Російський Рогозін, «гади» і недоліт

Віце-прем'єр РФ збирався привітати придністровських сепаратистів, але його не пустили

Сьогодні важко повірити, що 25 років тому на мальовничих берегах повноводного Дністра лилася кров. Сотні загиблих на правому і лівому березі Дністра, не злічити зниклих безвісти та інвалідів, удів і дітей, які виросли без батьків. Конфлікт зупинили - сталося це в третій декаді липня 1992 року. Тоді ж була підписана у Москві Угода про принципи мирного врегулювання Придністровського конфлікту, яка поклала край кровопролиттю в Молдові. Підписи під Документом тоді поставили президенти Молдови та Росії Мірча Снєгур і Борис Єльцин.

Незважаючи на припинене кровопролиття, залишається дуже багато питань, що стосуються подій тих часів, зокрема їх кремлівських «сценаристів» і «постановників». Як не згадати слова тодішнього Голови Верховної Ради СРСР Анатолія Лук'янова, який відкрито заявив президенту Мірчі Снєгуру «Або Ви підписуєте Союзний договір, або у Вас будуть вічні проблеми з Придністров'ям...»

Саме з цього моменту на берегах Дністра розпочала роботу російська військова миротворча місія, чверть століття якої і мали намір «голосно» святкувати 29 липня нинішнього року в Придністровському регіоні президент Молдови Ігор Додон, віце-прем'єр РФ Дмитро Рогозін і лідер самопроголошеної Придністровської Молдавської республіки Вадим Красносельський. З Росії «виписали» артистів, офіцери РФ повинні були доставити і вручити 75 комплектів нагород.

Хоча святом назвати цю дату язик не повертається. Швидше, День сумної пам'яті, а вже галас піднімати з такого приводу і зовсім гріх. Як зауважив екс-президент Молдови Володимир Воронін, «цей день треба оголосити Днем жалоби в пам'ять про загиблих, а не влаштовувати «бенкет під час чуми».

ГРАДУС НАПРУЖЕННЯ

У міру наближення пам'ятної дати - 25-річчя російської військової миротворчої місії на Дністрі -напруга між лівим і правим берегами зросла. Надзвичайного і Повноважного посла Росії в Кишиневі Фаріта Мухаметшина у зв'язку з цим двічі викликали «на килим» до МЗС Молдови. Загальноприйнятою мовою дипломатії Молдова закликала Росію утриматися від проведення на території Придністровського регіону односторонніх заходів, приурочених до цієї дати.

Послу був вручений і лист, в якому Молдова переконливо просила утриматися від прибуття до Кишинева, або Тирасполя російського віце-прем'єра, представника президента РФ з Придністров'я Дмитра Рогозіна на військовому літаку ВПС Росії. Обидва рази російська сторона вважала за краще «пропустити повз вуха» дипломатичне попередження офіційного Кишинева.

ПЕРЕРВАНИЙ ПОЛІТ

А віце-прем'єр Рогозін і зовсім вирішив, що дипломатичний етикет, який має бути у політика його рангу за посадою, буде зайвим і вальяжно здивувався у соціальних мережах: «Я не понял, кто там мне чего запретил?..». І таки зважився летіти в Молдову. Літак ВПС Росії Рогозін для цього все ж використовувати не став, а вилетів звичайним пасажирським бортом. Однак сусідня з Молдовою Румунія, член Європейського союзу, не дозволила політ над своєю територією літаку з Дмитром Рогозіним на борту через те, що російський віце-прем'єр включений в санкційний список ЄС у зв'язку з анексією Криму та агресією проти України.

І можна було б, як кажуть, «закрити тему», якби на борту літака, що взяв курс на Кишинів, крім Рогозіна не перебували ще 160 пасажирів. які нічого не підозрювали, у тому числі більше десяти дітей. Можна тільки здогадуватися, яких нервів і здоров'я коштували пасажирам 10 годин, які їм довелося провести в небі: не дві години з Москви до Кишинева, а «круїз» в 10 годин (через Польщу, Угорщину, Румунію, Білорусь). Рівно стільки їх чекали в аеропорту рідні та близькі. Як стало відомо пізніше, пасажирам навіть не пояснили причину такого тривалого перельоту.

Румунські журналісти вже назвали цей переліт «польотом жаху», а сам день «візиту» - «чорною п'ятницею».

«МАСЛО У ВОГОНЬ»

Напередодні прильоту Рогозіна в аеропорт Кишинева прибула велика група російських артистів, які мали намір дати в Придністров'ї великий концерт, депутат Держдуми від Ліберально-демократичної партії Павло Шперов і група російських офіцерів, які везли російські медалі для миротворців. Але заспівати на території невизнаного регіону артистам так і не довелося. Усім їм, у тому числі депутату Шперову, було відмовлено у в'їзді в Молдову.

