Сміх з підступом: Stratcom НАТО «препарував» гумор Кремля

КВК і «Камеді клаб» породили гумор, що має на меті не висміяти, а похвалити владу

17 березня в Ризі пройшла конференція, організована Центром стратегічних комунікацій НАТО (Stratcom), присвячена специфіці гумористичних програм на російському ТБ, а конкретно - очевидній прокремлівській заданості цих програм. Російському гумору був протиставлений український гумор.

Називалася конференція «Stratcom сміється. У пошуках аналітичної основи» («Stratcom laughs. In search of an analytical framework»). Що це було і про що? Якщо коротко - про виродження сатири та гумору на теренах сучасного російського ТБ. Якщо детально - аналіз програм «Клубу веселих та кмітливих (КВК), «Вечірній Ургант», «Прожекторперісхілтон», Yesterday Live «Максим Максим» за період з 2008 по 2016 рік. Плюс оригінальна методика дослідження подібних програм з урахуванням психологічних, інтелектуальних, емоційних особливостей гумору та його впливу на певні соціальні групи. Розробники методики - співробітники Латвійського університету на чолі з професором Жанетою Озолінею. «Препаратор» Клубу веселих та кмітливих - Солвіта Деніса-Лієпніце. Дослідник інших вечірніх розважальних програм - Сігіта Струберга. Трохи осібно, але в рамках загальної методики - доповідь представника фонду «Глобальна Україна» Максима Кияка про використання українськими ЗМІ гумору як фактору, що допомагає суспільству подолати стресові ситуації в період російської агресії (відрізок з 2014 по 2016 рік). Одразу скажемо: виступ українського учасника викликав жвавий інтерес у аудиторії, містив велику кількість фото та відеоприкладів. Українська «нота» була якнайкраще в тему: різниця між гумористичними шоу в Україні та Росії зараз надзвичайно велика! І різниця ця, контраст прояснює дуже багато чого у розумінні політики країн, самовідчуття людей, сьогодення, а також дня завтрашнього.

Гумор - потужна сила. І велике чудо. Гумор дозволяє відчути єдність, зверхність, силу, незалежність. Ще й радість на додачу! Чи можна вважати гумор зброєю? Образно - звичайно, так. Втім, у доповідях ризької конференції гумор до багнета не прирівнювали, його називали інструментом впливу, що абсолютно справедливо.

БЕЗЗУБИЙ І НУДНИЙ КВК

Гумор - ще і візитка будь-якого суспільства. І яка вона у Росії? Особливу увагу доповідачі ризької конференції приділили Клубу веселих та кмітливих - власне, єдиній оригінальній розважальній програмі російського телебачення. Решта, як відомо, калька з зарубіжних зразків. До того ж, КВК давно і безперебійно постачає кадри для всіх гумористичних шоу Росії, тому вишкіл - стиль, почерк - однакові. І мімікрія - теж.

Хто продовжує дивитися КВК або, принаймні, намагається його дивитися в пам'ять про минулі заслуги цієї передачі, знає - нинішній КВК нудний і беззубий. Програма, яка, за загальним визнанням, сприяла розвалу СРСР, програма, колись відома їдкою сатирою, злободенністю, яку закрили за часів «брежнєвських заморозків» і яка блискуче відродилася за перебудови, стала абсолютно аморфною. З неї геть вичищена критика керівників країни - якщо тільки жарти в компліментарному дусі. Серйозних проблем у державі наче й не існує. Про системні помилки російської влади - ні слова. Зате лідерам західних держав дістається по повній: насамперед, Америці, потім - Німеччини, Франції, Італії. Це, скажімо так, «постійні фігуранти»; інші виникають у міру необхідності. З жартами на адресу КВК-щики не церемоняться, прийнятний будь-який рівень, в тому числі, нижче пояса. Що стосується загальної тональності - вона та сама, що і у всіх інших програмах ТБ, політичних, економічних, так званих аналітичних: Росія в кільці ворогів, але ще покаже всім «кузькіну мать», втім, вже показує!

