з висновками, Флінн не порушував закону, однак це було "не питання законності, а питання довіри" з боку президента Трампа.
"Рівень довіри між президентом і генералом Флінном був підірваний до такого ступеню, що він (Трамп – ред.) відчував необхідність змін. Президент був дуже занепокоєний, що генерал Флінн дезінформував віце-президента та інших. Він також був стурбований про це у світлі чутливої інформації, з якою має справу людина на посаді радника з питань нацбезпеки, як наприклад щодо Китаю, Північної Кореї та Близького Сходу", - зауважив Спайсер.
Речник Білого дому наголосив, що президент повинен мати повну й непохитну довіру до людини на посаді радника в його апараті. "Рівень довіри, який був змінений та підірваний у результаті цієї ситуації та ряду інших сумнівних випадків – саме це спонукало президента просити відставки генерала Флінна", - констатував офіційний представник адміністрації.
Водночас він підкреслив, що попри зміни в команді президента, його політика відносно Росії залишається жорсткою.
Укрінформ, перше фото: AFP