Підлив, що називається, «масла у вогонь» і президент Молдови Ігор Додон, пообіцявши напередодні у зв'язку з 25-ю річницею миротворчої місії також нагородити державними нагородами російських і придністровських військовослужбовців. Це викликало не просто подив, а й обурення серед молдавських політиків, експертів і особливо в середовищі ветеранів збройного конфлікту на Дністрі 1992 року, які на заяву Додона і приїзд Дмитра Рогозіна до Молдову відреагували масовими протестами в аеропорту Кишинева, заблокувавши виїзд з аеропорту.

Кому і за що збирався вручати державні нагороди президент Молдови Ігор Додон так і залишилося інтригою, особливо якщо врахувати, що уряд і парламент Молдови неодноразово виступали з заявами про необхідність трансформації військової миротворчої місії в громадянську під егідою міжнародних організацій. У спеціально оприлюдненому у зв'язку з цим коментарі уряду Молдови підкреслювалося, що місія свою роботу виконала (причому Кишинів позитивно оцінює її роботу). Однак з жалем зазначалося, що російські миротворці на Дністрі фактично стали інструментом консервації замороженого Придністровського конфлікту, так як неодноразово брали участь у спільних з військовослужбовцями невизнаної ПМР (Придністровська Молдавська республіка - ред.) військових навчаннях. Що, по суті, є порушенням статуту миротворчої місії і відкритою підтримкою сепаратистського режиму в Придністров'ї.

ЗА МЕЖЕЮ ЗДОРОВОГО ГЛУЗДУ

У цій ситуації, що стрімко загострюється, Рогозін все ж таки зважується на приліт до Кишинева з подальшим відвідуванням Придністров'я. Свій політ над територією Румунії він теж зневажливо погоджувати не став. Що і стало згодом причиною дипломатичного скандалу, який спалахнув між Румунією та Росією. Більш того, після того, як авіаційні служби Румунії прийняли рішення про заборону польоту літака з Рогозіним на борту, віце-прем'єр Росії, забувши, мабуть, про свій статус, злобно написав у соцмережах: «Ждите ответа, гады!».

Ці образливі слова були адресовані, треба думати, владі Румунії. Слідом посипалися звинувачення на адресу румунської та молдавської влади в тому, що вони - маріонетки США і піддавали небезпеці життя ні в чому не винних пасажирів, у тому числі вагітних, які перебували на борту літака.

Залишається тільки шкодувати, що віце-прем'єр, нехтуючи дипломатичними канонами, спочатку сам піддав небезпеці і незручностям пасажирів вказаного рейсу. Експерти та політологи щодо цього зійшлися на думці, що розумніше і коректніше було б Дмитру Рогозіну взагалі відмовитися від відвідування Молдови та її Придністровського регіону цими днями.

Доречно нагадати і про те, що імідж собі Дмитро Рогозін «виліпив» давно, тому його скривджені «загрози» мало кого дивують. Двома роками раніше, після чергового інциденту, віце-прем'єр погрожував полетіти (наступного разу) над територією Румунії на військовому літаку, або приїхати в Молдову на танку, «так як для танків віза не потрібна». Коментувати зайве.

Реакція самої Румунії на слова Рогозіна була дипломатичною та стриманою. Міністр оборони Румунії Адріан Цуцуяну обмежився тим, що назвав слова Рогозіна «недоречними».

БАГАТО ГАЛАСУ З НІЧОГО

У цій ситуації погляди громадян Молдови звернулися до президента країни Ігоря Додона, відомого своєю проросійською позицією. Спочатку він пообіцяв розібратися і покарати тих, хто не пустив російських артистів, які прямували в Придністров'ї. А у забороні польоту над територією Румунії, в унісон з Дмитром Рогозіним, звинуватив Захід і відповідні структури НАТО. «Неодноразові провокації на адресу делегацій з Російської Федерації йдуть за одним сценарієм, написаним не в Кишиневі чи Бухаресті, а в інших кабінетах. Ми маємо справу зі структурами НАТО, які ведуть боротьбу з Росією, використовуючи слухняні політичні інструменти в Молдові та Румунії», - заявив Додон на спеціально скликаному брифінгу. І підкреслив, що зрив візиту - це провокація тих сил, які зацікавлені у розриві «стратегічних відносин з Росією».

Однак, до Придністров'я їхати все ж таки передумав. Від вручення нагород він теж відмовився. У заходах взяли участь лише лідер невизнаного Придністров'я Вадим Красносельський та посол Росії в Кишиневі Фаріт Мухаметшин.

Постфактум була спішна заява про те, що він все ж таки зустрінеться з лідером невизнаного регіону, а під час зустрічі продовжить діалог щодо зближення двох берегів.

Залишається лише нагадати, що при вступі на посаду під час інавгурації президент Молдови пообіцяв бути президентом усіх громадян. Ось тільки ситуація дещо підкоригувала його обіцянки. Президент Ігор Додон вибачився і перед російськими артистами, які так і не потрапили в Придністровський регіон, і перед Дмитром Рогозіним. Не дочекалися вибачень лише 160 звичайних молдавських громадян, які опинилися на борту злощасного літака і стали заручниками амбіцій однієї-єдиної людини - віце-прем'єра Росії.

Зінаїда Гурська, Кишинів.

Перше фото: РИА Новости