Роман Безсмертний, колишній посол України в Білорусі

У відносинах між Білоруссю та Україною - гаряче. Затримання білоруським Комітетом держбезпеки українського журналіста Павла Шаройка, арешт директора українського підприємства Олександра Скиби, оголошення радника українського посольства Ігоря Скворцова персоною нон грата… Сумнівів у тому, що все це направляється «рукою Москви», немає жодних. Чого слід очікувати далі? Наскільки усі ці шпигунсько-дипломатичні скандали позначаться на кліматі й перспективі подальших українсько-білоруських відносин, Укрінформу розповів колишній посол України в Білорусі, член Тристоронньої контактної групи у 2014-2016 роках Роман Безсмертний. І починаємо ми розмову з найсвіжішого запитання…

- На вашу думку, яка реальна причина відмови Олександра Лукашенка їхати на саміт “Східного партнерства”?

- Уся ця неприємна ситуація, весь цей сир-бор з Україною - це вина не Лукашенка, це йому Кремль таке влаштував, тим самим, застеріг його: якщо поїдеш на саміт "Східного партнерства" - буде ще гірше. Тут надто багато ставок, щоб Росія дозволила Білорусі самостійно діяти. Тому замість себе Лукашенко вирішив відправити міністра закордонних справ Володимира Макея. А хто такий, взагалі, Макей? Це колишній співробітник радянського ще «ка-ге-бе» в Одеській області. А ще він очолював адміністрацію Лукашенка. Простіше кажучи, це звичайний кремлівський оперативник, якого посадили біля "бацьки".

- Лукашенко – васал Путіна, є його “хлопчиком на побігеньках” – можемо так сказати?

- По правді, так воно і є. Але Лукашенка не треба так грубо називати, бо це людина з комплексом голови колгоспу. Поїхав у район – виманив бочку солярки, в область – машину міндобрива, в республіку – вагон щебінки... На цьому й живе чоловік.

- Арешти наших громадян – бізнесмена Олександра Скиби і журналіста Павла Шаройка – у Білорусі: першому шиють дачу хабаря, другому – шпигунство. І… оголошення радника українського посольства Ігоря Скворцова персоною нон грата, нібито також за «шпигунство». Що ж так багато різного одразу?

- Не варто усе це класти в один кошик - це різні речі, абсолютно ніяк не пов'язані. Але чомусь їх звели докупи. Питання - чому? Переконаний, що за цим стоїть не мінська режисура, а московська. Затримання українців, безсумнівно, проводилися спецслужбами РФ, а білорусів просто використовують для того, щоб продовжувати воювати з Україною вже руками білоруських спецслужб... Більше того, в тому ж Мінську знаходиться кабінет виконавчого директора виконкому СНД Лебедєва, який 16 років очолював Службу зовнішньої розвідки Російської Федерації, ФСБ. Саме з його кабінету і відбувається керування всіма заходами, всіма процедурами, які проводять російські спецслужби на території Республіки Білорусь.

Тепер коротко по кожному українцю. Почну з радника українського посольства Ігоря Скворцова, якого в Білорусі оголосили персоною нон грата. В дипломатії існує неписане правило: якщо людину висилають, то роблять це мовчки, не вказуючи причину. А те, що цьому надано такого розголосу, розкручено у ЗМІ, свідчить лише про одне: справа тут не в Мінську, і не в Білорусі.