«ЗНАЧИТЬ, МИ ЩОСЬ НАМАЦАЛИ»

Матеріали дослідження Stratcom опублікував за два дні до конференції, що було негайно помічено і зазначено російськими ЗМІ. Ніхто не залишився осторонь. Спасибі за докладну повсюдну інформацію про Stratcom (Науково-інноваційний центр стратегічних комунікацій НАТО NATO Stratcom Center of Excellence - був відкритий в Ризі у 2014 році; його підтримують десять країн, у тому числі Британія, Німеччина, Нідерланди, Італія). А ось з заголовками могли б покреативити, не бубоніти одне і те саме: «НАТО вивчила можливість використання КВК як засобу психологічної війни», «У НАТО визнали КВН «політичним інструментом Кремля», «НАТО заявила про можливості антиєвропейської пропаганди через КВК»... Висловилися ТАРС і РИА Новости, Перший канал і канал Росія, НТВ, РБК, «L!fe», купа інформаційних інтернет-порталів, а також «Медуза», «Дощ», «Нова газета»... загалом, практично усі. І усі - за винятком, мабуть, тільки «Медузи», більшою чи меншою мірою шпигали. Ніхто - на превеликий жаль - не зазначив серйозності, важливості виконаної наукової роботи. «Жаль» відноситься в першу чергу до так званих ліберальних ЗМІ - телеканалу «Дощ», «Нової газети». Можливо, вони ще повернуться до ризької конференції, зуміють оцінити її по заслузі, визнають очевидність висновків, які прозвучали в доповідях, - однак перша реакція цих ЗМІ була шокуючою.

«НГ» відбулася порожнім дописом з принизливою реплікою від «мідовки» Марії Захарової в фіналі. Зауважимо, Захарова з приводу доповіді Startcom буквально фонтанувала - і на своїй сторінці у Фейсбуці, і на брифінгу з журналістами, які не втомлювалися згодом її цитувати. До речі, саме це дозволило офіційному представнику Stratcom Лінді Цуріка заявити в інтерв'ю агентству «Медуза»: «Якщо навіть Марія Захарова прокоментувала - значить, ми щось намацали».

Але повернемося до більш ніж дивної реакції російських опозиційних ЗМІ, зокрема, до телеканалу «Дощ». Перша новина вийшла на «Дощі» 15 березня о 21:00, була суто нейтральною. За кілька годин замість аналітики була випущена «новина» «Гравці КВК закликали «з гумором» поставитися до дослідження НАТО» - там давався передрук з порталу радіо «Говорить Москва» з розгорнутим висміюванням «Stratсom laughs» через саркастичне цитування колишніх кавекашників. І, нарешті, в ефірі великої програми «Паноптикум» був даний вже свій оригінальний варіант глузувань над дослідженням. Показово, що зроблено це було нібито ліберальним політологом Станіславом Бєлковським. «Штаб Stratсom знаходиться в Ризі, що вже говорить про його невисоке місце в ієрархії натовських структур, - сповістив Бєлковський. - У Латвії досить стабільно дивляться Перший канал, там багато російської агентури. І тому - якщо подивитися на цю справу в профіль - то я вважаю, що це взагалі проект Першого каналу. У центр Stratсom комусь занесли для піару Першого каналу в Латвії - для просування на євроатлантичних ринках його гумористичних програм. По-іншому пояснити цю дивну конференцію я не можу». Абсурдне, внутрішньо суперечливе висловлювання! Яскравий зразок опозиційного симулякра. З одного боку, визнання наявності в Ризі, Латвії численної російської агентури, з іншого - пересмикування фактів, повна маргіналізація всього і разом.

Загалом, ніхто з критикованих критики на свою адресу не визнав, чого і слід було очікувати. Доповідь Максима Кияка з фонду «Глобальна Україна» взагалі вважали за краще не помітити, що також було передбачувано, - але ми заповнимо цю прогалину.

