Конституційний суд Польщі може врахувати побоювання українців в “історичному” законі
Конституційний суд Польщі, який зараз вивчає зміни до закону про Інститут національної пам'яті РП, може взяти до уваги побоювання українців і дещо змінити його.
Про це в інтерв'ю видання Gazeta Polska заявив глава МЗС Польщі Яцек Чапутович, передає власний кореспондент Укрінформу.
“Українці теж протестують проти змін до закону про ІНП. Однак, Конституційний суд може врахувати сумніви української сторони й уточнити деякі питання, аби розвіяти нинішні побоювання”, - заявив Чапутович.
Він підкреслив, що у стратегічних питаннях Польща знаходить порозуміння з Україною та підтримує європейські амбіції Києва.
“Ми хотіли б, щоб Україна належала до родини демократичних країн в Європі. Ми підтримуємо її територіальну цілісність, підтримуємо у конфлікті з Росією”,- наголосив глава польської дипломатії.
Чапутович підкреслив, що у найважливіших питаннях Польща підтримує Україну, але історичні питання усе ж залишаються на порядку денному.
За його словами, Польща повинна вимагати визнання від України історичної правди, але необхідним є час, щоб українське суспільство сприйняло цю правду (про трагічні події на Волині в 1943-1944 роках). За його словами, необхідним є історичний діалог між обома країнами.
Чапутович наголосив, що Польща хоче “розблокувати” відносини з Україною. Він висловив сподівання, що незабаром до Польщі приїде віце-прем'єр України Павло Розенко, який проведе переговори зі своїм польським колегою Пьотром Глінським.
“Ми розраховуємо на те, що буде відновлено ексгумаційні роботи і що зможуть розмовляти історики”,- наголосив польський міністр.
Він нагадав, що глава МЗС України Павло Клімкін був першим міністром, який привітав його з обранням на посаду. Чапутович зазначив, що він планує обговорити з українським колегою взаємовідносини і можливість співпраці.
Як інформувалося, польський парламент проголосував за зміни до закону про ІНП 1 лютого, а 6 лютого його підписав президент Польщі Анджей Дуда, одночасно направивши його до Конституційного суду. Дуда повідомив, що направляє закон для того, щоб КС оцінив, чи закон не суперечить статті Конституції про свободу висловлювань, й оцінив положення карного характеру, що випливають із цього закону.
Положення закону викликали протести в Україні та Ізраїлі, а також стурбованість у США та Франції.