Наступне - про журналіста Павла Шаройка. Це абсурд. І почати потрібно не з того, що вже відбулося - арешт, звинувачення у нібито шпигунстві - а з того, що йому взагалі дозволили в'їзд на територію Білорусі. Тут є такий особливий момент: журналіст «Українського радіо», там є таке доповнення «постійний журналіст» – це не той, який в'їхав і виїхав, він перебуває на території постійно, він живе там. І, як ви бачили інформацію, спочатку в нього на місці проживання був обшук, потім його затримали і так далі. Так от, перше, на що потрібно звернути увагу, – це як російські дипломати, Міністерство закордонних справ дозволило в'їхати журналісту «Українського радіо», колишньому співробітникові зовнішньої розвідки? Можу вам сказати, що для того, щоб отримати акредитацію, проходять перевірки. І якщо вони, повірте мені, знайдуть у документах рядок про роботу в спецслужбах, то людину не те, що не акредитують, взагалі не дадуть в’їхати. Вважаю, що все це було зроблено спеціально, розіграна ця карта і так далі. І ще одне, зверніть увагу, що українського журналіста затримав нібито білоруський «Камітэт дзяржаўнай бяспекі”, натомість з України вислано журналіста російського. Не думаю, що це збіг, це - відповідь Москви Києву. (Нагадаємо, що протягом жовтня-листопада з території України видворили кількох російських журналістів: 5 жовтня – В’ячеслава Немишева з НТВ, 7 листопада – Захара Виноградова з "РИА Новости", 21 листопада – Ігоря Петрашевича з “Федерального агентства новин”. – Ред.)

Щодо Олександра Скиби можу лише припустити. Оскільки він директор українського підприємства, поїхав в Мінськ у якихось бізнесових справах, не знаючи ні ситуації, ні білоруської особливості, що там все розподілено на чітко визначені корупційні зони, певні корупційні правила, то, можливо, Скиба випадково ці правила порушив і за це тепер розплачується. Адже, пам'ятаєте, як у Росії давали воєводі "вотчину на кормление"? Так само "на кормление" білоруським чиновникам дають певні сектори.

Саме тому хочу застерегти всіх українців: їдете в Білорусь – першочергово поставте до відома наше посольство в Мінську. Адже, як тільки в білоруському МЗС дізнаються, що ви там побували, вас ніколи за просто так не арештують.

- Чи є які-небудь шанси вважати, що зараз чи в найближчому майбутньому Білорусь, хоча б частково, проводитиме власну зовнішню політику?

- Білоруси, насправді, у своїй глибині набагато більші європейці, ніж ми - бунтарі-українці. Білоруси, якщо так можна висловитися, параноїдально законослухняні люди. На відміну від українців, вони добре знають закони, вивчають їх напам'ять і ще швидше виконують. Тим не менш, Лукашенко перетворив цю державу на колонію Кремля, побудувавши антилюдську систему, яка останню сорочку знімає з білоруса, і швиденько везе її в центр, в Москву. Коли почати в Білорусі спілкуватися з людьми, то все це нагадує постсовок. Одна із попсових російських співачок, за походженням українка, перебуваючи з концертом у Мінську, сказала таку фразу: "Я здесь помолодела на 30 лет... Такое чувство, что я вернулась на 30 лет назад".

- Ваш прогноз щодо подальшого розвитку українсько-білоруських відносин?

- Нічого не зміниться. Все буде так, як раніше. А те, що відбувається зараз - це робота російського ФСБ. Назвімо це продовженням того, що наразі є між Україною і Румунією, Україною і Угорщиною, Україною і Польщею... Сьогодні цей список доповнився Білоруссю. Зараз там істерика. Через ЗМІ, які повністю забиті російськими новинами, людей доводять до крайнього стану ворожості проти України, яка веде на території Білорусі розвідувальну діяльність. Але, вважаю, це ще не кінець. Список продовжуватиметься. Наступними країнами, з якими у нас загостряться відносини, стануть Болгарія, Словаччина, Туреччина... Так працює російське ФСБ. 

- Останнє запитання, пане Романе, Білорусь для України сьогодні хто – ворог, колишній друг?

- Це сусід, який перебуває у полоні. По суті, це маріонеткова держава, яка керується Кремлем. Звичайно, можемо називати Білорусь, як завгодно, але сама собі ця країна точно не належить. Адже керують нею через президента Олександра Лукашенка кремлівські вожді.

Запитував Мирослав Ліскович, Київ 

Фото: Олег Петрасюк, Укрінформ