«КВАРТАЛ 95», «ВАТА NEWS» І ОРЕСТ ЛЮТИЙ

Гумор, крім усього іншого, це ще й дар, талант. Українці таким талантом володіють. Це перша даність. Друга - війна, перетрушування та перебудова всього життя, граничне розпечення емоцій. У такій ситуації гумор необхідний людям, щоб піднятися над проблемами, подолати стрес, відчути свою силу, єдність. Ось чому в сучасній Україні так популярні різноманітні гумористичні телепрограми, не кажучи вже про комікси, карикатури, фотожаби. В країні справжня свобода слова, заборонених тем немає, обговорюється і висміюється все - часом це без перебільшень дозволяє приводити владу до тями. І це - велика цінність. Така, якщо коротко, суть доповіді Максима Кияка на ризькому форумі. Серед наведених ним прикладів - шоу «Квартал 95», «Вата news», Орест Лютий, проекти Вадима Дубовського та групи «Мірко Саблич»... Виступ представника України викликав помітне пожвавлення в серйозній, «вченій» залі Латвійського університету, де проходила конференція.

До речі, замовило дослідження про гумор як найважливіший засіб комунікації, що впливає на суспільство, міністерство оборони Латвії. Чому замовило - зрозуміло (алаверди пану Бєлковському). У країнах Балтії трансляція російських телеканалів не заборонена, місцеві російськомовні жителі регулярно споживають пропагандистську, в тому числі гумористичну бурду, приготовану російськими телевізійниками.

- Вже вибачте, процитую багатьом відомий анекдот радянського часу, - сказав, відкриваючи конференцію, директор Stratcom Яніс Сартс. - Засперечалися якось два журналіста - радянський та американський, де більше свободи, в СРСР чи Америці. Американець говорить: «У нас будь-хто може вийти до Білого Дому, крикнути «Буш - дурень!», і нічого йому не буде». «Ну і що, - відповідає радянський. - У нас теж кожен може вийти під стіни Кремля, крикнути «Буш - дурень!», і йому теж нічого не буде...» Анекдот старий, але саме так працюють сучасні російські гумористи, кращого способу для визначення суті їхньої діяльності не придумати.

З паном Сартсом згоден російський публіцист, «огоньковец» Андрій Архангельський: «КВК і «Камеді клаб» спільно породили новий тип жарту. Формально він є глузуванням над владою; це може бути навіть жарт про Путіна, але по суті він є прихованим компліментом, таємним захопленням крутістю вищих світу цього... У кожного часу були свої хитрощі, але раніше неможливо було уявити, що гумор має своєю таємною метою не висміяти, а похвалити... Можна констатувати: гумор, який колись був єдиним критиком влади, тепер перетворився на його спаринг-партнера. Ми спостерігаємо негласний договір з владою, камеді в Росії ніколи не порушує «конвенції», а якщо порушує, на цей випадок є ціла витончена система компенсацій. Наприклад, якщо в ефірі звучить жарт про російську владу, наступним майже гарантовано буде жарт про геїв або про Обаму; це такий найбільш доступний сигнал про лояльність, знак «я свій».

А ось думка відомого телеоглядача «Нової газети» і радіо «Ехо Москви» Ірини Петровської: «Те, що було можливо в Росії в 90-х роках минулого століття, зараз уже неможливо. Там, де влада сакральна, не може бути сатири та висміювання влади».

Чим займається злощасний «Прожекторперісхілтон», на кілька років прикритий, але який знову відродився буквально місяць тому? Олюдненням одіозних представників влади. Гостею першого ж випуску стала Марія Захарова, другого - колишня «прокурорша» Наталія Поклонська, третього - Віталій Мілонов, великий «гееборець» землі руської. Як пророкують багато телеглядачів, довго такий реанімований «Прожектор» не потягне, аж надто нудний і убогий. Про якість гумористичної реакції на конференцію Stratcom, без якої програма, зрозуміло, не могла обійтися (вкладеної в уста Гаріка Мартиросяна), судіть самі: «А не треба обирати собі лідерів, над якими можна ржати постійно. Посміховисько вибирати не треба. Треба чинити більш мудро - як наш народ - спочатку обирати лідерів, без вад які».

Сміх у залі. Завіса.

Рита Болотська, Рига.