Росія не матиме жодної користі від відставки Тіллерсона
Майк Помпео не має російського ордена, зате має репутацію “яструба” і послідовного критика політики Росії
Рекс Тіллерсон йде з посади державного секретаря США, його змінює директор (віднині вже колишній) ЦРУ Майк Помпео. Так вирішив президент США Дональд Трамп.
“Ми... не могли дійти згоди у деяких питаннях. Ми з Рексом говорили про це протягом тривалого часу", - сказав Трамп. Справді, тертя між президентом і держсекретарем давно не були таємницею, перші звістки про можливу відставку держсекретаря з'явилися ще в жовтні минулого року. Тож, відповідно, ніякої сенсації у відставці Тіллерсона нема. Американські коментатори уточнюють, що “деякі питання” - це, зокрема, про Північну Корею, тут позиції Трампа і Тіллерсона виявилися різними. А ось Помпео, вважає Трамп, провів результативні переговори з північнокорейськими лідерами, і тепер у травні можлива особиста зустріч Трампа і Кім Чен Ина. Якщо за її підсумками Пхеньян відмовиться від ядерної зброї та міжконтинентальних ракет, Трамп буде справжнім тріумфатором, Барак Обама буде остаточно присоромлений! Утім, до цього ще дуже далеко, тут гарантувати успіх не зможе ніхто, і Майк Помпео теж.
Північна Корея — не єдина і, можливо, навіть не головна причина суперечок між Трампом і Тіллерсоном. Вони, як-то кажуть, не спрацювалися, не зійшлися характерами, а у таких випадках завжди — незалежно від того, хто правий, а хто ні - піти мусить підлеглий, а не начальник. Тож усе закономірно.
Загалом, перебування на посаді державного секретаря лише один рік — це вже достатня підстава вважати діяльність Рекса Тіллерсона за цей час невдалою. Звісно, сам Тіллерсон може не відчувати за собою жодної провини і навіть пишатися, що не поступився своїми принципами у суперечках з президентом (і все це може бути правдою), однак очевидно, що Тіллерсон не зумів — чи то з об'єктивних, чи то суб'єктивних причин — реалізувати на посаді те, що вважав за потрібне.
Однак годі про другорядне, відзначимо найголовніше для нас, для України: відставка Тіллерсона та призначення Помпео нічого позитивного для Росії не означають. Політика США щодо Росії має стійку тенденцію до посилення жорсткості, вона, тенденція, задана рішеннями, які мають у США силу закону, і жодний конкретний чиновник, включно з найвищого рангу — президентом країни, не має влади і можливостей одноосібно цю тенденцію змінити на протилежну.
До честі Тіллерсона, за минулий рік він не дав жодних підстав для підозр, що його особисті, як бізнесмена, стосунки з Росією і навіть можливі особисті симпатії до цієї країни десь у чомусь переважили державні інтереси США. Образно кажучи, у поглядах державного секретаря на Росію російський орден Дружби народів йому очі не сліпив.
Майк Помпео не тільки не має російського ордена, він має репутацію “яструба” і послідовного критика політики Росії. Принаймні, наразі не видно жодних підстав для росіян бути задоволеними з його призначення. Хоча, знову ж таки, коли йдеться про стосунки США і Росії, справа не в особистостях. Головне - Кремль вже остаточно і безповоротно втратив можливість налагоджувати потрібні стосунки зі США за допомогою особистих контактів, довірчих стосунків, джентльменських угод тощо. Так було колись, але не є сьогодні і не буде принаймні доти, доки в Кремлі сидить Путін.
Юрій Сандул, Київ